Заглавие статьи | МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ "РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ, АВСТРІЯ І МІЖНАРОДНА КРИЗА 1968 р." |
Автор(ы) | В. І. ДМИТРУК |
Источник | Український історичний журнал, № 1, 2008, C. 229-231 |
31 травня - 1 червня 2007 р. в Москві Інститутом загальної історії Російської академії наук спільно з Інститутом з вивчення наслідків воєн ім. Л. Больцмана (м. Грац, Австрія) та Російським державним гуманітарним університетом за участю Російського державного архіву новітньої історії було організовано й проведено міжнародну наукову конференцію "Радянський Союз, Австрія і міжнародна криза 1968 року".
В центрі уваги учасників форуму був історичний аналіз тодішніх подій у Чехословаччині, котрі отримали назву "Празька весна", їх сприйняття у СРСР, Західній і Східній Європі, США, а також той вплив, який вони зробили, насамперед введенням військ країн Варшавського договору до Праги в серпні 1968 року, на міжнародні відносини того часу.
На відкритті конференції директор Історико-архівного інституту РДГУ, д-р іст. наук, професор О. Б. Безбородов висловив вдячність організаторам за можливість зібрати відомих фахівців та обговорити цю актуальну тему. Проректор з наукової роботи Російського державного гуманітарного університету Д. П. Бак у своєму вітальному слові підкреслив актуальність і значущість форуму, відзначив інтерес до обговорюваної проблематики з боку не тільки наукової громадськості, а й відомих громадських і політичних діячів.
Директор Інституту загальної історії Російської академії наук, академік РАН О. О. Чубар'ян підкреслив, що конференція звертає на себе увагу не лише тематикою доповідей і солідним складом учасників, а й серйозною науковою базою - використанням як опублікованих, так і архівних матеріалів. Він висловив надію на подальший розвиток співробітництва з австрійськими вченими з університетів Граца та Відня.
Надзвичайний і повноважний посол Австрії в Російській Федерації М. Вукович відзначив величезний вплив подій 1968 р. на об'єднання Європи, зростання демократичних настроїв. За слова-
ми останнього, австрійські засоби масової інформації детально висвітлювали події у Празі, а після введення військ держав Варшавського договору його країна прийняла біженців із Чехословаччини. М. Вукович визнав украй важливим, що історики Росії, Австрії й багатьох інших держав зібралися для спільного вивчення наукового матеріалу, котрий згодом буде представлений широкій громадськості.
Радник-посланник посольства Чеської Республіки в РФ Г. Пейха підкреслив особливу важливість подій 1968 р. для Чехії та Словаччини. Він розповів, що тема моральної відповідальності за події минулого обговорювалася під час зустрічей президентів Російської Федерації й Чеської Республіки, і повідомив, що нині вже розглядаються варіанти спільних заходів, присвячених сороковій річниці "Празької весни".
Начальник історико-документаційного департаменту Міністерства закордонних справ РФ К. К. Провалов у виступі на тему: "Зовнішньополітичні аспекти кризи 1968 року" ознайомив із настроями, які панували тоді в Радянському Союзі, та закликав до об'єктивної оцінки міжнародного стану, котрий склався наприкінці 60-х рр. XX ст. Він відмітив значний вплив подій "Празької весни" на подальше руйнування соціалістичної системи, відзначивши як один із наслідків їх перебудову в СРСР.
Директор Інституту з вивчення наслідків воєн ім. Л. Больцмана С. Карнер розповів про роботу австрійських учених із матеріалами, присвяченими історії "Празької весни". Він повідомив про підготовку збірника документів, присвяченого кризі 1968 р., в якому планується опублікувати матеріали російських і західних архівів, та висловив вдячність за надану можливість працювати з цими джерелами.
Наукову частину конференції було побудовано у формі роботи почергових шести тематичних засідань, перше з котрих на тему "Міжнародна криза 1968 р. і її місце в історії XX століття" (під головуванням д-ра іст. наук Н. І. Єгорової) відкрилося доповіддю О. О. Чубар'яна "Кризовий 1968 рік в історичній ретроспективі: російський погляд". Він наголосив, що "Празька весна" є одним із поворотних моментів в історії XX ст., й охарактеризував події у ЧССР як один із проявів кризи соціалістичної системи в цілому. Доповідач визначив особливості ставлення до цього конфлікту в біполярному світі. За його словами, в СПІА події в Чехословаччині були сприйняті спокійно у зв'язку з неписаним розмежуванням сфер впливу і труднощами Сполучених Штатів Америки у В'єтнамі. Проте для самого Радянського Союзу "Празька весна" обернулася зародженням пацифістського та дисидентського руху й зробила значний внесок до подальшого краху соціалістичної системи.
С. Карнер подав власне бачення тієї ж проблеми (доповідь "Кризовий 1968 рік в історичній ретроспективі: західний погляд"). Він відзначив, що різка конфронтація між СПІА і СРСР кінця 50-х - початку 60-х рр. до 1968 р. встигла перейти в спроби встановлення зв'язків та налагодження контактів. Доповідач підкреслив, що війна у В'єтнамі, непопулярна в Америці й країнах Європи, не дозволяла Сполученим Штатам активно втручатися в конфлікт, котрий вибухнув у сфері впливу Радянського Союзу. Він відзначив також безперечне прагнення уряду США до "розрядки".
Австрійський вчений В. Ібер у доповіді на тему "Ватикан та "Празька весна" розповів про складні взаємини налаштованого проти комунізму останнього з представниками церкви в країнах Східного блоку, відзначив сплеск надій на посилення ролі її у ЧССР на початку празьких подій і подальше швидке розчарування в цій ідеї.
Під час роботи другого засідання "Чехословаччина. 1968 рік" (головуючий - д-р іст. наук О. М. Філітое) доповіді виголосили О. Тума "Ера Дубчека: комунізм з людським обличчям" та В. Мусатов "Чехословацька криза і соціалістична співдружність".
Третє засідання "Радянський Союз і "Празька весна" (головуючий - завідувач відділу міжнародних наукових зв'язків, заступник директора Інституту загальної історії Російської академії наук, канд. іст. наук В. В. Іщенко) за науковими інтересами тематично охопило найбільшу кількість учасників конференції. На ньому виступили: доцент кафедри світової політики й міжнародних відносин, заступник директора Історико-архівного інституту РДГУ, канд. іст. наук О.Павленко ("Празькі комуністи-реформатори як ідейно-політичний виклик радянській системі"), завідувач кафедри історії російської державності та суспільно-філософської думки Російської академії державної служби при Президентові РФ, д-р іст. наук Р. Г. Піхоя ("Дискусії в радянському керівництві з приводу подій в Чехословаччині 1968 р."), заступник директора Російського державного архіву новітньої історії М. Ю. Прозуменщиков ("Процес прийняття політичних і воєнних рішень по чехословацькій кризі в Політбюро ЦК КПРС"), І.В. Бухаркін ("Радянська зовнішня політика в період чехословацької кризи 1968 р.: за матеріалами документів в АВПРФ"), провідний науковий співробітник Інституту загальної історії РАН, д-р іст. наук О. В. Шубін ("Празька весна" як пролог перебудови"), провідний науковий співробітник того ж Інституту, д-р іст. наук О. М. Філітое ("СРСР, ФРН і чехословацька криза 1968 р.").
На четвертому засіданні "Австрія і міжнародна криза 1968 р." (головуюча - Б. Штельцль-Маркс) доповіді зачитали австрійські вчені: П. Руггенталер "Австрійсько-радянські відносини в контексті празьких подій", Г. Кнолль "Австрійська армія і "Празька весна", С. Штерн "Чехословацькі біженці та емігранти в Австрії", а також Надзвичайний і повноважний посланник І класу у відставці Б. Й. Поклад "Празька весна": погляд із Відня".
У доповідях на п'ятому засіданні "Збройні сили і спецслужби у празьких подіях 1968 р." (головуючий - В. Христофоров) безпосередня увага приділялася воєнній складовій згадуваних подій. Тут виступили: В. М. Вартанов ("Воєнна операція в серпні 1968 р."), В. Коротаєв ("Участь внутрішніх військ МВС у чехословацьких подіях 1968 р."), директор Історико-архівного інституту Російського державного гуманітарного університету, д-р іст. наук, професор О. Б. Безбородов ("Економічні витрати воєнної операції в Чехословаччині в 1968 р."), заступник голови Ради науково-інформаційного й просвітницького центру "Меморіал" Н. В. Петров ("КДБ і чехословацька криза").
Наукову частину конференції було завершено доповідями шостого засідання "Відлуння "Празької весни" в республіках СРСР і країнах Організації Варшавського Договору" (головуючий - д-р іст. наук О. В. Шубін). їх зачитали: старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, канд. іст. наук В. І. Дмитрук ("Сприйняття в Україні чехословацьких подій 1968 року"), Г. Стродс (Латвія) ("Празька весна" та її наслідки в прибалтійських республіках СРСР"), М. Вільке (Вільний університет, м.Берлін) ("НДР у період празьких подій 1968 р."), директор Інституту історії АН Естонії М.Ільмярв ("Чехословацька криза 1968 р. та естонське суспільство"), старший науковий співробітник Інституту слов'янознавства Російської академії наук, канд. іст. наук О. С. Стика-лін ("Празька весна" 1968 р. і позиція Угорщини").
На завершення конференції її учасники мали змогу вислухати свідків подій 1968 р. Серед них: Надзвичайний і Повноважний посол у відставці О. О. Гриневський, колишній кореспондент "Известий" у ФРН Б. С. Орлов, Надзвичайний і Повноважний посланник І класу у відставці Б. И. Поклад, Надзвичайний і Повноважний посланник у відставці М. Н. Кузнецов, які поділилися спогадами та враженнями, розповіли широкому загалу цікаві епізоди із свого життя, надавши тим самим значний новий потенціал для майбутніх наукових досліджень, пов'язаних із подіями 1968 р. в Чехословаччині напередодні їх 40-річчя.
Київ
New publications: |
Popular with readers: |
News from other countries: |
![]() |
Editorial Contacts |
About · News · For Advertisers |
![]() 2009-2025, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map) Keeping the heritage of Ukraine |