Libmonster ID: UA-3190

Share this article with friends

Автор: Р. КУШНЕЖ

У статтi аналiзується проблема голоду в Українi 1932 - 1933 рр. у львiвськiй українськiй пресi.

Український голодомор 1932 - 1933 рр. - одна з найбiльших трагедiй Європи у XX ст., i один iз найбiльших злочинiв бiльшовицького режиму проти українського народу. Трагедiя є тим бiльшою, що коли вiд голоду вмирали люди, офiцiйно в Українi, як i в цiлому Радянському Союзi, "нiякого голоду не було", а комунiстична пропаганда наголошувала на "чудовому" життi колгоспникiв i


Кушнеж Роберт - доктор iсторiї, Люблiнський унiверситет iм. Марiї Кюрi-Склодовської (Польща).

стр. 199


всiх "чесно працюючих" робiтникiв1 . Попри зусилля пропаганди, вiстки про трагедiю українського села проникали через завiсу мовчання до цивiлiзованого свiту - у тому числi й до Польщi. Носiями iнформацiї були бiженцi з "бiльшовицького раю", закордоннi робiтники та журналiсти, якi перебували в СРСР i переконалися, як на практицi виглядала "соцiалiстична реконструкцiя" сiльського господарства. Вiдомостi про голод мiстилися також у листах голодуючих селян до родичiв за кордоном, якi потрапляли до редакцiй газет.

Звичайно, долею українцiв на "Великiй Українi" особливо переймалась українська громадськiсть за кордонами СРСР. Неабияку роль у допомоговiй та протестацiйнiй акцiї проти голодомору вiдiграли українцi Польщi2 , де проживала найчисельнiша, пiсля УСРР, українська громада, а український нацiональний рух, особливо у Схiднiй Галичинi, пiд iнституцiональним оглядом був найкраще зорганiзованим. У Львовi дiяли головнi українськi партiї та органiзацiї, тут виходили найвпливовiшi в Польщi українськi газети.

Зацiкавлення львiвської преси ситуацiєю в "бiльшовицькому раю" збiльшувалося пропорцiйно з наростанням темпiв голоду. Бiльшiсть газет, окрiм комунiстичних, регулярно iнформували своїх читачiв про велику трагедiю українського народу.

Найбiльше iнформацiї про голод в УСРР можна знайти у двох впливових часописах - "Дiло" й "Новий час". Перший був органом головної української партiї в польському сеймi - Українського народно-демократичного об'єднання (УНДО), другий - групи Дмитра Палiїва (очолював радикальну фракцiю УНДО, 15 червня 1933 р., разом iз Володимиром Коханом i Петром Постолюком, вийшов iз партiї й створив Фронт нацiональної єдностi).

Двi згаданi вище газети мiстять багато листiв голодуючих селян до родичiв у Польщi. Зокрема, "Новий час" 6 травня 1933 р. опублiкував один iз таких листiв (тут i далi всi цитати подано зi збереженням стилю оригiналу - Р. К.): "Дорогi тато i мамо! (...). Тут у нас така бiда, шо вже гiрше бути не може. Люди з голоду умирають, денно по 8 - 9 душ. Один другого рiжуть i їдять. Страшно вечером куди вийти, а дитини пускати в день, бо зловлять i зарiжуть. Не думайте, що може я вам що-небудь глупого пишу. Пишу живу правду (...). Запаковуючи листа я довiдався, що коло нас одна жiнка з'їла 2-рiчну дитину".

Ця ж газета 3 червня 1933 р. оприлюднила iншого листа, в якому йшлося: "(...) Не знаю, чи прийдеться цей рiк пережити, а з Вами (родичами - Р. К.) побачитися не маю надiї, бо додому не пускають. У селi великi крадежi, кожної ночi корови i конi крадуть. Я ще маю кобилу й корову, але не знаю, як їх спасти. В сiни забираю на нiч, але певно нiчого не поможе, тому що злодiйня ломить вiкна i дверi та вскакує до хати. Я по цiлих днях не сплю, тiльки сиджу в хатi i завжди в поготiвлi, як на постi (...). Я вже два рази вiдiгнав злодiїв вiд корови; пса i кота у нас нiде не побачиш, вже люди поїли (...). Навiть курки не можна вдержати, маю ще 3 курки, одну вже з рук видерли; мав 4 качки, але вчора в день украли i не маю вже нiодної. Тепер у нас люди дуже мруть з голоду (...). По 10 - 20 осiб вмирає денно в селi. Я певний, що того не пережию. Не раз згадую, що лучше було на вiйнi умерти враз зi своїми товаришами, як тепер з голоду. Дiтей з хати не можна пускати, бо можуть порiзати, батьки вже своїх дiтей рiжуть i їдять (...)".

У листi, опублiкованому 11 червня 1933 р. в цiй же газетi, iшлося: "(...) Описати, що твориться у нас, неможливо (...). Пухлi з голоду масами валяються по мiстi; дверi не запрються, ходять, просять куска хлiба, особливо селяни. Учора в нашому дворi помер опухлий з голоду. Через кiлька хвилин вже був роздiтий (...). Ось картина життя в державi працюючих робiтникiв i селян".

Нерiдко голодуючi хлiбороби в листах просять допомогти чим-небудь - вислати грошi або харчi. "Новий час" вiд 18 травня 1933 р. мiстить лист iз УСРР, на-

стр. 200


писаний 28 лютого 1933 р. до рiднi в Галичинi: "(...) Нiколи не посмiливбися попросити тимчасової милостi. А тепер радби був, щоб весни та лiта дiждати. Пришлiть хоч два доляри у листi, бо тут за чужоземну валюту можна б по дешевiй цiнi купити в державнiй крамницi хоч муки на той час. Дiти мало не щодня просять, благають мене, щоб я хоч Вам, нашi дорогi, написав, щоб прислали хоч трохи грошей, бо й вони бачуть, що ще бiльше горе їх чекає. Ви не можете собi уявити таких картин, якi тут щодня побачите. Коли б чума косила, то вона б скоро поклала покоси, а то мучить, а потiм пропадаєм гiрш собаки. Всяке переживав - i не доїв i не досипляв, i на вiйнi, i в неволi побував, а такого безпорядного ще не бачив i не знав. Я й сам дивуюся, як ми живемо. Ще якось тягнемо, але чекає нас ще страшнiше (лихо). Коли будете дуже вiдтягати з листом, та хто знає, хто дiжде, а хто нi. Щоб ще надiйнiше було, то пошлiть одного листа з тим, що ми дуже благаємо, себто долярами, а як дамо Вам вiдповiдь, що одержали вiд Вас, пишiть другого листа (...). Ви попитайте там на почтi, чи приймуть посилку на Україну, та пришлiть хоч сухарiв, хоч i вiвсяних, хоч якi-небудь".

"Дiло" листи голодуючих селян о опублiкувало в номерах вiд 26 сiчня 1933 р. (матерiал "Радянськi гаразди"), 27 лютого 1933 р. ("Лист з Великої України"), ЗО квiтня 1933 р. ("Бiльшовицький рай" - з нью-йоркського часопису "Новое русское слово" - без вказання номеру), 5 травня 1933 р. ("Країна нужди i голодiвки"), 18 червня 1933 р. ("Нужда i голод на Українi"), 22 червня 1933 р. ("З країни нужди i голоду"), 30 червня 1933 р. ("Лист з Києва"), 6 серпня 1933 р. ("Страхiття на Радянськiй Українi"), 16 вересня 1933 р. ("Голод на Українi"), 16 вересня 1933 р. ("Лист з Рад. України" - з часопису "Новое русское слово" - без вказання номеру), 18 вересня 1933 р. ("Листи з Радянської України"), 16 жовтня 1933 р. ("Лихолiття України").

"Новий час" i "Дiло" черпали iнформацiю про голод також з iнших часописiв, здебiльшого закордонних. "Дiло" вiд 5 квiтня 1933 р. й "Новий час" вiд 14 квiтня 1933 р. цитували колишнього секретаря прем'єр-мiнiстра Великобританiї Д. Ллойд-Джорджа - Гарета Джонса, якому вдалося в березнi 1933 р., без згоди бiльшовикiв, побувати в кiлькох селах Харкiвської областi. "Люди умирають з голоду, - писав вiн, - в дослiвним значiннi цього слова. (...) Села пустiють. В одному селi Полтавщини з 300 мешканцiв осталося лише 100, iншi втiкли зi села або померли".

16 серпня 1933 р. "Новий час" iнформував, що найбiльший католицький щоденник Голландiї "Де Маасбоде" ("De Maasbode") умiстив велику статтю про голод в УСРР. Двома днями пiзнiше, у статтi "Трупи на вулицях Києва - щоденним явищем", ця ж газета на основi кореспонденцiї Е. Ерго - журналiста "Варшавського кур'єра" ("Kurier Warszawski") представила жахливу ситуацiю в мiстi, де виснаженi вiд голоду люди вмирали просто на вулицях ("Дiло" зробило це 23 вересня 1933 р.). Восени 1933 р. "Новий час" та "Дiло" представляли висвiтлення голоду у французькiй3 , швейцарськiй4 , англiйськiй5 , польськiй6 , австрiйськiй7 , нiмецькiй та бельгiйськiй8 пресi9 . Зокрема в номерах вiд ЗО вересня та 25 й 26 листопада 1933 р. "Новий час" повiдомляв, що протягом чотирьох мiсяцiв статтi про ситуацiю в радянськiй Українi з'явилися в 50 номерах 17 бельгiйських та люксембурзьких газет, а вiд 27 жовтня по 5 листопада 1933 р. в щоденнiй бельгiйськiй пресi було 58 замiток i коротких або великих статей про ситуацiю в УСРР.

"Дiло" опублiкувало також кiлька статтей про голод i протестацiйнi акцiї проти "виголоджування" України, авторами яких були М. Данько10 , С. Баран11 (посол) та Е. Аменде12 (генеральний секретар Конгресу нацiональностей). 6 жовтня 1933 р. ця ж газета оприлюднила промову голови Української парламентської репрезентацiї (УПР) та УНДО, посла Дмитра Левицького, яку вiн 3 жовтня виголосив у сеймi, порушивши питання голоду на Великiй Українi. Д. Левиць-

стр. 201


кий сказав, що голод викликано, "аби згнобити визвольний рух селян", що голод не є "наслiдком якоїсь небувалої стихiйної катастрофи, а свiдомої своєї мети бiльшовицької полiтикi"13 . 12 жовтня 1933 р. "Дiло" опублiкувало розмову з послом З. Пеленським, в якiй вiн обговорив ситуацiю в УСРР та iнтерес свiтової спiльноти до проблеми голоду в "країнi робiтникiв та селян"14 .

"Новий час" у номерах вiд 22 й 23 липня 1933 р. опублiкував розмову з "паном М.", який працював деякий час викладачем вищої школи в УСРР, а в серединi 1933 р. повернувся в Галичину. На питання: "Чи справдi в Українi великий голод?", вiн вiдповiв: "Голод-голод-голод. Голод на Великiй Українi жахливий. Селяни вимирають, як мухи (...). Кожного дня їздить по мiстi пiдвода та збирає трупи, яких в малому мiстечку завжди найдеться 3 - 4". Запитаний про людоїдство - констатував: "Мушу з жахом ствердити, шо воно є на Українi. В червнi вiдбувся в Донбасi процес проти чоловiка i жiнки, яких обвинувачували в упровадженнi та зарiзаннi 17-ти дiтей (...). Ви хвилюєтеся цим оповiданням - питав - я вас розумiю. А там бачите, люди, i то добрi люди, якими є українцi - вже до того привикли".

Ця ж сама газета 12 липня 1933 р. вмiстила редакцiйну статтю, в якiй її автор iз сумом писав, що з приводу трагедiї українського народу "культурний свiт" мовчить. Та не тiльки мовчить, але й пiдписує пакти з бiльшовиками. "Такий той культурний свiт, - iшлося, - i апелювати до нього, надiятися вiд нього хоча б тiльки платонiчного спiвчуття - даремно. Бо той свiт має серце тiльки для сильнiйших i тiльки їх боронить. Український нарiд, закований нинi в полiтичну неволю, приведений Москвою над пропасть поголовної голодової смертi - їм не iмпонує. I не до того свiта треба нинi апелювати, бо шкода на це паперу (...)".

Крiм преси УНДО й групи Д. Палiїва, про голод iнформували часописи iнших партiй та органiзацiй. "Нове село" - орган (вiд 2 лютого 1933 р.) Української селянської партiї (УСП)15 - повiдомляло своїх читачiв про ситуацiю в УСРР, переважно на основi звiсток iз неукраїнських газет16 . Так, 17 жовтня 1933 р. видання передрукувало статтю з французького "Ле Матен" ("Le Matin") про подорож американки українського походження Марти Стебало з чоловiком до рiднi в Українi. Спочатку М. Стебало приїхала в село на Київщинi, де народився її чоловiк. "Як ми здивувалися, - пише, - коли там, де стояли колись усмiхненi, чупурнi села, тепер були тiльки руїни без одної квiтки, тини порозриванi, дерева без листя, страшна тиша - нi собак, нi обiйстя, скрiзь вiє смертю. Коли ми висiли з поїзду в рiднiм селi, серце нам стискалося. Люди вийшли проти нас. Нам видавалися вони якiсь величезнi. Що ж - гадаю собi - обдурили нас, люди тут дуже товстi, отже дуже добре вiдгодованi. Та коли надiйшли до нас ближче, ми побачили, що тi їх черева - напухлi. Крiм цього вони були вкритi ранами, з яких iшов страшний запах гнилi i були обв'язанi лахмiттям. Швидко розiйшлася чутка, що приїхали американцi (...). Я довiдалася, що люди з голоду щоб наповнити чимсь шлунок їдять листя з дерев, збирають кору, з трачиння i дикого зiлля пробують робити якусь саламаху (...)". Пiзнiше М. Стебало з чоловiком поїхала до села Писарiвка на Подiллi, де жили її мати й брати. Та коли приїхали, довiдалися, що вони померли протягом останнього мiсяця, а в Писарiвцi з населенням у 800 осiб вiд голоду померло 150 людей17 .

Вiдомостi про голод були також у пресi, яка симпатизувала Органiзацiї українських нацiоналiстiв (ОУН). "Наш клич" ЗО квiтня 1933 р. iнформував про масовi втечi українських голодних хлiборобiв через Днiстер до Румунiї; 6 серпня 1933 р., змальовуючи ситуацiю в УСРР, газета констатувала, що над Днiпром "брат брата доїдає з голоду". 10 вересня 1933 р. цей же часопис писав про виступ на зiбраннi соцiалiстичного клубу в Празi чеських робiтникiв Кунца та Байковського, якi працювали в УСРР i в червнi 1933 р. повернулися до Чехословаччини. Вони казали: "(...) У Києвi голоднi селяни мруть цiлими де-

стр. 202


сятками просто на вулицi. З голодних селянських дiтей формуються нечисленнi кадри безпритульних (...)".

Про голод iнформували католицькi часописи "Мета" та "Нова зоря". "Мета" 5 червня 1932 р. в статтi "На границi людського пекла" представила пануючу в українському селi трагiчну ситуацiю, через яку селяни втiкали за кордон. 2 липня 1933 р. газета оприлюднила листа, надiсланого з радянської України; а 13 серпня 1933 р. вмiстила передрук розмови з професором Остапом Мендою, який повернувся iз СРСР18 , з яворiвського "Українського слова". О. Менда мiж iншим сказав: "(...) Дуже часто трапляються випадки крадежi дiтей i людоїдства. Божевiльнi з голоду родичi їдять своїх дiтей. Здається у людях згаснули всякi людськi почування i люди стали дикими звiрами (...)".

"Нова зоря" 25 травня 1933 р. в статтi "Нищать українську нацiю. Боронiмося!" описала трагiчну ситуацiю селян за Збручем, якi, не в змозi витерпiти бiльшовицькi переслiдування, намагаються втекти до Польщi ("Схiдна сторона Збруча виглядає на справжню воєнну лiнiю, за котрою фiзично винищують наш нарiд, до самого кореня. Хто тiкає на цей бiк, той паде трупом на границi (...)"). Оскiльки з кожним днем збiльшувалася кiлькiсть утiкачiв, газета закликала розпочати акцiю допомоги Надднiпрянськiй Українi й утворити спецiальний рятунковий комiтет iз представникiв найповажнiших установ. У цьому ж номерi була вмiщена стаття "Страшнi подiї на Українi. Слово про обов'язок всiх українцiв", в якiй iшлося: "На Великiй Українi дiються страшнi рiчi. Український нарiд над Днiпром в'ється з болю вiд мук, якi завдає йому бiльшовицька Москва (...). В останнiх часах бiльшовики зробили дальший крок у напрямi нищення українського народу на Великiй Українi. Вони стали нищити український нарiд вже не тiльки як нацiю, але просто як людськi iстоти! Отже передовсiм бiльшовики вiдiбрали українським селянам всю землю. З тої землi потворили т.зв. колгоспи (...) i до тих колгоспiв прикрiпили селян (...). Як же ж живуть українськi селяни на Великiй Українi в бiльшовицьких колгоспах? Вiдповiдь на це питання дають нам вiстi, якi в останнiх часах приходять до нас з-за Збруча. Цi вiстi - страшнi! Українськi селяни (...) гинуть з голоду в буквальнiм цих слiв значiнню. Перед голодовою смертю пробують вони рятуватися втечею за кордон, до Польщi, до Румунiї. Але ця втеча получена з небезпекою втрати життя. Бо бiльшовики обсадили границю густим кордоном московських вiйськ, якi до кожного втiкача стрiляють i багатьох убивають. Не хочуть позбутися робочого тягла. Тому стрiляють до них i гонять за ними з собаками, зовсiм так само, як колись гонили в Америцi за муринами-невольниками (...)".

У статтi висловлювався жаль, що представники українського народу в парламентах Польщi, Чехословаччини, Румунiї й Канади не протестують проти варварського нищення бiльшовиками українцiв, а українська спiльнота за кордоном не переймається долею голодуючих. Пiдкреслювалося, що українська емiграцiя в Європi й Америцi має величезний нацiональний обов'язок повiдомляти про мартирологiю України всi народи, серед котрих живе - усно й через пресу.

"Нова зоря" на своїх шпальтах публiкувала розповiдi очевидцiв голоду. Один iз них сказав, що в Києвi був свiдком, як голоднi люди билися мiж собою за доступ до помийної ями, в якiй були рештки викинутого з якоїсь бiльшовицької кухнi19 .

Газета навела також деякi "голоднi" листи з Великої України. В одному з них жiнка-лiкар писала: "Наше положення таке, що наразi я ще не стала людоїдкою, та напевно буду нею, заки той лист дiйде до вас (...)"20 . В iншому йшлося: "Що тут дiється, вiдомо одному Богу на небi, бо ми вiдрiзанi вiд цiлого свiта. Матерi вбивають своїх дiтей i їдять їх м'ясо (...). Люди щасливi, коли помре кiнь або корова, бо тодi можуть поїсти. Злодiйство зростає неймовiрно (...). Народ вимирає. Люди виходять в поле на роботу й там часто умирають. Положен-

стр. 203


ня розпучливе (...). На вулицях щоденно валяються трупи померлих iз голоду. Не можна жити"21 . У листi, опублiкованому 15 жовтня 1933 р., iшлося, що батьки вiдвозять дiтей до Києва й там залишають, маючи надiю, що хтось вiзьме їх пiд опiку, а самi йдуть шукати хлiба. Про голод у "совiтському пеклi" iнформували й iншi львiвськi часописи22 .

Львiвська преса рiзних полiтичних напрямкiв активно включилася в допомоговi та протестацiйнi акцiї проти голодомору в Українi. 1 липня 1933 р. "Дiло" оприлюднило резолюцiю Центрального комiтету УНДО вiд 24 червня 1933 р., в якiй засуджувалася полiтика бiльшовицького режиму щодо України23 .

"Новий час" та "Дiло" 8 липня 1933 р. опублiкували вiдозву до культурного свiту Союзу українських журналiстiв i письменникiв на чужинi (Прага, червень 1933 р.): "Цивiлiзований свiт, кожна чесна людина з розвиненим моральним почуттям, не може обминути мовчки й байдуже того факту, що 30-мiлiоновий культурний європейський народ на родючiй землi, на березi Чорного моря, вимирає з голоду не зi своєї вини, а виключно з вини жорстокого росiйського насильника-окупанта (...). Протестуємо перед цiлим свiтом проти свiдомого, систематичного винищування українського народу росiйською, бiльшовицькою окупацiйною владою".

Усенародна протестацiйна акцiя проти "червоного терору" в Українi розпочалася пiсля оголошення 24 липня 1933 р. греко-католицьким єпископатом у Польщi вiдозви "Україна в передсмертних судорогах. Український греко-католицький єпископат галицької церковної провiнцiї в справi подiй на Великiй Українi до всiх людей доброї волi"24 , яка була опублiкована бiльшiстю українських газет у Польщi: 27 липня 1933 р. - "Дiлом"; 28 липня - "Новим часом"; 29 липня - "Метою" й "Новою зорею"; ЗО липня - "Недiлею". До протесту греко-католицького єпископату в Польщi приєдналися також українськi греко-католицькi церкви в Канадi та США, про що iнформували "Нова зоря"25 й "Дiло"26 .

У серпнi 1933 р. львiвська преса оголосила про створення 25 липня 1933 р. Громадського комiтету рятунку України у Львовi (ГКРУ) на чолi з Дмитром Левицьким i оприлюднила заклик ГКРУ до українського народу у свiтi приєднатися до спiльної допомогової та протестацiйної акцiї проти "червоного терору" на Українi. Уперше ця вiдозва була опублiкована в "Дiлi" 14 серпня 1933 р., а пiзнiше, 20 серпня 1933 р., у "Недiлi" та "Метi"27 . 8 вересня 1933 р. ГКРУ звернувся iз закликом до громадськостi "культурних народiв свiту" протестувати проти "грабiжi, поневолення й фiзичного винищення українського народу бiльшовицькою Москвою", про що 14 вересня 1933 р. повiдомляло "Дiло", 17 вересня - "Мета", а 24 вересня - "Недiля".

Пiсля оголошення вiдозви вiд 25 липня 1933 р. українськi газети закликали до масової участi в протестацiйних акцiях проти голодомору за Збручем. Так, "Новий час" 30, 31 липня та 3 й 4 серпня на перших шпальтах великими лiтерами опублiкував заклик до українського громадянства протестувати проти "планового виголоджування України червоною Москвою"28 . "Нове село" 30 липня опублiкувало вiдозву Великої селянської ради Української селянської партiї (УСП) "До братiв селян галицької, волинської, полiської i холмської землi. Український хлiб для українських голодних селян i робiтникiв", в якiй звернулося до всiх українських хлiборобiв у Польщi органiзувати по селах вiча, пiд час яких протестувати проти "грабежу хлiба з України й винищування українського села голодом".

Протестацiйна акцiя охопила чотири воєводства: Львiвське, Тернопiльське, Станiславське й Волинське. 1 - 20 серпня 1933 р. вiча та збори вiдбулися в 68 мiсцевостях (Львiвське воєводство - 31, Станiславське - 24, Тернопiльське - 8, Волинське - 5, найбiльше в повiтах: Коломийському, Стрийському, Львiвському й Дрогобицькому). Багато вiч мали характер партiйних зборiв УНДО, УСРП чи УСП29 .

стр. 204


"Мета" й "Недiля" 22 жовтня 1933 р. опублiкували комунiкат львiвського ГКРУ вiд 12 жовтня 1933 р., в якому пiдкреслювалося, що протест має бути всенацiональним i вiдбудеться 29 жовтня 1933 р.30 "Нове село" 29 жовтня 1933 р. поiнформувало своїх читачiв, що УСП пiдтримує акцiю ГКРУ ("Хоч день жалоби влаштовує лише одна партiя, українськi селяни повиннi взяти в нiм масову участь, щоб день жалоби пройшов з якнайбiльшою повагою").

Однак не всi українськi угруповання пiдтримали акцiю ГКРУ, пов'язаного з УНДО. Зокрема, її критикувала ОУН, погляди якої знайшли вiдображення в статтi "День боротьби з бiльшовизмом", опублiкованiй у газетi "Наш клич" 17 вересня 1933 р. ("(...). Нема чого нам уряджувати якiсь днi жалоби (...). Ми встановлюємо день боротьби з Москвою i її агентами скрiзь там, де є нацiоналiсти i носiї бiльшовицької зарази. Нехай нiхто не думає, що наш день боротьби буде тривати 24 години. Цей день триватиме доки тут не зломится голови останньому бiльшовиковi-радянофiловi, а там, на Схiднiй Українi, доки не впадуть стiни тюрми народiв московської iмперiї").

Напередоднi дня нацiональної жалоби й протесту львiвськi газети "Нова зоря" (26 жовтня 1933 р.), "Дiло" (28 жовтня 1933 р.), "Мета" (29 жовтня 1933 р.) опублiкували пастирський лист греко-католицького єпископату вiд 17 жовтня "В справi допомоги Великiй Українi", який закликав усiх вiрних до молитви, жалоби, покути, посту й сповiдi для "випрошення з неба Божого Милосердя для терплячих й конаючих з голоду".

"Нове село" 29 жовтня 1933 р. повiдомило, що до дня жалоби долучилася також Православна автокефальна церква в Польщi. 12 жовтня канцелярiя її синоду поiнформувала ГКРУ, що митрополит не бачить перешкод, аби в парафiях ПАЦ вiдбулися богослужiння за голодуючих.

Однак українцям у Польщi не вдалося зорганiзувати прилюдних сходин i манiфестацiй. 24 жовтня 1933 р. Львiвський воєводський вiддiл безпеки повiдомив ГКРУ, що польська влада не дає дозволу на їх органiзацiю через атентат проти радянського консульства у Львовi31 . Замiсть прилюдних вiч 29 жовтня 1933 р. було проведено панахиди, довiрочнi наради й сходини в установах, але тiльки для членiв даних установ32 . Пiд час зiбрань українська громадськiсть збирала грошовi пожертви для голодуючих. "Дiло" напередоднi дня жалоби iнформувало, що 17 українських депутатiв i сенаторiв польського парламенту переказали для голодуючих по 100 злотих33 .

Українська громадська думка iнформувала про протести проти бiльшовицької полiтики в Українi, зорганiзованi рiзними українськими партiями та органiзацiями, якi, крiм Польщi, вiдбулися в багатьох країнах проживання українцiв. Так, "Дiло" 8 листопада 1933 р. писало про протести в Чехословаччинi; 16 листопада - у Румунiї; 15 й 29 листопада - у Болгарiї; 27 листопада - у Маньджурiї; 10 грудня - в Югославiї; "Дiло" 14, 26, 28 листопада й 10 грудня 1933 р., а також "Новий час" вiд 13 й 23 грудня писали про протести в США (Фiладельфiя, Детройт, Бостон, Нью-Йорк). "Новий час" вiд 16 листопада, "Мета" вiд 8 жовтня та "Дiло" вiд 8 жовтня 1933 р. подавали iнформацiю про протести в Нiмеччинi. Про протести в Бельгiї iнформували "Дiло" вiд 26 листопада та "Новий час" вiд 12 й 13 листопада 1933 р.

Велике зацiкавлення української преси викликала поїздка французького полiтика Едуарда Еррiо (тричi обiймав посаду прем'єр-мiнiстра Францiї) до СРСР. 26 - 29 серпня 1933 р. вiн побував в Українi (вiдвiдав Одесу, Київ, Харкiв, Днiпробуд), а пiсля повернення iз СРСР заявив, що не бачив жодних ознак голоду34 .

Українська громадськiсть не забарилася з реакцiєю. Громадський комiтет рятунку України в Празi навiть одноголосно ухвалив рiшення притягти французького полiтика до суду честi за наклеп, однак iншi українськi органiзацiї не пiдтримали цiєї iнiцiативи35 . Голова УПР та УНДО Д. Левицький пропонував

стр. 205


вiдповiсти Е. Еррiо в офiцiйному листi, опублiкованому в "Дiлi". Такий лист був опрацьований головою празького ГКРУ професором О. Бочковським i опублiкований у пресовому органi УНДО - "Дiлi" 9 вересня 1933 р.: "(...) Ви фатально помиляєтеся, - писав О. Бочковський, - в оптимiстичнiй оцiнцi совiтського суспiльного будiвництва. (...) Особливо тепер, коли прилюдно захоплюєтеся досягненнями бiльшовизму в країнi, що саме конає в агонiї, до тла виснажена бiльшовицькими експериментами (...)"36 .

"Новий час" 2 вересня 1933 р. вмiстив передрук iз паризького "Возрождєнiя" ("Возрождение"), яке подало звiстку з нiмецьких дипломатичних кiл про пiдготовку бiльшовикiв до вiзиту Е. Еррiо. Перед приїздом французького гостя вiдбулася нарада московського полiтбюро, на якiй було вироблено програму поїздки Е. Еррiо, особлива увага зверталася на те, щоби не допустити несанкцiонованих зустрiчей. На кожнiй фабрицi, яку мав вiдвiдати французький гiсть, було обрано довiрених комунiстiв, що цiлими днями вчилися виголошувати привiтальнi промови й "правильно" вiдповiдати на можливi запитання. На час вiзиту французького полiтика з фабрик усувалися всi непевнi робiтники, а решта одержали нове робiтниче вбрання. Крiм того, уживалися заходи, щоби дорогою, якою мав їхати поважний гiсть, не було голодних i бездомних. Охорону Е. Еррiо забезпечувала група чекiстiв, очолювана Чорбою. На поштi iснував спецiальний "чорний кабiнет", де цензурувалася кореспонденцiя до Е. Еррiо, адже була iнформацiя, що багато громадян СРСР написали листи до нього за посередництва французького посольства.

Американський журналiст Гаррi Ленг був свiдком приготування Києва до вiзиту французького полiтика. Його враження описали газети "Дiло" (17 листопада 1933 р.) й "Нове село" (28 листопада 1933 р.): "День перед приїздом делегацiї все населення змобiлiзували в 2 годинi ночi, щоби чистило вулицi, прибирало доми i заводило порядок на головних вулицях. 10 000 рук намагалось у судорожному поспiху надати європейський вигляд занедбаному i неохайному мiсту. Всi крамницi, що роздiляли харчi, i кооперативи були зачиненi. Чергу перед ними заборонили. Беззахиснi жебраки i собаки (sic!) щезли з лиця землi. На рогах вулицi видно було чепурно одягнених мiлiцiонерiв на гарних конях, що мали гриви, перенизанi стрiчками - образ, якого Київ ще не бачив. Гостi приїхали, були явно невдоволенi всiм, що побачили, вписали свої прiзвища до мiської книги i вiд'їхали. Вечером того самого дня розiбрали всю цю декорацiю, мiлiцiя щезла, харчевi пункти знову вiдчинили свої ворота, i перед ними потяглись черги з понурими i безнадiйними совiтськими громадянами. Я сидiв випадково в товариствi бiльшовицьких совiтських урядовцiв, директорiв i членiв партiї, саме тодi, коли часописи принесли вiстки про розмову Еррiо, в якiй говорив, що в Росiї вiн не бачив нiякого голоду. Варто було бачити лиця присутнiх i гiркий, iнколи злобний смiх, що супроводив читачiв цiєї розмови".

"Мета" вiд 3 грудня 1933 р. вмiстила передрук статтi В. Прокоповича, надрукованої 12 листопада 1933 р. в паризькому "Тризубi", в якiй автор пiддав гострiй критицi "захвати Еррiо" побаченим у СРСР: "Не може бути мови про мимовiльну помилку Еррiо. Високi iнтелектуальнi прикмети французького полiтика виключають можливiсть, аби вiн дався ошукувати бiльшовикам. Найглухшi є тi, що не хочуть слухати, а найслiпiйшi тi, що не хочуть бачити. Еррiо напевно не хоче бачити анi чути, що дiється на Українi. Робить це свiдомо, з полiтичних мотивiв. Але полiтика не повинна заслонювати очевидної правди (...). Ганьбою сучасностi є факт, що серед людей високої цiвiлiзацiї є ще одиницi, якi охоче мостять шлях пекольної музики бiльшовизму i неначе весело приграють до танцю смертi".

Критика з боку української преси не вплинула на Е. Еррiо, який i надалi прилюдно заперечував наявнiсть голоду в "бiльшовицькому раю". У паризькому часопису "Ль'Iнформасьйон" ("L'Information") вiн опублiкував серiю статей

стр. 206


"Росiйськi студiї". У першiй статтi, цитованiй "Дiлом" 21 листопада 1933 р., iшлося: "З Берлiна йде вся кампанiя про буцiмто голод на Українi, добре зорганiзована на те, щоби зворушити шляхiтнi серця, кампанiя жахлива, що хоче викликати вражiння жаху старими фотографiями з попереднього голоду, який ми самi бачили пiд час нашої останньої подорожi у 1922 р. Мета цiєї кампанiї? Легко її вiдкрити коли завдамо собi труду i вiзьмемо в руки журнал "Volk und Reich", видаваний нiмецьким урядом i спецiально присвячений справам Схiдної Європи. В одному зi своїх останнiх чисел є стаття про те, як створити українську державу, яку пiдтримували би Нiмеччина та Англiя (...). Колись чули (i чуємо досi), що Нiмеччина вигадала Україну. Тепер вона вигадує голод; тi тисячi листiв, що приходять з рiзних кiнцiв СРСР про голодних, з проханням допомогти чим-небудь, усе це зорганiзоване на теренi совiтської влади - нiмцями! Словом, як каже росiйська проповiдка: нiмець i мавпу видумав (...)".

Таким чином, українська преса Львова придiляла багато мiсця ситуацiї за Збручем, активно включилася в допомоговi та протестацiйнi акцiї проти голодомору в УСРР, iнформувала про голод не тiльки українцiв у Польщi й свiтi, але й намагалася звернути увагу свiтової спiльноти на страшнi подiї в "бiльшовицькому раю". Проте це не могло суттєво допомогти голодуючим. У СРСР офiцiйно голоду "не було", тож про прийняття гуманiтарної допомоги вiд Заходу навiть не йшлося.

-----

1 Див.: Kusnierz R. Propaganda radziecka w okresie Wielkiego Glodu na Ukrainie (1932 - 1933) // Dzieje Najnowsze. - 2004. - N4. - S.29 - 46; Idem. Ukraina w latach kolektywizacji i Wielkiego Glodu (1929 - 1933). - Torun, 2005. - S .174 - 189.

2 Див.: Кушнеж Р. Участь української громадськостi Польщi в допомогових та протестацiйних акцiях проти голодомору в Українi // Український iсторичний журнал. -2005. - N 2. - С. 131 - 141.

3 Французька преса про страхiття голоду на Українi // Новий час. - 1933. - 4 вересня (на основi Le Matin. - 1933. - 30, 31. VIII); Страшне лихолiття населення на Українi // Дiло. - 1933. - 6 вересня (на основi Le Matin. - 1933. - 30, 31. VIII).

4 Трагедiя України // Новий час. - 1933. - 15, 16 вересня (на основi Neue Zuricher Zeitung. - 1933. - 1.IX).

5 Англiйська преса про голод на Українi // Новий час. - 1933. - 17 вересня (на основi Daily Telegraph. - 1933. - 9.IX; Christian Herald. - 1933. - 7.IX; English Churchman. - 1933. - 7.IX; Yorkshire Observer. - 1933. - 14.IX); Довкола голоду на Українi // Новий час. - 1933. - 19 жовтня (на основi Daily Express. - 1933. - 2.X; Catholic Herald. - 1933. - 7. X; Catholic Times. - 1933. - 6.X); Англiєць про ситуацiю на Схiднiй Українi // Новий час. - 1933. - 26 жовтня (на основi Manchester Guardian. - 1933. - 17, 18, 19, 20, 21.X); Англiйська преса про голод на Українi // Дiло. - 1933. - 17 вересня (на основi Daily Telegraph. - 1933. - 9.IX; Christian Herald. - 1933. - 7.IX; Yorkshire Observer. - 1933. - 14.IX; English Churchman. - 1933. - 7.IX).

6 Статистика голодової смерти // Дiло. - 1933. - 23 серпня (на основi Польсько-українського бюлетеня (Biuletyn Polsko-Ukrainski. - 1933. - N 16); Проламання польської мовчанки про голод в УСРР // Дiло. - 1933. - 26 жовтня.

7 Дiло. - 1933. - 2 серпня; Жнива смертi // Новий час. - 1933. - 26 липня.

8 Бельгiйська преса про подiї на Великiй Українi // Новий час. - 1933. - 30 вересня (на основi La Libre Belgique. - 1933. - 1.IX; La Province. - 1933. - без вказання номеру; La Flandre Liberalle. - 1933. - без вказання номеру); Бельгiйська преса про голод на Українi // Новий час. - 1933. - 25, 26 листопада (на основi Avenir du Luxemburg. 1933. - 31.X; Echo de la Bauvae. - 1933. - 2.XI; Le Pays Wallon. - 1933. - 31.X; La Libre Belgique. - 1933. - 2.XI) та iн. Вiдгуки голоду на Радянськiй Українi в нiмецькiй i бельгiйськiй пресi // Дiло. - 1933. - 25 вересня (на основi часописiв Germania, 8 Uhr Abendblatt, Stuttgarter Neues Tageblatt; La Flandre Liberalle та iн. - без вказання номерiв); Експеримент доведений до абсурду // Дiло. - 1933. - 8 жовтня (на основi La Flandre Liberalle. - 1933. - 2.IX).

9 Див. також: Вiдгуки голоду на Радянськiй Українi в європейськiй пресi // Дiло. - 1933. - 30 вересня (на основi Manchester Guardian. - 1933. - 13.IX; Catholic Herald. -1933. - 9.IX; La Province. - 1933. - 19.IX; Der Tag. - 1933. - 24.IX).

стр. 207


10 Данько М. Диктатура голоду // Дiло. - 1933. - 29 червня; Європейська акцiя проти голоду на Українi // Там само. - 3 вересня; Протиголодова акцiя на мiжнароднiм теренi // Там само. - 20 жовтня.

11 Баран С. З нашої трагедiї за Збручем // Дiло. - 1933. - 21 травня.

12 Аменде Е. Голод на Українi // Дiло. - 1933. - 28 липня; Голод на Українi // Дiло. - 1934 - 6 сiчня.

13 Положення українського народу в Польщi. Промова голови Української парламентської репрезентацiї посла д-ра Дмитра Левицького на пленарному засiданнi сейму 3.XI. 1933 р. при першому читаннi буджетового прелiмiнара на 1934/1935 // Дiло. - 1933. - 6 жовтня.

14 Голод на Українi й опiнiя свiта (3 розмови з послом З. Пеленським) // Дiло. - 1933. - 12 жовтня.

15 До цiєї дати "Нове село" було незалежним селянським тижневиком (Р. К.).

16 Див.: Москва хоче голодом знищити Україну. Мiлiони людей вмирає. Людоїдство // Нове село. - 1933. - 2 липня (на основi New York American. - 1933. - 4.VII; Daily News - без вказання номеру); В цiлiм Рад. Союзi люди вмирають з голоду // Там само (на основi Times - без вказання номеру); 10 мiлiонiв людей вмерло з голоду на Українi i Кавказi // Там само. - 23 липня (на основi Daily Telegraph - без вказання номеру); Трупи на вулицях Києва - щоденним явищем // Там само. - 28 серпня (на основi газети Kurier Warszawski. - 1933. - 15.VIII); Що дiється на Великiй Українi. Швейцарський часопис про Україну // Там само. - 24 вересня (на основi Le Journal de Geneve. - 1933. - 24.IX); Англiйськi часописи про голод на Українi // Там само. - 1 жовтня (на основi Daily Telegraph. - 1933. - 9.IХ; Christian Herald. - 1933. - 7.IX; Yorkshire Observer. -1933. - 14.IX); Що дiється на Українi // Там само. - 5 листопада (на основi Manchester Guardian. - 1933. - 17 - 21.X).

17 На статтю з "Ле Матен" посилалися також "Дiло" й "Новий час" (див. прим. 3).

18 Iдеться, напевно, про ту саму особу, розмову з якою оприлюднив "Новий час" у номерах вiд 22 й 23 липня 1933 р. (у "Новому часi" замiсть прiзвища подано тiльки iнiцiал - М.).

19 Великий голод на Українi // Нова зоря. - 1933. - 1 червня.

20 Страшний голод в СССР // Нова зоря. - 1933. - 25 червня (на основi лондонської Times - без вказання номеру).

21 Людоїдство на Українi // Нова зоря. - 1933. - 25 серпня (на основi паризького Возрождєнiя - N 2999).

22 Див., наприклад: Недiля. - 1933. - 27 серпня; 17 вересня.

23 У резолюцiї йшлося: "(...) В сiльськогосподарськiй дiлянцi [бiльшовики] довели колективiзацiєю до занархiзування хлiборобства та повели неперебiрчиву в засобах i наскрiзь грабункову полiтику, яка спричинює в тiй найбагатшiй i найплодовитпiiй країнi Схiдної Європи постiйний голод i невидану в свiтi нужду в українському селi. Така господарська полiтика комунiстiв довела до того, що маси українського населення вимирають з голоду. Центральний комiтет Українського народно-демократичного об'єднання якнайгострiше осуджує цю грабiжницьку, обраховану на фiзичне i моральне винищування українського народу полiтику комунiстiв на Українi (...)" (Положення на Радянськiй Українi. Резолюцiя Центрального комiтету УНДО з 24 червня 1933 р. // Дiло. - 1933. - 1 липня).

24 У вiдозвi, пiдписанiй митрополитом А. Шептицьким та єпископами, iшлося: "Україна в передсмертних судорогах! Населення вимирає голодовою смертю. Побудована на несправедливостi, обманi, безбожностi, деправацiї людоїдна система (...) довела багатий край до голодової руїни (...). Нинi бачимо поступання бiльшовикiв: положення з кожним днем стає страшнiшим. На вид таких злочинiв нiмiє людська природа, кров стинається в жилах. Безсильнi подати яку-небудь матерiальну допомогу конаючим братам, взиваємо всiх наших вiруючих, щоби молитвами, постами, усенародною жалобою, жертвами i всiма можливими добрими дiлами християнського життя випрошували з неба помочi, коли на землi нема нiякої надiї на людську помiч. А перед цiлим свiтом знову протестуємо проти переслiдування малих, убогих, слабих i невинних, а гнобителiв обвинувачуємо перед судом Усевишнього (...). Усiх християн цiлого свiту, всiх вiруючих у Бога, а особливо всiх робiтникiв i селян, передовсiм всiх наших землякiв просимо прилучатися до цього голосу протесту та болю i розповсюднити його в якнайдальшi країни свiту. Усi радiостацiї просимо рознести наш голос цiлому свiтовi: може дiйде вiн i до убогих хатин кона-

стр. 208


ючих з голоду селян. Нехай перед страшною смертю, серед лютих страждань голоду, буде для них хоч малою потiхою згадка, що їх брати знали про їх страшну долю, над ними болiли, терпiли та за них молилися (...)".

25 30 листопада 1933 р. ця газета писала, що 13 вересня 1933 р. єпископ українцiв-католикiв Канади Василiй Ладика звернувся до всiх вiруючих iз закликом, "щоби благаннями й жертвами випрошували в Бога браттям на Великiй Українi, погибаю-чим у бiльшовицькiм царствi сатани, скорий рятунок, полегшу та вiдвернення страшного горя". Єпископ доручив усiм священикам дiєцезiї "уладйти в намiрi терплячих братiв" окремi богослужiння з вiдповiдними проповiдями й участю вiруючих.

26 18 грудня 1933 р. ця газета iнформувала, що апостольский екзарх для українцiв у США архiєпископ Константин Богачевський наказав вiдправити 24 грудня 1933 р. в усiх американських греко-католицьких церквах богослужiння за голодуючих, а також провести допомоговi акцiї.

27 Пiд вiдозвою пiдписались вiд УПР Д. Левицький та Д. Великанович, а також представники 34 українських органiзацiй i iнституцiй. У документi йшлося: "Бийте у великий дзвiн на тривогу. Український Народе! Велика Україна (...) корчиться нинi в голодових муках i болях, i терпить невиносимий нацiональний гнiт. Росiйськi комунiсти-бiльшовики, що вогнем i мечем знищили Українську Державу над Днiпром, що багнетами насадили свою диктатуру на нашiй землi, розпинають тепер український народ. Вони нищать найкращих його синiв розстрiлами, мучать тюрмами й засланнями i масово виголоджують усе населення на Українi. Це не поголоски й не плiтки, це найчистiша правда! Про цю страшну правду говорить нинi голосно свiт, про цю болячу правду кажуть нашi тамошнi брати у численних листах до своякiв i знайомих, про цю жахливу правду оповiдають i численнi втiкачi з бiльшовицької неволi. Зате цю трагiчну правду закривають комунiсти. З усiх листiв наших нещасних братiв i з усiх оповiдань утiкачiв чуємо розпачливий крик: "Рятуйте, бо гинемо вiд насильництва й голоду!" Український Народе! Де б ти не жив поза межами Великої України, чи в Галичинi, чи на Волинi й Холмщинi, чи в далекiй Австралiї, чи на Буковинi й Бессарабiї, чи в Китаю, чи на Закарпаттi й на емiграцiї в Європi, чи в гарячiй Африцi - нiде Ти не можеш спокiйно приглядатися величезному горю та мукам Твоїх поневолених i голодних братiв. Ти мусиш сказати своє тверде слово гнобителям i цiлому свiтовi про їхню недолю. Ти мусиш зробити все, щоби рятувати загрожене iснування 35-ти мiлiонiв братiв - щоб рятувати тим самим себе, своє нацiональне життя перед загладою (...). Український Народе! Урвалася мiра Твого терпiння. Мовчати далi не можна! Скрiзь де б'ється українське серце, треба не тiльки протестувати проти всiх комунiстичних насильств, але й заворушити сумлiнням цiлого людства, поставити на ноги весь свiт, щоб вiн звернув увагу на Твоє положення й прийшов Тобi з допомогою".

28 30 й 31 липня 1933 р. на перших шпальтах було написано: "З'ЄДНАЙМОСЯ ВСI В ГОРЮ З ВЕЛИКОЮ УКРАЇНОЮ. Усi на протестацiйний фронт! Смерть московським наїздникам!", а 3 й 4 серпня 1933 р. - "Скликайте вiча й наради. Протестуйте проти планового виголоджування України червоною Москвою".

29 Кушнеж Р. Участь української громадськостi Польщi... - С. 135.

30 День жалоби i нацiонального протесту. Комунiкат Українського громадського комiтету рятунку України // Мета; Недiля. - 1933. - 22 жовтня.

31 Атентат вiдбувся 21 жовтня 1933 р., коли член ОУН Микола Лемик на знак протесту проти бiльшовицької голодової полiтики в Українi застрелив секретаря консульства А. Майлова (об'єктом атентату мав бути сам консул).

32 Кушнеж Р. Участь української громадськостi Польщi... - С. 135.

33 Див.: Дiло. - 1933. - 27 жовтня; Новий час. - 1933. - 28 жовтня.

34 Правда. - 1933. - 13 вересня.

35 Biblioteka Narodowa w Warszawie - Mikrofilm 68694. - S. 143.

36 О. Бочковський також опублiкував у "Дiлi" вiд 12 й 13 грудня 1933 р. статтю "Пан Брiо - Совiти та голод на Українi".

The issue of this article is the question of the famine of 1933 in Ukraine in Ukrainian press of Lviv.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ЛЬВIВСЬКА-УКРАЇНСЬКА-ПРЕСА-ПРО-ГОЛОДОМОР-В-УСРР

Similar publications: LRussia LWorld Y G


Publisher:

Николай СидоренкоContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Sidorenko

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

ЛЬВIВСЬКА УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ПРО ГОЛОДОМОР В УСРР // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 27.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ЛЬВIВСЬКА-УКРАЇНСЬКА-ПРЕСА-ПРО-ГОЛОДОМОР-В-УСРР (date of access: 28.07.2021).


Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Rating
0 votes
Related Articles
Превращаясь в пыль, литий неизбежно поднимается в воздух и отравляет все живое вокруг. Самое меньшее, чем грозит литиевая пыль – это слепота. Погибает рыба, питьевая вода становится непригодной для употребления. Кроме того вода является главным ресурсом для добычи лития. Ее катастрофические сокращение отмечают местные жители всех разрабатываемых месторождений.
Catalog: Экология 
22 hours ago · From Naina Kravetz
БОЛГАРСКИЕ СЛУШАТЕЛИ АРТИЛЛЕРИЙСКОГО ОФИЦЕРСКОГО КЛАССА (1901-1914 годы)
Catalog: История 
Yesterday · From Україна Онлайн
ДИНАСТИЧЕСКАЯ ДИПЛОМАТИЯ В РОССИЙСКО-ФРАНЦУЗСКИХ ОТНОШЕНИЯХ 1856-1870 годов
Catalog: Право 
Yesterday · From Україна Онлайн
ФРАНЦИЯ И РАСШИРЕНИЕ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА НА ВОСТОК
Yesterday · From Україна Онлайн
ЗАРУБЕЖНАЯ ИСТОРИОГРАФИЯ ВНЕШНЕЙ ПОЛИТИКИ ПРАВИТЕЛЬСТВ М. ТЭТЧЕР И ДЖ. МЭЙДЖОРА (1980 - 1990-Е ГОДЫ)
Catalog: История 
2 days ago · From Україна Онлайн
ЛОРД ПАЛЬМЕРСТОН В ЕВРОПЕЙСКОЙ ДИПЛОМАТИИ
Catalog: История 
2 days ago · From Україна Онлайн
ОБЩЕЕ СОБРАНИЕ ОТДЕЛЕНИЯ ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ НАУК РАН
Catalog: История 
2 days ago · From Україна Онлайн
ВАЖНЫЕ АСПЕКТЫ ИЗУЧЕНИЯ ИСТОРИИ США XIX ВЕКА
Catalog: История 
2 days ago · From Україна Онлайн
ИМПЕРАТОР БОКАССА I И ВЛАСТЬ В ПОСТКОЛОНИАЛЬНОЙ АФРИКЕ
Catalog: История 
5 days ago · From Україна Онлайн
СРАЖЕНИЕ ЗА КРИТ В МАЕ 1941 ГОДА
Catalog: История 
5 days ago · From Україна Онлайн

Actual publications:

Latest ARTICLES:

ELIBRARY.COM.UA is an Ukrainian library, repository of author's heritage and archive

Register & start to create your original collection of articles, books, research, biographies, photographs, files. It's convenient and free. Click here to register as an author. Share with the world your works!
ЛЬВIВСЬКА УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ПРО ГОЛОДОМОР В УСРР
 

Contacts
Watch out for new publications: News only: Chat for Authors:

About · News · For Advertisers · Donate to Libmonster

Ukraine Library ® All rights reserved.
2009-2021, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of branches, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. After registration at your disposal - more than 100 tools for creating your own author's collection. It is free: it was, it is and always will be.

Download app for smartphones