Автор: О. В. ЯНКОВСЬКА

(Київ)

23 лютого ц.р. в Iнститутi iсторiї України НАНУ вiдбувся круглий стiл "Хрущовська "вiдлига": передумови, реалiї, наслiдки (з приводу 50-рiччя XX з'їзду КПРС)". Для обговорення пропонувалися такi питання: радянське повоєнне суспiльство: передумови хрущовських реформ; сталiнiзм та суспiльство: морально-психологiчний аспект; об'єктивнi й суб'єктивнi чинники десталiнiзацiї радянської країни; XX з'їзд КПРС i його значення для модернiзацiї тоталiтарної системи; внесок М. Хрущова у викриття сталiнiзму; нацiональне питання як iнструмент полiтичної боротьби; роль XX з'їзду КПРС у припиненнi масових репресiй; початок десталiнiзацiї в Українi; мiжнародний аспект останньої; iсторiографiя проблеми.

Вступне слово виголосив директор Iнституту iсторiї України НАНУ академiк НАН України Смолiй В. А., який вiдзначив, що XX з'їзд КПРС став багато в чому поворотним пунктом в iсторiї СРСР, хоча не всi покладенi на нього надiї згодом виправдалися. З'їзд i особливо iсторична доповiдь М. Хрущова "Про культ особи та його наслiдки" дали поштовх процесовi оновлення суспiльства, поклали початок розвiнчанню деяких соцiальних мiфiв сталiнiзму, вивiльненню суспiльної свiдомостi вiд догм та iдеологiчних стереотипiв.

В обговореннi взяли участь: Бажан О. Г. - кандидат iсторичних наук, старший науковий спiвробiтник вiддiлу регiональних проблем iсторiї України Iнституту iсторiї України НАНУ; Бiлокiнь С. I. - доктор iсторичних наук, провiдний науковий спiвробiтник вiддiлу iсторiї України 2-ї половини XX ст., директор Центру культурологiчних студiй Iнституту iсторiї України НАНУ; Даниленко В. М. - доктор iсторичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завiдувач вiддiлу iсторiї України 2-ї половини XX ст. Iнституту iсторiї України НАНУ; Кондрацький А. А. - кандидат iсторичних наук, секретар комiсiї Київради з питань поновлення прав реабiлiтованих, голова Київського товариства полiтв'язнiв i жертв репресiй; Копиленко О. Л. - доктор юридичних наук, професор, вiце-президент Академiї правових наук України, директор Iнституту законодавства Верховної Ради України; Кульчицький С. В. - доктор iсторичних наук, професор, завiдувач вiддiлу iсторiї України 20-30-х рр. XX ст., заступник директора Iнституту iсторiї України НАНУ; Лисенко О. Є. - доктор iсторичних наук, професор, завiдувач вiддiлу iсторiї України перiоду Другої свiтової вiйни Iнституту iсторiї України НАНУ; Майборода О. М. - доктор iсторичних наук, професор, завiдувач вiддiлу етнополiтологи Iнституту полiтичних та етнонацiональних дослiджень НАН України; Офiцинський Р. А. - кандидат iсторичних наук, доцент кафедри iсторiї України Ужгородського нацiонального унiверситету; Романюк I. М. - кандидат iсторичних наук, доцент Вiнницького нацiонального унiверситету iм. М. Коцюбинського; Рубльов О. С. - доктор iсторичних наук, учений секретар Iнституту iсторiї України НАНУ; Шаповал Ю. I. - доктор iсторичних наук, професор, керiвник Центру iсторичної полiтологiї Iнституту полiтичних та етнонацiональних дослiджень НАН України; Удод О. А. - доктор iсторичних наук, провiдний науковий спiвробiтник вiддiлу iсторiї України 20 - 30-х pp. XX ст. Iнституту iсторiї України НАНУ.

стр. 236

Учасники круглого столу пiдкреслювали, що критика культу особи не порушувала основ соцiалiстичного суспiльства й державного устрою. Соцiально-економiчна система, створена бiльшовиками, не була природною. Тому вона не мала майбутнього. Цiкава дискусiя розгорнулася з приводу думки, висловленої доктором iсторичних наук С. В. Кульчицьким про те, що сталiнiзм - це теж ленiнiзм, у полегшеному вимiрi. Щоправда, Ленiн наприкiнцi свого життя зробив спробу переосмислити свою концепцiю побудови соцiалiзму в працi "Про кооперацiю". Виступаючi робили акцент на тому, що викриття сталiнiзму здiйснювалося людьми, якi самi були продуктом цiєї епохи та спiльниками злодiянь вождя. Тож свiдомо чи пiдсвiдомо М. Хрущов спрямовував його в таке русло, щоб, звинувативши певне коло керiвних осiб, перекласти на них всю провину за помилки й терор, зберiгаючи при цьому систему та себе на вирiшальних позицiях у нiй.

Незважаючи на значну часову вiдстань, закрита доповiдь М. Хрущова на XX з'їздi КПРС усе ж не втратила свого, як висловився доктор iсторичних наук Шаповал Ю. I., емблематичного характеру. I не лише в сенсi того, що вона символiзувала "вiдлигу", а й у тому, що вона демiфологiзувала явище, котре не можна повертати нi в яких формах, звiсно за умови, якщо саме суспiльство прагне сповiдувати демократичний спосiб мислення.

Permanent link to this publication: