Attached Files
3 days ago
ОСНОВИ РЕЛЯТИВІСТСЬКОЇ ГРАВІТЕРМОДИНАМІКИ 3-тє інтернет-видання, виправлене і доповнене



Permanent address of the file on Libmonster server:

Permanent document address (direct link to the file):

https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11791/3748

Upload date:

08.04.2021

Back link to this page for scientific work (for citations):

ОСНОВИ РЕЛЯТИВІСТСЬКОЇ ГРАВІТЕРМОДИНАМІКИ 3-тє інтернет-видання, виправлене і доповнене // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 08.04.2021 . URL: https://elibrary.com.ua/m/articles//download/11791/3748 (date of access: 12.04.2021 )

No viruses! Tested by Libmonster.
© http://elibrary.com.ua
Libmonster ID: UA-11791

Share this article with friends

FOUNDATIONS OF RELATIVISTIC GRAVITHERMODYNAMICS

P.I. Danylchenko

SPE “GeoSystem”, Vinnitsa, Ukraine

Evolutionary self-contraction of microobjects of lower layers of gravithermodynamically bonded matter outpaces the similar self-contraction of its upper layers. This is the exact reason of the curvature of intrinsic space of matter. That is why gravitational field itself should be primarily considered as the field of spatial inhomogeneity of evolutionary decreasing of the size of matter microobjects in the background Euclidean space of expanding Universe. In correspondence to this the gravitational field itself is the field of spatial inhomogeneity of gravithermodynamic state of dense matter of compact astronomical objects, as well as of strongly rarefied gas-dust matter of space vacuum. And, therefore, the gravitational field fundamentally cannot exist without matter. That is why it is not an independent form of matter. It is shown that equations of the gravitational field of General Relativity (GR) should be considered as equations of spatially inhomogeneous gravithermodynamic state of only utterly cooled down matter. This matter can only be the hypothetical substances such as ideal gas, ideal liquid and the matter of absolutely solid body. The real matter will be inevitably cooling down for infinite time and never will reach the state that is described by the equations of gravitational field of the GR. The equivalence of only inert free energy of matter (and not of the total internal energy) to gravitational and inert masses is justified. It was proved that total energy of matter of inertially moving body is equal in all frames of references of spatial coordinates and time that are moving relatively to matter. And that is precisely why there is a conform Lorentz-invariance of thermodynamic potentials and parameters in examined modification of transformations of the special theory of relativity (SR). Conformal relativistic transformations of increments of metrical spatial segments and metrical temporal intervals (instead of increments of coordinates and coordinate time of SR) were received. It is also shown that the tensor of energy-momentum of matter (right side of the gravitational field equation) should be formed not being based on external thermodynamic parameters, but being based exactly on the intranuclear gravithermodynamic parameters. In this case the observed motion of astronomical objects of the galaxies is provided at arbitrary small density of mass of the matter on their periphery and, consequently, the presence of dark non-baryonic matter in the Universe is unnecessary. Of course, bodies free fall in gravitational field is an original realization of their tendency to increase the evolutionary self-contraction of microobjects of their matter, and the realization of the tendency of the whole gravitationally bonded inhomogeneous matter to the minimum of the integral values of its inert free energy and thermodynamic Gibbs free energy. Bodies that fall accelerate independently in spatially inhomogeneous medium of the outer space or atmosphere. Such bodies transform their continuously released intra-atomic energy into kinetic energy. It is shown that in case of bodies’ free fall the gravitational deceleration of the rate of their intrinsic time is completely compensated by the motion due to isotropic all-round conformal gauge self-contraction of the size of falling bodies in the background Euclidean space of the Universe. Clocks that fall free are inertially moving and, therefore, continue to count time at the same rate as when they were in the state of rest. Similarly, the rate of time of astronomical body is not changed in the process of its motion in elliptical orbit. The dilatation of intrinsic time of distant galaxies is also absent, which points on the fact that Etherington identity does not correspond to reality. The fact that Hubble’s redshift is linearly dependent on transversal comoving distance instead of luminosity distance is justified. It is shown that mentioned above fact corresponds to astronomical observations. According to this the presence of dark energy in the Universe is also unnecessary. For the collective gravithermodynamic Gibbs microstates the connection between all thermodynamic potentials and parameters of matter have been found. This connection is realized with the help of several wave functions that can take arbitrary values with certain probability.

Keywords: gravithermodynamics, thermodynamics, gravity, gravitation, GR, SR, vacuum, inert free energy, Gibbs free energy, field, evolutionary and gravitational conformal gauge self-deformation, all-round isotropic conformal gauge self-contraction of moving matter, collective space-time microstate, Gibbs microstate, Lorentz conformal transformations, the principle of unobservability of the kinematic and gravitational self-contraction of the size of matter, limit velocity of matter, coordinate velocity of light, internal scale factor, spiral waves, micro-object, outer space, background regular space, photosphere, redshift, quasar, supernova.

ОСНОВИ РЕЛЯТИВІСТСЬКОЇ ГРАВІТЕРМОДИНАМІКИ[1]

Еволюційне самостискання мікрооб'єктів нижніх шарів гравітермодинамічно пов'язаної речовини завжди випереджає таке ж самостискання мікрооб'єктів її верхніх шарів. Саме це і є причиною кривини власного простору речовини. Тому саме гравітаційне поле слід розглядати, перш за все, як поле просторової неоднорідності еволюційного зменшення розмірів мікрооб'єктів речовини в фоновому евклідовому просторі Всесвіту. Відповідно до цього воно є і полем просторово неоднорідного гравітермодиамічного стану як щільної речовини компактних астрономічних об'єктів, так і як завгодно сильно розрідженої газопилової речовини космічного вакууму, яка підкорюється законам термодинаміки подібно ідеальному газу невзаємодіючих молекул. І, отже, воно принципово не може існувати без речовини і, тому, не є будь-якою самостійною формою матерії. Показано, що рівняння гравітаційного поля загальної теорії відносності (ЗТВ) слід розглядати лише як рівняння просторово неоднорідного термодинамічного стану гранично остиглої речовини. Цією речовиною можуть бути тільки гіпотетичні субстанції – ідеальний газ, ідеальна рідина і речовина абсолютно твердого тіла. Реальна ж речовина приречена остигати нескінченно довго, так ніколи і не досягнувши стану, що описується рівняннями гравітаційного поля ЗТВ. Обґрунтовано еквівалентність гравітаційній та інертній масам не повної внутрішньої енергії речовини, а лише її інертної вільної енергії. Доведено, що повна енергія речовини тіла, що рухається за інерцією, є однаковою в усіх системах відліку просторових координат і часу, що рухаються відносно нього. І саме тому має місце конформна лоренц-інваріантність термодинамічних потенціалів і параметрів в розглянутій модифікації перетворень спеціальної теорії відносності (СТВ). Отримано конформні релятивістські перетворення приростів метричних просторових відрізків і метричних інтервалів часу (замість приростів координат і координатного часу СТВ). Також показано, що тензор енергії-імпульсу речовині (права частина рівняння гравітаційного поля) повинен утворюватися ніяким чином не на основі зовнішніх термодинамічних параметрів, а саме на основі внутрішньоядерних гравітермодинамічних параметрів. У цьому випадку спостережуваний рух астрономічних об'єктів галактик забезпечується при як завгодно малій щільності маси речовини на їх периферії і, отже, наявність у Всесвіті темної небаріонної матерії не потрібна. Звичайно ж, падіння тіл в гравітаційному полі це є своєрідна реалізація прагнення їх до надолуження еволюційного самостискання мікрооб'єктів своєї речовини, а всієї гравітаційно-пов'язаної неоднорідної речовини – до мінімуму інтегральних значень її інертної вільної енергії та термодинамічної вільної енергії Гіббса. Тіло, яке вільно падає, самостійно розганяється у просторово неоднорідній космосфері або ж атмосфері, перетворюючи свою внутрішньоядерну енергію, що безперервно вивільняється, у кінетичну. Показано, що при вільному падінні тіл повністю компенсується рухом гравітаційне уповільнення плину їх власного часу завдяки ізотропному всебічному конформно-калібрувальному самоскороченню розмірів падаючих тіл в фоновому евклідовому просторі Всесвіту. Вільно падаючий годинник рухається за інерцією і тому продовжує відраховувати час у тому ж темпі, що і в стані колишнього свого спокою. Аналогічно і темп плину часу астрономічного тіла не змінюється у процесі його руху по еліптичній орбіті. Також відсутнє і уповільнення власного часу далеких галактик, що вказує на невідповідність реальності тотожності Етерінгтона. Обґрунтовано лінійну залежність Хаббла червоного зсуву довжин хвиль випромінювання від поперечної супутньої відстані замість некоригованої фотометричної відстані (luminosity distance). Показано відповідність саме її астрономічними спостереженнями. У зв'язку з цим наявність у Всесвіті темної енергії також не потрібна. Для колективних грвітермодинамічних мікростанів Гіббса визначені зв'язки між усіма термодинамічними потенціалами і параметрами речовини. Ці зв'язки реалізуються за допомогою декількох хвильових функцій, здатних приймати з певною ймовірністю будь-які довільні значення.

Ключові слова: гравітермодинаміка, термодинаміка, гравітація, тяжіння, ЗТВ, СТВ, вакуум, інертна вільна енергія, вільна енергія Гельмгольця, вільна енергія Гіббса, поле, еволюційна і гравітаційна конформно-калібрувальна самодеформація, всебічне ізотропне конформно-калібрувальне самоскорочення розмірів речовини, що рухається, колективний просторово-часовий мікростан, мікростани Гіббса, конформні перетворення Лоренца, принцип неспостережливості кінематичного і гравітаційного самоскорочення розмірів речовини, гранична швидкість руху, координатна швидкість світла, внутрішній масштабний чинник, фоновий регулярний простір, спіральні хвилі, мікрооб'єкт, космосфера, фотосфера, червоне зміщення, квазар, наднова.

PACS: 05.70.-a, 04.40.-b, 04.20.-q

«Але вона (ЗТВ, – П.Д.) схожа на будівлю, одне крило якої зроблено з витонченого мармуру (ліва частина рівняння), а інше – з деревини низької якості (права частина рівняння). Феноменологічне пред'явлення матерії лише дуже недосконало замінює таке пред'явлення, яке відповідало б усім відомим властивостям матерії» (Альберт Ейнштейн, «Фізика і реальність»)

Зміст

 

 

Вступ

3

1. Гравітаційна природа тиску в ідеальному газі і в умовній порожнечі

5

2. Максимально можлива швидкість руху речовини

6

3. Фізична сутність гравітаційного поля

7

4. Термодинамічна природа більшості гравітаційних ефектів

9

5. Гравітермодинамічна СВ світу людей

11

6. Інертна внутрішньоядерна енергія речовини

16

7. Узагальнені рівняння РГТД

17

8. Рівняння гравітаційного поля галактики

28

9. Умова інваріантності термодинамічних потенціалів і параметрів щодо релятивістських перетворень

32

10. Узагальнені рівняння термодинаміки

55

11. Порівняння відображення фізичної реальності в РГТД і в ЗТВ

73

12. Внутрішні суперечності в теорії відносності та основні відмінності від неї релятивістської гравітермодинаміки

78

Висновки

88

Література

90

Вступ

Висунута Клаузіусом гіпотеза про можливість теплової смерті Всесвіту (1865), а також хибні уявлення про неінваріантність рівнянь термодинаміки щодо релятивістських перетворень призвели до помилкового висновку про непридатність методів термодинаміки до аналізу еволюційних процесів у мегасвіті. Наразі ж відомо, що остигнути за будь-який як завгодно великий, проте, кінцевий проміжок часу Всесвіт принципово не може. Повному охолодженню речовини перешкоджає самоутворення нею просторово неоднорідних термодинамічних станів і відповідних їм гравітаційних полів. Необмеженого росту ентропії у Всесвіті перешкоджає самоутворення в ньому також і різних структурних одиниць, складність яких зростає з кожним новим ієрархічним рівнем самоутворення природних об'єктів, що складаються з них. Релятивістське ж узагальнення термодинаміки з інваріантною абсолютною температурою розглядається зараз як її найбільш прийнятне узагальнення [Van Kampen, 1968; Базаров, 1964; 1991].

Термодинаміка в тій чи іншій мірі залучалася до аналізу процесів формування мегаскопічних об'єктів Всесвіту і раніше [Антонов, 1962; Lynden-Bell & Kalnajs, 1972; Поляченко, Фридман, 1976; 1984; Saslaw, 1968; 1969; 1970; 1985; Binney & Tremaine, 1987]. Особливо слід виділити дослідження з гравітаційної плазми [Binney & Tremaine, 1987; Binney, 1993] і на основі кінетичної теорії розріджених газів [Жданов, Ролдугин, 1998], а також теорію просторово-часової еволюції нерівноважних термодинамічних систем [Олемской, Коплык, 1995]. Останнім же часом на основі аналізу процесів самоутворення в нерівноважних системах [Пригожин, Николис, 1977; 1979; Пригожин, 1985] і більш широкого використання методів статистичної фізики термодинаміка самогравітуючих систем досягла досить таки істотних успіхів [Chavanis, 2002; 2005; Katz, 2003]. Однак термодинамічний і гравітаційний описи процесів самоутворення астрономічних об'єктів Всесвіту все ж ще не поєдналися органічно між собою. Тому важливе значення для вивчення як мегаскопічних астрономічних об'єктів, так і глобальних процесів у Всесвіті має і феноменологічне обґрунтування єдиної природи термодинамічних і гравітаційних властивостей речовини [Даныльченко, 2008: 19; 2008a; 2009: 75; 2009a; 2010: 64; 2010a: 38; Данильченко, 2020: 5].

Термодинамічні стани речовини, що розглядаються у загальній теорії відносності (ЗТВ), є самонаведеними речовиною її просторово неоднорідними станами. Це пов'язується з наявністю у речовині гравітаційного поля, що відповідає за просторову неоднорідність темпів відбування внутрішньоатомних фізичних процесів у ній а, отож, і наводить не тільки кривину, а і фізичну неоднорідність власного простору речовини [Даныльченко, 1994a; 2004: 35; 2008b: 45]. В жорстких системах відліку просторових координат та часу (СВ) ця фізична неоднорідність простору проявляється у вигляді неоднаковості в різних його точках такої прихованої термодинамічної властивості (параметра) речовини, як координатна швидкість світла  [Мёллер, 1972; 1975].

Рівняння ж гравітаційного поля ЗТВ слід розглядати лише як рівняння просторово неоднорідного термодинамічної стану гранично остиглої речовини. І цією речовиною можуть бути тільки гіпотетичні субстанції – ідеальний газ, ідеальна рідина і речовина абсолютно твердого тіла. Реальна ж речовина приречена нескінченно довго остигати, так ніколи і не досягнувши стану, що описується рівняннями гравітаційного поля ЗТВ. Її стан поступового квазірівноважного остигання описується розглянутими тут модифікованими тензорними рівняннями ЗТВ – рівняннями релятивістської гравітермодинаміки (РГТД).

Збільшення координатної швидкості світла разом з віддалянням від компактної речовини астрономічного тіла може розглядатися як наслідок поступової зміни термодинамічних параметрів навколишньої атмосфери чи космосфери. Тоді просторові розподіли координатної швидкості світла, що задаються гравітаційним полем, строго будуть відповідати конкретним просторово неоднорідним термодинамічним станам речовини. Доповнення в ЗТВ будь-яких двох взаємно незалежних термодинамічних параметрів третім незалежним параметром – координатною швидкістю світла забезпечує лише умовну несуперечність цієї теорії об'єктивній реальності. Бо ж розв'язки рівнянь гравітаційного поля для будь-яких скупчень гравітацією пов'язаної речовини завжди розглядаються в умовно порожньому Всесвіті. Однак, насправді ж, Всесвіт не є порожнім. І, як показує спільний розв'язок рівнянь гравітаційного поля та рівнянь термодинаміки для ідеальної рідини [Даныльченко, 2005b; 2008: 4], значення координатної швидкості світла насправді є не вакуумними, а гравібаричними значеннями. Вони визначаються значеннями термодинамічних параметрів ідеальної рідини з точністю до калібрувального коефіцієнта, лише який і може розглядатися як псевдовакуумне значення координатної швидкості світла. При наявності як механічної, так і теплової рівноваги у ідеальній рідині це псевдовакуумне значення координатної швидкості світла однакове в межах усієї рідини, що самоутворила свій просторово неоднорідний рівноважний стан та відповідне йому гравітаційне поле [Даныльченко, 2005b; 2008: 4]. Це дозволяє розглядати його лише як калібрувальний параметр, що пов'язує поміж собою просторову та часову метрики і є принципово неспостережливим як у гравіквантових власних СВ (ГК-СВ) речовини, так і у СВ світу людей.

Висновки

Гравітаційне поле є полем просторової неоднорідності гравітермодинамічного стану речовини і не є будь-якою самостійною формою матерії. Воно принципово не може існувати без речовини а, отож, і не може володіти власною енергією та власним імпульсом, які були б відмінними від енергії чи імпульсу речовини, що утворила це поле. Тому-то і не потрібне у ЗТВ збереження сум значень енергії-імпульсу та моменту кількості руху речовини і гравітаційного поля, разом узятих [Бриллюэн, 1970; Логунов, Мествиришвили, 1989]. Усі зв'язки та взаємодії між структурними елементами речовини, хоч істотно і відмінні один від одного, але все ж таки мають одну і ту ж електромагнітну природу [Даныльченко, 2004: 35; 2004b: 44; 2008b: 45]. І, отже, гравітаційне поле за своїми властивостями і не може бути повністю подібним до електромагнітного поля. Природа не терпить одноманітності. На кожному новому ієрархічному рівні самоутворення об'єктів речовини вона використовує нові форми зв'язків та взаємодій між їх структурними елементами. Хоч, звичайно ж, усі ці форми багато в чому подібні одна одній, бо ґрунтуються на одних і тих же законах та принципах доцільності. Основою гравітаційних, як і інших РГТД-властивостей речовини, є статистичні закономірності, що забезпечують відповідність рівнянь РГТД-стану речовини варіаційним принципам а, отож, і принципу Ле Шательє-Брауна. Сили тяжіння за своєю сутністю є еволюційно-гравітаційними псевдосилами, що понукають усі об'єкти речовини прагнути досягання просторово неоднорідних колективних рівноважних станів з мінімумами інтегральних значень інертної вільної енергії та термодинамічної вільної енергії Гіббса всіх РГТД-пов'язаних речовин. Обґрунтовано еквівалентність гравітаційній та інертній масам не повної внутрішньої енергії речовини, а лише її інертної вільної енергії. Тому рівняння гравітаційного поля ЗТВ фактично є релятивістськими рівняннями просторово неоднорідного РГТД-стану речовини, що конформно-калібрувально еволюціонує (рівняннями РГТД) [Даныльченко, 2008: 19; 2008a; 2009: 75; 2009a; 2010: 64; 2010a: 38; Данильченко, 2020: 5]. І, отже, гравітація – це лише своєрідна проява електромагнітної природи речовини на відповідному їй ієрархічному рівні самоутворення об'єктів речовини. І тому не може бути ніяких гравітонів та гравітаційних хвиль, що переносять у просторі енергію (якщо ж, звичайно, не розглядати саму речовину, що рухається, в якості цих хвиль). В якості хвиль, що переносять лише зміну колективного фазового (просторово-часового) мікростану речовини, можна розглядати лише фазові спіральні хвилі де Бройля – Шрьодінгера [Бриллюэн, 1970].

Еквівалентною гравітаційній та інертній масам є не повна внутрішня енергія речовини, а лише її інертна вільна енергія. Термодинамічна внутрішня енергія, що складається з лагранжіану звичайної внутрішньої енергії спокою (мультиплікативної складової) та адитивної компенсації мультиплікативного її представлення, фактично є повною енергією речовини, бо включає в себе навіть вивільнену кінетичну енергію її руху. Термодинамічна внутрішня енергія речовини є однаковою в усіх СВ тіл, що рухаються відносно неї за інерцією. І саме це є запорукою лоренц-інваріантності всіх термодинамічних потенціалів і параметрів речовини. Так як рух речовини супроводжується всебічним конформно-калібрувальним самоскороченням її розмірів у фоновому евклідовому просторі Всесвіту, то плин власного часу тіла, що рухається по інерції, зовсім не сповільнюється, а навпаки залишається незмінним, незважаючи на наявність гравітаційного зниження темпу плину власного часу у навколишніх нерухомих об'єктів. Фактично рух речовини, як і її гравітаційне самостискання у фоновому евклідовому просторі Всесвіту, призводить до випередження нею неспостережливого в світі людей еволюційного самостискання у Всесвіті умовної нерухомої речовини. Тому-то вивільнення кінетичної енергії і супроводжується завжди зменшенням як граничної швидкості руху речовини (тотожної координатній швидкості світла речовини в ЗТВ), так і її інертної вільної енергії.

У різних фізичних процесах неоднаково зв’язується внутрішня енергія речовини. І тому-то ми маємо в них і різноманітні вільні енергії. Викликана рухом речовини за інерцією зміна її інертною вільної енергії, як і її еволюційне зменшення в ССВРВ, безпосередньо не впливає на термодинамічні параметри речовини, що змінюються тільки в термодинамічних процесах. І тому-то вона є принципово неспостережливою у власних СВ речовини, аналогічно неспостережливості в них як еволюційного так і спричиненого рухом зменшення молярного об’єму речовини в супутній розширному Всесвіту СВ. Неспостережливим безпосередньо у власних СВ речовини є і гравітаційне зменшення молярного об’єму речовини разом з наближенням до центру тяжіння. Але ж за наявність його в евклідовому просторі ССВРВ все ж таки можливо судити через наявність гравітаційної кривини власного простору речовини. Та й про наявність еволюційного самостискання речовини ми також можемо судити опосередковано завдяки наявності не тільки процесу розширення Всесвіту в СВ світу людей але і відповідної йому глобальної гравітаційно-еволюційної градієнтної лінзи (ГГЕГЛ). До того ж не тільки еволюційна, а й гравітаційна і кінематична деформації мікрооб'єктів речовини в фонових просторах (формуючі ГГЕГЛ) є ізотропними. І тому в РГТД, як правило, використовуються лише ізотропні координати. Еволюційний процес самостискання відповідних речовині спіральнохвильових утворень формує у Всесвіті зовсім не звичайну, а саме градієнтну глобальну гравітаційну лінзу [Даныльченко, 2009a: 20/1], що виявляється у вигляді звичайної лінзи лише уздовж траєкторії поширення випромінювання. Гравітаційно-оптична сила градієнтної лінзи тим менше, чим ближче містяться спостережувані об'єкти. І вона зображує нескінченно далекі об'єкти Всесвіту на псевдообрії подій, що належить лише нескінченно далекому космологічному минулому.

 

ЛІТЕРАТУРА

Антонов, В.А.: 1962, Динамика галактик и звездных скоплений. Вест. Ленингр. Гос. Унив., 7, 135 (1962); Алма-Ата: Наука (1973).

Базаров И.П.: 1964, Термодинамика. М.: ВШ (1991).

Бриллюэн, Леон: 1970, Новый взгляд на теорию относительности. Москва: Мир, 1972.

Вайсскопф, Виктор: 1972, Физика в двадцатом столетии. Москва: Атомиздат, 1977.

Даныльченко, Павло: 1994, Феноменологическое обоснование Лоренцева сокращения длины движущегося тела. Калибровочно-эволюционная теория мироздания, 1, Вінниця, 5-9. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Ketm.pdf.

Даныльченко, Павло: 1994, Калибровочное обоснование специальной теории относительности. Калибровочно-эволюционная теория мироздания, 1, Вінниця, 10-21. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Ketm.pdf.

Даныльченко, Павло: 1994, Псевдоинерциально сжимающиеся системы отсчета координат и времени. Калибровочно-эволюционная теория мироздания, 1, Вінниця, 22-51. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Ketm.pdf.

Даныльченко, Павло: 1994, Нежесткие системы отсчета координат и времени, сжимающиеся в пространстве Минковского. Калибровочно-эволюционная теория мироздания, 1, Вінниця, 52-77. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Ketm.pdf.

Даныльченко, Павло: 1994a, Основы калибровочно-эволюционной теории Мироздания. Вінниця (1994); Київ: НіТ (2005), http://n-t.org/tp/ns/ke.htm; Вінниця (2006). http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Osnovy_Rus.html.

Даныльченко, Павло: 2004, Природа релятивистского сокращения длины. Калибровочно-эволюционная интерпретация СТО и ОТО.  Вінниця: О. Власюк, 3-16.

Даныльченко, Павло: 2004, О возможностях физической нереализуемости космологической и гравитационной сингулярностей в общей теории относительности. Калибровочно-эволюционная интерпретация СТО и ОТО. Вінниця: О. Власюк, 35-81; Вінниця: Нова книга, 2008b, 45-95. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Possibilities_Rus.html.

Даныльченко, Павло: 2004, Феноменологическое обоснование формы линейного элемента шварцшильдова решения уравнений гравитационного поля ОТО. Калибровочно-эволюционная интерпретация СТО и ОТО. Вінниця: О. Власюк, 82-98; Вінниця: Нова книга, 2008b, 96-112. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Schwarzschild_Rus.html.

Даныльченко, Павло: 2004b, Спиральноволновая природа элементарных частиц. Материалы Международной научной конференции “Д. Д. Иваненко – выдающийся физик-теоретик, педагог” / ред. А.П. Руденко. Полтава: ПГПУ, 44-55. http://www.sciteclibrary.ru/rus/catalog/pages/8276.html.

Даныльченко, Павло: 2005, Необычная топология чрезвычайно массивных нейтронных звезд и квазаров. Тезисы докладов на XXII конференции «Актуальные проблемы внегалактической астрономии», Пущино, 16-18 июля 2005. http://prao.ru/conf/22_conf/rus/thesis.html; Київ: НіТ. http://n-t.ru/tp/ng/nt.htm.

Даныльченко, Павло: 2005a, Физическая сущность сингулярностей в шварцшильдовом решении уравнений гравитационного поля общей теории относительности. Sententiae, спецвыпуск 1 Філософія і космологія, Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 95-104. http://www.bazaluk.com/journals/journal/3.html.

Даныльченко, Павло: 2005b, Совместное решение уравнений гравитационного поля ОТО и термодинамики для идеальной жидкости в состоянии теплового равновесия. Тез. докл. XII-й Российской гравитационной конф. 20-26 июня, ред. Игнатьев Ю.Г., Казань: РГО, 39-40.

Даныльченко, Павло: 2006, Релятивистская термодинамика с Лоренц-инвариантным экстенсивным объемом. Sententiae, спецвыпуск 2 Філософія і космологія, Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 27-41. http://www.bazaluk.com/journals/journal/6.html.

Даныльченко, Павло: 2008, Совместное решение уравнений гравитационного поля ОТО и термодинамики для идеальной жидкости в состоянии ее теплового равновесия. Введение в релятивистскую гравитермодинамику. Вінниця: Нова книга, 4-18. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/UnitedSolution_Rus.html.

Даныльченко, Павло: 2008, О единой природе термодинамических и гравитационных свойств вещества. Введение в релятивистскую гравитермодинамику. Вінниця: Нова книга, 19-59. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/UnitedNature.html.

Даныльченко, Павло: 2008, Релятивистское обобщение термодинамики со строго экстенсивным молярным объемом. Введение в релятивистскую гравитермодинамику. Вінниця: Нова книга, 60-94.

http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/RelativisticGeneralization_Rus.html.

Даныльченко, Павло: 2008, Вечна ли Вселенная? Введение в релятивистскую гравитермодинамику.  Вінниця: Нова книга, 95-105. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/RelativThermodIntro.pdf.

Даныльченко, Павло: 2008, Релятивистские значения радиальных координат далеких астрономических объектов расширяющейся Вселенной. Введение в релятивистскую гравитермодинамику.  Вінниця: Нова книга, 106-128. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/RelativisticValues.html.

Даныльченко, Павло: 2008a, О единой природе термодинамических и гравитационных свойств вещества. Тезисы докладов на RUSGRAV-13, 23 28 июня. Москва: РУДН, 109

Даныльченко, Павло: 2008b, Релятивистское сокращение длины и гравитационные волны. Сверхсветовая скорость распространения. Калибровочно-эволюционная интерпретация СТО и ОТО. Вінниця: Нова книга, 3-23. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/rsd.html.

Даныльченко, Павло: 2008b, Калибровочная интерпретация СТО. Калибровочно-эволюционная интерпретация СТО и ОТО. Вінниця: Нова книга, 24-37. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Foundations_Rus.html.

Даныльченко, Павло: 2009, Основы релятивистской гравитермодинамики. Матеріали всеукраїнського семінару із теоретичної та математичної фізики. До 80-річчя проф. А.В.Свідзинського, ТМФ’2009. Луцьк, 27 лютого 1 березня, Луцьк: «Вежа» Волинський унів., 75-79. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/SvidzinskySeminar.pdf.

Даныльченко, Павло: 2009, Обобщенные релятивистские преобразования. Матеріали всеукраїнського семінару із теоретичної та математичної фізики. До 80-річчя проф. А.В.Свідзинського, ТМФ’2009. Луцьк, 27 лютого 1 березня, Луцьк: «Вежа» Волинський унів., 79-83. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/GeneralizedTransformations.htm.

Даныльченко, Павло: 2009a, Глобальная гравитационно-оптическая градиентная линза в расширяющейся Вселенной. Программа и тезисы докладов IV-й Гамовской международной конференции в Одессе. 17-23.08.2009,20/1.

http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/GravitationalLense.htm.

Даныльченко, Павло: 2009a, Основы релятивистской гравитермодинамики. Программа и тезисы докладов IV-й Гамовской международной конференции в Одессе. 17-23.08.2009, С.20/2. Стендовый доклад сделан на основе работы автора, ранее не публиковавшейся в полном объеме: http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/Gravithermodynamics.pdf.

Даныльченко, Павло: 2010, Основы релятивистской гравитермодинамики. Наук. вісник Волинського унів., 6, 64-71. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/VisnykVolyn.pdf.

Даныльченко, Павло: 2010a, Основы релятивистской гравитермодинамики. Філософія і космологія 2010, Полтава: Полтавський літератор, 9, 38-50, http://ispcjournal.org/journals/2010/2010-5.pdf, https://cyberleninka.ru/article/n/osnovy-relyativistskoy-gravitermodinamiki.

Даныльченко, Павло: 2014, Спиральноволновая модель Вселенной. Матеріали всеукраїнського семінару із теоретичної та математичної фізики. До 85-річчя проф. А.В.Свідзинського, ТМФ’2014. Луцьк, 27 лютого 1 березня, Луцьк: Вежа-Друк Волинський унів., 21-26. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/spiralwaveuniverse.html.

Данильченко, Павло: 2020, Основи релятивістської гравітермодинаміки. Основи та наслідки релятивістської гравітермодинаміки. Вінниця: Нова книга, 5-84. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/FoundationRGTDUkr.pdf.

Данильченко, Павло: 2020, Теоретичні омани і фантомні сутності в астрономії, космології та фізиці. Основи та наслідки релятивістської гравітермодинаміки. Вінниця: Нова книга, 85-128. http://pavlo-danylchenko.narod.ru/docs/FoundationRGTDUkr.pdf.

Дмитриев, А.Л.: 2005, Управляемая гравитация. М.: Новый центр. http://bourabai.kz/aldmitriev/gravity.htm.

Жданов, В.М., Ролдугин, В.И.: 1998, Неравновесная термодинамика и кинетическая теория разреженных газов. УФН 168, 407-438.

Зельдович, Я.Б., Грищук, Л.П.: 1988, Общая теория относительности верна! (Методические заметки), УФН, 155, 517-527.

Крамер, Д., Х. Штефани, М. Мак-каллум, Э. Херльт. Под ред. Э. Шмутцера: 1980, Точные решения уравнений Эйнштейна. М.: Энергоиздат (1982).

Логунов, Анатолий, Мествиришвили, Мириан: 1989, Релятивистская теория гравитации. М.: Наука.

Мёллер, Кристиан: 1972, Теория относительности. М.: Атомиздат (1975).

Мизнер, В. Чарлз, Торн, Уилер: 1973, Гравитация. Т. 3. Айнштайн (1994).

Нётер, Эмми: 1918, Проблема инвариантных вариаций. Вариационные принципы механики. Москва: Физматгиз, 611 (1959).

Николис, Г., Пригожин, Илья: 1977, Самоорганизация в неравновесных системах: От диссипативных структур к упорядоченности через флуктуации. М.: Мир (1979).

Олемской, А.И., Коплык, И.В.: 1995, Теория пространственно-временной эволюции неравновесной термодинамической системы. УФН 165, 1105-1144.

Пенроуз, Роджер: 1968, Структура пространства-времени. Москва: Мир, 1972.

Поляченко, В.Л., Фридман, А.М.: 1976 Равновесие и устойчивость гравитирующих систем. М.: Наука.

Пригожин, Илья: 1985, От существующего к возникающему: время и сложность в физических науках. М.: Наука

Сороченко, Р.Л., Саломонович, А.Е.: 1987, Гигантские атомы в космосе. Природа, 11, 82-94.

Сороченко, Р.Л., Гордон, М.А.: 2003, Рекомбинационные радиолинии. Физика и астрономия. М.: Физматлит.

Стрельцов В.Н.: 1988, Так всё-таки: сокращаются или же удлиняются быстродвижущиеся масштабы? Дубна: Сообщения ОИЯИ, Р2-88-61. https://inis.iaea.org/collection/NCLCollectionStore/_Public/19/101/19101809.pdf.

Стрельцов В.Н.: 1991, Релятивистская длина в физике высоких энергий. Физика элементарных частиц и атомного ядра, 22, вып. 5. http://www1.jinr.ru/publish/Archive/Pepan/1991-v22/v-22-5/pdf_obzory/v22p5_3.pdf

Толмен, Ричард: 1969, Относительность, термодинамика и космология. М.: Наука (1974).

Угаров, Владимир: 1977, Специальная теория относительности. М.: Наука.

Эйнштейн, Albert: 1905, К электродинамике движущегося тела. Принцип относительности. М.: Атомиздат (1973).

Эйнштейн, Albert, Инфельд, Леопольд: 1965, Является ли теплота субстанцией? Эволюция физики. Развитие идей от первоначальных понятий до теории относительности и квантов. М.: Наука, 34-40.

Arzelies H.: 1965, Nuovo cimento, 35, 783-791.

Binney, J., Tremaine, S.: 1987, Galactic Dynamics. Princeton: Princeton Univ. Press.

Binney, J.: 1993, Gravitational plasmas. Plasma Physics; an introductionary course. Cambridge: Cambridge Univ. Press, 291-318.

Cavalleri G., Salgarelli G.: 1969, Nuovo cimento, 62A, 722-754.

Chavanis, P.H.: 2002, Statistical mechanics of two-dimensional vortices and stellar systems, in Dynamics and thermodynamics of systems with long range interactions. Lecture Notes in Physics, 602, Berlin et al.: Springer-Verlag.

Chavanis, P.H.: 2005, On the lifetime of metastable states in self-gravitating systems. Astronomy and Astrophysics, 432, 117-138.

Chen, Y.T., Cook, Alan: 1993, Gravitational Experiments in the Laboratory. Cambridge Univ. Press, (1993); https://doi.org/10.1017/CBO9780511563966 (2009).

Etherington, Ivor: 1933, LX. On the Definition of Distance in General Relativity. Philosophical Magazine, 15, S. 7, 761-773. https://era.ed.ac.uk/handle/1842/32130..

Faller, J.E., Hollander, W.J., Nelson, P.G., Mc Hugh, M.P.: 1990, Gyroscope weighing experiment with a null result Phys. Rev. Lett., 64, 825-826.

Hasenöhrl, Friedrich: 1904, Zur Theorie der Strahlung in bewegten Körpern. Annalen der Physik. 320 (12): 344–370; Wien. Ber., 116, 1391.

https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/andp.19043201206

Hayasaka, H., Takeuchi, S.: 1989, Anomalous Weight Reduction on a Gyroscope's Right Rotations around the Vertical Axis on the Earth. Phys. Rev. Lett. 63, N25, 2701-2704.

Katz, J.: 2003, Thermodynamics and Self-Gravitating Systems. Found. Phys., 33, 223-269.

Lynden-Bell, D.A., & Kalnajs, J.: 1972, On the generating mechanism of spiral structure, MNRAS, 157 1-30.

Mares, J.J., P. Hubik, J. Sestak, V. Spicka, J. Kristofik, J. Stavek: 2010, Relativistic transformation of temperature and Mosengeil-Ott's antinomy, Physica E Low-dimensional Systems and Nanostructures 42(3):484-487, https://arxiv.org/abs/1606.02127.

Mareš, Jiří J., Pavel Hubík, Václav Špička: 2017, On relativistic transformation of temperature. WILEY‐VCH Verlag GmbH & Co. KGaA, Weinheim. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1002/prop.201700018.

Mosengeil, Kurd Friedrich Rudolf: 1907, Theorie der stationären Strahlung in einem gleichförmig bewegten Hohlraum. Annalen der Physik, 327, Issue5, 867-904. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/andp.19073270504

Ott, Heinrich Z.: 1963, Lorentz-Transformation der Wärme und der Temperatur. Zeitschrift für Physik, Springer Nature, 175, 70-104. https://link.springer.com/article/10.1007%2FBF01375397.

Planck, Max: 1907, On the Dynamics of Moving Systems. Sitzungsberichte der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften, Berlin. Erster. Halbband (29): 542-570. https://en.wikisource.org/wiki/Translation:On_the_Dynamics_of_Moving_Systems

Quinn, T.J., Picard, A.: 1990, The mass of spinning rotors: no dependence on speed or sense of rotation. Nature, 343, N6260, 732-735.

Rohrlich F.: 1966, Nuovo cimento, 45B, 76-83.

Saslaw, W.C.: 1968, Gravithermodynamics-I. Phenomenological equilibrium theory and zero time fluctuations. Mon. Not. R. astr. Soc., 141, 1-25.

Saslaw, W.C.: 1969, Gravithermodynamics-II. Generalized statistical mechanics of violent agitation. Mon. Not. R. astr. Soc., 143, 437-459.

Saslaw, W.C.: 1970, Gravithermodynamics-III. Phenomenological non-equilibrium theory and finite-time fluctuations // Mon. Not. R. astr. Soc., 147 P.253 – 278 (1970);

Saslaw, W.C.: 1985, Gravitational Physics of Stellar and Galactic Systems. – Cambridge: Cambridge Univ. Press.

Taylor, J.H., Fowler, L.A. and Weisberg, J.M.: 1979, Measurements of General Relativistic Effects in the Binary Pulsar PSR1913+16. Nature, 277, 437-440.

Terrell J.: 1959, Phys. Rev., 116, 1041-1044.

Van Kampen, N.G.: 1968, Relativistic Thermodynamics of Moving Systems. Phys. Rev., 173, 295-301.

 





[1] Доповідь на Всеукраїнському семінарі з теоретичної та математичної фізики до 80-річча проф. А.В. Свідзинського у Луцьку (27.02-1.03.2009) та на 4-й Гамовскій міжнародній конференції у Одесі (17-23.08. 2009). Короткі виклади статті опубліковані в Працях всеукраїнського семінару з теоретичної та математичної фізики до 80-річчя проф. А.В. Свідзинського ТМФ'2009, Луцьк: «Вежа» Волинський унив., 2009, у Науковому віснику Волинського унів., 2010, 6, в сб. «Філософія і космологія 2010», Полтава: Полт. літератор, 2010, і у видавництві «Нова книга», Вінниця, 2020; 3-тє інтернет-видання, виправлене і доповнене.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ОСНОВИ-РЕЛЯТИВІСТСЬКОЇ-ГРАВІТЕРМОДИНАМІКИ-3-тє-інтернет-видання-виправлене-і-доповнене

Similar publications: LRussia LWorld Y G


Publisher:

Павло ДаныльченкоContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/pavlovin

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

Павло Данильченко, ОСНОВИ РЕЛЯТИВІСТСЬКОЇ ГРАВІТЕРМОДИНАМІКИ 3-тє інтернет-видання, виправлене і доповнене // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 08.04.2021. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ОСНОВИ-РЕЛЯТИВІСТСЬКОЇ-ГРАВІТЕРМОДИНАМІКИ-3-тє-інтернет-видання-виправлене-і-доповнене (date of access: 12.04.2021).

Found source (search robot):


Publication author(s) - Павло Данильченко:

Павло Данильченко → other publications, search: Libmonster UkraineLibmonster WorldGoogleYandex


Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Rating
0 votes
Related Articles
Рассмотрена наиболее совершенная модификация специальной и общей теорий относительности. Показано, что уравнения гравитационного поля общей теории относительности (ОТО) следует рассматривать как уравнения пространственно неоднородного гравитермодинамического состояния лишь предельно остывшего вещества. Этим веществом могут быть только гипотетические субстанции – идеальный газ, идеальная жидкость и вещество абсолютно твердого тела. Реальное же вещество обречено остывать бесконечно долго, так никогда и не достигнув состояния, описываемого уравнениями гравитационного поля ОТО.
Основная цель этого исследования – выявление научных заблуждений и наиболее значительных недоразумений в современной астрономии, космологии и физике. Большинство из них вызвано как сугубо математическим подходом, так и игнорированием философского осмысления физической реальности. И как следствие этого, – недостаточно глубоким пониманием сущности некоторых физических явлений и объектов. И, прежде всего, это касается явлений и объектов, рассматриваемых в специальной и обшей теориях относительности. Автор проанализировал исторические корни рассмотренных здесь заблуждений и недоразумений и указал возможные пути их преодоления. Такой конструктивный подход позволяет надеяться на скорейшее устранение большинства вскрытых здесь заблуждений и недоразумений. К большому сожалению это проблема не только космологии, астрофизики и астрономии, но и физики вообще.
Человеческая рука есть крыло и плавник. The human's hand is a wing and a fin.
Catalog: Философия 
23 days ago · From Олег Ермаков
Могучая Америка, доставившая человека на Луну, вправе гордиться своим великим сыном Джоном Кеннеди, ставшим для Америки тем, чем был бог Аполлон для Эллады. Небо послало нам яркие знаки, подтверждающие это.
Catalog: Философия 
39 days ago · From Олег Ермаков
Познать Истину — сердце услышать свое. To know the Truth means to hear your heart.
Catalog: Философия 
118 days ago · From Олег Ермаков
Физическое пространство определяет психосоматические свойства человека – его воздействие исходно, однозначно и поэтому как бы и не замечается. Между тем, в меру развития цивилизации, человечество создает собственное, дополнительное к нему пространство, «вложенное» в физическое – социальное. Оно дуально – и продуцируется человеком, и продуцирует его как личность. Социальное пространство также прямо не замечается и воспринимается опосредованно, однако, уже потому, что оно «своё». Каким же тогда в нынешнем мире «порядка и хаоса» должно быть социальное пространство, вводящее человека в «царство свободы» – цивилизацию нового социализма – и каков путь к нему?
Catalog: Философия 
282 days ago · From Александр Ральчук
Известно, что аномальные зоны, существующие на Земле и не только не ней, треугольны по форме. Ученые и реальная жизнь подтверждают это. Но почему эти зоны такие — не знает никто. Тайну эту хочу прояснить. It is known that the anomalous zones existing on the Earth and not only on it are triangular in shape. Scientists and real life confirm this. But no one knows why these zones look like this. I want to clarify this secret.
Catalog: Философия 
306 days ago · From Олег Ермаков
Социальное пространство – одна из топовых тем нынешних гуманитарных наук, поскольку пространство, по М. Кастельсу, и есть выражение общества. Социальное пространство, пребывая в пространстве физическом, в отличие от него, уже сформировавшегося, предопределяется и создается мыследеятельностной энергийностью людей, само воздействуя на них. Оно становится цивилизационным домом человеческого бытия, вариантная архитектоника которого закладывается в неких исходных «проектных решениях», не поддающихся легкому осмыслению.
Catalog: Философия 
329 days ago · From Александр Ральчук
Экономическая цивилизация как-то незаметно превратилась в среду обитания человечества как воздух, которым дышат, а часто и не могут надышаться. Есть весомые основания считать, что это не воздух, а «веселящий газ», ведущий к эйфории мировой социум, но как всякая искусственность, в конечном итоге, пагубный для него. Такая ситуация, в которой находится человечество, требует глубокого осмысления. Путеводителем осмысления заявляет себя и метатеория хозяйствования, с подтверждением права на подобные полномочия.
Catalog: Экономика 
526 days ago · From Александр Ральчук
В работе предлагается модель возникновения фундаментальных сил путем взаимодействия нейтрино с другими частицами. Нейтрино заполняет вакуумное, межатомное и внутриатомное пространство, что позволяет объяснить свойство дальнодействия нейтрино. Определен способ образования фундаментальной связки «протон-нейтрино-электрон», которая, в разных состояниях превращается в атом водорода или нейтрон. На этой основе построено ядро и электронная оболочка атома. Электрон находится на стационарной оболочке, что позволило объяснить возникновение внутриатомных сил и межатомные связи. Фундаментальные силы возникают в результате взаимодействия нейтрино в нейтроне, нуклоне и атоме. Предложен нейтринный механизм возникновения гравитационной силы.
Catalog: Физика 
609 days ago · From Уалихан Адаев

Actual publications:

Latest ARTICLES:

ELIBRARY.COM.UA is an Ukrainian library, repository of author's heritage and archive

Register & start to create your original collection of articles, books, research, biographies, photographs, files. It's convenient and free. Click here to register as an author. Share with the world your works!
ОСНОВИ РЕЛЯТИВІСТСЬКОЇ ГРАВІТЕРМОДИНАМІКИ 3-тє інтернет-видання, виправлене і доповнене
 

Contacts
Watch out for new publications: News only: Chat for Authors:

About · News · For Advertisers · Donate to Libmonster

Ukraine Library ® All rights reserved.
2009-2021, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of branches, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. After registration at your disposal - more than 100 tools for creating your own author's collection. It is free: it was, it is and always will be.

Download app for smartphones