Libmonster ID: UA-2945

Автор: Г. П. ДОКАПIЕНКО

(Горлiвка)

У 1991 р. вийшов перший випуск мiжвiдомчого збiрника наукових праць "Мiжнароднi зв'язки: науковi пошуки i знахiдки". Iнiцiатором його заснування виступив Iнститут iсторiї України НАНУ, зокрема вiддiл всесвiтньої iсторiї i мiжнародних вiдносин. До редакцiйної колегiї увiйшли такi вiдомi в країнi вченi, як доктори iсторичних наук С.В.Вiднянський, М.С.Бур'ян, М.М.Варварцев, Б.М.Гончар, Л.О.Зашкiльняк, I.М.Кулинич, I.М.Мельникова, П.С.Сохань та iн. Його вiдповiдальним редактором став керiвник згаданого вiддiлу С.В.Вiднянський. На сьогоднi вже видано 13 випускiв, в яких вмiщено близько 250 статей, повiдомлень та оглядiв. Безумовно, можна говорити, що збiрник знайшов своє вагоме мiсце серед iсторичних видань України, на нього посилаються i зарубiжнi видання. Цiлком виправдано його зареєстровано Вищою атестацiйною комiсiєю України як фахове видання зi спецiальностi "Iсторичнi науки".

Першi пiдсумки дiяльностi редколегiї пiдбито в 10-му випуску в статтi вiдповiдального редактора, де вiн навiв основнi рубрики i визначив перспективи розвитку збiрника, обґрунтував необхiднiсть переходу до цивiлiзацiйного методу iсторичних дослiджень.

Завданням цiєї статтi є проведення iсторiографiчного аналiзу тринадцяти випускiв, якi вийшли за 14 рокiв iснування збiрника, а саме: проаналiзувати тематичну спрямованiсть матерiалiв видання; з'ясувати країнознавчий аспект представлених матерiалiв; виявити ступiнь привабливостi для дослiдникiв рiзних iсторичних епох; дати характеристику авторiв-учасникiв видання.

У визначеннi наукової спрямованостi збiрника значну роль вiдiграли статтi концептуального характеру, такi, як: Мельникова I. "Бiля джерел формування зовнiшньої полiтики суверенної Української держави" (вип. 5), в якiй автор проаналiзувала витоки, етапи i напрями мiжнародної полiтики, з'ясувала спiввiдношення традицiй та новаторства, видiлила перспективи розвитку зовнiшньої полiтики України; Вiднянський С. "Україна в Європi в минулому столiттi: вiд об'єкта до суб'єкта мiжнародних вiдносин" (вип. 10), що окреслює складний i навiть тернистий шлях вiд розшматованої великими iмперiями країни до становлення впливової європейської держави. Автор ставить i успiшно реалiзує завдання визначити тi факти, що поставили Україну в першу п'ятiрку держав свiту, на розвиток яких подiї всесвiтньої iсторiї минулого столiття справили визначальний вплив (с. 9). У цiй же статтi С.Вiднянський визначив i основнi напрями подальшого вивчення мiсця та ролi республiки у свiтовiй iсторiї, зокрема, проблем європейської iнтеграцiї, аналiзу альтернативних iнтеграцiйних моделей, аспектiв розвитку українсько-росiйського спiвробiтництва та iнших двостороннiх зв'язкiв, становлення вiдносин України з впливовими мiжнародними iнституцiями тощо.

Визначною подiєю для розвитку слов'янознавства стало проведення засiдання круглого столу до 200-рiччя вiд дня народження П.Й.Шафарика "Україна i слов'янський свiт", матерiали якого опублiкованi у 7-му випуску. У доповiдях та повiдомленнях його учасникiв - iсторикiв, фiлологiв, соцiологiв, етнографiв -(В.М.Русанiвського, П.С.Соханя, В.О.Захаржевської, I.Т.Лисевича, П.П.Кононенка, Т.Б.Лукiнової та iн.) висвiтлюються як витоки українського слов'янознавства, так i проблеми його сучасного етапу, наприклад, необхiднiсть об'єднання зусиль у створеннi узагальнюючих праць з iсторiї слов'янської культури, дослiдження взаємовпливiв слов'янських народiв та їх внеску у свiтову iсторiю i культуру.

Матерiали до ювiлею П.Й.Шафарика дають привiд сказати ще про одну перспективну i характерну рису рецензованого збiрника - предметну увагу до персоналiй, до людей, дiяльнiсть яких стала цiлою епохою iсторичного розвитку. Так, крiм згаданого круглого столу, у збiрнику вмiщено науковi доповiдi М.Держалюка та П.Лизанця на вченiй радi Iнституту iсторiї України НАНУ, присвяченi 100-рiччю вiд дня

стр. 166


смертi Лайоша Коїпута, в яких розкрито його вплив на нацiонально-визвольну вiйну угорського народу в 1848-1849 pp. Ця дата стала своєрiдним поштовхом для роздумiв про стан i перспективи гунгарологiчних дослiджень в Українi взагалi (вип. б, с. 66-85).

У 12-му випуску спецiальна рубрика присвячена 200-рiччю вiд дня народження Олександра Духновича. В статтях I.Мельникової, С.Вiднянського, Д.Данилюка, В.Задорожного визначено його творчу спадщину й охарактеризовано практичну дiяльнiсть у буремнi роки революцiї 1848-1849 pp. у Закарпаттi та Галичинi (с. 9-55).

Окремi статтi присвяченi видатним дiячам вiтчизняної i зарубiжної iсторiї рiзних часiв: Сохань П. "М.П.Драгоманов i нацiонально-визвольний рух на Балканах" (вип. 1); Шеломєєва Н. "М.П.Драгоманов i проблеми слов'янства (друга половина XIX ст.)" (вип. 3); Усенко П. "Iнтернацiоналiстська дiяльнiсть З.Сєраковського" (вип. 2); Вiднянський С. "Т.Масарик про Україну i українцiв" (вип. 4); Стаднюк Г. "Дiяльнiсть Олександра Яковича Шульгiна на чолi української Надзвичайної дипломатичної мiсiї в Парижi у 1921 р." (вип. 9); Подаляк Н. "Бертрам Вулфлам: кар'єра i доля нiмецького дипломата XIV ст." (вип. 12). Автори доводять, що основний критерiй визначення ролi тiєї чи iншої особи - ступiнь розумiння нею об'єктивних потреб розвитку суспiльства, характер її практичної дiяльностi на користь цього суспiльства.

Однiєю з найпомiтнiших рис рецензованого збiрника є спецiальнi випуски, присвяченi видатним сучасним українським iсторикам, якi зробили значний внесок у розвиток вiтчизняної науки i продовжують плiдно працювати. Перший такий збiрник вийшов у 1995 р. (вип. 5) i був присвячений 70-рiччю вiд дня народження доктора iсторичних наук, професора, заслуженого дiяча науки України, вiдомого iсторика-германiста Iвана Марковича Кулинича. У цьому ж випуску опублiковано працю i самого ювiляра: "Щоденник Ерiха Лясоти" як джерело з iсторiї України другої половини XVII ст.". Статтi I.М. Кулинича є майже в кожному випуску збiрника i багато з них присвяченi проблемам нiмецьких колонiстiв в Українi та становленню i розвитку українсько-нiмецьких зв'язкiв, наприклад: "Нiмецькi колонiї в Українi: iсторiографiя, основнi джерела" (вип. 3); "Нiмецькi автори про Україну" (вип. 4); "Науково-технiчнi зв'язки радянської України i Нiмеччини (1920-1932 pp.)" (вип. 1); "Роль нiмецьких iнвестицiй у розвитку сiльськогосподарського машинобудування та культури господарювання в Українi (XIX - поч. XX ст.)" (вип. 9) та iн. Вiн став одним iз засновникiв рубрик "Iноземцi про Україну", "З iсторiї нацiональних меншин".

Випуск 6-й вiдкривається статтею "Шлях вченого" до 70-рiччя доктора iсторичних наук, професора, члена-кореспондента НАН України Павла Степановича Соханя, одного iз засновникiв вiтчизняної болгаристики. Ювiляр є також одним iз провiдних органiзаторiв iсторичної науки в країнi: довгий час вiн працював заступником директора Iнституту iсторiї НАН України, а з 2001 р. очолює новостворений Iнститут української археографiї та джерелознавства iм. М.С.Грушевського НАН України.

У випуску 8-му зi словами привiтань iз нагоди 70-рiччя Миколи Миколайовича Варварцева, доктора iсторичних наук, професора, вiдомого фахiвця з проблем iсторiї Iталiї та українсько-iталiйських зв'язкiв звертаються його колеги. Випуск вiдкривається статтею ювiляра "Кирило-Мефодiївське товариство в контекстi доктрини нацiонального визволення Дж. Мадзiнi", в якiй автор у властивiй йому манерi глибокого дослiдження джерельної бази i ґрунтовного вивчення й визначення причинно-наслiдкових зв'язкiв проводить паралелi i з'ясовує особливостi нацiонального руху в Українi та Iталiї в першiй половинi XIX ст. М.М.Варварцев є чи не єдиним дослiдником iсторiї цiєї пiвденноєвропейської країни, що пiдтверджують його численнi публiкацiї у збiрнику: "Iталiйська подорож Марка Вовчка: громадсько-полiтичнi аспекти" (вип. 1), "Олександр Мишуга: першi кроки на нивi iталiйської культури" (вип. 2), "З України до iталiйських центрiв гуманiтарних наук (друга половина XIX ст." (вип. 5), "Громадськiсть України у русi допомоги iталiйськiй визвольнiй боротьбi (1860 р.)" (вип. 6), "Томмазо Сальвiнi: українськi трiумфи артиста-гарiбальдiйця" (вип. 9), "Католицька Iталiя очима укра-

стр. 167


їнського паломника (з iсторiї мандрiв Василя Григоровича-Барського в 1724-1725 pp.)" (вип. 11), "Україна та Iталiя в економiчних i громадсько-полiтичних взаєминах поч. XX ст." (вип. 12), "Вiдновлюючi сторiнки iсторiї мiжнародних культурних зв'язкiв (з доробку iталiйського дослiдника В.Бертаццонi)" (вип. 13).

Перша десятка випускiв завершується ювiлейним збiрником, який присвячується вiдомому українському вченому-славiсту, доктору iсторичних наук, професору, заслуженому дiячевi науки i технiки України, представнику наступного вже поколiння вчених, вiдповiдальному редактору Степану Васильовичу Вiднянському, у зв'язку з його 50-рiччям. Його плiдна дiяльнiсть i як керiвника вiддiлу Iнституту iсторiї України НАНУ, i як вiдповiдального редактора збiрника символiзує глибокий зв'язок поколiнь у вiтчизнянiй науцi. У творчому доробку С.В.Вiднянського понад 200 наукових, навчально-методичних i науково-популярних праць, у т.ч. близько 40 iндивiдуальних книг, брошур i колективних монографiй iз всесвiтньої iсторiї та мiжнародних вiдносин ХIХ-ХХ ст.

Випуск 12-й присвячено доктору iсторичних наук, професору, члену-кореспонденту ПАН України, заслуженому дiячевi науки i технiки України Iринi Миколаївнi Мельниковiй, яка фактично створила вiддiл всесвiтньої iсторiї та мiжнародних вiдносин України в Iнститутi iсторiї НАНУ i започаткувала низку нових дослiджень iз питань iсторiї європейських країн взагалi та Чехословаччини зокрема. Кожен iз названих учених є фундатором i керiвником цiлих напрямiв та наукових шкiл у вiтчизнянiй iсторiї.

Останнiй, 13-й випуск, вийшов на знак пам'ятi доктора iсторичних наук, професора Iвана Марковича Кулинича, який пiшов вiд нас у 2002 р. Слова подяки i глибокої пошани про вченого та людину висловили його колеги й учнi: С.Вiднянський, В.Гулевич, I.Чернiков, Е.Стьопченко. Саме з цього випуску з'явилась i нова рубрика "Студiї з германiстики", яка стала своєрiдним заповiтом покiйного.

З питання хронологiчних уподобань слiд зауважити, що у збiрнику опублiковано статтi, якi охоплюють фактично всi перiоди всесвiтньої iсторiї, але рiвень уваги до рiзних часiв нерiвномiрний. Так, добi феодалiзму присвячено 9 статей (4,8%), подiї XVII-XVIII ст. висвiтлюють 10 авторiв (5,4%). Серед них вважаємо за необхiдне видiлити статтi Головка О. "Давньорусько-польськi вiдносини на початку XIII ст. (вип. 1)", де наводяться маловiдомi данi про обставини загибелi галицько-волинського князя Романа Мстиславича; "Релiгiйний фактор у розвитку взаємовiдносин Київської Русi з країнами Центральної i Захiдної Європи" (вип. 3). Автор статтi, вiдомий дослiдник даного перiоду, вважає цей фактор провiдним у мiжнародних стосунках доби раннього середньовiччя.

Розглядаючи проблеми медiєвiстики, автори статей i члени редколегiї, звичайно, не могли обминути тему українського козацтва, цього самобутнього явища, що стало "своєрiдною родзинкою" нашої iсторiї. Започаткував цю проблематику в збiрнику вiдомий учений Ф.Шевченко, надрукувавши у вип. З повiдомлення "Румуни в українському козацькому вiйську в XVII-XVIII ст.", де на архiвних i лiтописних джерелах проаналiзував причини та наслiдки таких взаємозв'язкiв.

У 8-му випуску з'явилася вже окрема рубрика "Мiжнароднi стосунки українського козацтва", яка поєднала науковий напрямок самого збiрника "Мiжнароднi зв'язки України" з козацькою тематикою. Автори цiєї рубрики С.Леп'явко, П.Кулановський, В.Брехуненко розглядають мiжнароднi аспекти дiяльностi козацтва (стосунки з Молдавiєю, Кримом i донським козацтвом), стверджуючи, що цi стосунки можна вважати своєрiдною дипломатичною дiяльнiстю мiнi-держави України - Запорiзької Сiчi.

Представлена козацька тематика i в iсторiографiчних працях Брехуненка В. "Джерельна база про мiжнароднi взаємини козацьких спiльнот у Схiднiй Європi" (вип. 11) та Iваненко О. "Українське козацтво в працях французьких авторiв на межi XVIII-XIX ст.", якi значно розширюють нашi знання i вводять у науковий обiг новi документи.

Далi кiлькiсть статей зростає: подiї XIX ст. привернули увагу 27 авторiв (14,5%), межа ХIХ-ХХ ст. стала предметом дослiдження у 18 статтях (9,7%). Безумовним лiдером є минуле столiття, якому присвячено 65,6% усiх статей. У XX ст. найбiльшу зацiкавленiсть викликав мiжвоєнний перiод (49 публiкацiй) i, на наш

стр. 168


погляд, ситуацiя цiлком логiчна, адже за означенi двадцять рокiв свiт пройшов шлях вiд завершення Першої свiтової вiйни i пiдбиття її пiдсумкiв до Другої, ще бiльш кривавої вiйни; вiд пiслявоєнної кризи до стабiлiзацiї, а далi до великої депресiї, з якої деякi країни так i не вийшли до 1939 p.; вiд посилення демократичних настроїв до встановлення тоталiтарних режимiв. Ця суперечливiсть стала предметом дослiдження у працях iсторикiв Єременко Т. "Польське нацiональне питання в Українi в 20-тi роки" (вип. 3); Веденєєва Д. "Українська делегацiя на мирнiй конференцiї в Парижi" (вип. 4); Держалюка М. "Радянсько-угорськi дипломатичнi вiдносини у мiжвоєнний перiод" (вип. 4); Вiднянського С, Вовканича I. "Перша свiтова вiйна, модерна демократiя та Т.Г.Масарик" (вип. 6); Козлiтiна В., Ярко Н. "Українська Народна Республiка i Королiвство Сербiв, Хорватiв i Словенцiв у 1918-1922 pp." (вип. 7).

Дослiдники цього перiоду започаткували новий напрямок (малодослiджений i фактично заборонений у минулi роки) - вивчення становища українських вiйськовополонених та iнтернованих. Вагоме мiсце тут займають статтi Павленка М. "Репатрiацiя вiйськовополонених українцiв iз Польської Республiки. 1920-1923 pp." (вип. 7), "Полiтика Польської Республiки щодо iнтернованої на її теренах армiї УНР (1920-1923 pp.)" (вип 8), "Становище українських бiженцiв у Польщi: їх пiдтримка польською владою, українством i мiжнародною спiльнотою (1921-1923 pp.)" (вип. 9). Аналiз ситуацiї в Польськiй Республiцi останнiм часом доповнюється Чехословаччиною i Болгарiєю: Купцов А., Срiбняк I. "Загальна та соцiальна освiта iнтернованого вояцтва УПА у таборах Чехословаччини в 1919-1923 pp." (вип. 11); Сохань П., Павленко В. "Проблема вiйськовополонених iнтернованих та бiженцiв у мiждержавних вiдносинах України та Болгарiї (1918-1926 pp.)" (вип. 13). Автори статей єдинi в думцi, що за наявностi особливостей положення цiєї категорiї в рiзних країнах, їх все ж таки об'єднують ситуацiї трагiзму та знедоленостi.

З iнiцiативи редколегiї збiрника вiдкрите цiкавi рубрики, що продовжують тему взаємовiдносин українцiв зi свiтом через призму iсторiї дiаспори та нацiональних меншин. Звертають на себе увагу працi Н.Кривець iз питань iснування нiмецьких поселень в Українi та українсько-нiмецьких зв'язкiв мiжвоєнного перiоду (всього в 13-ти випусках нею надруковано 8 матерiалiв, наприклад: "Нiмецькi колонiї в Українi в 20-тi роки (дiяльнiсть державних органiв серед нiмецького населення)" (вип. 3), "Нацiонально-культурне життя нiмецького населення в Українi у 20-30-тi роки" (вип. 4), "Дипломатичне представництво УНР в Нiмеччинi (1919-1922 pp.)" (вип. 11); Павленко В. з проблем українсько-болгарських зв'язкiв у рiзних галузях суспiльного життя (7 матерiалiв - "Державне видавництво нацiональних меншин в УРСР i духовне спiлкування українського i болгарського народiв" (вип. 1), "Українськi емiграцiйнi органiзацiї в Болгарiї (1917-1950 pp.)" (вип. 2), "Вченi з України в Болгарiї. 1917-1941 pp." (вип. 3); Держалюка М. з iсторiї україно-угорських вiдносин (6 матерiалiв): "Угорська полiтична емiграцiя на Українi (1919-1945 pp.)" (вип. 2), "Українсько-австро-угорськi вiдносини. 1918 рiк" (вип. 3), "Радянсько-угорськi дипломатичнi вiдносини у мiжвоєнний перiод" (вип. 4). Розглядаються також аналогiчнi проблеми iсторiї Чехословаччини, Польщi та iнших країн, наприклад: Муляр I. "Українсько-польськi мiждержавнi культурнi взаємини 20-30-х pp. XX ст." (вип. 3); Євсеєнко I. "Україна - Чехословаччина: Шляхи культурних взаємин мiжвоєнної доби" (вип. 2) та "Становлення українсько-чехословацьких вiдносин (1917-1922 pp.)" (вип. 8); Зарецька Т. "Вiдносини Директорiї УНР iз Польською республiкою (1919-1920 pp.)" (вип. 11).

Особливу увагу автори звертають на проблеми iсторiї української дiаспори. Тут є i роботи, якi вперше у вiтчизнянiй науцi дають загальний аналiз проблем життя українцiв у рiзних країнах: Крамарчук Т. "Схiдна українська дiаспора: динамiка чисельностi та регiони розселення" (вип. 11); Макар Ю. "Українцi в Польщi: кiлькiсть i сучасне становище" (вип. 8); Кураєв О. "Культурно-освiтницька та суспiльно-полiтична дiяльнiсть українських емiгрантiв у Францiї. 1908-1914 pp." (вип. 3); Вiднянський С. "Полiтика чехословацького

стр. 169


уряду щодо української емiграцiї в мiжвоєнний перiод" (вип. 3); Потульницький В., Сидорчук Т. "Українськi монархiсти у Великобританiї (1927-1957 pp.)" (вип. 1); Гайдош М., Конечний С. "До питання про полiтико-правове становище русинiв-українцiв у Словаччинi (1944-1948 pp.)" (вип. 5); Вiднянський С, Постоловський Р. "Українцi Чехословаччини в демократичному русi 1968-1969 pp." (вип. 6); Мотрук С. "Українцi в Чехiї: нацiонально-культурне та полiтичне життя у XX ст." (вип. 11). Проблеми взаємовiдносин з iсторичною батькiвщиною розглядають: Знаменська М. "Взаємовiдносини громадськостi України з дiаспорою" (вип. 5); Журба М. "Громадськi об'єднання України i зарубiжний свiт" (вип. 13). Роль дiаспори у формуваннi полiтики щодо України аналiзує: Лендьєл М. "Американська етнополiтика та зовнiшньополiтична стратегiя в українському питаннi: витоки i наслiдки (1939-1990 pp.)" (вип. 8). Поступово окреслюється висновок про те, що саме дiаспора пiдтримувала у свiтової громадськостi iнтерес до українського питання, в той час, коли радянська Україна виступала тiльки як складова частина СРСР,

Незрозумiло чому мало праць присвячено iсторiї мiжнародних вiдносин часiв Другої свiтової вiйни - всього шiсть публiкацiй, серед яких слiд видiлити статтi: Кулинича I. "Українське питання в мiжнароднiй полiтицi напередоднi та в роки Другої свiтової вiйни" (вип. 8), Даниленка В. "Нацистський окупацiйний режим на територiї Польщi у 1939-1941 pp." (вип. 13), Трубайчука А. "До питання про участь України в Другiй свiтовiй вiйнi" (вип. 13). Остання стаття має програмний характер. У нiй стисло викладено основнi концептуальнi мiркування, що знайшли своє мiсце в монографiї автора "Друга свiтова вiйна". Цi мiркування стосуються етапiв, органiзацiйних форм українського визвольного руху, особливостей окупацiйного режиму в Українi, оцiнки подiй 1944-1950 pp. на заходi республiки. Можливо, деякi з цих мiркувань могли б стати основою для наукових дискусiй. Сподiваємося, що ювiлейний рiк Перемоги пожвавить iнтерес до зазначених проблем.

Традицiйно багато матерiалiв iз сучасної iсторiї - 46 статей (24,8%). Вони охоплюють практично усi сфери життя суспiльства: Горенко О. "Соцiальнi аспекти глобалiзацiї та Україна" (вип. 11); Грищенко М. "Розбудова нацiональних збройних сил та проблем роззброєння в Українi" (вип. 4); Динис Г., Дербак В., Сюсько I. "Транскордонне спiвробiтництво України" (вип. 10) та iн.

Основнi напрями зовнiшньої полiтики незалежної України висвiтлюються в працях Горенко О. "Соцiально-полiтичний вимiр європейської iнтеграцiї та Україна", Герасимчук Т. "Основнi напрями i особливостi спiвпрацi України з Європейським Союзом", Грищенко М. "Вiдносини України з державами-республiками колишнього Союзу" (вип. 5), Ляшенко О. "Встановлення зв'язкiв з провiдними країнами Захiдної Європи як передумова iнтеграцiї України у захiдноєвропейськi та євроатлантичнi структури", Мартинова А. "Формування та еволюцiя основних принципiв i напрямкiв зовнiшньої полiтики України (1991-2001 pp.)"; Мельникової I., Мартинова А. "Україна в новому геополiтичному устрої Центральної та Пiв-денно-Схiдної Європи (90-тi роки XX столiття)"; Нечай М., Чередниченко О. "Росiйська стратегiя i українська перспектива" (вип. 10).

Важливi проблеми взаємовiдносин України зi свiтовим спiвтовариством розглядаються у статтях Клокова Є. "Позицiя України в ООН iз найважливiших проблем сучасностi" (вип. 5); Мартинова А. "Україна в Радi Безпеки ООН (2000-2001 роки)" (вип. 11); Сюмар В. "Україна та мiжнароднi валютно-фiнансовi iнституцiї: основнi етапи i проблеми спiвпрацi" ( вип. 10).

З випуску у випуск поширюється географiя країн, що цiкавлять дослiдникiв. Так, можна говорити про початок становлення школи еллiнiзму в Iнститутi iсторiї України НАНУ, яку очолює Н.Терентьєва. У своїх працях вона прагне вiдтворити iсторичний ланцюжок українсько-грецьких зв'язкiв: "Грецький просвiтитель Євген Булгарiв на Українi" (вип. 1), "З iсторiї торгiвельно-економiчних зв'язкiв України й Грецiї (XVIII-XIX ст.)" (вип. 2).

стр. 170


Не зменшується iнтерес до Старого свiту i вiдкриває цей напрямок стаття Подаляк Н. "Ганзейсько-датське суперництво в другiй половинi XIV ст." (вип. 13.)-Активно висвiтлюються рiзнi iсторичнi перiоди й аспекти внутрiшньо- та зовнiшньополiтичного життя Великої Британiї - Дьомiн Д. "Секуляризацiя зовнiшньої полiтики Англiї вiд Марiї Тюдор до Джеймса I Стюарта" (вип. 12), Бур'ян М., Грицьких I. "Економiчна експансiя i демократизацiя британського суспiльства (др. пол. XIX - початок XX ст.)" (вип. 13), Бур'ян М. "Єгипетська проблема i боротьба у правлячих колах Великобританiї пiсля Першої свiтової вiйни" (вип. 12), Бур'ян М. "Лорд Ллойд, британськi консерватори та конституцiйна криза 1924-1926 pp. у Єгиптi" (вип. 9); Францiї - Кураєв О. "Взаємозв'зки України i Францiї у сферi театрального та музичного життя у др. пол. XIX - поч. XX ст." (вип. 5), Ачкiназi Б. "Ставлення до принципу нацiональностей у полiтичних колах Францiї (1918-1919 pp.)" (вип. 9), Митрофанова О. "Францiя в контекстi схiдноєвропейської безпеки (Україна, Росiя, Польща)" (вип. 10); Нiмеччини - Газiн В. "Нiмецькi нацiональнi меншини у схiднiй полiтицi Веймарської республiки пiсля Локарно" (вип. 9), Монолатiй I. "Нiмецьке населення Галичини i гуманiтарна акцiя нацiонально-культурних органiзацiй Веймарської республiки (1918-1920 pp.)" (вип. 12), Газiн В. "Веймарське суспiльство напередоднi ЗО сiчня 1933 р." (вип. 12), Бевзюк Є. "Теоретичнi аспекти сучасної регiональної етнополiтики у ФРН" (вип. 13), Мартинов А. "Нiмеччина i Європейський Союз мiж нацiональними та європейськими iнтересами" (вип. 13) та "Схiдна полiтика об'єднаної Нiмеччини: iсторичнi традицiї та сучаснi реалiї" (вип. 9) й iнших захiдних країн: Попов В. "З iсторiї українсько-австрiйських культурних зв'язкiв (60-80-тi роки XIX ст.)" (вип. 1), Чума Б. "Монархiя чи республiка: позицiї iспанських полiтикiв останньої третини XIX ст." (вип. 13).

Проблеми розвитку країн Центральної та Схiдної Європи особливо другої половини XX ст. i в кiлькiсному, i в якiсному планi займають вагоме мiсце на сторiнках рецензованого збiрника. Думаємо, що це пов'язано з прагненням iсторикiв дати об'єктивну оцiнку внутрiшнiм i зовнiшнiм факторам утвердження в цьому регiонi тоталiтарних режимiв, їх неспроможностi вирiшувати болючi соцiально-економiчнi i полiтичнi проблеми своїх країн, i, як наслiдок - революцiйнi подiї межi 80-90-х pp., розпад багатонацiональних держав. Лiдером цього блоку є колишня Чехословаччина та новi державнi утворення на її територiї - близько 10 публiкацiй, авторами яких стали: С.Вiднянський, I.Вовканич, I.Євсеєнко, В.Приходько, В.Грицько, С.Мотрук. Проблемам iсторiї Болгарiї присвятили свої роботи Т.Татолi, В.Павленко; Польщi - I.Лисевич, Т.Єременко, О.Бабак; Югославiї - А.Шилова, В.Юдiн. Значно менше уваги придiлено проблемам таких країн, як Угорщина, Румунiя, Схiдна Нiмеччина.

Завершуючи аналiз цього блоку, варто звернути увагу на статтi узагальнюючого характеру, в яких визначаються перспективнi напрями розвитку країн цього регiону, аналiзуються мiжнародно-правовi аспекти їх входження до європейської спiльноти: Герасимчук Т. "Країни Центрально-Схiдної Європи на шляху до Європейського Союзу: мiжнародно-правовi питання" (вип. 12) та "Змiна зовнiшньополiтичного курсу країн Центральної Європи у 90-тi pp. XX ст.: передумови та основнi причини" (вип. 13), Горенко О. "Європейський фiнiш" країн Центрально-Схiдної Європи i проблема економiчного суверенiтету" (вип. 13) та iн.

В останнi роки вiдбулося територiальне розширення меж дослiджень, що стосуються схiдних країн. Початок цьому було покладено ще в першому випуску статтею Гурницького К. "Українсько-турецькi науковi й культурнi взаємини в 1920-х роках: здобутки i втраченi можливостi" (вип. 1).

Турецьку тематику продовжує робота Кучменко Е. "Пантюрксистський нацiональний рух в Туреччинi в роки Другої свiтової вiйни" (вип. 9). Виокремлюється напрямок вивчення країн Арабського Сходу: Скороход Л., Скороход Ю. "До питання про становлення торгiвельних зв'язкiв України з Арабським Сходом (20-тi роки XX ст.)" (вип. 4) та "Полiтика України на Близькому Сходi: здо-

стр. 171


бутки та перспективи" (вип. 10); Гуцало С. "Україна i арабський Схiд: вiд перших контактiв до розвитку взаємин в умовах незалежностi" (вип. 12). Не обiйшли увагою автори i болючу iракську проблему: у випуску 9 з'явилася стаття Слободян Н. "Полiтика санкцiй у вирiшеннi "iракської проблеми"", в якiй автор наголошує на тому, що "санкцiї повиннi бути одним з iнструментiв зовнiшньої полiтики, не претендуючи на унiверсальнiсть" (с. 282). Враховуючи важливiсть цього регiону в сучасному свiтi, редколегiя з останнього, 13-го випуску, запропонувала нову рубрику "З iсторiї країн Азiї, Африки та Америки", автори якої розширили географiю дослiдження до Америки й Африки (статтi О.Ковальчук, О.Дьомiна, А.Поспелова - вип. 13). Заслуговує також на увагу робота Матвiєнко В. "Вiдносини Української держави та Кубанської республiки 1918 р." (вип. 11), оскiльки у нiй розглядається фактично недослiджена тема як самої кубанської республiки, так i її зовнiшньої полiтики. Вважаємо, що автор почав висвiтлювати ще одну бiлу пляму нашої iсторiї.

Починаючи з другого випуску, в збiрнику наявна рубрика "Питання iсторiографiї та джерелознавства". Провiдною проблемою в цiй рубрицi, безумовно, є визначення основних аспектiв вiтчизняної iсторiї, якi знайшли вiдображення в працях зарубiжних авторiв, тобто українiка в Захiднiй Свропi i у свiтi взагалi (саме такою була i перша назва рубрики), наприклад, Кураєв О. "Українська тема в науковiй та художнiй лiтературi Францiї у другiй половинi XIX ст." (вип. 2) та "Iсторiя України двадцятого столiття в дослiдженнях зарубiжних авторiв" (вип. 6), Жуковський А. "Українознавчi студiї у Францiї", Юричко В. "Iсторiя України на сторiнках "Сучасностi" (1985-1989 pp.)" (вип. 2), Яровий В., Хорошилова Ю. "Рух на пiдтримку нацiонально-визвольної боротьби югославських народiв у 1876-1878 pp. у тогочаснiй пресi на Українi" (вип. 2), Кулинич I. "Нiмецькi автори про Україну" (вип. 4), Вiднянський С. "Т.Масарик про Україну i українцiв" (вип. 4), Зашкiльняк Л. "Україна i українсько-польськi вiдносини у пiслявоєннiй польськiй iсторiографiї (1945-1990 pp.)" (вип. 4), Руда О. "Українська тема на сторiнках львiвського часопису "Iсторичний квартальник" у 1887-1914 pp." (вип. 13).

Низка робiт присвячена iсторiографiчному аналiзу видань з окремих проблем вiтчизняної iсторiї: Слiпецький О. "Росiйська iсторiографiя та публiцистика кiнця XIX - поч. XX ст. про нiмецькi колонiї у Надднiпрянськiй Українi та Криму" (вип. 5); Мандрик I. "Закарпаття в працях росiйських iсторикiв та публiцистiв (кiнець XIX - поч. XX ст.)" (вип. 6); Павленко М. "З iсторiї української емiграцiї мiжвоєнного перiоду"; Iлько В., Олашин М. "Деякi аспекти участi царської Росiї в придушеннi революцiї 1848-1849 pp. в Угорщинi та на Закарпаттi у росiйськiй лiтературi" (вип. 7); Гранчак Т. "Розкол в українському нацiональному русi другої половини XIX ст. в оцiнцi польського iсторика Л.Василевського" (вип. 7); Качараба С. "Трудова емiграцiя iз захiдної України: iсторiографiя проблеми" (вип. 13) та iн.

У цьому перелiку звертають на себе увагу працi критичного спрямування, в яких автори охарактеризували колишню радянську або зарубiжну iсторiографiю з окремих питань, наприклад: Вiднянський С "Слов'янськi народи Габсбурзької монархiї в перiод нацiонально-культурного вiдродження. Погляд українського iсторика" (вип. 9); Сорока М. "Т.Шевченко як символ незалежної України, або чому радянська лiтературна критика критикувала В.Метюза" (вип. 8); Зiнченко А., Дячук Ю. "Геополiтичнi дослiдження в Українi в 90-х pp. XX ст.: спроба критичного аналiзу" (вип. 10); Воробей М. "Нiмецька соцiал-демократiя очима українського дослiдника" (вип. 13).

Окремо слiд видiлити роботу Сергiєнко Т., Сюська I. "Сучаснi українсько-словацькi вiдносини: iсторiографiя та методологiя дослiдження" (вип. 12). У нiй на прикладi означеної проблеми робиться спроба з'ясувати деякi аспекти методологiї, iсторiографiчного дослiдження, такi, як поєднання абстрактно-теоретичних схем iз конкретно-емпiричними даними, рацiональне урiвноваження iсторичних та полiтологiчних аспектiв дослiдження, посилення моралiзаторської сили iсторичних праць тощо (с. 306-310).

стр. 172


Значно менше публiкацiй iз проблем джерелознавства. До них належать вже зазначенi роботи Кулинича I. (вип. 5) та Брехуненка В. (вип. 11), а також розвiдки Русака А. "Союзники гiтлерiвської Нiмеччини у вiйнi проти СРСР. 1941-1945 pp.: джерелознавчий аспект проблеми" (вип. 11), Рудика С. "Iсторiографiчнi та джерелознавчi аспекти дослiдження iсторiї української емiграцiї до СIЛА та Канади пiсля Другої свiтової вiйни" (вип. 11). На наш погляд, ця галузь iсторичних дослiджень потребує сьогоднi бiльшої уваги, оскiльки йдеться про необхiднiсть кардинального збiльшення джерел для максимально об'єктивного висвiтлення iсторичних процесiв.

I нарештi, слiд визначити досить-таки широку географiю авторiв статей цього видання. Ними стали представники 13 областей України. Найкраще представлено мiсто Київ, далi - Ужгород, а потiм Львiв, що, на нашу думку, вiдповiдає реальнiй ситуацiї розвитку iсторичної науки в республiцi, де центрами дослiдження проблем всесвiтньої iсторiї є саме цi регiони. Як один iз позитивних аспектiв звертає на себе увагу той факт, що редколегiя надає можливiсть публiкуватися авторам iз невеликих мiст, навiть не обласних центрiв, наприклад, Кам'янець-Подiльський, Коломия, Горлiвка. Друкувалися на сторiнках рецензованого збiрника i зарубiжнi автори: Досталь М. iз Москви - "До iсторiї встановлення i розвитку славiстики в Київському унiверситетi святого Володимира" (вип. 4), Пряхiн Ю. iз Санкт-Петербурга - "Антонiс Коронелло на росiйськiй вiйськовiй та дипломатичнiй службi (кiнець XVIII - початок XIX ст.)" (вип. 6), Шабельцева С. iз Мiнська - "Українська i бiлоруська дiаспори в Аргентинi: громадсько-полiтична дiяльнiсть прорадянських органiзацiй (1945-1956 рр.)"(вип. 11), Гайдош М. i Конечний С. iз Словаччини - "До питання про полiтико-правове становище русинiв-українцiв у Словаччинi 1944-1948 pp.)" (вип. 5), Стоянов С. iз Болгарiї - "Лiтературоцентризм як свiторозумiння у слов'янських лiтературах" (вип. 7), Жуковський А. iз Францiї - "Українознавчi студiї у Францiї" (вип. 9). Серед авторiв i вiдомi вченi, такi, як П.С.Сохань, I.М.Мельникова, М.М.Варварцев, С.В.Вiднянський, i молодi науковцi, що вже зробили перший крок у науцi, й аспiранти, якi починають тернистий шлях дослiдникiв. Це поєднання досвiду й молодостi, гарячкуватостi й мудростi, вважаємо, буде гарантiєю подальшого успiху видання. Автори статей працюють у наукових та державних установах, є викладачами вищої школи, тож маємо пiдстави стверджувати, що збiрник має всеукраїнський та дiйсно мiжвiдомчий напрям.

Характер публiкацiй, їх спрямованiсть, рiзноманiтнiсть рубрик ("Україна в мiжнародних вiдносинах", "З iсторiї нацiональних меншин та дiаспори", "Проблеми всесвiтньої iсторiї", "Україна i свiт", "Питання iсторiографiї та джерелознавства" тощо) пiдтверджують загальну тематику збiрника - дослiдження мiжнародних зв'язкiв України.

На наш погляд, деякi побажання можуть покращити якiсть видання: надавати можливiсть органiзацiї наукових дискусiй на сторiнках збiрника з актуальних проблем вiтчизняної та зарубiжної iсторiї; посилити пошуки нових iсторичних джерел; активнiше висвiтлювати проблеми методологiї та методiв iсторичних дослiджень; ширше залучати авторiв близького та далекого зарубiжжя; поширити географiю авторiв, оскiльки майже не представлена центральна Україна, мало робiт авторiв iз Харкова, Днiпропетровська, Одеси; створити нову рубрику з проблем методики навчання й викладання всесвiтньої iсторiї, яка була б спрямована на допомогу викладачам вищої школи; на зразок нової рубрики "Студiї з германiстики" вiдкрити роздiли з iсторiї окремих країн та регiонiв, наприклад, славiстики, сходознавства, тим бiльше, що основа для цього вже створена.

У збiрнику наукових праць "Мiжнароднi зв'язки України: науковi пошуки i знахiдки", який є ровесником незалежної України, вже є вагомi здобутки й не менш гарнi перспективи i хочеться побажати редакцiйнiй колегiї цього оригiнального перiодичного видання успiхiв у подальшiй творчiй роботi. Сподiваємося, що i надалi науковцi, викладачi, студенти, а також всi, хто виявляє iнтерес до проблем вiтчизняної та зарубiжної iсторiї, матимуть можливiсть познайомитися з новими змiстовними випусками збiрника.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/МIЖНАРОДНI-ЗВ-ЯЗКИ-УКРАЇНИ-В-ДОРОБКУ-СУЧАСНИХ-ВIТЧИЗНЯНИХ-IСТОРИКIВ

Similar publications: LUkraine LWorld Y G


Publisher:

Олександр ПанContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

МIЖНАРОДНI ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ В ДОРОБКУ СУЧАСНИХ ВIТЧИЗНЯНИХ IСТОРИКIВ // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 25.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/МIЖНАРОДНI-ЗВ-ЯЗКИ-УКРАЇНИ-В-ДОРОБКУ-СУЧАСНИХ-ВIТЧИЗНЯНИХ-IСТОРИКIВ (date of access: 12.02.2025).

Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Олександр Пан
Львiв, Ukraine
690 views rating
25.08.2014 (3824 days ago)
0 subscribers
Rating
0 votes
Related Articles
ТОРЖЕСТВЕННОЙ ВСТРЕЧИ НЕ БУДЕТ?
7 hours ago · From Україна Онлайн
В КОМ ДУХ ВЕЛИК, В ТОМ СИЛА НЕРУШИМА*
Yesterday · From Україна Онлайн
ТРУДНЫЕ ВОПРОСЫ. СВЕТЛАНА АЛЕКСИЕВИЧ: "МЫ - ЛЮДИ ЛАГЕРНОГО СОЗНАНИЯ"
6 days ago · From Україна Онлайн
FORMS OF CLASS STRUGGLE OF THE PEASANT-COSSACK MASSES OF UKRAINE IN THE XVIII CENTURY
Catalog: История 
10 days ago · From Denys Reznikov
G. I. MARAKHOV. SOCIO-POLITICAL STRUGGLE IN UKRAINE IN THE 50S-60S OF THE XIX CENTURY
13 days ago · From Denys Reznikov
ESSAYS ON THE HISTORY OF TRADE UNIONS OF THE UKRAINIAN SSR
14 days ago · From Denys Reznikov
K. A. KHMELEVSKY, S. K. KHMELEVSKY. STORM OVER THE QUIET DON. HISTORICAL ESSAY ON THE CIVIL WAR ON THE DON
14 days ago · From Denys Reznikov
"УКРАЇНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЖУРНАЛ" - ДЕСЯТЬ РОКІВ У МЕРЕЖІ
Catalog: История 
14 days ago · From Україна Онлайн
INTERNATIONAL COMMISSION ON THE HISTORY OF THE OCTOBER REVOLUTION
Catalog: История 
18 days ago · From Denys Reznikov
UKRAINIAN CHRONICLES
19 days ago · From Denys Reznikov

New publications:

Popular with readers:

News from other countries:

ELIBRARY.COM.UA - Digital Library of Ukraine

Create your author's collection of articles, books, author's works, biographies, photographic documents, files. Save forever your author's legacy in digital form. Click here to register as an author.
Library Partners

МIЖНАРОДНI ЗВ'ЯЗКИ УКРАЇНИ В ДОРОБКУ СУЧАСНИХ ВIТЧИЗНЯНИХ IСТОРИКIВ
 

Editorial Contacts
Chat for Authors: UA LIVE: We are in social networks:

About · News · For Advertisers

Digital Library of Ukraine ® All rights reserved.
2009-2025, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of affiliates, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. Once you register, you have more than 100 tools at your disposal to build your own author collection. It's free: it was, it is, and it always will be.

Download app for Android