Автор: В. О. КРУПИНА

(Київ)

Конференцiя вiдбулася 19 лютого 2004 р. в Iнститутi iсторiї України НАН України в рамках вiдзначення 50-рiччя передачi Кримської областi зi складу РРФСР до УРСР. Потреба обговорити бурхливе минуле та складне сьогодення пiвострова об'єднала фахiвцiв вищих навчальних закладiв та наукових установ країни. Особливу увагу учасники конференцiї придiлили висвiтленню iсторичної закономiрностi акту передачi Кримської областi до складу Української РСР в 1954 p., а також передумовам та наслiдкам такого кроку радянського керiвництва на чолi з М.С.Хрущовим.

У вступному словi директор Iнституту iсторiї України НАН України академiк НАН України В. А.Смолiй указав на суперечливiсть iсторiї пiвострова, який зазнав впливу кiлькох цивiлiзацiйних процесiв. Попри значну кiлькiсть наукової лiтератури про Крим, у його минулому є низка нез'ясованих концептуальних i фактографiчних питань. Вiн закликав учасникiв конференцiї в оцiнцi минулого й, особливо, недавнiх подiй вiтчизняної iсторiї, спиратися на джерела та оперувати фактами, не вдаючись до полiтичної дискусiї.

У доповiдi д-ра юр. наук, директора Iнституту законодавства при Верховнiй Радi України О. Л. Копилета, присвяченiй правовим аспектам належностi Криму до України, аналiзуються юридичнi складнощi "кримського питання" в росiйсько-українських вiдносинах на сучасному етапi. Вiн також детально охарактеризував законодавчо невреґульованi проблеми в стосунках Верховної Ради України та органiв влади Криму.

Виступ члена-кореспондента НАН України М.Ф.Котляра був присвячений найдавнiшому населенню Кримського пiвострова. Доповiдач детально розглянув етнiчну карту пiвострова й наголосив, що Крим має належати всiм народам, якi його населяють.

Канд. iст. наук, ст. наук, спiвроб. Iнституту полiтичних i етнонацiональних дослiджень НАН України О.I.Галенко присвятив свою доповiдь аналiзовi мiсця Криму в минулому України. Вiн видiлив три iсторико-географiчнi зони - Середземноморську, Степову та Лiсову, кожну з яких заселяли певнi iсторичнi спiльноти, причому межi цих зон не проходили по географiчнiй межi України й Криму - тож їхня iсторiя є монолiтним цiлим.

Питанню зв'язкiв Тмутороканського князiвства з Київською Руссю в XII ст. свою доповiдь присвятив мол. наук, спiвроб. Iнституту iсторiї України НАН України А.Г.Плахонiн. Вiн проаналiзував iсторiографiю даної проблеми, розглянув боротьбу за Тмуторокань мiж Київською Руссю та Вiзантiєю i дiйшов висновку про переважаючий вплив у Схiдному Криму й Таманi Вiзантiйської iмперiї.

Проблему участi українцiв у процесах приєднання та колонiзацiї Криму, кiн. XVIII ст. порушив молодий київський дослiдник Б.А.Короленко. Доповiдач спростував закиди окремих росiйських iсторикiв щодо обмеженої участi українцiв у приєднаннi й колонiзацiї Криму, пiдкресливши, що український елемент вiдiгравав провiдну роль у заселеннi та освоєннi пiвострова.

Значна кiлькiсть доповiдей була присвячена новiтньому перiодовi, особливо подiям 1954 р. Канд. iст. наук, ст. наук, спiвроб. Iнституту iсторiї України НАН України О.I.Ганжа проаналiзувала "кримське питання" в полiтицi

стр. 149

урядiв України першої половини XX ст., вiдзначивши географiчну й економiчну єднiсть пiвострова з Україною.

До не менш важливої теми звернувся канд. iст. наук, доц. iсторичного факультету КНУ iм. Т.Шевченка Г.П.Савченко. У доповiдi, присвяченiй українському руховi в гарнiзонах росiйської армiї на пiвостровi в 1917 p., вiн докладно зупинився на розгортаннi революцiйних процесiв. Доповiдач наголосив на значному впливi на революцiйний рух у Криму українцiв, що служили на Чорноморському флотi.

Здобувач Iнституту iсторiї України НАН України Т.Б.Бикова у своїй доповiдi розглянула аспекти, пов'язанi з утворенням Кримської АСРР у 1921 р. Детально зупинившись на мотивах включення Криму до адмiнiстративно-територiальних меж Росiї, вона вказала, що створення Кримської АСРР було викликано прагненням послабити кримськотатарський нацiональний рух, надавши пiвострову номiнальну автономiю.

У виступi зав. вiддiлом iсторiї України перiоду Другої свiтової вiйни Iнституту iсторiї України НАН України, д-ра iст. наук О.Є.Лисенка йшлося про складне становище пiвострова пiд час вiйни. Доповiдач зупинився на геополiтичному значеннi Криму, детально розглянув хiд бойових дiй 1941-1944 pp., закцентувавши увагу на партизанському руховi.

Спробу створення єврейської автономiї в Криму розглянув у своєму виступi член-кореспондент НАН України, зав. вiддiлом iсторiї України другої пол. XX ст. Iнституту iсторiї України НАНУ В. М. Даниленко. Доповiдач проаналiзував полiтичний пiдтекст пiдтримки радянським керiвництвом цих спроб, вiдзначивши, що реалiзацiї планiв завадили як непередбачуваний розвиток подiй у мiжнароднiй площинi, так i внутрiшньополiтичнi чинники.

Д-р iст. наук, зав. вiддiлом iсторiї України 20-30-х pp. XX ст. Iнституту iсторiї України НАНУ С.В.Кульчицький зосередив свою увагу на критицi мiфу про передачу Криму Українi в 1954 р. як "царського дарунку" М.С.Хрущова. На думку доповiдача, передача Кримської областi була зумовлена економiко-господарськими причинами, а не особистими мiркуваннями М.С.Хрущова.

Процес реалiзацiї указу вiд 19 лютого 1954 р. та соцiально-економiчнi наслiдки входження Криму до складу України проаналiзував канд. iст. наук, ст. наук, спiвроб. Iнституту iсторiї України НАНУ О.Г.Бажан. Вiн звернув увагу на спробу "українiзацiї" Криму в другiй пол. 50-х pp., яка провалилася через неукраїнський склад населення пiвострова.

Проблеми перейменування об'єктiв адмiнiстративно-територiального подiлу Криму в другiй пол. XX ст. торкнувся мол. наук, спiвроб. Iнституту iсторiї України НАНУ О.В. Андрощук, який звернув увагу на репресивний i пропагандистський характер кампанiї з перейменування, спрямованої на знищення iсторичної пам'ятi населення краю.

Особливостi суспiльно-полiтичного розвитку Автономної Республiки Крим у 1990-х pp. охарактеризував у своїй доповiдi канд. iст. наук, зав. кафедрою українознавства Таврiйського нацiонального унiверситету iм. В.Вернадського В.М.Велiгодський. Вiн детально зупинився на причинах полiтичної нестабiльностi на пiвостровi, вихiд iз якої доповiдач убачає в урегулюваннi правових вiдносин мiж державним центром i автономiєю.

Наукова конференцiя, засвiдчила значний iнтерес до проблем iсторiї Криму, бажання iсторикiв об'єктивно висвiтлювати складне минуле пiвострова. Лейтмотивом доповiдей усiх учасникiв стало твердження про iсторичну єднiсть України й Криму, їхнє спiльне минуле та сьогодення. Спiлкування науковцiв сприяло переглядовi окремих сторiнок iсторiї цього унiкального регiону, а також було намiчено новi напрямки для наукових пошукiв. Матерiали конференцiї опублiковано в однойменному збiрнику.

Permanent link to this publication: