Libmonster ID: UA-2891

Share this article with friends

Автор: В. М. ДАНИЛЕНКО, С. Л. ЮСОВ

(Київ)

Добржанський О., Макар Ю., Масан О. Хотинщина. Iсторичний нарис. - Чернiвцi: Молодий Буковинець, 2002. -464 с

У 20-х pp. XX ст., коли М.С.Грушевський iнiцiював створення Асоцiацiї iсторичного районознавства України, дослiдження iсторiї країв та регiонiв отримало серйозне пiдґрунтя. "Вертикальний" вимiр дослiдження iсторичного процесу (тобто суцiльний образ соцiального, економiчного, культурного, полiтичного й нацiонального розвитку) мав бути доповнений "горизонтальним" вимiром, який мав на метi вивчення iсторiї "певної сконсолiдованої територiї-землi" (за М.С.Грушевським). Проте в українськiй радянськiй iсторiографiї вiн був значною мiрою спрощений та викривлений вульгарною методологiєю формацiйного пiдходу та класової боротьби. Тож не дивно, що й багатотомна "Iсторiя мiст i сiл Української РСР" була витримана в зазначеному методологiчному ключi, не кажучи вже про те, що бiльша частина цього видання присвячена радянському перiоду та глорифiкацiї досягнень соцiалiстичного будiвництва.

На даний момент необхiдно заповнити прогалини в сферi iсторичного краєзнавства й вiдродити "порайоннi iсторичнi дослiдження" (за М.С.Грушевським). Рецензована праця заповнює одну з таких прогалин i являє собою синтетичний iсторичний нарис про Хотинщину. Цей субрегiон Пiвнiчної Буко-

стр. 197


вини розглядається авторами як адмiнiстративна одиниця, яка сформувалася впродовж XIV-XIX ст. за молдавського, турецького й росiйського панування. Згiдно з сучасним адмiнiстративно-територiальним подiлом це Хотинський, Кельменецький, Сокирянський i частина Новоселицького районiв Чернiвецької областi України, а також частина Єдинецького повiту Молдови.

Дослiдження, якi охоплювали б iсторiю Хотинщини та висвiтлювали її з позицiї нацiонального свiтогляду, досi були вiдсутнi, якщо не брати до уваги коротеньких пiдроздiлiв у посiбнику "Буковина. Нарис iсторiї" (1998 p.), пiдготовленому колективом iсторикiв iз Чернiвецького нацiонального унiверситету iм. Юрiя Федьковича (серед яких були й автори рецензованої книги), а також кiлька розвiдок, присвячених Хотинськiй вiйнi 1621 р. та деяким iншим питанням.

Автори рецензованого науково-популярного нарису, вiдомi iсторики з названого унiверситету - доктори iсторичних наук Добржанський О.В., Макар Ю.I. i кандидат iсторичних наук Масан О.М. - створили першу цiлiсну працю з iсторiї регiону вiд появи первiсних людей до сьогодення. Вони намагалися дати об'єктивне уявлення про всi iсторичнi перiоди, через якi пройшла Хотинщина. Автори синтезували й узагальнили доробок дослiдникiв краю (археологiв та iсторикiв), у тому числi й власнi працi, якi посiдають одне з перших мiсць у сучасному iсторичному краєзнавствi Буковини.

Оскiльки книга розрахована на широке коло читачiв, автори сформували таку структуру, яка через назви роздiлiв i пiдроздiлiв передає важливу iсторичну iнформацiю, що викликає пiзнавальний iнтерес у читача. Цi назви є своєрiдними символами доби або подiй, а також привертають увагу до знакових постатей української iсторiї (наприклад, роздiли "На порозi цивiлiзацiї", "Пiд знаком молдавського туру" та iн.; пiдроздiли "Некрополi легендарних арiїв", "Геродотовi сколоти", "Втекли на Україну, в землю козакiв" тощо). У структурi нарису знайшли своє мiсце доiсторична доба (три роздiли), княжа доба, роздiли, присвяченi iсторiї краю в перiод перебування в складi Молдавського князiвства, Туреччини, Росiї, Румунiї, радянської України, але найбiльше мiсця (понад третину) займає роздiл, що змальовує сучасне становище Хотинщини в незалежнiй Українi. Орiєнтуватися в матерiалi допомагають iменний та географiчний покажчики. Не зайвими є й пiдiбрана до нарису бiблiографiя, що дає доволi повне уявлення про стан наукової розробки iсторiї краю, а також резюме англiйською, нiмецькою, румунською та польською мовами. Видання мiстить значну кiлькiсть iлюстративного матерiалу (малюнкiв i свiтлин).

Автори гармонiйно поєднали розгляд питань полiтичного життя краю з соцiально-економiчним розвитком, духовним i культурним життям, що дає достатньо цiлiсне уявлення про минуле й сьогодення Хотинщини. Утiм, варто було б придiлити бiльше уваги висвiтленню iсторiї духовностi й культури не тiльки в перiод незалежностi України, але й ранiше.

Першi три роздiли ("Середнє Поднiстров'я в найдавнiшу добу", "На порозi цивiлiзацiї", "Давнi слов'яни на берегах Днiстра й Пруту") ґрунтуються на археологiчних дослiдженнях. Автори стверджують про давнiсть заселення краю людьми, розповiдають про низку археологiчних культур, якi передували появi давнiх слов'ян (у добу мiдi край укрився мережею поселень знаменитої трипiльської культури). Реконструкцiї життя давнiх людей за знахiдками археологiв є досить гiпотетичними. Значно достовiрнiшi матерiали - не тiльки археологiчнi, але й письмовi (згадки античних авторiв) - дозволяють авторам стверджувати про заселення краю слов'янами приблизно з V ст. н.е.

стр. 198


Перiодизацiю наступних роздiлiв (окрiм роздiлу "А та слава козацька повiк не поляже") витримано за ознакою державної належностi регiону. У роздiлi "Княжа доба" розповiдається про життя схiднослов'янських племен краю в Київськiй Русi, а згодом i в Галицько-Волинському князiвствi. Iсторiя цього перiоду має важливе значення, бо є початковою ланкою державностi українського народу, до якого належить i бiльша частина населення краю, що живе тут здавна, i яке опинилося на цiй територiї аж нiяк не через мiграцiйнi процеси, як стверджують шовiнiстично налаштованi румунськi iсторики.

Нарис присвячено тисячолiтньому ювiлею мiста Хотина, тож в одному з пiдроздiлiв переконливо аргументується саме такий вiк мiста. Цiкавим i новим є вирiшення проблеми походження назви Хотина. Автори стверджують, що вона походить вiд чоловiчого iменi, поширеного саме в ХI-ХII ст., присвiйна форма вiд якого була "хотiнь", тобто мiсто спочатку називалося Хотiнь.

У роздiлi "Пiд знаком молдавського туру" висвiтлено перiод перебування Хотинщини в складi Молдавського князiвства в час його пiднесення й занепаду пiд натиском туркiв. Автори наводять багато цiкавих i важливих деталей життя краю, використовуючи при цьому новi джерела. Зазначається, що крiпосне право в Молдавiї, а, отже, i на Хотинщинi, було законодавчо оформлене досить пiзно (1646 р.) й не набуло таких потворних форм, як у сусiднiх державах. Як свiдчить аналiз джерел, зроблений авторами, останнє пов'язано з тим, що право помiщикiв розпоряджатися особою селянина було обмежене звичаями. Однак у нарисi вiрно вiдзначено, що з початком турецького панування рiзко посилюється податковий тягар (за першу половину XVII ст. запроваджено 29 нових податкiв!). Зауважимо, що молдавському перiодовi варто було б дати узагальнюючу характеристику, що дозволило б читачевi скласти цiлiсне уявлення про цей перiод. Тут справа ускладнилася тим, що молдавський перiод висвiтлюється й у наступному роздiлi ("А та слава козацька повiк не поляже"), який не вiдповiдає прийнятiй авторами перiодизацiї iсторiї Хотинщини за ознакою державної належностi.

Названий роздiл (до речi, у змiст закралася прикра помилка: роздiл не видiлено особливим шрифтом, як iншi, тож вiн виглядає як назва пiдроздiлу) висвiтлює подiї 2-ої половини XVI-XVII ст., добу боротьби українського народу за власну державнiсть. Найбiльш важливими тут є пiдроздiли, присвяченi Хотинськiй вiйнi 1621 р. та Нацiонально-визвольнiй вiйнi українського народу середини XVII ст. Уже в першому пiдроздiлi цього роздiлу є багато нової й цiкавої iнформацiї. Наприклад, про те, що родич Дмитра Байди-Вишневецького Я.П'ясецький, що брав участь в останньому походi Вишневецького в Молдову, разом iз козацьким отаманом потрапив у полон та був страчений турками, деякий час був комендантом Хотинської фортецi. Або ж припущення авторiв про те, що пиркалаб (староста Хотинської волостi) Єремiя, можливо, є тим самим Єремiєю Могилою, який у кiнцi XVI - на поч. XVII ст. був молдавським господарем i дядьком майбутнього київського митрополита Петра Могили. Варта уваги й згадка про участь (i загибель) Степана Орлика, батька майбутнього гетьмана Пилипа Орлика, у Хотинськiй битвi 1673 p., коли польсько-українське вiйсько на чолi з Я.Собеським розгромило хотинське угруповання туркiв. У наступному роздiлi один iз пiдроздiлiв присвячено перебуванню в Хотинi вже Пилипа Орлика.

У пiдроздiлi "Хотинська вiйна" вiрно вказується, що вирiшальну роль у перемозi 1621 р. над турецькою армiєю на чолi з султаном Османом II вiдiграли українськi козаки пiд керiвництвом П.Сагайдачного. Проте майже нiчого не

стр. 199


сказано про причини вiйни та значення перемоги. Така незрозумiла лакуна зменшує заслуги козацтва. Автори цiлком справедливо виступають проти спрощеного тлумачення часiв турецького панування на українських землях, але ж, як ми бачимо на прикладi з Хотинською вiйною, варто було б охарактеризувати османську експансiю, бо iнакше незрозумiлими стають причини турецько-польських i турецько-росiйських воєн. Але загалом автори аргументовано характеризують розвиток Хотинщини у XVIII ст. як певний поступ в економiчному життi краю, благоустрої Хотина, i, навiть, у церковному будiвництвi (роздiл "У володiннi падишаха").

Хоча автори вказують, що вiйни, якi вела Росiя, були загарбницькими, однак вони визнають, що приєднання Хотинщини до Росiї "мало певне позитивне значення для українцiв", бо вони "прилучилися до головного масиву етнiчних українських територiй, отримали можливiсть розширювати економiчнi та культурнi стосунки з єдинокровними братами" (с. 135).

У роздiлi "В кiгтях царського орла" досить докладно змальовується соцiально-економiчний розвиток краю, адмiнiстративно-територiальний устрiй, стан освiти й культури, показується поступ у ринкових вiдносинах, будiвництвi шляхiв, торгiвлi тощо. Це дає авторам змогу зробити об'єктивний висновок про те, що Хотинщина в перiод росiйського панування не була занедбаним краєм (передусiм це стосується повiтового центру). Однак справедливо вказується, що iмперська влада цiлеспрямовано й наполегливо здiйснювала полiтику ро-сiйщення, використовуючи для цього всi доступнi засоби iдеологiчного впливу, а також освiту. Автори показують вплив на Хотинщину українського нацiонального руху в Галичинi й на Буковинi (утiм занадто коротко). У наступному роздiлi - "На перепуттi" - на сторiнках, де описується життя краю в 1917 -1918 pp. цьому питанню придiляється вже бiльше уваги. Зокрема, уперше показано зв'язки Хотинщини з Центральною Радою. Iнакше, порiвняно з працями радянського перiоду, оцiнюється дiяльнiсть бiльшовикiв у регiонi та в частинах росiйської 8-ї армiї.

Румунський перiод iсторiї Хотинщини автори оцiнюють украй негативно, про що свiдчить сама назва роздiлу - "Румунська окупацiя". Це простежується вiд першого пiдроздiлу ("Хотинське повстання"), де йдеться про репресiї окупантiв проти населення пiсля поразки Хотинського повстання, i аж до останнього пiдроздiлу ("Розмовляти тiльки по-румунськи"), в якому автори викривають шовiнiстичну, асимiляцiйну полiтику уряду Румунiї щодо українцiв Хотинщини. У роздiлi показано, що опiр цiй полiтицi мав лiворадикальний характер, що пов'язується з безпрецедентною iдеологiчною кампанiєю, що її вiв Радянський Союз. Українськi нацiональнi сили Хотинщини в цей перiод були органiзацiйно слабшi, нiж на iнших буковинських землях, що до 1918 р. перебували в складi Австро-Угорщини.

Iз початком II свiтової вiйни СРСР, ламаючи мiжнароднi угоди, приєднав Пiвнiчну Буковину та Бессарабiю до радянської України. Проте, слушно зауважують автори, це "стало актом iсторичної справедливостi щодо возз'єднання українського народу у своїй, нехай на той час пiдневiльнiй, державi" (с. 9). У книзi висвiтлено репресiї бiльшовицького режиму на Хотинщинi в 1940 -1941 pp., хоча автори не забули й про позитивнi явища радянського господарювання, особливо в освiтнiй i медичнiй сферах.

Традицiйно висвiтлюються наслiдки другої румунської окупацiї, пiд час якої Хотинщина зазнала великих втрат серед населення, а мiсто було практично зруйноване. Розповiдаючи про хотинське молодiжне пiдпiлля 1941 -

стр. 200


1942 pp., автори не наголошують на його комунiстичнiй спрямованостi й навiть не згадують, що юнаки-пiдпiльники були комсомольцями (у працях радянського перiоду саме це висувалося на перший план). Узагалi, iдеологiчна характеристика дiй пiдпiльникiв вiдсутня, що в необiзнаного читача може викликати враження щодо примiтивно-терористичного характеру пiдпiлля.

У наступному роздiлi - "У складi радянської України" - вiдображено розвиток Хотинщини в складi Української РСР. Розкривається репресивна полiтика комунiстичної влади в повоєнний перiод, а також показано причини страшного голоду, який лютував у Бессарабiї. Голод 1946-1947 pp., як аргументовано доводять автори, був зумовлений жорстокою кампанiєю хлiбозаготiвель. Загалом же, вiдзначають автори, у радянський перiод на Хотинщинi вiдбулися вагомi соцiально-культурнi та економiчнi перетворення, але слушно стверджується, що "тотальна русифiкацiя духовного життя, iдеологiчний терор ... розмивали пiдґрунтя нацiональної свiдомостi краян, робили їх слухняним знаряддям у руках комунiстичного режиму" (с. 253).

Найбiльший роздiл, який займає понад третину книги, присвячено розвитковi Хотинщини в добу незалежностi України. Докладно змальовується процес нацiонального вiдродження в краї, суспiльнi, соцiально-економiчнi змiни. Велика увага придiляється культурному та релiгiйному життю. Важливим є пiдроздiл про вiдомих дiячiв, уродженцiв Хотинщини, i їхнi зв'язки з малою батькiвщиною, зокрема згадується про дiяльнiсть громадського товариства "Земляки Хотинщини". Окремий пiдроздiл присвячено мiжнародним зв'язкам регiону.

Автори вказують, що в радянськi часи дослiдники змушенi були вiдображати лише "зореноснi досягнення" соцiалiстичного будiвництва (с. 5), але при читаннi останнього роздiлу - "В незалежнiй Українi" - iнодi складається враження, що вiдображено здебiльшого "зореноснi досягнення", але вже "незалежного будiвництва". Утiм, ми приєднуємося до авторської позицiї, що "лише в умовах незалежної суверенної України Хотинщина нарештi вiльно розвиватиметься, хоча для цього буде потрiбно чимало часу" (с. 9).

Деякi упущення й вади, без яких не може обiйтися жодна праця, пов'язанi з тим, що, як указують самi автори, дана книга не претендує на повне висвiтлення iсторiї Хотинщини, це лише перша спроба її вiдтворення. У цiлому рецензований нарис дуже потрiбний i корисний як для науковцiв, так i для широкого читацького загалу.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Критика-та-бiблiографiя-ДОБРЖАНСЬКИЙ-О-МАКАР-Ю-МАСАН-О-ХОТИНЩИНА-IСТОРИЧНИЙ-НАРИС

Similar publications: LRussia LWorld Y G


Publisher:

Олександр ПанContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

Критика та бiблiографiя. ДОБРЖАНСЬКИЙ О., МАКАР Ю., МАСАН О. ХОТИНЩИНА. IСТОРИЧНИЙ НАРИС // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Критика-та-бiблiографiя-ДОБРЖАНСЬКИЙ-О-МАКАР-Ю-МАСАН-О-ХОТИНЩИНА-IСТОРИЧНИЙ-НАРИС (date of access: 27.07.2021).


Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Олександр Пан
Львiв, Ukraine
690 views rating
24.08.2014 (2529 days ago)
0 subscribers
Rating
0 votes
Related Articles
ЗАРУБЕЖНАЯ ИСТОРИОГРАФИЯ ВНЕШНЕЙ ПОЛИТИКИ ПРАВИТЕЛЬСТВ М. ТЭТЧЕР И ДЖ. МЭЙДЖОРА (1980 - 1990-Е ГОДЫ)
Catalog: История 
24 hours ago · From Україна Онлайн
ЛОРД ПАЛЬМЕРСТОН В ЕВРОПЕЙСКОЙ ДИПЛОМАТИИ
Catalog: История 
24 hours ago · From Україна Онлайн
ОБЩЕЕ СОБРАНИЕ ОТДЕЛЕНИЯ ИСТОРИКО-ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ НАУК РАН
Catalog: История 
24 hours ago · From Україна Онлайн
ВАЖНЫЕ АСПЕКТЫ ИЗУЧЕНИЯ ИСТОРИИ США XIX ВЕКА
Catalog: История 
24 hours ago · From Україна Онлайн
ИМПЕРАТОР БОКАССА I И ВЛАСТЬ В ПОСТКОЛОНИАЛЬНОЙ АФРИКЕ
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
СРАЖЕНИЕ ЗА КРИТ В МАЕ 1941 ГОДА
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
ОЧЕРКИ ОБ ИСТОРИКАХ ФРАНЦИИ. ПО СТРАНИЦАМ "ФРАНЦУЗСКОГО ЕЖЕГОДНИКА"
4 days ago · From Україна Онлайн
НЕОМАЛЬТУЗИАНСКИЙ ЦИКЛ НА ПРИМЕРЕ ИСПАНИИ XVI - XVII ВЕКОВ
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
Пришельцы, Земли нашей Гости — посланцы не мира сего, а Иного, Огня за чертой. Выход к нам из него — шаг один из Эфирного царства как Глуби Земли.
Catalog: Философия 
5 days ago · From Олег Ермаков
ЭТНОПОЛИТИЧЕСКИЙ КОНФЛИКТ В СЕВЕРНОЙ ИРЛАНДИИ: ПРОШЛОЕ И НАСТОЯЩЕЕ
Catalog: История 
6 days ago · From Україна Онлайн

Actual publications:

Latest ARTICLES:

ELIBRARY.COM.UA is an Ukrainian library, repository of author's heritage and archive

Register & start to create your original collection of articles, books, research, biographies, photographs, files. It's convenient and free. Click here to register as an author. Share with the world your works!
Критика та бiблiографiя. ДОБРЖАНСЬКИЙ О., МАКАР Ю., МАСАН О. ХОТИНЩИНА. IСТОРИЧНИЙ НАРИС
 

Contacts
Watch out for new publications: News only: Chat for Authors:

About · News · For Advertisers · Donate to Libmonster

Ukraine Library ® All rights reserved.
2009-2021, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of branches, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. After registration at your disposal - more than 100 tools for creating your own author's collection. It is free: it was, it is and always will be.

Download app for smartphones