(Київ)

20 - 21 жовтня 2011 р. у Києві відбулася міжнародна наукова конференція, присвячена ювілейній річниці Інституту історії України ПАН України. У процесі підготовки до заходу планувалося висвітлити кілька проблемно-тематичних площин, пов'язаних із буттям установи: інституціональна минувшина, соціокультурне середовище, проекти і тексти на ниві інтелектуальної історії, просопографічна палітра поколінь та персональні портрети. Цей задум удалося реалізувати тільки частково, проте намічені проблемно-тематичні блоки прислужаться в подальших студіях, присвячених історії інституту зокрема та українському історієписанню загалом.

20 жовтня 2011 р. на пленарному засіданні було заслухано привітання на адресу інституту, а також відбулося нагородження науковців установи. У другій половині того дня науковій громадськості було презентовано науково-дослідні проекти Інституту історії України НАНУ.

Проф. С. Кулъчицький виголосив доповідь про становлення й розвиток інститутських видань від часів "перебудови" до сучасності, зокрема про своєрідний історіографічний феномен "Історичні зошити", а також нинішні наукові проекти: "Енциклопедія історії України", "Хронологія історії України", "Історія українського селянства", "Історія українського козацтва", "Економічна історія України", "Історія державної служби в Україні" та ін.

Про можливості та перспективи студіювання української історії з обсягу цивілізаційних візій розповів керівник сектору дослідження цивілізацій Причорномор'я О. Галенко. Творчі здобутки відділу історії України другої половини XX ст. виклав та узагальнив у своїй доповіді член-кореспондент НАН України В. Даниленко. Про досвід роботи методологічного семінару з історії XIX - початку XX ст. доповіла проф. В. Шандра.

Про перспективи й досягнення "Українського історичного журналу" розповів заступник головного редактора часопису канд. іст. наук О. Донік. Аналіз студій з історичної регіоналістики в контексті досвіду збірника "Регіональна історія України" провела д-р іст. наук Я. Верменич. Нові тенденції світового й українського історієписання та їх висвітлення в альманаху теорії та історії історичної науки "Ейдос" представила проф. І. Колесник.

Підсумки презентації науково-дослідних проектів підбив заст. директора інституту Г. Боряк, який репрезентував проект розвитку інститутського сайту (доступний за адресою: http://www.history.org.ua) та залучення web-ресурсів у різноманітних дослідницьких практиках.

21 жовтня 2011 р. робота конференції тривала у форматі трьох секційних засідань та окремої панелі - V методологічного семінару. На першій секції - "Історія та теорія історичної науки" - розглядалися методологічні й теоретичні проблеми історієписання, а також інституціональна історія науки.

Іноземний член НАН України С. Козак виступив із доповіддю про Український науковий інституту у Варшаві. Доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка

А. Острянко розглянув проблему визначення наукових історичних шкіл на теренах української історіографії. Проф. Національного університету "Острозька академія" В. Яремчук проаналізував форми кооперації між політикою та наукою в українському радянському історієписанні. Проф. Європейського гуманітарного університету (Литва) О. Смалянчук подав огляд білоруської пострадянської історіографії. Проф. Київського університету ім. Б. Грінченка О. Салата розглянула українську історичну науку за доби Другої світової війни в контексті творчості та діяльності еміграційних істориків. Заст. директора Інституту соціально-економічних та гуманітарних досліджень Південного наукового центру РАН Є. Кринко висвітлив проблему інституціоналізації пам'яті на прикладах радянської та пострадянської історіографії. Провід, наук, співроб. Інституту історії України НАНУ О. Юркова розглянула інститутську історію 1936 - 1941 рр. в контексті архівних студій. Ст. наук, співроб. Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАНУ О. Луцький виклав історію створення й функціонування Львівського відділення Інституту історії України АН УРСР. Д-р іст. наук Т. Чухліб доповів про діяльність та здобутки науково-дослідного інституту козацтва в Інституті історії України НАНУ. Канд. іст. наук В. Бондар виступив з аналізом співробітництва Інституту історії України НАНУ із селянознавчими інституціями.

Друга секція - "Конструкції української історії: концептуальні, інструментальні та проблемні виміри" - акцентувала увагу на досвіді та перспективах розробки різноманітних науково-дослідних проектів з історії України. Неабияке зацікавлення учасників конференції викликала доповідь професора Університету Вікторії (Канада) С. Єкельчика "Епоха колективних багатотомників: Інститут історії у пошуку форм історієписання (1930-ті - 2010-ті)", навколо якої розгорнулася спонтанна та жвава наукова полеміка. Ст. наук, співроб. Інституту історії України НАНУ А. Блануца розповів про розвиток літуаністичних студій. Проф. В. Шандра представила аналіз висвітлення історії XIX ст. в багатотомній "Історії Української РСР". Ст. наук, співроб. Інституту історії України НАНУ В. Молчанов та П. Усенко висвітлили, відповідно, проблеми й перспективи розробки історії добробуту українського населення та події Першої світової війни на Чорному морі. Завідувач центру культурологічних студій Інституту історії України НАНУ С. Білокінь оповів про протоколи Братства української державності та їх значення для вивчення історії "СВУ". Ст. наук, співроб. Інституту історії України НАНУ Р. Подкур подав огляд історичних студій із діяльності ВУНК-ДПУ-НКВС УСРР. Наук, співроб. Інституту історії України НАНУ Г. Корольов розглянув академічний дискурс у студіях з історії Української революції 1917 - 1921 рр. Проф. Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І .Франка В. Тельвак проаналізував грушевськознавчі публікації на шпальтах "Українського історичного журналу". Зав. сектору Національної історичної бібліотеки В. Кисельова висвітлила сучасні тенденції в розвитку історичної бібліографії, зокрема в контексті дослідницьких практик Інституту історії України НАНУ.

Третя секція - "Інститутські та академічні історики" - розгорнула роботу навколо біоісторіографічних студій про видатних учених. Проф. Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана З. Зайцева розглянула діяльність українських істориків початку XX ст. із перспективи академізації історичної науки. Проф. Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова В. Хмарський висвітлив одеські періоди інтелектуальних біографій деяких академічних істориків. Про чернігівські епізоди біографії Ф. Лося розповів директор інституту історії, етнології та правознавства ім. О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка О. Коваленко. Наук, співроб. Інституту історії України НАНУ С. Батуріна представила огляд науково-організаційної діяльності Ф. Шевченка. Доцент Київського національного університету ім. Т. Шевченка І. Заболотна розглянула співпрацю І. Крип'якевича з Інститутом історії АН УРСР. Зав. кафедри Херсонського державного університету В. Андрєєв виступив із доповіддю про академічну кар'єру В. Петрова у 1920 - 1930-х рр. Мол. наук, співроб. Інституту історії України НАНУ О. Булгакова висвітлила інтелектуальну біографію О. Апанович, а доцент Національного авіаційного університету О. Кондратенко - С. Юшкова. Наук, співроб. Інституту історії України НАНУ С. Юсов розглянув участь В. Голобуцького в міжнародних наукових форумах. Дві доповіді - доцента

Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова О. Музичка та доцента Херсонського державного університету Н. Чермошенцевої були присвячені життю й діяльності С. Борового. Провід, спеціаліст Інституту інноваційних технологій та змісту освіти МОНМСУ Г. Гончар розповіла про маловідомі сторінки біографії К. Гуслистого, а доцент Херсонського державного аграрного університету А. Ткачук - про наукові студії В. Сарбея.

П'ятий методологічний семінар "Поворот до матеріального: нові горизонти історичної науки" присвятив свою роботу проблемам і дослідницьким практикам з історії речей та матеріального світу. Із доповіддю про зміст та сенс концепту "повернення до речей" виступила проф. І. Колесник. Доцент Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова О. Прігарін проаналізував матеріальну основу в етнографічних практиках сучасності. Докторант Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ В. Грибовський розглянув проблему речей, реципрокцій та неформальних ієрархій у соціальних процесах українського степового порубіжжя XVI-XVIII ст. Психоаналіз речей із перспективи професії історика представив проф. Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара В. Ващенко. Проф. Київського національного університету ім. Т. Шевченка Я. Калакура виголосив доповідь про матеріальні артефакти у джерельному комплексі культурно-інтелектуальної історії. Зав. кафедри Херсонського державного університету В. Андрєєв розглянув інтерпретації речових джерел у науковому доробку В. Петрова. Доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т. Г. Шевченка А. Острянко запропонував потрактування і представлення листа як реліквії у житті істориків другої половини XIX - початку XX ст. Новий радянський побут у контексті темпоритміки висвітлила проф. Київського славістичного університету А. Киридон. Доповідь про совісний суд як культурно-правовий локус виголосила проф. В. Шандра. Низка доповідей була присвячена маєткам і садибам Скоропадських (провід, наук, співроб. Інституту історії України НАНУ Г. Папакін), П. Харитоненка (доцент Криворізького державного педагогічного університету Н. Товстоляк), Рахманових (доцент Кримського гуманітарного університету М. Будзар) та ін.

Publisher:

Permanent link for scientific papers (for citations):

Comments: