Libmonster ID: UA-2872

28 сiчня 2005 р. в Монреалi вiдiйшов у вiчнiсть д-р Марко Антонович, видатний український iсторик, органiзатор українського наукового життя в дiаспорi й суспiльно-громадський дiяч. Вiн буде похований у Празi, бiля могили батька - Дмитра Володимировича Антоновича.

Автора цих рядкiв в'язали з Марком Дмитровичем тiснi узи дружби й наукової спiвпрацi на форумi академiчного товариства "Зарево", Українського iсторичного товариства й Української вiльної академiї наук у США. Можна без перебiльшення стверджувати, що Марко Антонович у розвитку академiчного поколiння 1950-х i 1960-х pp. створив цiлу епоху й мав великий вплив на виховання молодих науковцiв i української провiдної верстви на емiграцiї. Через свою принциповiсть i прямолiнiйнiсть часами не знаходив порозумiння з певними академiчними й полiтичними колами. Марко Антонович радiв, що дожив до вiдродження Української держави, української наукової iсторiографiї й української нацiональної культури.

Походження Марка Дмитровича зi славного роду Володимира Антоновича (професора Київського унiверситету й головного засновника української наукової iсторiографiї та батька - iсторика Дмитра Володимировича Антоновича) мало переломовий вплив на виховання й iнтелектуальний розвиток. Дружба Марка Дмитровича з Олегом Кандибою-Ольжичем в 1930-х i на поч. 1940-х pp. визначила його iдеологiчнi переконання й постулати. Вiн був принциповою й чесною людиною в науковiй i суспiльно-полiтичнiй дiяльностi як член ОУН, академiк (дiйсний член) Української вiльної академiї наук у США, дiйсний член Українського iсторичного товариства (УIТ).

Марко Дмитрович народився 7 липня 1916 р. в Києвi, у родинi заслуженого iсторика й суспiльно-полiтичного дiяча, дипломата УНР, пiзнiше - ректора УВУ, довголiтнього директора Музею визвольної боротьби України й голови Українського iсторично-фiлологiчного товариства в Празi Дмитра Володимировича Антоновича й Катерини Михайлiвни з роду Серебрякових, видатного графiка й мистецтвознавця. Марко був дитиною революцiйних часiв, коли народжувалася Українська Народна Республiка. 1923 р. Марко Дмитрович iз мамою, братом Михайлом i сестрою Мариною емiґрував з України до Праги, де вiдвiдував народну школу й нiмецьку гiмназiю, яку закiнчив 1936 р. У роках 1936-1939 студiював iсторiю в УВУ i єгиптологiю - в Карловому унiверситетi. Важливою була спiвпраця Марка Антоновича з Олегом Кандибою-Ольжичем. Як член ОУН, вiн був також членом її культурної референтури, яку вiд 1937 р. очолював Олег Кандиба. Можна стверджувати, що Марко Дмитрович був продуктом iнтелектуального празького середовища Ольжича i його спiвробiтникiв. У празьких часах Марко Дмитрович був видатним студентським дiячем. У 1941-1942 pp. вiн, як член ОУН, провадив революцiйну дiяльнiсть пiд нацистською окупацiєю в Києвi й iнших мiстах України. 1942 р. захистив дисертацiю з протоiсторiї України - "Фiлiппiйськi iсторiї Троґа-Юстина й Скитiя", здобув у Празi, в УВУ, академiчний ступiнь доктора фiлософiї. За революцiйну нацiоналiстичну дiяльнiсть Марка Антоновича 1943 р. заарештувало ґестапо й ув'язнило в концтаборi в Терезинi, де вiн перебував до поч. 1945 р. По II свiтовiй вiйнi Марко Антонович мешкав у Нiмеччинi, у таборi "дiпi" в Авґсбурзi. У повоєннiй Нiмеччинi вiн продовжував академiчну й суспiльно-громадську дiяльнiсть, студiював єгиптологiю в Мюнхенському унiверситетi. 1949 р. Марко став засновником i першим головою академiчного товариства "Зарево". Вiн також був одним iз засновникiв i редакторiв "Бюлетеня Зарева" (1949), який пiзнiше став називатися "Розбудова держави".

стр. 231


Перебуваючи в Нiмеччинi, Марко Дмитрович включився в дiяльнiсть новоствореної Української вiльної академiї наук, брав участь у наукових конференцiях академiї й тiсно спiвпрацював з її першою групою ("Передiсторiї та ранньої iсторiї з допомiжними науками"), яку очолював археолог Петро Курiнний, а Марко Дмитрович деякий час виконував обов'язки її секретаря. Трохи пiзнiше вiн став секретарем орiєнталiстичної групи УВАН. Першi науковi працi Марка Антоновича з'явилися пiсля 1945 р. Iз них назвемо лише декiлька: "Чи були кiммерiйцi в Українi (до питання походження кiммерiйцiв)" (Чорноморський збiрник. - 1946. - Кн. 7.), "Скитiя i Єгипет в античному письменствi" (Океанiчний збiрник. - 1946. - Кн. 2.), "Нотатки про Свидницького" (Розбудова держави. - 1957, 1958. - Ч.20/21), "Українська нацiональна революцiя в нашiй поезiї" (Розбудова держави. - 1952. - Ч. 2-3.). Тематика праць охоплювала iсторiю України та Єгипту, iсторiографiю, iсторiю культури, лiтературознавство й iншi дiлянки українознавства. Також Марко був видатним публiцистом - його статтi часто з'являлися в українськiй пресi Нiмеччини, Францiї, Америки й Канади.

Пiсля 1950 р. Марко Антонович продовжував свою наукову дiяльнiсть у Канадi та Америцi. Треба наголосити на його внеску в розбудову журналу "Український iсторик" i Українського iсторичного товариства пiсля 1965 р. та науковiй дiяльностi в Українськiй вiльнiй академiї наук у США. Вiн став заступником, а пiзнiше - спiвредактором "Українського iсторика", а до 1992 р. був одним iз найактивнiших членiв УIТ, членом управи й заступником голови УIТ. На сторiнках "Українського iсторика" з'являлися його численнi дослiдження з iсторiї XIX й XX ст. (про Олександра Кониського, Михайла Грушевського, Михайла Драгоманова, Пантелеймона Кулiша, Тараса Шевченка, Володимира Мiяковського, Дмитра Дорошенка й iнших дiячiв культури та вчених) (див. "Покажчик змiсту журналу "Український iсторик" за роки 1963-1997" // Український iсторик. - Т. XXXVI. - N1. - 1999. - С. 25-27). Можна об'єктивно стверджувати, що разом iз Олександром Оглоблиним, Олександром Домбровським, Наталiєю Полонською-Василенко Марко Антонович був одним iз найближчих спiвробiтникiв журналу. Вiн мав глибокi, навiть енциклопедичнi, знання з рiзних перiодiв iсторiї України та Схiдної Європи й допомiжних iсторичних дисциплiн, а знання латини, грецької, нiмецької, англiйської, росiйської, чеської й iнших мов мало дуже важливе значення в його джерелознавчих студiях i редакцiйнiй працi.

Марко написав "Нарис iсторiї Центрального союзу українського студентства. 1922-1945", який спочатку було опублiковано на сторiнках "Українського iсторика", а опiсля - окремою книжкою (1976 p.). Вiн був редактором працi Ярослава Пастернака "Раннi слов'яни в iсторичних, археологiчних та лiнґвiстичних дослiдженнях" (1976 p.).

У 1992-1997 pp. Марко Антонович був президентом УВАН у США. Можна сказати, що вiн був одним iз видатних голiв академiї, спричинився до розгортання її наукової й видавничої дiяльностi, продовжував визначенi попереднiми президентами - Олександром Оглоблиним i Юрiєм Шевельовим - напрями дiяльностi. Зокрема був редактором серiї "Джерела до новiтньої iсторiї України". Пiд його редакцiєю появилися твори В.Мiяковського "Недруковане й забуте" (Нью-Йорк, 1984. - 509 с), "Федiр Кiндратович Вовк (1847-1919)" (Нью-Йорк, 1997.-381 с), "125 рокiв Київської української академiчної традицiї 1861-1986" (Нью-Йорк, 1993. - 639 с), "Науковий збiрник". - Т. IV (Нью-Йорк, 1999. - 428 с.) та iншi видання. Останньою працею, яку редагував Марко Антонович, були "Спогади" Є.Чикаленка, якi готуються до друку. Марко вважав, що УВАН повинна продовжувати найкращi київськi науковi традицiї, i вiд цих засад вiн не вiдступив. Марко Дмитрович Антонович був прикладом науковця-iдеалiста, життя якого було присвячено двом шляхетним цiлям: розбудовi наукового українознавства та українсь-

стр. 232


кої iсторiографiї, а також боротьбi за державну незалежнiсть України. Його ангелом-охоронцем довгi роки спiльного життя була дружина - панi Ярослава - яка допомагала в усiх справах.

Нещодавно, незадовго до смертi Марка Дмитровича, я мав змогу з ним говорити й дiлитися думками про подiї на Батькiвщинi. Вiн був обурений фальсифiкацiєю виборчого процесу в Українi й повнiстю пiдтримав українськi нацiональнi сили, пiдписавши заяву Українського iсторичного товариства щодо подiй в Українi (листопад 2004 p.). Марко Антонович завжди переймався проблемою росiйщення української культури й сучасним "малоросiйством", зокрема в Пiвденнiй Українi. Вiн вiрив, що з часом це припиниться. День 23 сiчня 2005 p., коли вiдбулася iнавґурацiя Президента України Вiктора Ющенка, був винятковим днем у життi Марка Дмитровича Антоновича. Його довголiтня боротьба за незалежну й самостiйну Українську державу завершилася повним успiхом i вибором президента - патрiота, який на Конституцiї й Пересопницькому Євангелiї склав присягу українському народовi. Марко був щасливий, що дожив до цього дня.

Iз наших розмов знаю, що вiн радiв розвитком дiяльностi УIТ в Українi й розбудовою "Українського iсторика", планував переслати частину своєї книжкової колекцiї до Iнституту дослiджень української дiаспори при Нацiональному унiверситетi "Острозька академiя". Українське iсторичне товариство планує видати збiрник його найважливiших дослiджень i бiблiографiю праць. Це буде вшануванням пам'ятi Марка Дмитровича Антоновича, який цiле своє життя присвятив Українi.

Л.Винар (Кент, США)


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/МАРКО-ДМИТРОВИЧ-АНТОНОВИЧ

Similar publications: LUkraine LWorld Y G


Publisher:

Олександр ПанContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

МАРКО ДМИТРОВИЧ АНТОНОВИЧ // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/МАРКО-ДМИТРОВИЧ-АНТОНОВИЧ (date of access: 10.11.2024).

Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Олександр Пан
Львiв, Ukraine
1818 views rating
24.08.2014 (3730 days ago)
0 subscribers
Rating
0 votes
Related Articles
ТЮРМИ В НАЦИСТСЬКІЙ КАРАЛЬНО-РЕПРЕСИВНІИ СИСТЕМІ НА ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Catalog: История 
10 days ago · From Україна Онлайн
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ "МІСЦЕ АРХІВІСТІВ ТА РОЛЬ АРХІВІВ У СУСПІЛЬСТВІ СЬОГОДНІ Й ЗАВТРА"
10 days ago · From Україна Онлайн
ПІНЧУК ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
Catalog: История 
19 days ago · From Україна Онлайн
ЕТНОЛОГІЯ ТА/ЧИ ІСТОРИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ
19 days ago · From Україна Онлайн
Рассмотрены основные дифференциальные уравнения релятивистской термодинамики в контравариантном и в ковариантном представлениях.
25 days ago · From Павло Даныльченко
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ "УКРАЇНА НА ІСТОРІОГРАФІЧНІЙ КАРТІ МІЖВОЄННОЇ ЄВРОПИ"
Catalog: История 
27 days ago · From Україна Онлайн
НОВІ НАДХОДЖЕННЯ ДО БІБЛІОТЕКИ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАНУ
Catalog: История 
27 days ago · From Україна Онлайн
Політики грали на руку власників казино
27 days ago · From Україна Онлайн
ДОНОСИ У СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ ГЕТЬМАНЩИНИ XVII-XVIII ст.
Catalog: История 
30 days ago · From Україна Онлайн
Корольов Г. Федералізм Михайла Грушевського: міфи, уявлення, проекти
Catalog: История 
30 days ago · From Україна Онлайн

New publications:

Popular with readers:

News from other countries:

ELIBRARY.COM.UA - Digital Library of Ukraine

Create your author's collection of articles, books, author's works, biographies, photographic documents, files. Save forever your author's legacy in digital form. Click here to register as an author.
Library Partners

МАРКО ДМИТРОВИЧ АНТОНОВИЧ
 

Editorial Contacts
Chat for Authors: UA LIVE: We are in social networks:

About · News · For Advertisers

Digital Library of Ukraine ® All rights reserved.
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of affiliates, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. Once you register, you have more than 100 tools at your disposal to build your own author collection. It's free: it was, it is, and it always will be.

Download app for Android