Libmonster ID: UA-2859

Автор: В. М. НIКОЛЬСЬКИЙ

У статтi на основi документiв Державного архiву Служби безпеки України вперше узагальнено та проаналiзовано соцiальний склад репресованих органами держбезпеки в Українi у 1937 р. Дослiдження є першою спробою цього напрямку та дозволяє з'ясувати реальну соцiальну спрямованiсть полiтичних переслiдувань перiоду "великої чистки".

Одним iз найважливiших показникiв полiтичних репресiй перiоду 1937 -1938 pp. була соцiальна належнiсть заарештованих. Цей показник за своїм змiстом є двояким: з одного боку, вiн певною мiрою характеризує конкретну людину, а, з iншого, - через нього виявляється суспiльна характеристика великих груп людей, з вiдповiдними загальними ознаками.

В iсторичнiй лiтературi питання детального вивчення соцiального складу репресованих, а саме його кiлькiсних характеристик, ще не було предметом спецiальних наукових розробок.

Дослiджуючи названу тему, автор в основному використав матерiали фонду N 42 Державного архiву Служби безпеки України в Києвi (ДА СБУ-К), де мiстяться статистичнi звiти органiв державної безпеки. До них належать стандартизованi цифровi вiдомостi обласних пiдроздiлiв НКВС, пiдписанi начальниками архiвно-облiкових вiддiлiв (1-й спецвiддiл) та керiвниками УНКВС (або їх заступниками). Крiм того, цей фонд включає рiзнi поточнi звiтнi документи, довiдки, вiдповiдне листування тощо. У працi використано також документи архiвних структур Служби безпеки України (фiлiй ДА СБУ-К) у Донецькiй i Луганськiй областях: журнали облiку архiвно-слiдчих справ та картотеки, зокрема картотеку науково-редакцiйних груп "Реабiлiтованi iсторiєю" по цих областях.

Метою даного дослiдження є встановлення реального соцiального складу осiб, репресованих органами держбезпеки в Українi у 1937 р. - першому роцi так званої "великої чистки".

Треба вiдзначити, що органiзатори та виконавцi репресiй своєрiдно трактували поняття "соцiальний склад заарештованих", а обходити його вони не могли


Нiкольський Володимир Миколайович - канд. iст. наук, доцент кафедри iсторiї України iсторичного факультету Донецького нацiонального унiверситету, заст. декана факультету з наукової роботи.

стр. 141


з огляду на соцiально-полiтичну спрямованiсть каральних дiй. Адже метою репресiй була саме чистка.

Рiшення полiтбюро ЦК ВКП(б) вiд 2 липня 1937 р. (протокол N П51/94) "Про антирадянськi елементи" стало поштовхом для масових репресiй. У ньому, зокрема, зазначалося: "Спостерiгається, що значна частина колишнiх куркулiв та кримiнальникiв (пiдкреслено авт. - В.Н.), висланих у свiй час iз рiзних областей у пiвнiчнi та сибiрськi райони, якi потiм, по закiнченнi термiну висилки повернулися у свої областi, - є головними призвiдниками всiляких антирадянських та диверсiйних злочинiв як у колгоспах та радгоспах, так i на транспортi та в деяких галузях промисловостi"1 .

Оперативний наказ народного комiсара внутрiшнiх справ Союзу РСР N 00447 вiд 30 липня 1937 р. розширював спрямованiсть репресивних дiй органiв держбезпеки. У його преамбулi видiлялися такi групи населення, на якi безпосередньо спрямовувалися каральнi дiї: 1) репресованi у минулому колишнi куркулi; 2) колишнi церковники i сектанти; 3) члени антирадянських полiтичних партiй; 4) колишнi активнi учасники бандитських повстань, бiлi карателi, репатрiанти i т.п.; 5) кримiнальнi злочинцi. Всi цi категорiї можна лише умовно вiднести до так званих "соцiальних груп". Далi цi групи узагальнено в рамках трьох категорiй - "колишнi куркулi, активнi антирадянськi елементи та кримiнальнi злочинцi"2 .

У звiтах органiв НКВС, бланки яких зроблено друкарським способом, окремо видiлено данi, що характеризували кiлькiсть заарештованих по 13-ти групах, про якi йтиметься далi.

Узагальнення звiтiв обласних управлiнь НКВС, НКВС Молдавської АРСР та центрального апарату за 1937 р. дало нам можливiсть вiдтворити таку картину3 :

Таблиця 1

Соцiальний склад заарештованих органами держбезпеки по УРСР за 1937 р.

NN п/п

Групи репресованих

Заарештовано (осiб)

% вiд загальної кiлькостi по Українi

1

Колишнi куркулi

66401

41,6%

2

"Колишнi люди"

58502

36,7%

3

Декласований елемент

14504

9,1%

4

Служителi релiгiйних культiв

4744

3,0%

5

Службовцi

4300

2,7%

6

Домогосподарки, утриманцi, пенсiонери

3035

1,9%

7

Селяни-одноосiбники

2473

1,5%

8

Кустарi

1389

0,9%

9

Колгоспники

1266

0,8%

10

Командний склад Червоної армiї

1083

0,7%

11

Робiтники

777

0,5%

12

Червоноармiйцi та молодший командний склад РСЧА

864

0,5%

13

Працiвники НКВС

236

0,1%

Загалом по Українi

159574

100%

Як видно iз таблицi, керiвництво органiв НКВС СРСР (яке затвердило вiдповiдну статистичну форму) дуже своєрiдно трактувало поняття "соцiальна належнiсть".

Згiдно зi звiтами з мiсць, на першому мiсцi серед заарештованих були колишнi куркулi (майже половина вiд загальної кiлькостi), якi вже вiдбули заслання й ув'язнення. Друге мiсце (з вiдносною часткою, що наближалася майже до третини вiд загалу) посiдали так званi "колишнi люди". Цiкавим є те, що цю

стр. 142


категорiю навiть не згадували у рiшеннi полiтбюро ЦК ВКП(б) вiд 2 липня 1937 р. та в оперативному наказi N 00447. Очевидно, вони попали в категорiю таких, хто пiдлягав репресуванню автоматично, через широке трактування вищезгаданих документiв. На третьому мiсцi були так званi "декласованi елементи" - кримiнальнi злочинцi, безпритульнi, жебраки тощо. Четвертою за чисельнiстю була група служителiв релiгiйних культiв. Разом цi чотири групи охоплювали 144 151 особу, тобто 91,4% заарештованих.

Тут слiд нагадати, що серед заарештованих у 1937 р. були не тiльки такi, котрi потрапили пiд дiю положень рiшення полiтбюро й оперативного наказу. До всiх iнших треба вiднести i тих, якi проводили так звану "антирадянську агiтацiю та пропаганду", обвинувачувались у шпигунствi, вiйськових i посадових злочинах, так званих "рiзних" (нелегальний перехiд державного кордону тощо).

Якщо виходити зi змiсту оперативного наказу НКВС, то було поставлено завдання лiквiдувати фiзично або iзолювати у таборах осiб, якi перебували на оперативному облiку органiв держбезпеки на пiдставi двох обставин. Перша - це належнiсть до певних категорiй (колишнi куркулi, кримiнальнi злочинцi, церковники i сектанти, члени антирадянських полiтичних партiй). Друга -вiдповiднi прояви з їх боку, тобто дiяльнiсть, яку було конкретизовано як пiдривну або провокаторсько-призвiдницьку.

Усi iншi групи населення, котрих вважали "соцiальними" (службовцi, непрацюючi, селяни-одноосiбники, кустарi, колгоспники, робiтники, вiйськовослужбовцi та працiвники НКВС), згiдно зi звiтами, становили лише 8,6% репресованих. їх могли, на нашу думку, притягти до кримiнальної вiдповiдальностi лише за якусь конкретну антирадянську або контрреволюцiйну дiяльнiсть.

Згiдно зi звiтами обласних управлiнь НКВС, соцiальний склад заарештованих у 1937 р. був таким:

Київська область: 1) колишнi куркулi - 7374 особи (34,5% вiд загальної кiлькостi заарештованих); 2) "колишнi люди" - 9892 (46,3%); 3) декласованi -2239 (10,5%); 4) служителi релiгiйних культiв - 941 (4,4%); 5) кустарi -16 (0,1%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 348 (1,6%); 7) службовцi - 114 (0,5%); 8) селяни-одноосiбники - 65 (0,3%); 9) колгоспники - 33 (0,2%); 10) робiтники - 49 (0,2%); 11) червоноармiйцi та молодший командний склад РСЧА, прикордонної охорони i внутрiшнiх вiйськ НКВС - 166 (0,7%); 12) командний склад Червоної армiї - 119 (0,6); 13) працiвники НКВС - 18 осiб (0,1% )5 .

Харкiвська область: 1) колишнi куркулi - 5877 осiб (39,1%); 2) "колишнi люди" - 5330 (35,5%); 3) декласованi - 2259 (15,0%); 4) служителi релiгiйних культiв - 102 (0,7%); 5) кустарi - 224 (1,5%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 273 (1,8%); 7) службовцi - 381 (2,5%); 8) селяни-одноосiбники - 136 (0,9%); 9) колгоспники - 67 (0,4%); 10) робiтники - 56 (0,4); 11) червоноармiйцi - 108 (0,7%); 12) командний склад Червоної армiї -188 (1,3%); 13) працiвники НКВС - 24 особи (0,2% )6 .

Днiпропетровська область: 1) колишнi куркулi - 8117 осiб (47,6%); 2) "колишнi люди" - 5995 (34,9%); 3) декласованi - 555 (3,2%); 4) служителi релiгiйних культiв - 172 (1,0%); 5) кустарi - 67 (0,4%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 796 (4,6%), 7) службовцi - 477 (2,8%); 8) селяни-одноосiбники - 47 (0,3%); 9) колгоспники - 256 (1,5%); 10) робiтники - 380 (2,1%); 11) червоноармiйцi - 80 (0,5%); 12) командний склад Червоної армiї - 176 (1,0%); 13) працiвники НКВС - 6 осiб (0,1% )7 .

Одеська область: 1) колишнi куркулi - 5119 осiб (40,3%); 2) "колишнi люди" - 3694 (29,0%); 3) декласованi - 2152 (17,0%); 4) служителi релiгiйних культiв - 452 (3,6%); 5) кустарi - 152 (1,2%); 6) домогосподарки, утриманцi,

стр. 143


пенсiонери (непрацюючi) - 111 (0,9%); 7) службовцi - 475 (3,8%); 8) селяни-одноосiбники - 47 (0,4%); 9) колгоспники - 260 (2,0%); 10) робiтники - 129 (1,0%); 11) червоноармiйцi - 47 (0,4%); 12) командний склад Червоної армiї - 28 (0,2%); 13) працiвники НКВС - 29 осiб (0,2%) 8 .

Вiнницька область: 1) колишнi куркулi - 3448 осiб (20,5%); 2) "колишнi люди" - 9539 (56,7%); 3) декласованi - 1706 (10,1%); 4) служителi релiгiйних культiв - 896 (5,3%); 5) кустарi - 157 (0,9%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 82 (0,5%); 7) службовцi - 74 (0,4%); 8) селяни-одноосiбники - 437 (2,6%); 9) колгоспники - 58 (0,3%); 10) робiтники - 9 (0,1%); 11) червоноармiйцi - 228 (1,4%); 12) командний склад Червоної армiї - 141 (0,8%,); 13) працiвники НКВС - 40 осiб (0,2% )9 .

Чернiгiвська область: 1) колишнi куркулi - 3451 особа (40,6%); 2) "колишнi люди" - 3369 (39,6%); 3) декласованi - 948 (11,2%); 4) служителi релiгiйних культiв - 67 (0,8%); 5) кустарi - 34 (0,4%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 119 (1,4%); 7) службовцi - 92 (1,1%); 8) селяни-одноосiбники - 201 (2,4%); 9) колгоспники - 54 (0,6%); 10) робiтники - 3 (0,1%); 11) червоноармiйцi - 63 (0,7%); 12) командний склад Червоної армiї - 84 (1,0%); 13) працiвники НКВС - 16 осiб (0,1% )10 .

Молдавська АРСР: 1) колишнi куркулi - 1336 осiб (29,1%); 2) "колишнi люди" - 1971 (43,0%); 3) декласованi - 380 (8,3%); 4) служителi релiгiйних культiв - 257 (5,6%); 5) кустарi - 2 (0,1%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 107 (2,3%); 7) службовцi - 117 (2,6%); 8) селяни-одноосiбники - 99 (2,2%); 9) колгоспники - 254 (5,4%); 10) не було; 11) червоноармiйцi - 35 (0,7%); 12) командний склад Червоної армiї - 27 (0,6%); 13) працiвники НКВС - 3 особи (0,1% )11 .

Миколаївська область: 1) колишнi куркулi - 2517 осiб (43,5%); 2) "колишнi люди" - 1385 (23,9%); 3) декласованi - 513 (8,9%); 4) служителi релiгiйних культiв - 111 (1,9%); 5) кустарi - 477 (8,3%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 92 (1,6%); 7) службовцi - 138 (2,4%); 8) селяни-одноосiбники - 394 (6,8%); 9) колгоспники - 86 (1,5%); 10) робiтники - 23 (0,4%); 11) червоноармiйцi - 15 (0,3%); 12) командний склад Червоної армiї - 26 (0,3%); 13) працiвники НКВС - 9 осiб (0,1% )12 .

Полтавська область: 1) колишнi куркулi - 2638 осiб (47,3%); 2) "колишнi люди" - 1761 (31,6%); 3) декласованi - 467 (8,4%); 4) служителi релiгiйних культiв - 361 (6,5%); 5) кустарi - 69 (1,2%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 58 (1,0%); 7) службовцi - 47 (0,8%); 8) селяни-одноосiбники - 66 (1,2%); 9) колгоспники - 31 (0,6%); 10) робiтники - 14 (0,3%); 11) червоноармiйцi - 32 (0,6%); 12) командний склад Червоної армiї - 29 осiб (0,5%); 13) працiвники НКВС - не було13 .

Житомирська область: 1) колишнi куркулi - 7063 особи (48,3%); 2) "колишнi люди" - 4938 (33,8%); 3) декласованi - 1053 (7,2%); 4) служителi релiгiйних культiв - 540 (3,7%); 5) кустарi - 87 (0,6%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 841 (5,7%); 7) службовцi - 13 (0,1%); 8) селяни-одноосiбники - 17 (0,1%); 9) колгоспники - 11 (0,1%); 10) робiтники - 7 (0,05%); 11) червоноармiйцi - 38 (0,3%); 12) командний склад Червоної армiї - 20 осiб (0,1%); 13) працiвники НКВС - не було14 .

Кам'янець-Подiльська область: 1) колишнi куркулi - 4615 осiб (55,5%); 2) "колишнi люди" - 2949 (35,5%); 3) декласованi - 85 (1,0%); 4) служителi релiгiйних культiв - 131 (1,6%); 5) кустарi - 6 (0,1%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 49 (0,6%); 7) службовцi - 76 (0,9%); 8) селяни-одноосiбники - 302 (3,6%); 9) колгоспники - 47 (0,6%); 10) робiтники - 8 (0,1%); 11) червоноармiйцi - не було; 12) командний склад Червоної армiї -40 осiб (0,5%); 13) працiвники НКВС - не було15 .

стр. 144


Донецька область: 1) колишнi куркулi - 14832 особи (54,9%); 2) "колишнi люди" - 6503 (24,0%); 3) декласованi - 2065 (7,6%); 4) служителi релiгiйних культiв - 685 (2,5%); 5) кустарi - 91 (0,3%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 85 (0,3%); 7) службовцi - 1874 (7,0%); 8) селяни-одноосiбники - 662 (2,4%); 9) колгоспники - 102 (0,4%); 10) робiтники - 73 (0,3%); 11) червоноармiйцi - 42 (0,1%); 12) командний склад Червоної армiї - 22 (0,2%); 13) працiвники НКВС - 6 осiб (0,02%)16 .

Центральний апарат НКВС УРСР: 1) колишнi куркулi - 14 осiб (0,7%); 2) "колишнi люди" - 1176 (55,6%); 3) декласованi - 82 (3,9%); 4) служителi релiгiйних культiв - 27 (1,3%); 5) кустарi - 7 (0,3%); 6) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi) - 74 (3,5%); 7) службовцi - 422 (20,0%); 8) селяни-одноосiбники - не було; 9) колгоспники - 7 (0,3%); 10) робiтники - 26 (1,2%); 11) червоноармiйцi - 31 (1,5%); 12) командний склад Червоної армiї - 163 (7,7%); 13) працiвники НКВС - 85 осiб (4,0% )17 .

Зробленi вище пiдрахунки дають можливiсть скласти порiвняльнi таблицi, в яких враховано абсолютнi й вiдноснi показники щодо певних категорiй репресованих по областях 18 .

Таблиця 2

Спiввiдношення по групi колишнiх куркулiв

NN п/п

Областi

Заарештовано колишнiх куркулiв (осiб)

% колишнiх куркулiв вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї по Українi

% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях

1

Донецька

14832

22,3%

54,8%

2

Днiпропетровська

8117

12,1%

47,4%

3

Київська

7374

11,1%

34,5%

4

Житомирська

7063

10,5%

48,3%

5

Харкiвська

5877

8,9%

39,1%

6

Одеська

5119

7,7%

40,3%

7

Кам'янець-Подiльська

4615

7,0%

55,5%

8

Чернiгiвська

3451

5,2%

40,6%

9

Вiнницька

3448

5,2%

20,5%

10

Полтавська

2638

4,0%

47,3%

11

Миколаївська

2517

3,8%

43,5%

12

Молдавська АРСР

1336

2,0%

29,1%

13

Центральний апарат НКВС УРСР

14

0,02%

0,7%

Загалом по УРСР

66401

100%

41,6%

Найбiльше репресованих колишнiх куркулiв припадало на Донецьку, Днiпропетровську та Київську областi, якi були бiльш розвинутими у промисловому вiдношеннi. Колишнi куркулi, яких вислали в роки примусової колективiзацiї, пiсля завершення термiну покарання здебiльшого не повертались у рiднi мiсця, оскiльки їх житло i майно було конфiсковано. Вчорашнi засланцi вирушили в iншi регiони України - промислово розвинутi, де можна було знайти роботу. Тим бiльше, що цi областi мали дефiцит у робочiй силi, в основному неквалiфiкованiй. Зрозумiло, що їх переселення на новi мiсця не завжди мало законний характер, чому перешкоджала паспортна система. Частина їх переховувалася з пiдробленими документами. А перемiщення у промисловi райони, з їх плинними робiтничими кадрами, регулярним вербуванням робочої сили на новобудови давало можливiсть зникнути з поля зору НКВС. Але ця можливiсть часто була примарною. Отже, й вiдсотки заарештованих колишнiх куркулiв у цих промислових областях були бiльшими.

Перше мiсце за показником спiввiдношення заарештованих колишнiх куркулiв до загалу репресованих належить Кам'янець-Подiльськiй областi (55,5%), на другому мiсцi була Донецька, далi йшли Житомирська та

стр. 145


Днiпропетровська. Таку ситуацiю можна пояснити трьома факторами: 1) значно бiльшою часткою куркулiв, якi повернулися в цi областi; 2) прикордонним розташуванням Кам'янець-Подiльської i Житомирської областей, якi й вичищали вiд потенцiйно ворожого елементу, 3) бiльш високою активнiстю мiсцевих органiв НКВС, що мали вiдповiднi так званi "облiковi матерiали" саме по цiй категорiї.

Група репресованих "колишнiх людей" характеризується такими показниками арештiв19 .

Таблиця З

Спiввiдношення по групi "колишнiх людей"

NN п/п

Областi

Заарештовано "колишнiх людей" (осiб)

% "колишнiх людей" вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї по Українi

% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях

1

Донецька

6503

11,2%

24,0%

2

Днiпропетровська

5995

10,2%

34,9%

3

Київська

9892

16,9%

46,3%

4

Житомирська

4938

8,4%

33,8%

5

Харкiвська

5330

9,1%

35,5%

6

Одеська

3694

6,3%

29,0%

7

Кам'янець-Подiльська

2949

5,0%

35,5%

8

Чернiгiвська

3369

5,8%

39,6%

9

Вiнницька

9539

16,3%

56,7%

10

Полтавська

1761

3,0%

31,6%

11

Миколаївська

1385

2,4%

23,9%

12

Молдавська АРСР

1971

3,4%

43,0%

13

Центральний апарат НКВС УРСР

1176

2,0%

55,6%

Загалом по УРСР

58502

100%

31,0%

По цiй категорiї репресованих першою була Київська область, вiд якої дещо вiдставала Вiнницька, а потiм iшла Донецька (вiдповiдно - 16,9%, 16,3% та 11,1%). Але у показнику спiввiдношення цiєї категорiї iз загальною кiлькiстю репресованих у вiдповiднiй областi Донецька посiдала передостаннє мiсце, дещо випереджаючи Миколаївську область.

Особливiсть цiєї категорiї полягала у тому, що вона об'єднувала людей, якi ранiше належали до привiлейованих верств населення. Проводячи репресiї, треба було перед цим встановити сам факт їхнього колишнього становища. Зрозумiло, що влада фiксувала таких людей через органи НКВС. Але у Конституцiї СРСР 1936 р. вони навiть не iснували як соцiальне явище. Тому реєстрацiя цiєї категорiї, на наш погляд, певною мiрою була ускладненою. Бiльше того, всi цi "колишнi" навряд чи дуже вже й прагнули поселятись у переважно промисловому регiонi Донбасу, або у сiльськогосподарськiй Миколаївськiй областi. їм потрiбен був притулок у бiльш тихих регiонах. Зрозумiло також, що до революцiї вiдносна частка помiщикiв була значно бiльшою у Вiнницькiй та Київськiй областях. Пошук органами НКВС колишнiх офiцерiв i жандармiв ускладнювався намаганням з їх боку не афiшувати своє минуле. Спiввiдношення репресованих по цiй категорiї також залежало вiд факторiв, якi ми вже назвали.

Третьою за чисельнiстю заарештованих була група декласованих елементiв. Ми вважаємо, що, виходячи з тексту оперативного наказу N 00447, ця категорiя в основному складалася з кримiнальникiв. У документi було записано так: "Окрiм того, на селi та в мiстi ще досi гнiздяться значнi кадри кримiнальних злочинцiв - скотокрадiв. Крадiїв-рецидивiстiв, грабiжникiв та iн., що вiдбували покарання, втекли з мiсць ув'язнення та ховаються вiд репресiй. Недостатнiсть боротьби з цим кримiнальним контингентом створила для них умови безкарностi,

стр. 146


що сприяло їх злочиннiй дiяльностi"20 . До цiєї категорiї, безперечно, належали також особи без постiйного мiсця проживання, жебраки тощо.

Репресiї стосовно третьої групи характеризувалися так21 :

Таблиця 4

Спiввiдношення по групi декласованих

NN п/п

Областi

Заарештовано декласованих (осiб)

% декласованих вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї по Українi

% вiд загалу заарештованих у областях

1

Донецька

2065

14,2%

7,6%

2

Днiпропетровська

555

3,8%

3,2%

3

Київська

2239

15,4%

10,5%

4

Житомирська

1053

7,3%

7,2%

5

Харкiвська

2259

15.6'%

15,0%

6

Одеська

2152

14,8%

17,0%

7

Кам'янець-Подiльська

85

0,6%

1,0%

8

Чернiгiвська

948

6,5%

11,2%

9

Вiнницька

1706

11,8%

10,1%

10

Полтавська

467

3,3%

8,4%

11

Миколаївська

513

3,5%

8,9%

12

Молдавська АРСР

380

2,6%

8,3%

13

Центральний апарат НКВС УРСР

82

0,6%

3,9%

Загалом по УРСР

14504

100%

9,1%

Як абсолютнi показники арештiв по цiй категорiї, так i вiдноснi результати у рiзних областях мали значнi розбiжностi. Наприклад, кiлькiсть заарештованих була в межах вiд 2259 осiб (Харкiвська обл.) до 85 (Кам'янець-Подiльська). Проценти заарештованих iз групи декласованого елементу вiд загальної кiлькостi репресованих по областях були в межах вiд 3,2% (Днiпропетровська обл.) до 17,0% (Одеська обл.). Особливостi репресiй по категорiї декласованих, на наш погляд, визначалися специфiкою їх занять i способу життя: у сiльських районах ця категорiя мала дуже мало можливостей для "промислiв", але у промислових i транспортних вузлах такi можливостi значно збiльшувалися.

Наступнi десять груп серед репресованих можна умовно вiдносити до соцiальних. Це, скорiше, професiйно-фаховi категорiї населення. Тим бiльше, що службовцiв, робiтникiв, кустарiв можна водночас було вiдносити, скажiмо, до категорiї колишнiх куркулiв, або "колишнiх людей".

Статистична звiтнiсть органiв держбезпеки передбачала досить рiзнопланове ставлення до облiку по цих групах. Так, у звiтах, що мали назву "Вiдомостi про кiлькiсть заарештованих по УНКВС в УРСР", у рiзних таблицях були рiзнi пiдходи. Якщо брати безпосередньо соцiальний (професiйний) склад, то iнформацiя обласних управлiнь НКВС включала такi групи (подаються в порядку викладення. - В.Н.): 1) служителi релiгiйних культiв; 2) кустарi; 3) домогосподарки, утриманцi, пенсiонери (непрацюючi); 4) службовцi; 5) селяни-одноосiбники; 6) колгоспники; 7) робiтники; 8) червоноармiйцi, молодший командний склад РСЧА; 9) командний склад РСЧА; 10) працiвники НКВС.

Перша з цих груп репресованих мала такi загальнi характеристики22 :

стр. 147


Таблиця 5

Спiввiдношення по групi служителiв релiгiйних культiв

NN п/п

Областi

Заарештовано служителiв релiгiйних культiв (осiб)

% служителiв релiгiйних культiв вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї по Українi

% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях

1

Донецька

686

14,5%

2,5%

2

Днiпропетровська

172

3.6%

1,0%

3

Київська

941

19,8%

4,5%

4

Житомирська

540

11,4%

3,7%

5

Харкiвська

102

2,2%

0,7%

6

Одеська

452

9,5%

3,6%

7

Кам'янець-Подiльська

131

2,8%

1,6%

8

Чернiгiвська

67

1,4%

0.8%

9

Вiнницька

896

18,9%

5,3%

10

Полтавська

361

7,6%

6,5%

11

Миколаївська

111

2,3%

1,9%

12

Молдавська АРСР

257

5,4%

5,6%

13

Центральний апарат НКВС УРСР

27

0,6%

1,3%

Загалом по УРСР

4743

100%

3.0%

Iз таблицi видно, що репресiй зазнали служителi релiгiйних культiв у рiзних областях по-рiзному. Дiапазон арештiв був у межах вiд 941 особи (Київська обл.) до 67 (Чернiгiвська обл.). При цьому, по областях вiдсотки, коливалися у межах 19,8% - 1,4%.

А проценти, що характеризують частку заарештованих служителiв релiгiйних культiв вiд усiх репресованих по областях, були в межах вiд 0,7% (Харкiвська обл.) до 6,5% (Полтавська обл.). Характерно, що останнiй показник - найвищий у сiльськогосподарських областях (Полтавська, Вiнницька, Молдавська АРСР), за винятком Чернiгiвської областi. У Донецькiй областi (найбiльше промислово розвинений) цей показник був близьким до середнього українського.

Отже, звiтнi данi з областей свiдчили про заарештованих священнослужителiв, враховуючи загальному тлi iнших соцiально-фахових груп.

Таблиця 6

Спiввiдношення по групi кустарiв23

NN п/п

Областi

Заарештовано кустарiв (осiб)

% кустарiв вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї по Українi

% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях

1

Донецька

91

6,6%

0,3%

2

Днiпропетровська

67

4,8%

0,4%

3

Київська

16

1,2%

0,1%

4

Житомирська

87

6,3%

0,6%

5

Харкiвська

224

16,1%

1,5%

6

Одеська

152

10,9%

1,2%

7

Кам'янець-Подiльська

6

0,4%

0,1%

8

Чернiгiвська

34

2,4%

0,4%

9

Вiнницька

157

11,3%

0,9%

10

Полтавська

69

5,0%

1,2%

11

Миколаївська

477

34,3%

8.3%

12

Молдавська АРСР

2

0,1%

0,1%

13

Центральний апарат НКВС УРСР

7

0,5%

0,3%

Загалом по УРСР

1389

100%

1,0%

стр. 148


Репресiї щодо кустарiв у 1937 р. в областях були порiвняно незначними. Найбiльшу кiлькiсть їх було репресовано у Миколаївськiй областi. Там було заарештовано 477 осiб, що становило бiльше нiж третину вiд репресованих кустарiв в Українi та 8,3% вiд кiлькостi заарештованих у цiй областi. Порiвняно високими були абсолютнi показники у Харкiвськiй (224 особи, 16,1% вiд загальної кiлькостi по Українi), Вiнницькiй (157 осiб, 11,3%) i Одеськiй областях (152 особи, 10,9%). В iнших областях арешти коливалися в межах вiд 91 особи (6,6%) у Донецькiй областi до 2 осiб (0,1%) - у Молдавськiй АРСР. Водночас, порiвняно з iншими категорiями населення арешти кустарiв були незначними: у восьми областях, Молдавськiй АРСР i центральному апаратi НКВС їх вiдноснi показники були менше одного вiдсотка, а в чотирьох областях ледь перевищували цю величину.

Таблиця 7

Спiввiдношення по групi непрацюючих24

NN п/п

Областi

Заарештовано непрацюючих (осiб)

% непрацюючих вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї по Українi

% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях

1

Донецька

85

2,8%

0,3%

2

Днiпропетровська

796

26,3%

4,6%

3

Київська

348

11,5%

1,6%

4

Житомирська

841

27,7%

5,7%

5

Харкiвська

273

9,0%

1.8%

6

Одеська

111

3,7%

0,9%

7

Кам'янець-Подiльська

49

1,6%

0,6%

8

Чернiгiвська

119

3,9%

1,4%

9

Вiнницька

82

2,7%

0,5%

10

Полтавська

58

1,9%

1,0%

11

Миколаївська

92

3,0%

1,6%

12

Молдавська АРСР

107

3,5%

2,3%

13

Центральний апарат НКВС УРСР

74

2,4%

3,5%

Загалом по УРСР

3035

100%

2,0%

Перше мiсце щодо арештiв серед непрацюючих (домогосподарки, утриманцiв, пенсiонери тощо) посiдала Житомирська область (841 репресований, 27,7% вiд загальної кiлькостi по цiй групi в УРСР); друге - Днiпропетровська (796 арештiв, 26,3%); третє - Київська (348 арештiв, 11,5%). В iнших областях абсолютнi й вiдноснi показники, що характеризували репресiї щодо непрацюючих, були значно меншими. Останнi мiсця посiдали Кам'янець-Подiльська, Полтавська, Вiнницька, Донецька та Миколаївська областi. Отже, це свiдчить про вiдсутнiсть певних пiдходiв у репресiях по цiй групi.

Розгляд вiдносних показникiв по групi непрацюючих щодо iнших категорiй репресованих дає можливiсть зробити такi узагальнення:

1) дiапазон останнiх порiвняно невеликий (вiд 5,7% до 0,3%);

2) у бiльшостi областей їх вiдноснi частки є близькими до середнього показника.

стр. 149


Таблиця 8

Спiввiдношення по групi службовцiв25

NN п/п

Областi

Заарештовано службовцiв (осiб)

% службовцiв вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї по Українi

% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях

1

Донецька

1874

43,6%

7,0%

2

Днiпропетровська

477

11,1%

2,8%

3

Київська

114

2,7%

0,5%

4

Житомирська

13

0,3%

0,1%

5

Харкiвська

381

8,9%

2,5%

6

Одеська

475

11,0%

3,8%

7

Кам'янець-Подiльська

76

1,8%

0,9%

8

Чернiгiвська

92

2,1%

1,1%

9

Вiнницька

74

1,7%

0,4%

10

Полтавська

47

1,1%

0,8%

11

Миколаївська

138

3,2%

2,4%

12

Молдавська АРСР

117

2,7%

2,6%

13

Центральний апарат НКВС УРСР

422

9,8%

20,0%

Загалом по УРСР

4300

100%

6,7%

Майже половину репресованих по групi службовцiв було заарештовано в Донецькiй областi. Значна частина їх мешкала в промислово розвинутих областях - Днiпропетровськiй, Одеськiй i Харкiвськiй. Водночас невеликою була кiлькiсть службовцiв, заарештованих у Київськiй областi. Дiапазон вiдносних часток по цiй групi значний - вiд 43,6% (Донецька обл.) до 0,3% (Житомирська). Проценти, що характеризують спiввiдношення серед заарештованих рiзних фахово-професiйних груп, також вiдзначаються у цiй групi великими розбiжностями. Максимальний показник був по центральному апарату (20,0%), друге мiсце посiдала Донецька область (7,0%), а на третьому, з певним вiдставанням, була Одеська (2,8%). У п'яти областях цi показники були меншими за один вiдсоток.

Таблиця 9

Спiввiдношення по групi селян-одноосiбникiв26

NN п/п

Областi

Заарештовано селян-одноосiбникiв (осiб)

% селян-одноосiбникiв вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї по Українi

% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях

1

Донецька

662

26,8%

0,4%

2

Днiпропетровська

47

1,9%

0,3%

3

Київська

65

2,6%

0,3%

4

Житомирська

17

0,7%

0,1%

5

Харкiвська

136

5,5%

0,9%

6

Одеська

47

1.9%

0,4%

7

Кам'янець-Подiльська

302

12,2%

3,6%

8

Чернiгiвська

201

8,1%

2,4%

9

Вiнницька

437

17,7%

2,6%

10

Полтавська

66

2,7%

1,2%

11

Миколаївська

394

15,9%

6,8%

12

Молдавська АРСР

99

4,0%

2,2%

13

Центральний апарат НКВС УРСР

 

 

 

Загалом по УРСР

2473

100%

2,0%

стр. 150


Найбiльший абсолютний показник арештiв серед селян-одноосiбникiв належав Донецькiй областi (662 особи) - понад чверть репресованих iз цiєї групи в Українi. Але серед заарештованих на Донеччинi це становило тiльки 0,4%. По областях абсолютнi показники арештiв селян-одноосiбникiв були дуже рiзноплановими, що проявлялось у вiдносних показниках. Так, можна видiлити двi великих групи областей: 1) Донецька, Днiпропетровська, Київська, Житомирська, Харкiвська, Одеська та Полтавська, вiдноснi показники арештiв одноосiбникiв у яких були вiд 1,1% до 0,1%; 2) Кам'янець-Подiльська, Чернiгiвська, Вiнницька, Миколаївська областi та Молдавська АРСР, в яких цей показник був значно бiльшим (вiд 2,2% до 6,8%).

Таким чином, можна констатувати, що перша група об'єднувала бiльшi за чисельнiстю населення та промисловим потенцiалом областi.

Показовим є такий момент: до рiзних груп належали двi прикордоннi областi (Житомирська - вiдноснi показники 0,7% i 0,1% , та Кам'янець-Подiльська 12,2% i 3,6%). Тобто, сам статус цих областей не впливав на абсолютнi й вiдноснi показники арештiв серед селян-одноосiбникiв.

По групi колгоспникiв визначенi нами показники мали такий характер27 :

Таблиця 10

Спiввiдношення по групi колгоспникiв

NN п/п

Областi

Заарештовано колгоспникiв (осiб)

% колгоспникiв вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї в Українi

% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях

1

Донецька

102

8,1%

0,4%

2

Днiпропетровська

256

20,1%

1,5%

3

Київська

33

2,6%

0,2%

4

Житомирська

11

0,9%

0,1%

5

Харкiвська

67

5,3%

0,4%

6

Одеська

260

20,5%

2,0%

7

Кам'янець-Подiльська

47

3,7%

0,6%

8

Чернiгiвська

54

4,3%

0,6%

9

Вiнницька

58

4,6%

0,3%

10

Полтавська

31

2,4%

0,6%

11

Миколаївська

86

6,8%

1,5%

12

Молдавська АРСР

254

20,1%

5,4%

13

Центральний апарат НКВС УРСР

7

0,6%

0,3%

Загалом по УРСР

1266

100%

2,2%

Найбiльшу кiлькiсть з цiєї групи було репресовано в Одеськiй, Днiпропетровськiй областях та Молдавськiй АРСР - понад 20,0% вiд суми заарештованих колгоспникiв в Українi. В iнших регiонах масштаби арештiв серед колгоспникiв були значно меншими - в дiапазонi вiд 8,1% (Донецька обл.) до 0,9% (Житомирська) та 0,6% (центральний апарат НКВС). Але вiдноснi показники цiєї групи по кiлькостi арештiв в областях незначнi й достатньо близькi. Так, максимальний процент арештiв колгоспникiв був у Молдавськiй АРСР (5,4%), а мiнiмальний - у Житомирськiй областi (0,1%). Треба вiдзначити, що цей показник порiвняно великий саме у тих областях, в яких i найбiльшi абсолютнi показники - Днiпропетровська, Одеська та Молдавська АРСР. До них слiд залучити й показник Миколаївської областi.

Слiд також зазначити, що вiдноснi показники арештiв у восьми областях (Донецька, Київська, Житомирська, Харкiвська, Кам'янець-Подiльська, Чернiгiвська, Вiнницька, Полтавська), а також у центральному апаратi i НКВС були менше 1,0%.

стр. 151


Отже, можна констатувати, що масштаби репресiй щодо колгоспникiв в областях України у 1937 р. були незначними.

Арешти серед робiтникiв, згiдно зi звiтами органiв НКВС, мали такi показники28 :

Таблиця 11

Спiввiдношення по групi робiтникiв

NN п/п

Областi

Заарештовано робiтникiв (осiб)

% робiтникiв вiд загальної кiлькостi заарештованих цiєї категорiї в Українi

% вiд загальної кiлькостi заарештованих в областях

1

Донецька

73

9,4%

0,3%

2

Днiпропетровська

380

48,9%

2,1%

3

Київська

49

6,3%

0.2%

4

Житомирська

7

0,9%

0.05%

5

Харкiвська

56

7,2%

0,4%

6

Одеська

129

16,6%

1.0%

7

Кам'янець-Подiльська

8

1,0%

0,1%

8

Чернiгiвська

3

0,4%

0,1%

9

Вiнницька

9

1,2%

0,1%

10

Полтавська

14

1,8%

0.3%

11

Миколаївська

23

3,0%

0,4%

12

Молдавська АРСР

не було

13

Центральний апарат НКВС УРСР

26

3,3%

1,2%

Загалом по УРСР

777

100%

0,5%

З таблицi видно, що найбiльше робiтникiв було заарештовано у Днiпропетровськiй областi - 380 осiб (майже половину вiд репресованих робiтникiв по всiй Українi). Друге мiсце посiдала Одеська область -129 осiб (16,6%). На третьому була Донецька обл. - 73 особи (9,4%). Далi йшли також промисловi областi - Харкiвська - 56 осiб (7,2%) та Київська - 49 осiб (6,3%). У центральному апаратi НКВС i Миколаївськiй областi кiлькiсть заарештованих робiтникiв ледь перевищувала два десятки, а в iнших областях їх налiчувалися одиницi.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/СОЦIАЛЬНИЙ-СКЛАД-РЕПРЕСОВАНИХ-В-УКРАЇНI-У-1937-р-ч-1

Similar publications: LUkraine LWorld Y G


Publisher:

Олександр ПанContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

СОЦIАЛЬНИЙ СКЛАД РЕПРЕСОВАНИХ В УКРАЇНI У 1937 р. (ч.1.) // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/СОЦIАЛЬНИЙ-СКЛАД-РЕПРЕСОВАНИХ-В-УКРАЇНI-У-1937-р-ч-1 (date of access: 06.11.2024).

Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Олександр Пан
Львiв, Ukraine
817 views rating
24.08.2014 (3727 days ago)
0 subscribers
Rating
0 votes
Related Articles
ТЮРМИ В НАЦИСТСЬКІЙ КАРАЛЬНО-РЕПРЕСИВНІИ СИСТЕМІ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Catalog: История 
7 days ago · From Україна Онлайн
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ "МІСЦЕ АРХІВІСТІВ ТА РОЛЬ АРХІВІВ У СУСПІЛЬСТВІ СЬОГОДНІ Й ЗАВТРА"
7 days ago · From Україна Онлайн
ПІНЧУК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
Catalog: История 
16 days ago · From Україна Онлайн
ЕТНОЛОГІЯ ТА/ЧИ ІСТОРИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ
16 days ago · From Україна Онлайн
Рассмотрены основные дифференциальные уравнения релятивистской термодинамики в контравариантном и в ковариантном представлениях.
21 days ago · From Павло Даныльченко
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ "УКРАЇНА НА ІСТОРІОГРАФІЧНІЙ КАРТІ МІЖВОЄННОЇ ЄВРОПИ"
Catalog: История 
23 days ago · From Україна Онлайн
НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ДО БІБЛІОТЕКИ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАНУ
Catalog: История 
23 days ago · From Україна Онлайн
Політики грали на руку власників казино
23 days ago · From Україна Онлайн
ДОНОСИ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ГЕТЬМАНЩИНИ XVII-XVIII ст.
Catalog: История 
26 days ago · From Україна Онлайн
Корольов Г. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти
Catalog: История 
26 days ago · From Україна Онлайн

New publications:

Popular with readers:

News from other countries:

ELIBRARY.COM.UA - Digital Library of Ukraine

Create your author's collection of articles, books, author's works, biographies, photographic documents, files. Save forever your author's legacy in digital form. Click here to register as an author.
Library Partners

СОЦIАЛЬНИЙ СКЛАД РЕПРЕСОВАНИХ В УКРАЇНI У 1937 р. (ч.1.)
 

Editorial Contacts
Chat for Authors: UA LIVE: We are in social networks:

About · News · For Advertisers

Digital Library of Ukraine ® All rights reserved.
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of affiliates, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. Once you register, you have more than 100 tools at your disposal to build your own author collection. It's free: it was, it is, and it always will be.

Download app for Android