Якщо взяти до уваги спiввiдношення вiдносних показникiв робiтникiв з iншими категорiями репресованих в областях, то можна переконатися, що лише у двох областях та центральному апаратi НКВС вони перевищили один вiдсоток. В iнших областях цей показник був у межах 0,05% вiд загальної кiлькостi репресованих усiх категорiй до 1,0%.
Таким чином, згiдно iз даними звiтiв облуправлiнь НКВС, репресованi робiтники за чисельнiстю посiдали передостаннє мiсце серед iнших соцiальних груп.
По групi рядового та молодшого командного складу РСЧА показники арештiв були такими29 :
стр. 152
Таблиця 12
Спiввiдношення по групi червоноармiйцiв та молодших командирiв РСЧА
п/п |
Областi |
Заарештовано червоноармiйцiв та молодших командирiв (осiб) |
% червоноармiйцiв i молодших командирiв вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї в Українi |
% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях |
1 |
Донецька |
21 |
2,4% |
0,1% |
2 |
Днiпропетровська |
80 |
9,3% |
0,5% |
3 |
Київська |
166 |
19,2% |
0,7% |
4 |
Житомирська |
38 |
4.4% |
0,3% |
5 |
Харкiвська |
108 |
12,5% |
0,7% |
6 |
Одеська |
47 |
5,4% |
0,4% |
7 |
Кам'янець-Подiльська |
не було |
||
8 |
Чернiгiвська |
63 |
7,3% |
0,7% |
9 |
Вiнницька |
228 |
26,4% |
1,4% |
10 |
Полтавська |
32 |
3,7% |
0,6% |
11 |
Миколаївська |
15 |
1,7% |
0,3% |
12 |
Молдавська АРСР |
35 |
4,1% |
0,7% |
13 |
Центральний апарат НКВС УРСР |
31 |
3,6% |
1,5% |
Загалом по УРСР |
864 |
100% |
0,5% |
З таблицi видно, що найбiльшу кiлькiсть червоноармiйцiв i молодших командирiв заарештували у Вiнницькiй областi (228 осiб, 26,4% вiд загальної кiлькостi). Далi йшли Київська область (166 осiб, 19,2%), Харкiвська (108 осiб, 12,5%), Днiпропетровська (80 осiб, 9,3%), Чернiгiвська (63 особи, 7,3%). Тобто, це були областi, в яких або знаходилися штаби вiйськових округiв (Харкiвська та Київська), або - великi вiйськовi частини. Слiд зазначити, що Донецька область по цьому показнику була на передостанньому мiсцi, поступаючись лише Миколаївськiй областi.
Слiд також констатувати, що, за звiтами, кiлькiсть заарештованих червоноармiйцiв у Київськiй, Харкiвськiй, Вiнницькiй, Житомирськiй, Чернiгiвськiй, Полтавськiй областях, Молдавськiй АРСР i центральному апаратi НКВС навiть перевищувала кiлькiсть репресованих робiтникiв. Лише у Донецькiй, Одеськiй, Миколаївськiй та Кам'янець-Подiльськiй областях становище було протилежним.
Загальна кiлькiсть репресованих в Українi червоноармiйцiв i молодших командирiв дорiвнювала майже звичайному армiйському полку.
стр. 153
Таблиця 13
Спiввiдношення по групi командного складу РСЧА30
NN п/п |
Областi |
Заарештовано командного складу РСЧА (осiб) |
% командного складу РСЧА вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї в Українi |
% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях |
1 |
Донецька |
42 |
3,9% |
0,2% |
2 |
Днiпропетровська |
176 |
16,3% |
1,0% |
3 |
Київська |
119 |
11,0% |
0,6% |
4 |
Житомирська |
20 |
1,8% |
0,1% |
5 |
Харкiвська |
188 |
17,4% |
1,3% |
6 |
Одеська |
28 |
2,6% |
0,2% |
7 |
Кам'янець-Подiльська |
40 |
3,7% |
0,5% |
8 |
Чернiгiвська |
84 |
7,8% |
1,0% |
9 |
Вiнницька |
141 |
13,0% |
0,8% |
10 |
Полтавська |
29 |
2,7% |
0,5% |
11 |
Миколаївська |
26 |
2,4% |
0,4% |
12 |
Молдавська АРСР |
27 |
2,5% |
0,6% |
13 |
Центральний апарат НКВС УРСР |
163 |
15,1% |
7,7% |
Загалом по УРСР |
1083 |
100% |
0,6% |
Якщо порiвняти цифри заарештованих червоноармiйцiв i командного складу по областях, то засовується, що у шести з них (Донецька, Днiпропетровська, Харкiвська, Чернiгiвська, Кам'янець-Подiльська, Миколаївська) та центральному апаратi НКВС кiлькiсть репресованих командирiв перевищувала кiлькiсть рядового складу. Розподiл заарештованих армiйських командирiв по областях був таким: на першому мiсцi - Харкiвська область (188 осiб), на другому - Днiпропетровська (176 осiб), на третьому - центральний апарат НКВС (163 особи), на четвертому - Вiнницька область (141 осiб), на п'ятому - Київська (119 осiб). Вiдноснi частки репресованих командирiв, порiвняно iз загальною кiлькiстю репресованих по регiонах в основному трималися в межах до 1,0%. Тiльки показники у Днiпропетровськiй та Чернiгiвськiй областях були на цьому рiвнi, а вiдсоток по центральному апарату становив 7,7%. Хоча середнiй загальноукраїнський показник по цiй групi був на рiвнi 0,6%.
Арешти працiвникiв НКВС у 1937 р. мають такi показники31 :
Таблиця 14
Спiввiдношення по групi працiвникiв НКВС
NN п/п |
Областi |
Заарештовано працiвникiв НКВС (осiб) |
% працiвникiв НКВС вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї в Українi |
% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях |
1 |
Донецька |
6 |
2,5% |
0,2% |
2 |
Днiпропетровська |
6 |
2,5% |
0,1% |
3 |
Київська |
18 |
7,6% |
0,1% |
4 |
Житомирська |
не було |
||
5 |
Харкiвська |
24 |
10,2% |
0,2% |
6 |
Одеська |
29 |
12,4% |
0,2% |
7 |
Кам'янець-Подiльська |
не було |
||
8 |
Чернiгiвська |
16 |
6,8% |
0,1% |
9 |
Вiнницька |
40 |
16,9% |
0,2% |
10 |
Полтавська |
не було |
||
11 |
Миколаївська |
9 |
3,8% |
0,1% |
12 |
Молдавська АРСР |
3 |
1,3% |
0,1% |
13 |
Центральний апарат НКВС УРСР |
85 |
36,0% |
4,0% |
Загалом по УРСР |
236 |
100% |
0,1 % |
стр. 154
Можна констатувати, що найбiльшу кiлькiсть працiвникiв НКВС було репресовано зi складу його апарату - 85 осiб (36,0% вiд загальної кiлькостi по Українi). В областях найзначнiшими у 1937 р. були арешти по УНКВС Вiнницької обл. (40 осiб, 16,9%), далi йшли Одеське (29 осiб, 12,4%), Харкiвське (24 особи, 10,2%), Київське (18 осiб, 7,6%) та Чернiгiвське (16 осiб, 6,8%) УНКВС. Арешти по УНКВС Миколаївської, Донецької, Днiпропетровської областей не перевищували десяти працiвникiв. По УНКВС Житомирської, Кам'янець-Подiльської й Полтавської областей арештiв серед працiвникiв цiєї установи не було.
Вiдноснi показники арештiв по цiй категорiї порiвняно з iншими професiйними групами дорiвнювали 0,1% - 0,2%. Лише по центральному апарату НКВС цей показник був достатньо вагомим - 4,0% .
Нашi пiдрахунки дають можливiсть зробити своєрiдний рейтинг соцiальної належностi репресованих по областях, який наочно демонструє конкретнi акценти у реальнiй спрямованостi репресiй.
По Донецькiй областi перше мiсце було за колишнiми куркулями, друге - "колишнiми людьми". Обидвi цi групи охоплювали 78,9% репресованих. Далi (за принципом зниження частки) йшли: декласованi, службовцi, служителi релiгiйних культiв, селяни-одноосiбники, колгоспники, кустарi, непрацюючi, робiтники, командний склад РСЧА, червоноармiйцi та молодшi командири, працiвники НКВС.
По Київськiй областi на першому мiсцi були "колишнi люди", якi поступалися куркулям. Разом вони становили 80,8% заарештованих. Третiми були декласованi, четвертими - служителi релiгiйних культiв. Подальша послiдовнiсть по соцiальних групах мала такий вигляд: непрацюючi, червоноармiйцi та молодшi командири, командний склад РСЧА, службовцi, селяни-одноосiбники, робiтники, колгоспники, кустарi, працiвники НКВС.
По Днiпропетровськiй областi "лiдирували" куркулi, за якими йшли "колишнi люди" (загалом - 82,5%). Далi: непрацюючi, декласованi, службовцi, робiтники, колгоспники, командний склад РСЧА, служителi релiгiйних культiв, червоноармiйцi та молодшi командири, кустарi, селяни-одноосiбники, працiвники НКВС.
По Харкiвськiй областi першими були куркулi, другими - "колишнi люди" (разом - 74,6%). Наступна послiдовнiсть розмiщення соцiальних груп: декласованi, службовцi, непрацюючi, кустарi, командний склад РСЧА, селяни-одноосiбники, червоноармiйцi, служителi релiгiйних культiв, колгоспники, робiтники, працiвники НКВС.
По Вiнницькiй областi вiдповiдна послiдовнiсть була такою: 1) "колишнi люди"; 2) куркулi (разом - 77,2%), 3) декласованi; 4) служителi релiгiйних культiв; 5) селяни-одноосiбники; 6) червоноармiйцi; 7) кустарi; 8) командний склад РСЧА; 9) непрацюючi; 10) службовцi; 11) колгоспники; 12) працiвники НКВС; 13) робiтники.
По Одеськiй областi соцiальнi групи серед репресованих "займали" такi мiсця в умовному рейтингу: 1) куркулi; 2) "колишнi люди" (разом - 69,4%); 3) декласованi; 4) служителi релiгiйних культiв; 5) службовцi; 6) колгоспники; 7) кустарi; 8) робiтники; 9) непрацюючi; 10), 11) селяни-одноосiбники; 12) працiвники НКВС; 13) командний склад НКВС.
По Житомирськiй областi ситуацiя була такою: 1) куркулi; 2) "колишнi люди" (разом - 82,0%); 3) декласованi; 4) непрацюючi; 5) служителi релiгiйних культiв; 6) кустарi; 7) червоноармiйцi; 8) командний склад НКВС; 9) селяни-одноосiбники; 10) службовцi; 11) колгоспники; 12) робiтники; 13) не було.
стр. 155
По Кам'янець-Подiльськiй областi: 1) куркулi; 2) "колишнi люди" (разом - 91,0%); 3) селяни-одноосiбники; 4) служителi релiгiйних культiв;
5) декласованi; 6) службовцi; 7) непрацюючi; 8) колгоспники; 9) командний склад РСЧА; 10) робiтники; 11) кустарi; 12), 13) не було.
По Чернiгiвськiй областi: 1) куркулi; 2) "колишнi люди" (разом -80,2%); 3) декласованi; 4) селяни-одноосiбники; 5) непрацюючi; 6) службовцi; 7) командний склад РСЧА; 8) служителi релiгiйних культiв; 9) червоноармiйцi; 10) колгоспники; 11) кустарi; 12) працiвники НКВС; 13) робiтники.
По Миколаївськiй областi: 1) куркулi; 2) "колишнi люди" (разом -67,4%); 3) декласованi; 4) кустарi; 5) селяни-одноосiбники; 6) службовцi; 7) служителi релiгiйних культiв; 8) непрацюючi; 9) колгоспники; 10) командний склад РСЧА; 11) робiтники; 12) червоноармiйцi; 13) працiвники НКВС.
По Полтавськiй областi: 1) куркулi; 2) "колишнi люди" (разом - 95,9%); 3) декласованi; 4) служителi релiгiйних культiв; 5) кустарi; 6) селяни-одноосiбники; 7) непрацюючi; 8) службовцi; 9) червоноармiйцi; 10) колгоспники; 11) командний склад РСЧА; 12) робiтники; 13) не було.
По Молдавськiй АРСР: 1) "колишнi люди"; 2) куркулi (разом - 72,0%); 3) декласованi; 4) служителi релiгiйних культiв; 5) колгоспники; 6) службовцi; 7) непрацюючi; 8) селяни-одноосiбники; 9) червоноармiйцi; 10) командний склад РСЧА; 11) працiвники НКВС; 12) кустарi; 13) не було.
По центральному апарату НКВС: 1) "колишнi люди"; 2) куркулi (разом - 56,3%); 3) службовцi; 4) командний склад РСЧА; 5) працiвники НКВС;
6) декласованi; 7) непрацюючi; 8) червоноармiйцi; 9) служителi релiгiйних культiв; 10) робiтники; 11); 12) колгоспники, кустарi; 13) не було.
Таким чином, зробленi автором так званi "рейтинги" дали можливiсть створити вiдповiднi узагальнюючi ряди по соцiальних групах (вiдповiдно до певних мiсць по областях).
Куркулi: 1 (Донецька область) - 2 (Київська) - 1 (Днiпропетровська) -
I (Харкiвська) - 2 (Вiнницька) - 1 (Одеська) - 1 (Житомирська) - 1 (К.-Подiльська) - 1 (Чернiгiвська) - 1 (Миколаївська) - 1 (Полтавська) - 2 (Молдавська АРСР) - 2 (центральний апарат).
"Колишнi люди", вiдповiдно: 2-1-2-2-1-2-2-2-2-2-2-1-1.
Декласованi: 3-3-4-3-3-3-3-5-3-3-3-3-6.
Службовцi: 4-8-5-4-10-5-10-6-6-6-6-6-3.
Служителi релiгiйних культiв: 5-4-9-10-4-4-5-4-8-7-4-4-9.
Селяни-одноосiбники: 6-9-12-8-5- 10(11) -9-3-4-5-6-8-0.
Колгоспники: 7-11-7-11-11-6-11-8-10-9-10-5- 11(12).
Кустарi: 8-12-11-6-7-7-6-11-11-4-5-12- 11(12).
Непрацюючi: 9-5-3-5-9-9-4-7-5-8-7-7-7.
Робiтники: 10-10-6-12-13-9-12-10-13-11-12-0.
Командний склад РСЧА: 11-7-8-7-8-13-8-9-7-10-11 - 10 - 4.
Червоноармiйцi та молодшi командири: 12-6-10-9-6-10 (11) -7-0-9-12-9-9-8.
Працiвники НКВС: 13 - 13 - 13 - 13 - 12 - 12 - 0 - 0 - 12 - 13 -0-11-5.
На основi зроблених рейтингiв та узагальнюючих рядiв по соцiальних групах молена дiйти таких висновкiв:
1) Статистичнi звiти обласних управлiнь НКВС свiдчать, що основнi ак-
стр. 156
центи в репресiях 1937 р. робилися по групах куркулiв та "колишнiх людей" (дiапазон арештiв вiд 67,4% до 95,9%).
2) У переважнiй бiльшостi областей на першiй позицiї були саме куркулi, але в Київськiй, Вiнницькiй областях, Молдавськiй АРСР та центральному апаратi НКВС ця група була лише другою. У чотирьох останнiх спiввiдношення груп куркулi - "колишнi люди" були такими: 42,7% - 57,3%; 26,5% - 73,5%; 40,1% - 59,9%; 1,1% - 98,9%.
3) Група декласованих була третьою в десяти областях, в iнших вона займала 4-6 позицiї.
4) Позицiї всiх iнших груп були дуже рiзними по областях, вони "займали" значний дiапазон мiсць (за винятком працiвникiв НКВС).
5) Переважаючi серед населення групи колгоспникiв i селян, згiдно зi звiтами, були серед таких, яких репресiї торкнулися мало.
Зрозумiло, що такi звiти у вiдповiдних керiвних кабiнетах НКВС УРСР ретельно аналiзувалися. Цi звiти треба було ще узагальнити та рапортувати вищому партiйному керiвництву й верхiвцi НКВС СРСР.
Вiдповiднi документи частково збереглися. Один iз них має назву "Таблиця N1 щодо соцiального стану заарештованих НКВС УРСР за 1937 р. та внесених виправленнях"32 . Його пiдписали референт-секретар НКВС УРСР, молодший лейтенант держбезпеки Воробйов i молодший лейтенант держбезпеки Бей-Безпалько.
Наводимо його повнiстю, без будь-яких змiн.
Таблиця 15
NN п/п |
Соцiальний склад заарештованих |
До виправлення |
Пiсля виправлення |
1 |
Колишнi куркулi |
62844 |
64634 |
2 |
Колишнi люди |
9742 |
49387 |
3 |
Декласованi |
10823 |
14055 |
4 |
Служителi релiгiйних культiв |
3818 |
4644 |
5 |
Кустарi |
2199 |
1602 |
6 |
Домогосподарки, утриманцi, пенсiонери |
3720 |
3125 |
7 |
Службовцi |
28762 |
10678 |
8 |
Одноосiбники |
6632 |
3256 |
9 |
Колгоспники |
17505 |
3562 |
10 |
Робiтники |
7744 |
2519 |
11 |
Червоноармiйцi |
766 |
850 |
12 |
Командний склад РСЧА |
852 |
1023 |
13 |
Спiвробiтники НКВС |
239 |
237 |
14 |
Без визначених занять |
2807 |
|
Загалом |
158453 |
159572 |
Будь-яких первiсних документiв (у звiтах УНКВС чи iнших "Вiдомостях") щодо внесення змiн у соцiальний склад репресованих у фондi 42 ДА СБУ-К не знайдено. Ми взяли цифровi данi щодо соцiального складу репресованих у 1937 p., якi наведено на початку статтi в таблицi пiд назвою "Соцiальний склад заарештованих органами держбезпеки по УРСР за 1937 p.". Цi узагальнення було зроблено шляхом пiдсумовування статистичних звiтiв обласних управлiнь НКВС (Ф.42. - Спр.31. - Арк. 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181).
Зроблена нами таблиця має такий вигляд:
стр. 157
Таблиця 16
Зiставлення даних щодо соцiального складу заарештованих органами НКВС УРСР та внесених змiн i доповнень
NN п/п |
Групи репресованих |
Загальнi данi за звiтами УНКВС |
До виправлення |
Пiсля виправлення |
1 |
Колишнi куркулi |
66401 |
62844 |
64634 |
2 |
"Колишнi люди" |
58502 |
9742 |
49387 |
3 |
Декласованi |
14504 |
10823 |
14055 |
4 |
Служителi релiгiйних культiв |
4744 |
3818 |
4644 |
5 |
Кустарi |
1389 |
2199 |
1602 |
6 |
Домогосподарки, утриманцi, пенсiонери |
3035 |
3720 |
3125 |
7 |
Службовцi |
4300 |
28762 |
10678 |
8 |
Одноосiбники |
2473 |
6632 |
3256 |
9 |
Колгоспники |
1266 |
17505 |
3562 |
10 |
Робiтники |
777 |
7744 |
2519 |
11 |
Червоноармiйцi |
864 |
766 |
850 |
12 |
Командний склад РСЧА |
1083 |
852 |
1023 |
13 |
Спiвробiтники НКВС |
236 |
239 |
237 |
14 |
Без визначених занять |
Данi вiдсутнi |
2807 |
Данi вiдсутнi |
Загалом |
159574 |
158453 |
159572 |
Проведенi пiдрахунки дають можливiсть вiдновити рiзницю по трьох порiвняльних парах загальних даних щодо соцiальної належностi заарештованих: 1) данi до виправлення та пiсля виправлення, 2) загальнi данi за звiтами УНКВС - данi до виправлення, 3) сумарнi данi за звiтами УНКВС - данi пiсля виправлення.
Змiни по першiй порiвняльнiй парi були такими:
1) колишнi куркулi - збiльшення на 1790 осiб (на 2,8%);
2) "колишнi люди" - " - " на 36 645 осiб (на 74,2%);
3) декласованi - " - " на 3232 особи (на 23,0%);
4) служителi релiгiйних культiв - " - " на 826 осiб (на 17,8%);
5) кустарi - зменшення на 597 осiб (на 27,1%);
6) домогосподарки та iн. - " - " на 595 осiб (на 16,0%);
7) службовцi - " - " на 18 084 особи (на 62,9%);
8) одноосiбники - " - " на 3376 осiб (на 50,9%);
9) колгоспники - " - " на 13 943 особи (на 79,7%);
10) робiтники - " - " на 5225 осiб (на 67,5%);
11) червоноармiйцi - збiльшення на 84 особи (на 9,9%);
12) командний склад РСЧА - " - " на 171 особу (на 16,7%);
13) працiвники НКВС - зменшення на 2 особи (на 0,8%);
14) без визначених занять - " - " на 2807 осiб (на 100%).
Отже, було збiльшено кiлькiсть заарештованих по соцiальних групах колишнiх куркулiв, "колишнiх людей", декласованих, служителiв релiгiйних культiв, червоноармiйцiв та командного складу РСЧА. Притому, найбiльше це торкнулося групи "колишнiх людей" (на три чвертi) та декласованих (майже на чверть).
Зменшення звiтних даних здiйснили по групах кустарiв, непрацюючих, службовцiв, одноосiбникiв, колгоспникiв, робiтникiв, працiвникiв НКВС та без
стр. 158
визначених занять. Найбiльше це торкнулося колгоспникiв (бiльше, нiж на три чвертi), робiтникiв (на двi третини), службовцiв (майже на двi третини) та селян-одноосiбникiв (на половину).
Друга пара змiн (загальнi данi за звiтами УНКВС - данi до виправлення), дала такi результати:
1) колишнi куркулi зменшення на 3577 осiб (на 5,4%);
2) "колишнi люди" - " - " на 48 760 осiб (на 83,3%);
3) декласованi - " - " на 3678 осiб (на 25,4%);
4) служителi релiгiйних культiв - " - " на 926 осiб (на 19,5%);
5) кустарi - збiльшення на 810 осiб (на 36,8%);
6) домогосподарки та iн. - " - " на 685 осiб (на 18,4%);
7) службовцi - " - " на 24 462 особи (на 85,0%);
8) одноосiбники - " - " на 4159 осiб (на 62,7%);
9) колгоспники - " - " на 16 239 осiб (на 92,8%);
10) робiтники - " - " на 6967 осiб (на 90,0%); 11)червоноармiйцi - зменшення на 98 осiб (на 11,3%);
12) командний склад РСЧА - " - " на 231 особу (на 21,3%);
13) працiвники НКВС - збiльшення на 3 особи (на 1,3%);
14) без визначених занять - " - " на 2807 осiб (на 100%).
Зменшення звiтних показникiв зробили по шести соцiальних групах (колишнi куркулi, "колишнi люди", декласованi, служителi релiгiйних культiв, червоноармiйцi та командний склад РСЧА). Найбiльше цi данi було скореговано по групах "колишнiх людей" (понад 80%), декласованих (на чверть) та служителiв релiгiйних культiв (майже на п"яту частину).
У третiй парi змiн бачимо такi результати:
1) колишнi куркулi - зменшення на 1767 осiб (на 2,3%);
2) "колишнi люди" - " - " на 9115 осiб (на 15,6%);
3) декласованi - " - " на 449 осiб (на 3,1%);
4) служителi релiгiйних культiв - " - " на 100 осiб (на 2,1%);
5) кустарi - збiльшення на 213 осiб (на 13,3%);
6) домогосподарки та iн. - " - " на 90 осiб (на 2,3%);
7) службовцi - " - " на 6378 осiб (на 59,7%);
8) одноосiбники - " - " на 783 особи (на 24,0%);
9) колгоспники - " - " на 1990 осiб (на 5,9%);
10) робiтники - " - " на 1742 особи (на 69,2%);
11) червоноармiйцi - зменшення на 14 осiб (на 1,6%);
12) командний склад РСЧА - " - " на 60 осiб (на 5,9%);
13) працiвники НКВС - збiльшення на 1 особу (на 0,4%);
14) без визначених занять - не було.
Iстотне зменшення вiдбулося по групi "колишнi люди", а збiльшення по групах робiтникiв, службовцiв, селян-одноосiбникiв та кустарiв.
Порiвняльний аналiз спiввiдношення соцiальних груп серед репресованих, узагальнених i неодноразово коригованих та уточнюваних в апаратi НКВС УРСР, викликає сумнiви щодо достовiрностi тих даних, якi подавалися з обласних управлiнь.
Було поставлено за мету встановити, яким був соцiально-фаховий склад репресованих на прикладi однiєї областi - Донецької. В основу пiдрахункiв i аналiзу покладено данi, що зберiгаються в науково-редакцiйнiй групi "Реабiлiтованi iсторiєю" у Донецькiй областi.
За даними картотеки, розподiл репресованих у Донецькiй областi по соцiально-фахових групах у 1937 р. був таким33 : робiтники - 44,4%, колгоспники - 15,0%, службовцi - 14,2%, iнженерно-технiчнi працiвники - 10,5%, працiвники вищих навчальних закладiв та шкiл - 3,6%, непрацюючi - 5,3%,
стр. 159
вiйськовослужбовцi - 1,3%, керiвники пiдприємств та установ - 0,8%, кустарi -0,7% , лiкарi та молодiлий медперсонал - 0,7% , партiйнi працiвники - 0,6% , учнi шкiл i студенти технiкумiв та вищих навчальних закладiв - 0,5%, ув'язненi -0,5%, селяни-одноосiбники - 0,5%, працiвники культури - 0,4%, служителi релiгiйних культiв - 0,2%, працiвники мiлiцiї, НКВС та прокуратури - 0,2%, радянськi керiвники - 0,2%, комсомольськi працiвники - 0,1%, науковi працiвники - 0,03%.
Нами зроблено порiвняльну таблицю, в якiй узагальнено данi щодо соцiальної належностi репресованих у Донецькiй областi за даними ДА СБУ-К (за так званими варiантами 1 та 2 - до виправлення та пiсля виправлення) i картотеки науково-редакцiйної групи "Реабiлiтованi iсторiєю"33 .
Таблиця 17
Соцiально-фаховий склад заарештованих у Донецькiй областi у 1937 р.
NN п/п |
Соцiально-фаховi групи |
% вiд загалу за даними ДА СБУ-К (варiант 1) |
% вiд загалу за даними ДА СБУ-К (варiант 2) |
% вiд загалу за даними картотеки "Реабiлiтованi iсторiєю" |
1 |
"Колишнi люди"' |
6,5% |
24,2% |
Данi вiдсутнi |
2 |
Колишнi куркулi |
54.8% |
54,8% |
Данi вiдсутнi |
3 |
Службовцi |
23.0% |
6,9% |
31,3% |
4 |
Колгоспники |
0.4% |
0,4% |
15,0% |
5 |
Робiтники |
0,3% |
0,3% |
44,4% |
6 |
Декласованi |
7,6% |
7,6% |
0,5% |
7 |
Служителi релiгiйних культiв |
2.5% |
2,5% |
0,3% |
8 |
Вiйськовослужбовцi |
0.2% |
0,2% |
1,3% |
9 |
Непрацюючi |
1,0% |
0,3% |
5,8% |
10 |
Селяни-одноосiбники |
2,4% |
2,4% |
0,5% |
11 |
Кустарi |
1,3% |
0.4% |
0,7% |
12 |
Працiвники НКВС |
0,02% |
0.02% |
0,2% |
Загалом |
|
100% |
100% |
З таблицi видно, що за картотечними даними у 1937 р. реальнi вiдноснi показники репресованих були такими: робiтникiв - 44.4% (перевищує данi статистичних звiтiв на 44,1% у варiантах до та пiсля коригування), службовцiв -31,3% (бiльше на 8,3% за першим варiантом та 24,4% - за другим), колгоспникiв - 15,0% (бiльше на 14,5% за обома варiантами статистичних звiтiв), непрацюючих - 5,8% (бiльше на 4,8% за першим варiантом та на 5,5% - за другим), вiйськовослужбовцiв - 1,3% (бiльше на 1,1% за обома варiантами), декласованих - 0,5% (менше на 7,1% за обома варiантами), служителiв релiгiйних культiв - 0,3% (менше на 2,2% за обома варiантами), селян-одноосiбникiв - 0,5% (менше на 1,9% за обома варiантами), кустарiв - 0,7% (менше на 0,6 % за варiантом до корегування та бiльше на 0,4% - пiсля нього), працiвникiв НКВС - 0,2% (бiльше на 0,18% за обома варiантами).
Таким чином, можна вважати доведеним факт розбiжностi даних щодо соцiальної належностi заарештованих у 1937 р. як у варiантi, що був пiдготовлений у Донецькому обласному управлiннi НКВС, так i пiсля уточнення в центральному апаратi НКВС.
Коригуючи соцiальний склад репресованих, у вiдповiдних структурах органiв держбезпеки переводили робiтникiв, службовцiв та колгоспникiв у категорiї "соцiально ворожих" - "колишнiх людей" i колишнiх куркулiв.
Отже, можна констатувати, що органи державної безпеки в Українi у 1937 р. свiдомо перекручували данi щодо соцiально-фахової належностi заарешто-
стр. 160
ваних. Робилося це з метою довести необхiднiсть самих репресiй та обґрунтувати їх спрямованiсть. При тому, судячи iз зiставлення рiзних документальних матерiалiв, автори й виконавцi фальсифiкацiй виходили iз реальних загальних даних щодо заарештованих та проводили довiльнi змiни абсолютних показникiв по вiдповiдних групах. Збiльшувалися данi щодо арештiв по групах "колишнiх людей", колишнiх куркулiв та декласованого елементу - за рахунок зменшення даних по групах службовцiв, робiтникiв, колгоспникiв, кустарiв i селян-одноосiбникiв. Збiльшення або зменшення даних проводилось у досить значних дiапазонах iз метою досягти необхiдного загальноукраїнського показника. Цi коригування проводились як у вiдповiдних пiдроздiлах УНКВС в областях (початковi), так i безпосередньо у Наркоматi внутрiшнiх справ УРСР (неодноразово).
Iз самого початку органи НКВС проводили арешти значної кiлькостi людей, якi не мали вiдношення до так званої "антирадянської та контрреволюцiйної дiяльностi", а маскувалося це з боку держбезпеки шляхом манiпулювання у звiтнiй термiнологiї, коли до поняття "соцiальна належнiсть репресованих" було введено несумiснi категорiї - "колишнi люди", "колишнi куркулi", "декласованi елементи", якi штучно об'єднали з категорiями соцiально-фахової належностi - робiтники, колгоспники, службовцi, кустарi, селяни-одноосiбники тощо. Це дало можливiсть маневрувати поняттями, переводячи заарештованих з групи у групу задля виконання вiдповiдних планiв-лiмiтiв.
Таким чином, iнспiрованi згори репресiї, що нiбито мали за мету вичищення країни вiд ворожого, соцiально-небезпечного елементу, перетворились у той перiод у низку масових каральних акцiй-операцiй, жертвами яких стали невиннi люди - робiтники, службовцi, колгоспники.
-----
1 Цитується за: Расстрел по разнарядке // Труд. - 1992. - 4 июня.
2 Копiю документа отримано з московського Музею та громадського центру "Мир, прогрес, права людини" iм. Андрiя Сахарова; див. також: Расстрел по разнарядке // Труд. - 1992. -4 июня. - СI - 2; Факты и комментарии. - 2000. - 29 июня. - C.I - 2.
3 Таблицю складено за документами: "Вiдомостi про кiлькiсть заарештованих по УНКВС в УРСР за перiод з 1 сiчня 1937 р. по 1 сiчня 1938 р." // ДА СБУ-К. - Ф.42. - Спр.31. - Арк. 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181.
4 До цiєї категорiї було вiднесено колишнiх помiщикiв, дворян, офiцерiв, жандармiв та торгiвцiв тощо.
5 ДА СБУ-К. - Ф.42. - Спр.31. - Арк.159.
6 Там само. - Арк.161.
7 Там само . - Арк. 163.
8 Там само. - Арк. 165.
9 Там само. - Арк.167.
10 Там само. - Арк.169.
11 Там само. - Арк. 171.
12 Там само. - Арк. 173.
13 Там само. - Арк. 175.
14 Там само. - Арк.177.
15 Там само. - Арк. 179.
16 Там само. - Арк. 181.
17 Там само. - Арк. 157.
18 Таблицю складено за документами: "Вiдомостi про кiлькiсть заарештованих по УНКВС в УРСР" за час з 1 сiчня 1937 р. по 1 сiчня 1938 р." // ДА СБУ-К. - Ф.42. - Спр.31. - Арк. 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181.
19 Там само.
20 Копiю документа отримано з московського Музею та громадського центру "Мир, прогрес, права людини" iм. Андрiя Сахарова. - Див. також: Расстрел по разнарядке // Труд. - 1992. - 4 июня. - С.1-2; Факты и комментарии. - 2000. - 29 июня. - С.13.
21 Таблицю складено за документами: "Вiдомостi про кiлькiсть заарештованих по УНКВС в УРСР" за час з 1 сiчня 1937 р. по 1 сiчня 1938 р."// ДА СБУ-К. - Ф.42. - Спр.31. - Арк. 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181.
стр. 161
22 Там само.
23 Там само.
24 Там само.
25 Там само.
26 Там само.
27 Там само.
28 Там само.
29 Там само.
30 Там само.
31 Там само.
32 ДА СБУ-К. - Ф.42. - Спр.35. - Арк. 2.
33 Картотека науково-видавничої групи "Реабiлiтованi iсторiєю" по Донецькiй областi вмiщує данi (у тому числi по соцiальнiй належностi та професiях) щодо 17 103 репресованих у 1937 р. Данi по 9939 репресованих знаходяться у вiдповiднiй картотецi науково-видавничої групи "Реабiлiтованi iсторiєю" по Луганськiй областi // ДА СБУ-К. - Ф. 42. - Спр. 35. - Арк. 1 (Справа "Спецiальнi вiдомостi щодо оперативної роботи за перiод з 1 жовтня 1936 р. по 1 липня 1938 р." - Документ "Довiдка щодо внесених змiн у соцiальний склад заарештованих у Сталiнськiй та Днiпропетровськiй областях").
In the article, on the basis of documents of the National archive of Ukrainian security Service, it is summarized and analyzed for the first time the social configuration of those repressed by the organs of national security in Ukraine in 1937. The research is the first attempt in this direction and allows to determine the real social orientation of political persecution in the period of the "big purge".
New publications: |
Popular with readers: |
News from other countries: |
![]() |
Editorial Contacts |
About · News · For Advertisers |
![]() 2009-2025, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map) Keeping the heritage of Ukraine |