Libmonster ID: UA-3161

Автор: В. КУЧЕР

(Київ)

К.; Торонто: Лiтопис УПА, 1999 - 2003.

Розбудова незалежної суверенної української держави, обстановка iдеологiчного плюралiзму, багатопартiйнiсть, доступ дослiдникiв до закритих архiвних сховищ створили сприятливi умови не тiльки до перегляду смислового навантаження радянської iдеологiзованої iсторiографiї, розвiнчання тих її положень, якi не вiдповiдали правдi iсторiї, а й застосування нових методологiчних пiдходiв у висвiтленнi малодослiджуваних, замовчуваних або сфальсифiкованих проблем, особливо нацiонально-визвольної боротьби українського народу. В цьому контекстi важливо зауважити, що впродовж 30-х - 50-х рр. минулого столiття, провiдна роль у цiй боротьбi належала Органiзацiї українських нацiоналiстiв (ОУН) i Українськiй повстанськiй армiї (УПА). Безперечно створення i дiяльнiсть ОУН та її збройного формування УПА, унiкального за своєю суттю збройного чинника, стало тiєю ланкою iсторичного процесу, яка забезпечила перманентнiсть нацiонально-визвольного руху українського народу за власну державнiсть.

Щоб пересiчний читач мав хоч деяке уявлення про кiлькiсть українських патрiотiв, якi воювали у збройних формуваннях УПА та пiдпiльнiй мережi ОУН варто, на наш погляд, навести деякi данi. Процитуємо офiцiйний нiмецький документ складений на початку листопада 1944 р.: "Чисельний склад УПА можна оцiнити приблизно: а) в 80 - 100 тисяч бойовикiв регулярної армiї (вiйськове ядро, що пройшло вiйськовий вишкiл); б) цифри можливої загальної сили повстанської армiї встановити неможливо. Українськi данi коливаються мiж 400 тис. i 2 млн. воякiв" (Косик В. Україна i Нiмеччина у Другiй свiтовiй вiйнi. - Париж; Нью-Йорк; Львiв, 1993. - С. 625).

За свiдченням останнього командира УПА В. Кука, який нинi мешкає в м. Києвi, УПА нараховувала близько пiвмiльйона осiб, разом з усiма допомiжними службами i структурами (Молодь України. - 1992. - 4 серпня). За даними радянських каральних структур, з осенi 1944 р. до кiнця 1955 р. було вбито 150 тис, захоплено в полон 103828, прийшли з повинною 75 тис, всього 328828 воякiв УПА i пiдпiльникiв ОУН. За межi України депортовано 203 662 члени їх сiмей (Лiтопис УПА. - Нова серiя. - Т. 7. - К., 2003. - С. 550).

стр. 212


Якщо врахувати всiх, хто надавав матерiальну допомогу повстанцям, - годував, одягав, переховував, лiкував, збирав розвiдiнформацiю, то цифра 2 млн. учасникiв нацiонально-визвольної боротьби не є перебiльшеною.

Наведенi нами данi яскраво свiдчать про надзвичайний розмах, запеклiсть збройного та iдеологiчного протистояння на захiдноукраїнських землях.

За радянської доби важливою перешкодою, що стримувала дослiдження дiяльностi ОУН i У ПА, була недоступнiсть до закритих архiвних фондiв, що вiдображали iсторiю нацiонально-визвольної боротьби та контрзаходи радянської влади направленi на лiквiдацiю повстанського руху у воєннi та повоєннi роки. I лише iз здобуттям незалежностi Україною дослiдники, отримавши доступ до цих фондiв, почали ретельно вивчати документальнi свiдчення про тi подiї. Одночасно виникла iдея опублiкувати цi документи для ознайомлення з ними не лише дослiдникiв, а й широкої громадськостi. Так з'явилася нова серiя лiтопису Української повстанської армiї ("Лiтопис УПА"), що виходить в Українi.

Як вiдомо, перша серiя Лiтопису була започаткована понад тридцять рокiв тому у Торонто, як видання Об'єднання колишнiх воякiв УПА в США i Канадi та Товариств колишнiх воякiв УПА iм. ген.-хор. Тараса Чупринки. Укладачi серiї - Євген Штендера (вiдповiдальний редактор) та Петро Потiчний (спiвредактор) - виконали величезну роботу, випустивши у свiт понад двадцять томiв Лiтопису на основi документiв та матерiалiв до iсторiї УПА, що опинилися за межами України. Нинi вийшло 39 томiв цiєї серiї. До друку готується ще низка томiв. Перша серiя починалась в умовах, здавалося, назавжди усталеного трiумфу комунiстичного тоталiтаризму над народом України, над самою iдеєю свободи народiв, уярмлених радянською iмперiєю. Тодi лiтопис, заснований ветеранами УПА як монументальна пам'ятка боротьби за волю України, призначався для української дiаспори у вiльному свiтi. Дiаспора, достатньо поiнформована про суть подiй, не потребувала редакцiйних коментарiв до публiкованих матерiалiв. Тепер основний контингент читачiв "Лiтопису УПА" складатимуть люди в самiй Українi. Величезна їх бiльшiсть, незважаючи на гласнiсть, не має реального уявлення про вiйну українських патрiотiв за волю i незалежнiсть свого народу.

Нову серiю "Лiтопису УПА" видають спецiально створене видавництво "Лiтопис УПА" в Торонто, Iнститут української археографiї та джерелознавства iм. М. С. Грушевського НАН України, Державний комiтет архiвiв України, Центральний державний архiв громадських об'єднань України. У виявленнi документiв для окремих томiв брали участь працiвники Центрального державного архiву вищих органiв влади i управлiння України, Державного архiву Служби безпеки України, Центрального державного архiву громадських об'єднань України. На сьогоднi пiдготовлено i опублiковано сiм томiв нової серiї "Лiтопису УПА"*.

Редакцiйну раду цього видання складають вiдомi вченi, фахiвцi архiвної справи П. Сохань (спiвголова), П. Потiчний (спiвголова), Г. Боряк, Я. Дашкевич, В. Лозицький, Р. Пирiг, М. Рiпецький, Ю. Шаповал.

Велика роль у виявленнi оригiнальних документiв, їх археографiчному опрацюваннi, написаннi вступних статей, примiток, пояснень, пошуках коштiв на видання належить спiвробiтникам Центрального державного архiву громадських об'єднань України, очолюваного кандидатом iсторичних наук В. Лозицьким. Саме в цьому архiвi зберiгаються документальнi матерiали, що висвiтлюють роль i мiсце партiйно-державних i репресивно-каральних органiв у боротьбi проти українського повстанського руху, розкривають методи i засоби цiєї боротьби, а також мiстять iнформацiю про розмах руху та етапи його розвитку. Цi матерiали мiстяться в 3 - 7 томах нової серiї "Лiтопису УПА", пiдготовлених працiвниками архiву.

Не маючи можливостi в цiй рецензiї ширше розкрити змiст усiх томiв нової серiї "Лiтопис УПА", ми обмежимося лише коротким розглядом їх змiсту. У першому томi (укладачi О. Вовк, В. Галаса, В. Кук, Ю. Черченко) вмiщено оригiнальнi документи про налагодження видавничої справи вiдповiдними структурами ОУН i УПА. Широкий читацький загал має можливiсть ознайомитися з першими пiдпiльними часописами "До зброї", "Повстанець", сатиричним журналом "Український перець". У журналi "До зброї" дру-


* Лiтопис УПА. Нова серiя: У 7-ми томах. - Т. 1. - К.; Торонто, 1999; Т. 2. - К.; Торонто, 1999; Т. 3. - К.; Торонто, 2001; Т. 4. - К.; Торонто, 2002; Т. 5. - К.; Торонто, 2002; Т. 6. - К.; Торонто, 2003; Т. 7. - К.; Торонто, 2003.

стр. 213


кувалися матерiали, якi власне поклали початок формулюванню вiйськової доктрини УПА. Найбiльш яскраво ця доктрина, а також мета i завдання повстанського руху викладенi у вступнiй статтi першого номера часопису "За що бореться УПА". В цьому виданнi друкувалися також матерiали про подiї на фронтах Другої свiтової вiйни, бойову дiяльнiсть УПА, матерiали до рiчниць нацiональних свят, вишкiльнi вiйськовi iнструкцiї, вiйськова термiнологiя тощо.

Цiкавий своїм змiстом журнал "Повстанець", в якому друкувались матерiали з вiйськового життя УПА, з iсторiї нацiонально-визвольної боротьби українського народу, на полiтичну тематику.

У другому томi "Лiтопису УПА" нової серiї (упорядники О. Вовк, I. Павленко) вмiщено матерiали, присвяченi iсторiї виникнення i розгортання дiяльностi УПА та її запiлля за часiв нiмецької окупацiї. Тут зiбранi вiдозви, накази, розпорядження, iнструкцiї, звiти та iншi матерiали нацiоналiстичних структур, бiльшiсть яких були захопленi радянськими спецслужбами в ходi вiйни та повоєнний час. Спираючись на цi документи, дослiдники отримали можливiсть прослiдкувати зародження перших вiйськових формувань УПА на базi пiдпiльної мережi ОУН на територiї Волинi та Полiсся (зараз - Житомирська, Волинська, Ровенська областi). Напровеснi 1943 р. у лiсових масивах цiєї територiї утворилися окремi збройнi пiдроздiли пiд командуванням I. Литвинчука, Ю. Стельмащука, С. Коваля, П. Антонюка, Д. Казвана, Є. Басюка, I. Климишина та iн. Саме вони стали на захист мiсцевого населення вiд нiмецьких пограбувань та репресiй.

Документи даного тому свiдчать, що з цих формувань згодом виросли великi загони УПА, пiд контролем яких знаходилась досить значна територiя, вiльна вiд нiмецьких окупантiв, радянських i полiських партизанських загонiв. Розпорядженням командира УПА вiд 15 серпня 1943 р. Д. Клячкiвського тут була проголошена суверенна влада, запроваджено приватну власнiсть на землю, розгорнуто господарську, вiйськово-органiзацiйну дiяльнiсть, вiдкрито школи, дiяли виборнi мiсцевi ради, земельнi комiсiї, налагоджено випуск деяких видiв продовольства, одягу, взуття тощо. Документи другого тому вiдтворюють структуру УПА, вiйськово-адмiнiстративний подiл контрольованої повстанцями територiї, життя на територiях вiйськових округiв, бойову та агiтацiйно-пропагандистську дiяльнiсть пiдроздiлiв УПА.

Починаючи з третього i включно по сьомий том, вмiщено документи, виявленi в архiвосховищi Центрального державного архiву громадських об'єднань України. Це переважно директивнi документи ЦК КП(б)У, обкомiв, райкомiв партiї, рiшення з'їздiв, пленумiв, конференцiй партiйних структур, документи органiв внутрiшнiх справ, держбезпеки та iн.

У третьому томi (упорядники О. Вовк, I. Павленко, Ю. Черченко) читачi знайдуть директивнi документи ЦК Компартiї України за 1943 - 1959 рр. Це переважно рiшення, постанови полiтбюро, оргбюро ЦК КП(б)У, довiдки НКВС, обкомiв партiї, звернення партiйних i урядових структур до учасникiв пiдпiльної боротьби i населення, доповiднi записки каральних органiв тощо. У цих документах вiдображена боротьба ОУН i УПА проти радянської влади та заходи партiйних i державних органiв щодо протидiї збройним формуванням УПА i пiдпiльнiй мережi ОУН. Проти українських повстанцiв за наказом з Москви ЦК КП(б)У та уряд УРСР послали вiйська НКВС, спецпiдроздiли держбезпеки, винищувальнi батальйони. Поряд iз цим, iдеологiчнi установи розгорнули широку агiтацiйно-пропагандистську дiяльнiсть, спрямовану на дискредитацiю нацiоналiстичного пiдпiлля. Вся територiя, кожне село i мiсто покрила агентурна мережа, дiяли спецiальнi групи (спецбоївки) пiд виглядом нацiоналiстiв, якi займалися провокацiями, вбивствами всiх, хто спiвчував повстанцям.

Частину документiв цього тому присвячено явищу, яке комунiстична пропаганда називала порушенням "соцiалiстичної" або "радянської законностi". Фактично йшлося про свавiлля i насильство, що його масово чинили партiйно-державнi i чекiстськi органи, прикордоннi i внутрiшнi вiйська, винищувальнi батальйони. В томi вмiщено документи, в яких розповiдається про численнi факти самочинних убивств каральними органами мiсцевих жителiв, безпiдставних арештiв, побиття, знущання над заарештованими, iншi рiзновиди немотивованих насильств, садизму, пiдпали, вилучення майна, фальсифiкацiї слiдчих справ. У постановi полiтбюро ЦК КП(б)У "Про факти брутальних порушень радянської законностi в захiдних областях УРСР" вiд 21 березня 1945 р. пiдкрес-

стр. 214


лювалось, що "у багатьох випадках це свавiлля прикривається нiбито боротьбою з українсько-нiмецькими нацiоналiстами".

Низка документiв присвячена органiзацiї судових процесiв над учасниками повстанського руху. Проведення цих процесiв доручалося трибуналу вiйськ НКВС. Головна мета цих процесiв - залякати населення. Як правило, звичною практикою були прилюднi розстрiли або повiшання засуджених.

Усi цi заходи безумовно негативно впливали на розмах i активнiсть нацiонально-визвольної боротьби ОУН i УПА. Рiдшали лави повстанцiв, обмежувались терени їх дiяльностi. В цiлому повстанська боротьба певною мiрою йшла на спад. Однак до повної перемоги над повстанським рухом було ще далеко. Радянська влада змушена була напружувати матерiальнi i людськi ресурси для подальшої боротьби з "буржуазно-нацiоналiстичним" пiдпiллям, про що свiдчать наступнi томи нової серiї "Лiтопис УПА". Зокрема, в четвертому томi (упорядники А. Кентiй, В. Лозицький, I. Павленко) читачi знайдуть документальнi матерiали, якi, за словами В. Сергiйчука, автора вступної статтi "Правду вiдкрили спецхрани", "мiстять у собi iнформацiю з органiзацiї та проведення бiльшовицьким режимом боротьби з українським нацiонально-визвольним рухом у Захiднiй Українi впродовж 1943 - 1945 рр."

Значна частина цих документiв, що вперше друкують у четвертому томi, неспростовно засвiдчують, всупереч твердженню спецорганiв СРСР, що нацiоналiсти, пiсля невизнання нiмцями Акту про вiдродження української держави, проголошеного ЗО червня 1941 р., пiднялися на боротьбу з гiтлерiвцями, прагнули залучити до руху опору населення схiдних регiонiв України. Документи дають змогу переконатися, що ОУН поширила свою дiяльнiсть на всю окуповану територiю України. Гiтлерiвськi каральнi органи, що дiяли на окупованiй територiї, а паралельно з ними i радянська агентура, закинута в тил нiмецьких вiйськ, доносили у свої вищi iнстанцiї про дiяльнiсть нацiоналiстичних осередкiв, груп i органiзацiй у Києвi, Харковi, Полтавi, Кiровоградi, Луганську, Днiпропетровську, Одесi, Вiнницi, в Криму та iнших мiсцевостях. Як пiдтверджують матерiали гiтлерiвських спецслужб, вони отримали завдання з Берлiну виявляти i застосовувати репресiї проти нацiоналiстiв. Виконуючи цi накази, нiмецькi спецоргани за допомогою своєї агентури лише в Київськiй областi виявили понад 1 тис. нацiоналiстичних функцiонерiв. У самому Києвi заарештовано понад 600 осiб. I така картина спостерiгалася по всiй Українi.

Зi свого боку, прибувши пiд час визволення України разом iз радянськими вiйськами, працiвники радянського "смершу" заходились прочiсувати села i мiста, виявляти "ворогiв народу". За свiдченням документiв, органи держбезпеки УРСР у жовтнi 1943 р. заарештували 3 тис. "буржуазних нацiоналiстiв". Лише у Днiпропетровськiй областi органи НКВС у другому кварталi 1944 р. затримали 711 активних нацiоналiстiв, а в наступному - 744. Боротьба iз залишками нацiоналiстичного пiдпiлля продовжувалась на всiй визволенiй вiд нiмецьких окупантiв територiї. Особливо збройне та iдеологiчне протистояння загострилось на захiдноукраїнських землях, про що свiдчать документи, вмiщенi в четвертому томi.

Вигнавши гiтлерiвськi збройнi сили за межi України, Червона армiя продовжувала свою визвольну мiсiю у Центральнiй та Схiднiй Європi, на Балканах, де її зусиллями насаджувались режими так званих "народних демократiй", пiдпорядкованих Москвi. Однак у тих країнах виявилися сили, якi не бажали радянської опiки та соцiалiстичної системи влади, насильно впроваджуванi Кремлем. Цi сили вiдстоювали своє право на державну незалежнiсть iнодi мирними засобами, а часом i мовою зброї. Подiбна ситуацiя утворилася у Захiднiй Українi, де нацiонально-визвольнi сили розгорнули боротьбу проти радянської влади, намагаючись вибороти державну незалежнiсть України. Головною силою, що складала основу нацiонально-визвольного руху стала Українська повстанська армiя, яка опиралася на широко розгалужену мережу ретельно законспiрованих осередкiв Органiзацiї українських нацiоналiстiв та її численних симпатикiв. Саме про жорстоку боротьбу повстанських сил проти радянської влади розповiдають документальнi матерiальнi п'ятого тому нової серiї "Лiтопису УПА". Упорядники тому А. Кентiй, В. Лозицький, I. Павленко.

Документи тому засвiдчують, що наступ бiльшовикiв на позицiї визвольного руху в захiдному регiонi України впродовж 1946 - 1947 рр. мав тотальний характер. За кiлькiстю залучених сил i засобiв та iнтенсивнiстю бойових дiй, цей наступ не мав аналогiв як у попереднi роки, так i в наступний час. При цьому, поряд iз вiйськовими та

стр. 215


оперативно-чекiстськими операцiями, здiйснювалися суцiльнi перевiрки особового складу установ, органiзацiй та пiдприємств iз метою виявлення та iзоляцiї "ворогiв народу" до яких зараховували як активних учасникiв ОУН i УПА так i членiв їх сiмей, iнших "бандпособникiв".

Про всеосяжнiсть i масштабнiсть боротьби комунiстичного режиму проти українських повстанцiв i пiдпiльникiв свiдчить той факт, що впродовж 1946 - 1947 рр. полiтбюро, оргбюро, секретарiат ЦК КП(б)У, у тому числi, спiльно з урядом УРСР прийняли понад 40 постанов, спрямованих у тiй чи iншiй формi на остаточне придушеная спротиву ОУН i УПА та лiквiдацiю масової бази визвольного руху. За даними документiв умiщених у томi за нашими приблизними пiдрахунками з 1 грудня 1945 р. по жовтень 1947 р., було проведено понад 91 тис. вiйськово-чекiстських операцiй, внаслiдок яких убито понад 12 тис. членiв ОУН i УПА та їх симпатикiв, у полон захоплено близько 130 тис. осiб, вилучено багато зброї, рiзноманiтного спорядження, агiтацiйної лiтератури.

Переважна бiльшiсть документiв, включених до збiрника, становлять звiти, доповiднi записки та iнформацiї обкомiв партiї захiдних областей до ЦК КП(б)У про хiд виконання партiйних постанов, спрямованих на боротьбу з українським визвольним рухом та змiцнення у регiонi радянської влади, про депортацiї населення у схiднi райони СРСР. Поряд iз ними привертають увагу довiдки та iнформацiї вiдповiдальних працiвникiв апарату ЦК КП(б)У про суспiльно-полiтичний стан та хiд боротьби з формуваннями УПА i пiдпiллям ОУН.

Серед документiв збiрника - iнформацiї i довiдки МВС i МДБ УРСР про бойову дiяльнiсть по лiквiдацiї збройного пiдпiлля та стан винищувальних батальйонiв; доповiднi записки, листи органiв прокуратури про порушення соцiалiстичної законностi; галузевих мiнiстерств i вiдомств про напади повстанцiв на промисловi, лiсозаготiвельнi, колгоспнi об'єкти, установи зв'язку, сiльськi ради тощо.

У цiлому документи, що входять до збiрника, дають яскраву уяву про масштаби боротьби мiж силовими структурами радянської влади та українським збройним пiдпiллям у 1946 - 1947 рр., розкривають тактику i форми бойових дiй обох сторiн. Захiдноукраїнськi терени перетворилися на арену безкомпромiсного збройного протиборства.

Попри суттєвi успiхи радянської влади у боротьбi з повстанським рухом, значно порiдiлi пiдроздiли УПА i осередки ОУН, якi перейшли на глибоко законспiрованi методи боротьби, не були остаточно розгромленi. Незворотного характеру набували труднощi матерiально-технiчного забезпечення збройного пiдпiлля, укомплектування його лав командно-провiдницькими кадрами необхiдного фахового рiвня та iдеологiчного вишколу. Про це, зокрема, свiдчать документальнi матерiали шостого тому (упорядники А. Кентiй, В. Лозицький, I. Павленко, К. Абрамов), присвяченого подiям на захiдноукраїнських землях у 1948 р.

Про перебiг подiй i драматичнiсть боротьби на захiдноукраїнських землях свiдчать виявленi укладачами збiрника матерiали про планування компартiйно-радянськими органами України, за завданням Москви остаточного придушення українського самостiйницького руху. Характеризуючи стан боротьби з ОУН i УПА перший секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов у листi вiд 10 березня 1948 р. до Й. Сталiна писав, що впродовж трьох останнiх рокiв лiквiдованi всi великi формування УПА i значна кiлькiсть пiдпiльних осередкiв ОУН. Залишки повстанцiв перейшли виключно до терористичних дiй окремими бойовиками i групами по 2 - 5 бiйцiв. М. Хрущов просив "вождя народiв" змiцнити матерiальну базу МДБ, зокрема видiлити 300 вантажних автомашин з метою посилення маневреностi i рухливостi оперативно-вiйськових груп. Усi вимоги українських компартiйних i державних структур Москва задовольнила, висунувши завдання негайної лiквiдацiї нацiоналiстичного пiдпiлля.

Аналiзуючи вмiщенi у томi документи переконуєшся, що боротьба радянських каральних структур проти ОУН i УПА набрала нових рис. Не вiдмовляючись вiд проведення вiйськово-бойових операцiй, керiвники вiдповiдних вiдомств i служб першочергового значення стали надавати подальшому вдосконаленню дiяльностi спецгруп i чекiстсько-вiйськових груп МДБ, посиленню уваги до роботи з iснуючою та залученню нової агентури, здатної проникати в середовище повстанцiв i пiдпiльникiв. Важливе мiсце в практицi каральних органiв вiдводилось розшуковим акцiям з метою виявлення i захоплення пiдземних бункерiв i схронiв, складiв з боєзапасами, продовольством, типографiй тощо.

За документами чiтко прослiдковується така тенденцiя: по мiрi посилення репресивних заходiв проти нацiоналiстiв, останнi активiзували збройнi напади, диверсiйнi акти на пiдприємствах, у колгоспах, об'єктах зв'язку, проти представникiв владних,

стр. 216


партiйних структур. Упродовж перших чотирьох мiсяцiв 1948 р. на територiї семи захiдних областей України, за даними радянських властей, було зафiксовано 505 проявiв дiяльностi формувань УПА i пiдпiлля ОУН. При цьому їх кiлькiсть постiйно зростала: сiчень - 110, лютий - 111, березень - 128, квiтень - 156.

Незважаючи на потужний наступ сил тоталiтарного режиму на український нацiонально-визвольний рух, повстанцi i пiдпiльники впродовж 1948 р. здiйснили понад 1440 антирадянських акцiй, бiльше половини яких становили обороннi бої i сутички.

Документи шостого тому неспростовно свiдчать також i про те, що нацiоналiстичне пiдпiлля зазнавало суттєвих втрат. На теренах Дрогобицької областi внутрiшнi вiйська МДБ в ходi бойових дiй i агентурно-оперативних заходiв впродовж червня-жовтня 1948 р. лiквiдували 40 бойових груп нацiоналiстiв, захоплено в полон понад 740 чоловiк. У Львiвськiй областi за той же перiод розгромлено 90 бойових пiдпiльних груп, вбито i захоплено в полон 1130 повстанцiв. Подiбна картина спостерiгалась по всiх захiдноукраїнських областях. Масовi удари МДБ - МВС по пiдпiльно-повстанському русi поступово знекровлювали сили визвольного руху, пiдривали їх боєздатнiсть. Про це також свiдчать документальнi матерiали шостого тому. Але боротьба продовжувалась. Про це свiдчать документи сьомого i останнього тому нової серiї "Лiтопису УПА".

Документи, дiбранi до цього тому, висвiтлюють подiї на захiдноукраїнських землях упродовж 1949 - 1956 рр. Його упорядниками були М. Деркач, А. Кентiй, В. Лозицький, I. Павленко. Цим томом завершується публiкацiя документiв, що мiстяться у сховищах Центрального державного архiву громадських об'єднань України. Вони всебiчно висвiтлюють заходи партiйних i урядових структур, спрямованi на остаточний розгром i викорiнення залишкiв нацiоналiстичного пiдпiлля, лiквiдацiю масової бази самостiйницького руху в захiдних областях України. Водночас, документи збiрника мiстять iнформацiю, яка характеризує основнi напрями i форми дiяльностi збройного пiдпiлля за умов, коли шальки терезiв остаточно схилилися на бiк радянської влади. Сторiнки видання ряснiють фактами героїчного спротиву українських повстанцiв переважаючим силам каральних структур. Ця боротьба тривала за офiцiйними даними ЦК КП України аж до 1956 р. коли "органи державної безпеки закiнчили лiквiдацiю збройних банд i органiзованого пiдпiлля українських буржуазних нацiоналiстiв".

Разом iз тим, документи свiдчать i про те, що окремi прояви антирадянського збройного спротиву та агiтацiйно-пропагандистської дiяльностi спостерiгались i наступнi роки. За даними органiв держбезпеки в рядi областей створювались антирадянськi групи. Дiючи в глибокому пiдпiллi, вони залишалися недосяжними для спецорганiв. В одному з документiв зазначалось, що розслiдування вчинених терористичних актiв та iнших ворожих явищ, ведеться поверхово, а особливо небезпечнi злочинцi залишаються непокараними. Зокрема, станом на 15 вересня 1959 р. на територiї республiки залишилися не розкритими: 12 терористичних актiв, 12 замахiв на вбивства, 250 випадкiв розповсюдження антирадянських листiвок i анонiмних документiв.

У сьомому томi мiститься цiлий ряд документiв, що висвiтлюють питання про повернення в захiдний регiон колишнiх учасникiв ОУН i УПА, їх родин та симпатикiв, якi на пiдставi актiв союзного уряду пiдлягали звiльненню з мiсць ув'язнення i примусового поселення. Позицiя ЦК Компартiї України у зазначеному питаннi була викладена у листi вiд 25 вересня 1956 р. до ЦК КПРС. У ньому повiдомлялось, що вже повернулося близько 40 тис. осiб i є чимало прикладiв, коли цi люди не прилучаються до працi, ведуть антикомунiстичну пропаганду, вiдновлюють мiж собою зв'язки. Як наслiдок, Москва, а за нею i Київ застосували цiлий ряд обмежувальних заходiв направлених на стримання процесу повернення в рiднi краї окремих груп колишнiх в'язнiв та їх сiмей.

На наш погляд, хоч боротьба ОУН i УПА завершилась у воєннiй площинi перемогою тоталiтарного режиму, проте героїчний i жертовний чин українських нацiоналiстiв став однiєю з основних причин, якi сприяли виникненню в Українi дисидентських органiзацiй i рухiв. їх дiяльнiсть хоч i не носила масового характеру, проте послiдовно розхитувала iдеологiчнi пiдвалини комунiстичної влади, що й сприяло остаточному розвалу радянської iмперiї.

Комплекс документальних матерiалiв, що увiйшов до нової серiї "Лiтопису УПА" є цiнним джерелом українського визвольного руху репрезентованого ОУН i УПА в перiод Другої свiтової вiйни 1939 - 1945 рр. та в повоєннi роки. Документи серiї слугують також Цiнним матерiалом для дослiдження форм i методiв збройного спротиву ОУН i УПА ра-

стр. 217


дянiзацiї захiдних областей УРСР. З iншого боку, вони дають яскраве всебiчне уявлення про масштабнiсть i розмах боротьби радянської влади проти нацiонально-визвольного руху на захiдноукраїнських землях у воєннi та повоєннi роки.

Всi документи i матерiали нової серiї "Лiтопису УПА" подано на основi сучасних правил публiкацiї iсторичних документiв. Вони передруковуються з дотриманням джерельної точностi, максимально збережена лексика, авторськi та редакторськi особливостi текстiв. В додатках подано особовi та географiчнi назви, список скорочень, перелiк документiв i матерiалiв.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ЛIТОПИС-УПА-НОВА-СЕРIЯ-У-7-МИ-ТОМАХ

Similar publications: LRussia LWorld Y G


Publisher:

Николай СидоренкоContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Sidorenko

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

ЛIТОПИС УПА. НОВА СЕРIЯ: У 7-МИ ТОМАХ // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 27.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ЛIТОПИС-УПА-НОВА-СЕРIЯ-У-7-МИ-ТОМАХ (date of access: 01.12.2021).


Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
1277 views rating
27.08.2014 (2652 days ago)
0 subscribers
Rating
0 votes
Related Articles
А вообще весь этот кейс с комиками во власти заставил понять, что киношный сценарий разительно отличается от реальной большой политики, где побеждает трезвый, незамутненный запрещенными веществами ум, холодный расчет и опыт – как обязательные составляющие личности, дерзающей определять путь миллионов человек.
Catalog: Разное 
17 hours ago · From Naina Kravetz
Когда менять резину на зимнюю в 2021 году?
Yesterday · From Україна Онлайн
Запрещает ли PayPal азартные игры?
Catalog: Экономика 
2 days ago · From Україна Онлайн
IN THE INTERESTS OF ENERGY STABILITY
7 days ago · From Україна Онлайн
Аварии на топливе Westinghouse случались и ранее, начиная с 1979 года, когда произошла крупнейшая в истории США авария на АЭС Три-Майл-Айленд, в результате которой зафиксировано расплавление 50% активной зоны реактора. Далее Westinghouse делала попытки торговать с Чехией, однако опасные эксперименты по замене оригинального топлива окончились досрочной его выгрузкой из 1-го энергоблока АЭС Темелин в январе 2007 года, по причине его сильной деформации. Вышедшие из строя вэстингхаусовские тепловыводящие сборки на 3-м энергоблоке Южно-Украинской АЭС были в экстренном порядке заменены на стандартные ТВЭЛовские.
Catalog: Экология 
8 days ago · From Naina Kravetz
HISTORY OF ROADS AND GROUND TRANSPORT ACCORDING TO ARCHEOLOGICAL DATA
Catalog: История 
9 days ago · From Україна Онлайн
BASIC UNIT FOR THE AMERICAN ACCELERATOR
10 days ago · From Україна Онлайн
TRANSITION TO CONTROLLED EVOLUTION OF THE BIOSPHERE
Catalog: Биология 
10 days ago · From Україна Онлайн
DEVONIAN PALEOSOILS OF THE ANDOMA MOUNTAIN
10 days ago · From Україна Онлайн
Безопасно ли брать кредит в Интернете?
Catalog: Экономика 
11 days ago · From Україна Онлайн

Actual publications:

Latest ARTICLES:

ELIBRARY.COM.UA is an Ukrainian library, repository of author's heritage and archive

Register & start to create your original collection of articles, books, research, biographies, photographs, files. It's convenient and free. Click here to register as an author. Share with the world your works!
ЛIТОПИС УПА. НОВА СЕРIЯ: У 7-МИ ТОМАХ
 

Contacts
Watch out for new publications: News only: Chat for Authors:

About · News · For Advertisers · Donate to Libmonster

Ukraine Library ® All rights reserved.
2009-2021, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of branches, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. After registration at your disposal - more than 100 tools for creating your own author's collection. It is free: it was, it is and always will be.

Download app for smartphones