Libmonster ID: UA-2929

Share this article with friends

Автор: В. М. ОРЛИК

У статтi розглядається iсторiографiя дослiдження податкових органiв Росiйської iмперiї в Українi в кiнцi XVIII - на початку XX ст.

Великi геополiтичнi змiни у Центральнiй i Схiднiй Свропi наприкiнцi XVIII ст., насамперед зникнення таких держав, як Кримське ханство й Рiч Посполита, котрi традицiйно впливали на розвиток подiй в Українi у попереднi перiоди iсторичного розвитку, спричинили нову полiтичну ситуацiю для українських етнiчних земель, зменшивши з чотирьох до двох кiлькiсть держав, до складу яких вони входили. Майже всi останнi пiсля третього подiлу Польщi (1795 р.), за винятком Схiдної Галичини, Пiвнiчної Буковини та Закарпаття, ввiйшли до складу Росiйської iмперiї, основу адмiнiстративно-територiального подiлу якої на той час становили губернiї. Вони являли собою "пространство земли, в пределах которого действуют власти, непосредственно подчиненные центральному правительству и образующие круг так называемых губернских учреждений, которым поручено заведывание известными общими делами государственного управления"1 .

Пiсля унiфiкацiї адмiнiстративно-територiального устрою українських земель вiдповiдно до росiйських у 70-80-х pp. XVIII ст. ключовою фiгурою на мiсцях став губернатор. Внаслiдок реформування системи управлiння 1775 p. з'явилася нова адмiнiстративна установа на чолi з вiце-губернатором - казенна палата2 , яка вiдiгравала важливу роль у системi мiсцевого апарату. До створення палат державних маєтностей3 1838 р. вона була єдиним органом, що здiйснював загальне керiвництво податковою дiяльнiстю на рiвнi губернiї. Реформування системи непрямого оподаткування й виникнення акцизних управлiнь 1863 р. ще бiльше звузило повноваження казенних палат.

Iсторiя зазначених фiскальних органiв Росiйської iмперiї перiоду кiнця XVIII - початку XX ст. знайшла певне розкриття у рiзноплановiй за проблематикою i глибиною висвiтлення аспектiв теми лiтературi. Це й документальнi джерела, узагальнюючi працi, монографiчнi дослiдження, довiдкова, науково-популярна i навчальна лiтература, матерiали наукових конференцiй, критико-бiблiографiчнi видання, публiцистичнi твори, мемуари, автобiографiї та iн. Для всебiчного розкриття процесу дослiдження фiскальних органiв царизму в Українi з усього iсторiографiчного комплексу доцiльно видiлити двi основнi групи праць: перша - узагальнюючi монографiї з проблем фiнансового законодавства й мiсцевих органiв управлiння; друга - дослiдження, присвяченi урядовим та самоврядним органам оподаткування (казенним i палатам державних маєтностей, акцизним управлiнням, податковим iнспекторам, сiльським адмiнiстрацiям й iн.).

Актуальнiсть дослiдження проблем фiнансової полiтики Росiйської iмперiї в Українi має велике значення. Ще наприкiнцi XIX ст. академiк I.I.Янжул вказував, що "лише одне порiвняння та зiставлення iсторичних фактiв, заглиблення у досвiд минулого дає нам можливiсть рацiонально оцiнювати правильнiсть, доцiльнiсть i застосовнiсть того чи iншого фiнансового заходу, того чи iншого джерела державних доходiв"4 . Однiєю iз складових цiєї полiтики є податкова, реалiзацiю якої забезпечують вiдповiднi органи держави.

Проблема повноважень та дiяльностi органiв фiску не нова для науки. Першi спроби вивчити це питання належать сучасникам тiєї епохи: вченим, чиновни-


Орлик Василь Михайлович - канд. iст. наук, доц. Кiровоградського державного педагогiчного унiверситету iм. В.Винниченка.

стр. 190


кам Мiнiстерства фiнансiв i його мiсцевих органiв, якi намагалися не лише навести конкретнi данi про податковi функцiї губернських органiв, у тому числi й казенних палат, а i дати певну оцiнку їхнiй дiяльностi та законодавства, що її регламентувало. Важливу роль у розгортаннi дослiджень губернських органiв управлiння, в тому числi й фiскальних, вiдiграло зародження державознавства, яке в першiй половинi XIX ст. пов'язувалося з iменами М.Сперанського5 , С.Хапильова6 , О.Куницина7 , I.Васильєва8 , К.Дюгамеля9 . Цi автори, розглядаючи центральнi та мiсцевi органи управлiння, досить детально висвiтлювали податковi повноваження казенних палат. Виходячи iз запропонованої нами класифiкацiї, це - працi першої групи iсторiографiчних джерел.

Значним етапом у вивченнi фiскальних губернських органiв стала розвiдка професора С. Орнатського10 , хоча по сутi вона являла собою компiляцiю з нормативних актiв. Викладення чинного законодавства, переважно без коментарiв, було характерною рисою правознавчих студiй дореформеної Росiйської iмперiї.

Буржуазнi реформи 60-80-х pp. XIX ст. дали значний iмпульс розвитку цих дослiджень. Серед учених переважали послiдовники "державної" школи, в центрi уваги яких були проблеми iсторiї росiйського права й iмперських iнститутiв. Вивченню iсторiї губернських установ присвятив докторську дисертацiю вiдомий росiйський юрист О.В. Лохвицький11 . Багато уваги автор придiлив характеристицi мiсцевих пiдроздiлiв мiнiстерств, у тому числi й Мiнiстерства фiнансiв, зокрема їхнiм повноваженням, штатам чиновникiв та iн.

В нарисi голови Київської археографiчної комiсiї М.В. Юзефовича12 висвiтлено заходи керiвництва пiвденно-захiдних губернiй щодо реалiзацiї податкової полiтики iмперiї й впорядкування викупних платежiв. Автор вказав, що новим київським генерал-губернатором було вiдмiнено вiйськовi екзекуцiї для стягнення недоїмок iз селян цього краю13 .

Над вивченням проблеми iсторiї мiсцевих органiв управлiння, у тому числi фiскальних, активно працював один з основоположникiв росiйського державного права професор О.Д. Градовський. Пiсля закiнчення унiверситету вiн, певний час працюючи в апаратах харкiвського i воронезького цивiльних губернаторiв, був добре знайомий iз системою мiсцевого управлiння, що позитивно вплинуло на глибину його дослiдження. Капiтальна праця Градовського "Начала русского государственного права" була єдиною в своєму родi у вiтчизнянiй лiтературi. Твiр складається з трьох частин, подiлених на книги зi складною внутрiшньою структурою. Останнiй третiй том дослiдження присвячений органам мiсцевого управлiння14 , в якому вчений висвiтлив не лише структуру та повноваження губернських адмiнiстративних апаратiв, а й подав iсторiю їх формування15 . Автор вказав, що у 80-х pp. XIX ст. органiзацiя фiнансового управлiння в губернiях зосереджувалася у трьох установах: казенних палатах, управлiннях державними маєтностями та губернському акцизному16 . Не можна не погодитися з тезою Градовського про те, що найбiльших змiн казеннi палати зазнали в часи правлiння iмператорiв Миколи I й Олександра II внаслiдок створення управлiнь державних маєтностей (1838 p.), акцизних управлiнь (1863 р.) i контрольних палат (1864 р.)17

Сучасники дослiдника високо оцiнили цю працю. Так, зокрема вiдомий представник росiйського державознавства останньої чвертi XIX ст. М.М.Коркунов пiдкреслював, що О.Д.Градовський майже вiдiйшов вiд описовостi, яка була характерною для тогочасної правової лiтератури, "не ограничиваясь историческими разъяснениями отдельных институтов, дал им теоретическое, юридическое освещение, осмыслив их как юридические институты, а не только как исторические факты вообще"18 .

Певнi вiдомостi щодо iсторiї мiсцевих податкових органiв мiстяться у другому томi працi М.М.Коркунова19 , в розвiдцi I. Бiлоконського20 , перших двох томах чотиритомника "Финансы России XIX столетия. История - статистика" вiдомого

стр. 191


економiста кiнця XIX ст. I.С. Блiоха21 , дослiдженнi iсторiї фiнансових органiв царської iмперiї I.Блєха22 та iн.

Своєрiдним рiзновидом дослiдницької лiтератури з проблем iсторiї центральних i мiсцевих органiв управлiння, у тому числi й фiнансових, є ювiлейнi видання, частина з яких належить перу чиновникiв цих вiдомств, а частина написана спiльно з науковцями23 . Значну увагу iсторiї податкових органiв придiлено в ювiлейнiй колективнiй монографiї, що вийшла з нагоди 100-рiччя Мiнiстерства фiнансiв24 . Незважаючи на парадний, офiцiозний характер видання, книга, за справедливим визначенням сучасного українського дослiдника В.Р. Жвалюка, цiнна "систематизованим викладенням матерiалу, хронологiчною "прив'язкою" висвiтлення розвитку всiх мiсцевих i центральних структур мiнiстерства на тлi динамiки податкового, митного та iн. законодавства"25 .

Певнi вiдомостi щодо фiскальних повноважень Мiнiстерства фiнансiв Росiйської iмперiї мiстяться у циклi статей професора iсторiї права Юр'євського унiверситету О.М. Фiлiппова26 , в дослiдженнi професора Демидiвського юридичного лiцею С.П. Покровського27 й iн.

У пожовтневiй вiтчизнянiй iсторiографiї проблеми iсторiї адмiнiстративних установ Росiйської iмперiї, в тому числi податкових органiв, переважно казенних палат, знайшли вiдображення у працях М.П.Єрошкiна28 , П.А. Зайончковського29 i Б.М. Миронова30 .

В довiдкових за характером книгах М.П. Єрошкiна висвiтлюється структура центральних та мiсцевих державних установ, їхнiй особовий склад, де автор значну увагу придiлив матерiальному стану службовцiв.

Однак не можна погодитися з тезою М.П.Єрошкiна про те, що "служба чиновникiв першої половини XIX ст. оплачувалася досить щедро"31 . Наприкiнцi XVIII - на початку XIX ст. працiвники казенних палат були переважно незаможними людьми. Незначна зарплата дозволяла їм хоч на мiнiмальному рiвнi утримувати себе й свої сiм'ї. Нерiдко при тимчасовому звiльненнi за станом здоров'я вони зверталися до iмператора з клопотанням про залишення за ними зарплати. Зокрема херсонський вiце-губернатор, статський радник32 Повало-Швийновський, клопочучись про залишення за ним окладу, вказував на свою злиденнiсть. Це пiдтверджував i мiнiстр фiнансiв, зазначаючи, що вiн людина вкрай бiдна та обтяжена великою сiм'єю, внаслiдок чого не може себе утримувати без зарплати33 . Той же мiнiстр, доповiдаючи iмператору, за листом київського цивiльного губернатора, таємного радника34 Панкратьева щодо звiльнення за станом здоров'я надвiрного радника35 мiсцевої казенної палати Гудими, вказував на його злиденнiсть i неможливiсть себе утримувати без окладу36 .

Монографiя П.А. Зайончковського присвячена дослiдженню царського урядового апарату у XIX ст. Автор на основi багатого архiвного матерiалу проаналiзував рiзнi групи росiйської бюрократiї, зокрема з пiдроздiлiв Мiнiстерства фiнансiв, навiв бюджети чиновникiв середини XIX ст., вiдповiдно до яких середнiй сiмейний з них, котрий отримував на руки 1078 руб. зарплати й вiв досить скромний спосiб життя, не мiг "звести кiнцi з кiнцями"37 . Неодружений чиновник, маючи 715 руб. заробiтної плати, для задоволення своїх потреб змушений був давати приватнi уроки, перекладати художнi та науковi твори тощо38 .

В одному з роздiлiв дослiдження Б.М. Миронова розглядаються проблеми соцiальної мобiльностi дворянства i чиновництва й дiяльностi мiсцевих органiв влади.

Останнiм часом вивчення iсторiї органiв управлiння активiзувалося. З цiєї тематики з'явилися монографiї О.В.Морякової39 та Є.В. Сапiлова40 .

Книга сучасного росiйського iсторика О.В. Морякової присвячена дослiдженню системи мiсцевого управлiння iмперiї Романових часiв правлiння Миколи I. Автор висвiтлила дiяльнiсть установ, пiдпорядкованих на той час головним

стр. 192


трьом мiнiстерствам Росiї: внутрiшнiх справ, юстицiї й фiнансiв, розкрила їхнi взаємостосунки, показала побут та звичаї провiнцiйного чиновництва. Дослiдниця чи не вперше в iсторiографiї велику увагу придiлила дiяльностi казенних палат, їхньому особовому складу. О.В. Морякова справедливо зазначила, що вони були одним iз найзабюрократизованiших мiсцевих органiв влади41 , а щодо "получения различных незаконных доходов казенные палаты стояли на первом месте среди местных государственных учреждений, так как в их ведении находились фактически все виды налогового обложения, в первую очередь винные откупа и акцизные сборы"42 .

Щодо сучасної вiтчизняної iсторiографiї, то вагомий внесок у дослiдження адмiнiстративних установ українських губернiй зробила В.Шандра43 .

Проблеми iсторiї державного механiзму Росiйської iмперiї, вищого чиновництва, яке було генератором реформ i контрреформ другої половини XIX ст., знайшли вiдображення в спецiальних дослiдженнях зарубiжних учених. Так, зокрема певнi аспекти iсторiї податкових органiв висвiтлюються у монографiях доктора з Нiмеччини Г.Торке "Росiйське чиновництво в першiй половинi XIX столiття"44 , професора Iллiнойського унiверситету Г.Ванева "Систематизацiя росiйського уряду: соцiальна еволюцiя мiсцевої адмiнiстрацiї Росiйської iмперiї, 1711-1905"45 , нiмецького дослiдника Е.Амбургера "Iсторiя органiзацiї державних установ Росiї вiд Петра Великого до 1917 р."46 , у статтi американського iсторика В.Пiнтнера "Соцiальна характеристика росiйської бюрократiї в першiй половинi XIX столiття"47 та iнших публiкацiях представникiв переважно американської й нiмецької iсторiографiї48 .

Слабким мiсцем зарубiжних дослiджень, особливо тих, що були написанi до початку 1990-х pp., на нашу думку, є недостатнє використання їхнiми авторами архiвних матерiалiв iз СРСР.

Вище вказувалося, що єдиної фiскальної структури у Росiйськiй iмперiї не iснувало. Цi функцiї було розпорошено мiж рiзними державними установами: казенними палатами, палатами державних маєтностей та акцизними управлiннями. Першi з них були єдиним органом, що здiйснював загальне керiвництво податковою дiяльнiстю на рiвнi губернiї до реформування управлiння державними маєтностями в 30-х pp. XIX ст. На новi палати з 1838 р. покладалося координування оподаткування державних селян. Виникнення акцизних управлiнь у 1863 р. ще бiльше звузило фiскальнi повноваження казенних палат. У третiй чвертi XIX ст. останнi перебували в повнiй залежностi вiд установ, непiдвiдомчих Мiнiстерству фiнансiв з питань стягування податкiв, не мали нi достатнiх засобiв, нi можливостей збирати й перевiряти вiдомостi щодо окладних зборiв i платоспроможностi населення. Лише пiсля створення iнституту податкових iнспекторiв 1885 р. посилилася їх роль в органiзацiї та координацiї стягування прямих податкiв.

Серед дослiджень, присвячених розглядуванiй проблемi, якiсно видiляється праця начальника вiддiлення Лiфляндської казенної палати ЯЛ. Козловського49 . Позитивним є те, що автор висвiтлив iсторичнi передумови виникнення цих адмiнiстративних установ, вказуючи, що до введення казенних палат у галузi фiнансового управлiння не було нi стабiльностi, нi системностi. Козловський зазначив, що однiєю з основних функцiй новоутворених органiв була реалiзацiя податкової полiтики держави50 . Аналiзована монографiя є унiкальною у своєму родi. Це єдина в iсторiографiї фундаментальна праця, присвячена цiлком iсторiї казенних палат. Автор на основi значного фактичного матерiалу, переважно правового, дослiдив їх минуле з останньої чвертi XVIII ст. i до початку XX ст.

Iнституту податкових iнспекторiв, що вводився вiдповiдно до закону вiд 30 квiтня 1885 р. й, за задумом законодавця, був виконавчим органом казенних палат, завiдував певною їх дiльницею, присвячено ряд неоднакових за науковим рiвнем дослiджень. Це насамперед працi чиновникiв Мiнiстерства фiнансiв, влас-

стр. 193


не, податкових iнспекторiв, що, як правило, мають довiдковий характер i спрямованi на полiпшення роботи останнiх51 . Значний пласт iсторiографiчного матерiалу становлять дослiдження юристiв-фiнансистiв. У цих працях проблеми дiяльностi вiдповiдних органiв розглядалися в контекстi реформування фiскальної системи царської iмперiї52 . Єдиною дожовтневою фундаментальною працею була монографiя К.I. Ровинського, присвячена 25-рiччю створення iнституту податкових iнспекторiв у Росiї53 .

Важливе мiсце у вивченнi фiнансових органiв iмперiї Романових в iсторiографiї займає дослiдження проблем становлення та функцiонування тих, якi займалися непрямими податками, - акцизних управлiнь, що, як вказувалося вище, виникли внаслiдок реформ у 60-х pp. XIX ст. Iсторiя цих органiв всебiчно висвiтлена в працях Д.О. Миропольського54 , Е.Ф. Нольде55 , М.С. Терського56 , В.О. Лебедева57 й iн.58 Неабияку роль у розгортаннi дослiджень системи непрямого оподаткування вiдiграло введення державної монополiї на обiг алкогольних напоїв у серединi 1890-х pp. Тодi ж з'явилися працi О.М. Гур'єва59 , М. Гредiнгера60 , B.C. Снєжинського61 , М.О. Осипова62 та iн.63

Останнiм часом вивчення iсторiї податкової полiтики i фiскальних органiв дещо активiзувалося. Значним iмпульсом для цього стали серйознi змiни в господарствi держави за останнi роки й активнi пошуки законодавцями та економiстами ефективної моделi податкової системи України.

На даний момент у сучаснiй українськiй iсторiографiї є лише одне фундаментальне дослiдження, присвячене розглядуванiй проблемi, - монографiя В.Р. Жвалюка "Податковi органи Росiйської iмперiї в Українi у другiй половинi XIX - на початку XX ст.: Органiзацiйно-правовi засади дiяльностi"64 , написана на основi його кандидатської дисертацiї. При позитивнiй характеристицi цiєї монографiї не можна не звернути увагу на певнi її огрiхи, зокрема недостатнiй iсторiографiчний аналiз дослiджуваної проблеми, невикористання праць українських i росiйських учених, що вийшли у кiнцi 90-х pp. XX ст.65 , зокрема В.Шандри, О.Морякової й iн.

Щодо студiй, присвячених фiскальним повноваженням палат державних маєтностей, то вони не стали об'єктом всебiчного наукового дослiдження. Навiть проблеми реформування управлiння державними селянами П.Д.Кисельовим не знайшли достатнього висвiтлення в iсторiографiї. Найбiльш значущою у цьому планi є монографiя академiка М.М. Дружинiна "Государственные крестьяне и реформа П.Д. Киселева"66 . Автор детально описав податковi повноваження новоутворених палат державних маєтностей та їхнiх мiсцевих органiв, зазначаючи, що цi функцiї були детально нормованi законом вiд ЗО квiтня 1838 р., в якому особливу увагу законодавець звернув на проблеми впорядкування мирських видаткiв67 .

Питання iсторiї фiскальних органiв Росiйської iмперiї розглядаються у рядi публiкацiй автора цiєї статтi68 .

Дiяльнiсть мiсцевих громадських органiзацiй щодо збирання податкiв знайшла висвiтлення в рядi дослiджень iз проблем iсторiї земств69 , органiв мiського70 та сiльського самоврядування71 .

Окрiм розглянутих вище двох основних груп iсторiографiчних джерел, iснують й iншi, якi формально не "вписуються" в запропоновану класифiкацiю, але вiдiграють важливу роль у дослiдженнi проблем фiскальної полiтики росiйського царизму в українських губернiях. Це насамперед - документальнi джерела. Велику цiннiсть для дослiдницької роботи мають законодавчi акти. Вони вiдображають еволюцiю податкового законодавства та фiскальних органiв, їхнiх повноважень, детально регламентують службову дiяльнiсть чиновникiв вiдповiдних вiдомств вiд початку прийняття на службу, умов її проходження, штатнi розписи цих установ, чiтко визначають посадовi обов'язки вiд мiнiстра фiнансiв до канцеляристiв повi-

стр. 194


тових присутствених мiсць. Саме тому провiдну роль серед джерел цiлком об'єктивно вiдiграють правовi - такi, як Повне зiбрання законiв Росiйської iмперiї72 , Звiд законiв Росiйської iмперiї73 , Зiбрання узаконень i розпоряджень уряду, вiдомчi видання74 та iн. Важко не погодитися з тезою українського iсторика В. Шандри, що законодавчi акти "не є тiльки простим iнформацiйним банком даних, хоча i значних розмiрiв. Закони створюються як механiзм для проведення певної урядової полiтики. Саме тому текст закону виступає до певної мiри як умовна система координат, яка вказує, з однiєї сторони, що хотiли б мати урядовi структури як створювачi законiв, а з iншої, - що уряд вiдштовхується вiд реального становища, яке перестає задовольняти найвищi органи державної влади i управлiння"75 .

Для координацiї дiяльностi податкових iнспекторiв та пошуку найбiльш рацiональних способiв реалiзацiї посадових обов'язкiв останнiх з урахуванням регiональних особливостей керiвництвом казенних палат проводилися їх з'їзди у губернiях. Матерiали останнiх також є досить цiнним iсторичним джерелом76 . Управляючий Київською казенною палатою О.Ласточкiн вмотивовував скликання такого з'їзду восени 1908 р. тим, що "дiяльнiсть податкової iнспекцiї Київської губернiї недостатньою мiрою об'єднана. У рiзних iнспекторiв на однi й тi ж питання отримувалися рiзнi вiдповiдi та висловлювалися рiзнi погляди; те, що один вважав важливим, iншому вважається другорядним i навпаки."77

Серед опублiкованих праць, що характеризують фiскальну полiтику Росiйської iмперiї в українських губернiях у кiнцi XVIII - на початку XX ст., важливе мiсце посiдають щоденники, спогади, автобiографiчнi записки чиновникiв та службовцiв iз помiсного дворянства. Про значення цього виду джерел для об'єктивностi й всебiчностi iсторичних дослiджень влучно сказав I.Еренбург: "Коли очевидцi мовчать, народжуються легенди"78 .

В лiтературi ще у першiй половинi XIX ст. склалася ситуацiя значного переважання мемуарiв провiнцiйних чиновникiв i дворян середнього рангу над спогадами придворної аристократiї. Мемуари чиновникiв губернського та повiтового рiвнiв дають дослiднику яскравi картини їхнiх звичаїв i побуту, ставлення до служби та колег. Автори спогадiв вбачали своє завдання в тому, щоб донести до нащадкiв подробицi їхнього життя. Один iз мемуаристiв зазначав: "Мне кажется, что я должен писать свои воспоминания, потому что я не великий человек. Великие люди стоят обычно очень высоко, кругозор их слишком широк и невольно занимают их общие интересы человечества, и они невольно останавливаются только на крупных чертах, отпуская вовсе или касаясь только вскользь подробностей. Между тем эти подробности, эти мелочи жизни составляют иногда целую цепь мелких страданий, которыми подламываются самые твердые характеры и которым уступает иногда им и железная воля"79 .

З усього джерельного комплексу цiєї групи особливо хотiлося б видiлити записки київського губернського предводителя дворянства П.Д.Селецького80 , опублiкованi у "Київськiй старовинi" за 1884 p., а також чиновника судового вiдомства, шляхтича за походженням Ф.Я.Лучинського81 . Значну частину мемуарної лiтератури становлять спогади не лише про себе, а й про службу батькiв у казенних палатах i казначействах82 . Серед останнiх особливо хотiлося зупинитися на мемуарах В.А.Iнсарського, який описав побут чиновникiв Пензенської казенної палати i навiть навiв розмiри їхнiх хабарiв та приношень натурою.

Багатий джерельний пласт становлять спогади вищих посадовцiв Росiйської iмперiї, зокрема "Автобiографiчнi записки" засновника й першого попечителя Київського унiверситету, директора 3-го департаменту Мiнiстерства державних маєтностей С.Ф. Брадке83 , мемуари вiдомого фiнансиста i державного дiяча Є.I.Ламанського84 й iн.

стр. 195


Короткий огляд лiтератури з питань податкової полiтики Росiйської iмперiї в українських губернiях свiдчить, що ця проблема має певне висвiтлення у науковiй лiтературi. Iсторiографiчний масив охоплює здебiльшого наукову спадщину сучасникiв тiєї епохи: вчених-теоретикiв та практичних працiвникiв пiдроздiлiв Мiнiстерства фiнансiв Росiйської iмперiї, в якiй переважає досить характерне для студiй другої половини XIX - початку XX ст. формально-юридичне висвiтлення теми. У пожовтневiй вiтчизнянiй iсторiографiї проблеми фiскальної полiтики розглядалися в контекстi iсторiї експлуатацiї селянства державою i помiщиками та розгортання класової боротьби. Тому мусимо визнати, що крапку у дослiдженнi iсторiї податкової полiтики росiйського царизму в українських губернiях ставити ще рано. Воно потребує подальшого глибокого, всебiчного, комплексного вивчення.

------

1 Полное собрание законов Российской империи (далi - ПСЗ). Собр. 2-е. - Т.Н. -Ст.10. - СПб., 1831.

2 Там же. - Т.XX. - N 14392.

3 Общее губернское учреждение //Свод законов. - 1857. - Т.2. - 4.1. - Кн.2. - N1213.

4 Янжул И.И. Основные начала финансовой науки: Учение о государственных доходах. - М., 2002. - С.51.

5 Сперанский М.М. Проекты и записки. - М., 1961; Его же. Руководство к познанию законов. - СПб., 1845.

6 Куприц Н.Я. Из истории государственно-правовой мысли дореволюционной России. - М., 1980. - С.14.

7 Куницын А. Изображение взаимной связи государственных сведений. - СПб., 1817.

8 Васильев И. О духе законов, ныне существующих в Российском государстве. - М., 1824; Его же. Новейшее руководство к познанию российских законов. - М., 1826.

9 Опыт государственного права Российской империи. Составил кандидат философского факультета Дерптского университета К.Дюгамель. - СПб., 1833.

10 Орнатский С. Действующее законодательство о государственных и губернских учреждениях Российской империи. - М., 1855.

11 Лохвицкий А.В. Губерния, ее земские и административные учреждения. - СПб, 1864.

12 Юзефович М. Очерк административной деятельности в юго-западном крае за последнее двухлетие (1865-1866). - К., 1867. - 18 с.

13 Там же. - С.5.

14 Градовский А. Начала русского государственного права. - СПб., 1883. - Т.З. - 384 с.

15 Там же. - С.124-139.

16 Там же. - С.277.

17 Там же. - С.278.

18 Коркунов Н. Государственное право (теория) // Сборник государственных знаний. - Т.З. - СПб., 1887. - С.23.

19 Коркунов Н.М. Русское государственное право. - Т.2. - СПб, 1893. - С.89-100.

20 Белоконский И. Родина - Мать. Губернские, уездные и волостные учреждения Российского Государства. - СПб., 1901. - 74 с.

21 Блиох И.С. Финансы России XIX столетия. История - статистика. - Т.1. - СПб., 1882. - С.41-43; Т.2. - СПб., 1882. - С.270.

22 Блех И. Устройство финансового управления и контроля в России в историческом их развитии. - СПб., 1895. - 211 с.

23 Исторический обзор деятельности Комитета министров. 1802-1902. - Т. 1-3. -СПб., 1902; История Правительствующего Сената за двести лет. - Т. 1-5. - СПб., 1911 и др.

24 Министерство финансов, 1802-1902. - Ч. 1-2. - СПб., 1902.

25 Жвалюк В.Р. Податковi органи Росiйської iмперiї в Українi у другiй половинi XIX - на початку XX ст.: Органiзацiйно-правовi засади дiяльностi. - К., 2001. - С.12.

26 Филиппов А.Н. Исторический очерк образования министерств в России // Журнал Министерства юстиции. - 1902. - N9-10.

27 Покровский С.П. Министерская власть в России. - Ярославль, 1906.

28 Ерошкин Н.П. История государственных учреждений дореволюционной России. -М., 1968; Его же. Крепостническое самодержавие и его политические институты: (Первая

стр. 196


половина XIX века). - М., 1981. - 252 с; Его же. Местные государственные учреждения дореволюционной России (1800-1861). - М., 1885.

29 Зайончковский П.Л. Правительственный аппарат самодержавной России в XIX в. - М., 1978. - 288 с.

30 Миронов Б.Н. Русский город 1740-1860. Демографическое, социальное и экономическое развитие. - Л., 1990.

31 Кроткий Н.П. Крепостническое самодержавие и его политические институты. - С. 77.

32 Статський радник - цивiльний чин V класу за "Табелем про ранги". Вiдповiдав чинам бригадира i капiтан-командора флоту.

33 Росiйський державний iсторичний архiв (далi - РДIА). - Ф.560. - Оп.38. - Спр.95. - Арк.9.

34 Таємний радник - цивiльний чин III класу за "Табелем про ранги". Вiдповiдав чинам генерал-лейтенанта i вiце-адмiрала.

35 Надвiрний радник - цивiльний чин VII класу за "Табелем про ранги". Вiдповiдав чинам пiдполковника, вiйськового старшини i капiтана 2-го рангу

36 РДIА. - Ф.560. - Оп.38. - Спр.95. - Арк. 13-13 зв.

37 Зайончковский П.Л. Указ. соч. - С.83.

38 Там же. - С.81.

39 Морякова О.В. Система местного управления России при Николае I. - М., 1998. - 272 с.

40 Сапилов Е.В. Государственные органы управления финансами России / Ин-т экономики РАН. Центр информации. - М., 2000. - 162 с.

41 Морякова О.В. Указ. соч. - С. 137.

42 Там же. - С. 140.

43 Шандра В. Адмiнiстративнi установи Правобережної України кiнця XVIII - початку XX ст. в росiйському законодавствi: джерелознавчий аналiтичний огляд. - К., 1998. - 75 с.

44 Torke H.-J. Das russische Beamtentum in der erste des 19 Jahrhunderts //Sonderdruck aus Forschungen zur Ostenropaischen Geschichte. - Bd. 13. - Berlin, 1967. - S.7-345.

45 Yaney G.L. The systematization of Rassian government: Social Evolution in the Aimastic administration of imperial Russia, 1711-1905. - VII, 1973. - 412 p.

46 Amburger E. Geschichte der Behordenorganisation Russlands, von Peter der Grossen bis 1917. - Leiden, 1966.

47 Pintner W.M. The Social Characteristics the Early Nineteenth Centri Russian Burearacy // Slawic Reviw. American Quarterly of Soviet and East European Studies. - Vol.29, 1970. - P.429-443.

48 Raeff M. Understanding imperial Russia: State and society in the old regime. - N.Y., 1984. - 248 p.

49 Козловский Я.М. Казенные палаты и подведомственные им учреждения в России. История и современное устройство их. - Рига, 1901. - 853 с.

50 Там же. - С. 115.

51 Справочная книга для податных инспекторов, казенных палат и казначейств. -СПб., 1885. - 832 с; Честухин А.Л. Практические приемы и указания по деятельности податного инспектора. - X., 1911. - 62 с.

52 Львов Д.М. Промысловый налог и методы его установления в западноевропейских государствах и России. - Казань, 1878; Алексеенко М.М. Подоходный налог и условия его применения. - X., 1885. - 32 с; Нюренберг A.M. Положение о государственном налоге. С приложением извлечений из законодательных указов Правительствующего Сената, разъяснений и циркуляров Министерства Финансов, а также инструкций. - М., 1909. -416 с; Фриман М.С., Шейнес Д.М. Промысловый налог по действующему русскому законодательству - М., 1913; Степаненко И.Т. Закон 6 июня 1910 г., Положение о государственном налоге с недвижимых имуществ в городах, посадах и местечках, за исключением посадов губерний Царства Польского с инструкцией министра финансов 10 дек. 1910 г., а также циркулярами и распоряжениями Министерства финансов и указами Правительствующего Сената, изд. до октября 1912 г. - X., 1913. - 119 с.

53 Податная инспекция в России (1885 - 1910): Очерк деятельности податной инспекции за 25 лет ее существования в связи с развитием прямого обложения. - СПб., 1910. - 210 с.

54 Мирополъский Д.А. Косвенные налоги в России 1855-1880. - СПб., 1880. - 103 с.

55 Нольде Э.Ф. Питейное дело и акцизная система. - Ч. 1-2. - СПб., 1882-1883.

стр. 197


56 Терский Н.С. Питейные сборы и акцизная система в России. Исторический очерк и настоящее положение. - СПб., 1890. - 252 с.

57 Лебедев В А. Питейное дело. - СПб., 1898. - 106 с.

58 Настоящее положение питейно-акцизного дела в России. - СПб., 1884. - 171 с; Овсянкин Н. Акцизные уставы по винокурению в кратком систематическом изложении. -Варшава, 1887. - 141 с. и др.

59 Гурьев А.Н. Питейная монополия. - СПб., 1893. - 81 с.

60 Гредингер М. Основы питейной монополии в России. - Рига, 1895. - 80 с.

61 Снежинский B.C. Заметки о подготовительных работах по введению казенной продажи питей. - СПб., 1896. - 121 с.

62 Осипов Н.О. Винная монополия, ее основные начала, организация и некоторые последствия. - СПб., 1899. - 126 с.

63 Казенная продажа вина. - СПб., 1900. - 538 с; Фридман М.И. Винная монополия. - Т.2. - Пг., 1916. - 627 с; Нюренберг А.М. Уставы об акцизных сборах, по официальному изданию 1901 года. - М. - Б.г. - 1139 с. и др.

64 Жвалюк В.Р. Вказ. праця.

65 Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов. - М., 1996. -192 с; Морякова О.В. Указ. соч.; Дмитриев А.Л. Винные налоги и винная монополия в России в XIX - начале XX в. // История финансовой политики в России: Сборник статей. - СПб., 2000. - С.126-139 та iн.

66 Дружинин Н.М. Государственные крестьяне и реформа П.Д.Киселева. - Т. 1.Предпосылки и сущность реформы. - М. - Л., 1946. - 632 с; его же. Государственные крестьяне и реформа П.Д.Киселева. - Т.2. Реализация и последствия реформы. - М., 1958. - 657 с.

67 Там же. - С.532.

68 Орлик В.М. Казеннi палати в системi фiнансового управлiння Росiйської iмперiї в кiнцi XVIII - у XIX ст. (на матерiалах Київської губернiї) //Український iсторичний журнал. - 2003. - N2 (449). - С.66-73; Його ж. До питання iсторiї мiнiстерства фiнансiв Росiйської iмперiї кiнця XVIII - початку XX ст //Вiсник Академiї працi i соцiальних вiдносин Федерацiї профспiлок України. - 2004. - Вип.2 (26) - СI79-185; Його ж. Палати державних маєтностей українських губернiй у фiнансовiй полiтицi Росiйської iмперiї //Український iсторичний журнал. - 2004. - N2 (455). - СI 13-120; Його ж. Органи фiнансового управлiння Росiйської iмперiї в Українi (кiнець XVIII - середина XIX ст.) //Проблеми iсторiї України XIX - початку XX ст. - Bnn.VII. - Київ, 2004. - С75-81; Його ж. Податковi органи Росiйської iмперiї в Українi (XIX - початок XX ст.) // Вiсник Академiї працi i соцiальних вiдносин Федерацiї профспiлок України. - 2004. - Вип.4(28) - С239-247.

69 Дорошенко В. З iсторiї земства на Українi. - 4.1. Податкова полiтика i соцiально-економiчна дiяльнiсть. - Львiв - Київ, 1910. - 68 с.

70 Нарлова ВА. Городское самоуправление в России после реформы 1870 г. //Великие реформы в России, 1856-1874. - М., 1992. - С.221-238.

71 Вржеский Н. Недоимочность и круговая порука сельских обществ: Историко- критический обзор действующего законодательства, в связи с практикой крестьянского податного дела. - СПб., 1897. - 427 с. Лазаревский Н.И. Ответственность по долгам сельских обществ. - СПб., 1914; Петренко О. Громадська селянська адмiнiстрацiя в панських маєтках Схiдного Подiлля наприкiнцi XVIII - у першiй третинi XIX ст. // Проблеми iсторiї України XIX - початку XX ст. - Bnn.VII. - К., 2004. - С.82-91 та iн.

72 О сборе государственных податей в губерниях Лифляндской, Курляндской, обеих Литовских, Минской, Подольской, Киевской и области Белостокской, вместо денег -хлебом: Высоч. Манифест 17 ноября 1811 г //Полн. собр. законов Рос. империи. Собр. 1-е. - Т.31. - N 24875; О новом образовании малороссийских казаков: Имен, высоч. указ 11 июля 1816 г //Там же. - Т.33. - N26309; О взимании податей: подушной, за право винокурения и оброчной в Малороссийских губерниях, вместо ассигнаций, серебряною монетою: Имен, указ 23 марта 1832 г //Полн. собр. законов Рос. империи. Собр. 2-е. - Т.7. - N5246; О порядке взимания с казенных поселян денежных сборов на государственные подати, земские повинности и мирские расходы, также и по казенным взысканиям: Высоч. утв. мнение Гос. Совета, 28 нояб. 1833 г. //Там же. - Т.8. - N6592; О дозволении малороссийским казакам переходить в другие податные состояния: Высоч. утв. Положение комитета министров, 23 нояб. 1838 г. //Там же - Т. 13. - N11763; О переложении на серебро разных податей и сборов: Имен, указ 9 нояб. 1839 г. //Там же. - Т. 14. - N12867;

стр. 198


О дозволении малороссийским казакам переходить наравне с государственными крестьянами в неподатные состояния: Высоч. Утв. Положение комитета министров, 7 февр. 1839 г. //Там же. - N13025; Об учреждении по Харьковской, Полтавской и Курской губерниям хлебных сборов в уплату недоимок: Высоч. утв. положение Особого комитета, 12 марта 1845 г. //Там же. - Т.20. - N18825; N'2911; Об отмене подушной и преобразовании оброчной податей: Высоч. утв. мнение Гос. Совета, 28 мая 1885 г. // Полн. собр. законов Рос. империи. Собр. 3-е. - Т.5. - N>2988; О преобразовании оброчной подати бывших государственных крестьян в выкупные платежи: Высоч. утв. мнение Гос. Совета, 12 июня 1886 г. //Там же. - Т.6. - N3807 и др.

73 Свод законов Российской империи. - T.V. - СПб., 1842, 1857, 1893, 1903 и др.

74 О привлечении на службу по Министерству финансов лиц с высшим образованием: Цирк. Министерства финансов от 18 окт. 1893 г. //Вестник финансов, промышленности и торговли. - 1893. - Т.4. - С.621-622.

75 Шандра В. Вказ. праця. - С.6.

76 Журнал заседаний съезда податных инспекторов Киевской губернии 1908 года. -К., 1909. - 176 с.

77 Там же. - С.З.

78 Эренбург И.Г. Люди, годы, жизнь: Воспоминания. - Т.1. - М., 1990. - С.47.

79 Сухонин П.П. Листки из далекого прошлого // Колосья. - N3. - 1885. - С. 186.

80 Селецкий П.Д. Записки Селецкого П.Д. // Киевская старина. - 4.1. - К., 1884.

81 Лучинский Ф.Я. Провинциальные нравы за последние полвека. Воспоминания // Русская старина. - Т.91. - N9.

82 Писарский В.А. Половодье. Картины провинциальной жизни прошлого времени. -СПб., 1875; Окрейц С.С. Далекие годы. - СПб., 1899; Мешков И.И. Записки И.И. Мешкова // Русский архив. - 1905. - Кн.2. - N6 и др.

83 Брадке Е.Ф. Автобиографические записки // Русский архив. - 1875. - Кн.1. - N1-3.

84 Ламанский Е.И. Из воспоминаний // Русская старина. - 1915. - N3.

The article examines the research of rating authorities of Russian empire in Ukraine in the end of the 18-th - beginning of the 20-th century.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ПОДАТКОВI-ОРГАНИ-РОСIЙСЬКОЇ-IМПЕРIЇ-В-УКРАЇНI-IСТОРIОГРАФIЯ-ПРОБЛЕМИ

Similar publications: LRussia LWorld Y G


Publisher:

Олександр ПанContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

ПОДАТКОВI ОРГАНИ РОСIЙСЬКОЇ IМПЕРIЇ В УКРАЇНI (IСТОРIОГРАФIЯ ПРОБЛЕМИ) // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ПОДАТКОВI-ОРГАНИ-РОСIЙСЬКОЇ-IМПЕРIЇ-В-УКРАЇНI-IСТОРIОГРАФIЯ-ПРОБЛЕМИ (date of access: 28.07.2021).


Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Rating
0 votes
Related Articles
Превращаясь в пыль, литий неизбежно поднимается в воздух и отравляет все живое вокруг. Самое меньшее, чем грозит литиевая пыль – это слепота. Погибает рыба, питьевая вода становится непригодной для употребления. Кроме того вода является главным ресурсом для добычи лития. Ее катастрофические сокращение отмечают местные жители всех разрабатываемых месторождений.
Catalog: Экология 
21 hours ago · From Naina Kravetz
БОЛГАРСКИЕ СЛУШАТЕЛИ АРТИЛЛЕРИЙСКОГО ОФИЦЕРСКОГО КЛАССА (1901-1914 годы)
Catalog: История 
Yesterday · From Україна Онлайн
ДИНАСТИЧЕСКАЯ ДИПЛОМАТИЯ В РОССИЙСКО-ФРАНЦУЗСКИХ ОТНОШЕНИЯХ 1856-1870 годов
Catalog: Право 
Yesterday · From Україна Онлайн
ФРАНЦИЯ И РАСШИРЕНИЕ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА НА ВОСТОК
Yesterday · From Україна Онлайн
ЗАРУБЕЖНАЯ ИСТОРИОГРАФИЯ ВНЕШНЕЙ ПОЛИТИКИ ПРАВИТЕЛЬСТВ М. ТЭТЧЕР И ДЖ. МЭЙДЖОРА (1980 - 1990-Е ГОДЫ)
Catalog: История 
2 days ago · From Україна Онлайн
ЛОРД ПАЛЬМЕРСТОН В ЕВРОПЕЙСКОЙ ДИПЛОМАТИИ
Catalog: История 
2 days ago · From Україна Онлайн
ОБЩЕЕ СОБРАНИЕ ОТДЕЛЕНИЯ ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ НАУК РАН
Catalog: История 
2 days ago · From Україна Онлайн
ВАЖНЫЕ АСПЕКТЫ ИЗУЧЕНИЯ ИСТОРИИ США XIX ВЕКА
Catalog: История 
2 days ago · From Україна Онлайн
ИМПЕРАТОР БОКАССА I И ВЛАСТЬ В ПОСТКОЛОНИАЛЬНОЙ АФРИКЕ
Catalog: История 
5 days ago · From Україна Онлайн
СРАЖЕНИЕ ЗА КРИТ В МАЕ 1941 ГОДА
Catalog: История 
5 days ago · From Україна Онлайн

Actual publications:

Latest ARTICLES:

ELIBRARY.COM.UA is an Ukrainian library, repository of author's heritage and archive

Register & start to create your original collection of articles, books, research, biographies, photographs, files. It's convenient and free. Click here to register as an author. Share with the world your works!
ПОДАТКОВI ОРГАНИ РОСIЙСЬКОЇ IМПЕРIЇ В УКРАЇНI (IСТОРIОГРАФIЯ ПРОБЛЕМИ)
 

Contacts
Watch out for new publications: News only: Chat for Authors:

About · News · For Advertisers · Donate to Libmonster

Ukraine Library ® All rights reserved.
2009-2021, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of branches, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. After registration at your disposal - more than 100 tools for creating your own author's collection. It is free: it was, it is and always will be.

Download app for smartphones