Libmonster ID: UA-3185

Share this article with friends

Автор: В. В. СОЛОВЙОВА

У статтi розглядається процес становлення, дiяльнiсть, завдання української консульської служби за доби нацiонально-визвольних змагань 1917 - 1920 рр. Аналiзується процес створення нормативно-правової бази для впровадження системи консульських представництв. Автор пiдкреслює залежнiсть дiяльностi консульств вiд мiжнародно-правового статусу України. Робиться висновок, що консульськi установи вiдiгравали важливу роль у налагодженнi мiжнародних стосункiв України.

Консульська служба, яка забезпечує права й законнi iнтереси громадян за кордоном, є важливою складовою зовнiшньої полiтики держави. Першi кроки по її створенню були зробленi Українською Центральною Радою, яка 22 грудня 1917 р. прийняла закон про створення Генерального секретарства мiжнародних справ. Нарiвнi iз мiждержавними зносинами вiдомство мало охороняти iнтереси українських громадян поза межами України, а також чужоземних громадян в Українi1 . У дусi закону секретарство розробило законопроект "Про установи для охорони iнтересiв українських пiдданих за межами УНР", згiдно з яким до обов'язкiв консульських установ вiдносилось оформлення вiдповiдних документiв для виїзду за кордон i повернення в Україну, надання матерiальної та правової допомоги громадянам, якi перебувають за межами УНР тощо2 .

У процесi мiжнародного визнання Української Народної Республiки робота по створенню консульських установ за кордоном набувала практичного характеру. Реальнi умови для iснування українських консульств у країнах Центральної Європи з'явилися пiсля пiдписання Берестейського договору. У статтi IV цього документу вiдзначалося: "дипломатичнi та консулярнi зносини мiж сторонами, що заключають договiр, почнуться зараз по ратифiкацiї мирного договору. Для можливого найбiльшого допущення консулiв обох сторiн застерiгаються окремi умови"3 . Навеснi 1918 р. в складi Мiнiстерства закордонних справ розпочав роботу консульський вiддiл на чолi з досвiдченим урядовцем О. Суховерським4 .

За доби Української Держави процес створення законодавчої бази для охорони iнтересiв українських громадян за кордоном набув подальшого розвитку,


Соловйова Вiкторiя Вiкторiвна - канд. iст. наук, доцент, проректор iз наукової роботи Бердянського iнституту пiдприємництва.

стр. 84


що диктувалося нагальною потребою впорядкування системи консульського представництва. Юридичний вiддiл Мiнiстерства закордонних справ протягом липня-жовтня 1918 р. розробив низку законопроектiв стосовно консульських установ. Мiжвiдомча комiсiя, створена за наказом мiнiстра закордонних справ Д. Дорошенка й очолювана радником мiнiстерства I. Красковським, винесла їх на затвердження Ради Мiнiстрiв. Законопроекти були спрямованi на впорядкування вже iснуючої системи консульської служби й стосувались основних засад її дiяльностi: розробки консульських штатiв; визначення мiсцевостей, де мають бути консульськi представництва; вироблення консульського дiловодства й тарифу. Крiм цього, юридичний вiддiл пiдготував законопроект про державну iспитову комiсiю, яка мала здiйснювати апробацiю кандидатiв на консульськi посади. "Такi заходи юридичного вiддiлу, - пiдкреслював часопис "Вiдродження", - дають надiю, що в недалекiм часi органiзацiя консульських представництв Української Держави набуде сталих форм, що полiпшать надзвичайно важкi сучаснi умови працi українським консульським працiвникам, бо вони матимуть точнi вказiвки, а також знатимуть певний круг обов'язкiв, а це, у свою чергу, вiдiб'ється корисно на судьбi тих горожан української держави, що приволенi жити за кордоном"5 .

4 липня 1918 р. Рада Мiнiстрiв ухвалила закон "Про заклад генеральних консульств i консульських агентiв за кордоном", який запроваджував органiзацiйну класифiкацiю консульських установ (генеральне консульство, консульськi агентства I й II розрядiв). Процес реорганiзацiї консульської служби вимагав бiльш досконалої системи диференцiацiї консульств. 6 листопада 1918 р. Рада Мiнiстрiв ухвалила закон, що встановлював новi штати та мiсця дислокацiї консульств України за кордоном, а також чотири види консульських установ: генеральне консульство, вiце-консульство, консульство й консульське агентство6 .

Орiєнтацiя зовнiшньополiтичного й зовнiшньоекономiчного курсу Української Держави на країни Четверного союзу, насамперед Нiмеччину й Австро-Угорщину, визначила плани щодо розгортання широкої мережi консульських установ у цих країнах. Там, а також у Болгарiї та Туреччинi, планувалося вiдкрити 24 консульства. Як перший крок до встановлення дипломатичних стосункiв iз країнами Антанти Мiнiстерство закордонних справ планувало розмiстити 8 консульств у нейтральних європейських країнах.

За доби Української Держави в Центральнiй Європi були створенi генеральне консульство в Берлiнi, консульство в Мюнхенi (Королiвство Баварiя - Вiльна Держава Баварiї), Данцигу (Нiмеччина), Женевi й Цюрiху (Конфедерацiя Швейцарiї). З 1918 р. при українському посольствi в Австро-Угорщинi й дипломатичнiй мiсiї у Швейцарiї працювали консульськi вiддiли7 , дiяльнiсть яких важко переоцiнити, адже саме вони пiдготували грунт до бiльш широких дипломатичних стосункiв України з європейськими країнами.

Головним завданням консульських установ була правова охорона громадян України, якi з тих чи iнших причин опинилися за кордоном, надання їм фiнансово-матерiальної допомоги. Спецiальними постановами Ради Мiнiстрiв Української Держави мiнiстерствам фiнансiв i внутрiшнiх справ видiлялися фонди для надання одноразової й перiодичної допомоги (як грошима, так i харчами) для українцiв, якi звертались по субсидiї до консульських установ. Надзвичайне навантаження припадало на консульськi установи в країнах, де перебували українськi вiйськовополоненi. Подекуди при вiдсутностi дипломатичних представництв їх функцiї виконували консульства.

Iз вiдновленням УНР й переорiєнтацiєю зовнiшньої полiтики на країни Антанти, а також нав'язанням мiжнародних зв'язкiв iз країнами, що утворилися внаслiдок розпаду Австро-Угорської iмперiї, мережа українських консульських установ значно розширилася. У Чехословаччинi в 1919 р. були вiдкритi кон-

стр. 85


сульство в Празi й консульська агенцiя в Кошице; в Угорщинi, Iталiї при українських надзвичайних мiсiях були вiдкритi консульськi вiддiли. У 1920 р. в Польщi розгорнули роботу консульства у Варшавi та Гданську8 .

Створення широкої мережi дипломатичної й консульської служби вимагало спецiально пiдготовлених кадрiв. Уже 20 квiтня 1918 р. при Українському товариствi економiстiв було засновано консульськi курси. Державна адмiнiстрацiя гетьмана П. Скоропадського пiдтримала цю iнiцiативу матерiально9 . Як уже вiдзначалося, рiвень професiйної пiдготовки працiвникiв консульської служби мала визначати державна iспитова комiсiя. За доби Директорiї, в умовах погiршення внутрiшньої ситуацiї та ескалацiї мiжпартiйної боротьби в проводi республiки, процес пiдготовки працiвникiв консульської служби набув полiтичного характеру - бiльшiсть фахових спецiалiстiв, якi були призначенi гетьманським урядом, звiльнялися зi своїх посад, а їхнi мiсця займали недосвiдченi спiвробiтники - члени українських соцiалiстичних партiй, що мали вплив у проводi УНР. В. Чехiвський - голова уряду й мiнiстр закордонних справ, за словами О. Шульгiна, прагнув послати за кордон "якомога бiльше представникiв української iнтелiгенцiї, щоб урятувати її вiд страшного лихолiття"10 .

Д. Дорошенко, мiнiстр закордонних справ Української Держави, був свiдком цього "масового" виїзду українцiв за кордон. "До численних мiсiй, делегацiй, комiсiй, якi лаштувалися до виїзду за кордон - дипломатичних, вiйськових, торговельних i всяких iнших, - згадував вiн, - старалися вписатися трохи не всi свiдомi українцi з дiтьми й онуками, з усiєю своєю рiднею до сьомого колiна. Мiнiстерство закордонних справ обернулось нiби в якесь емiграцiйне чи транс-портове бюро: властиво те тiльки й робило, що виставляло паспорти, добувало валюту, клопоталося за вагони. Цим способом справдi вивезено було з Києва сотнi, коли не тисячi української iнтелiгенцiї"11 . Проте, у бiльшостi українських консульських установ продовжували працювати досвiдченi фахiвцi. Зокрема, головою консульства в Мюнхенi було призначено вiце-директора департаменту чужоземних зносин Мiнiстерства закордонних справ УНР В. Оренчука12 . У консульському вiддiлi українського посольства в Берлiнi працювали досвiдченi спiвробiтники Г. Фрiк, В. Павлов, В. Левицький, А. Коваленко, В. Котко; у Цюрiху - О. Дем'яненко; у Бернi - Д. Андрiєвський та iн.13

Дiяльнiсть консульств у центральноєвропейських країнах залежала вiд мiжнародно-правового статусу, який мали українськi дипломатичнi представництва в тiй чи iншiй країнi. Якщо Українська держава була визнана de jure (Нiмеччиною, Австро-Угорщиною), то консульства й консульськi вiддiли при посольствах мали чiтко окресленi функцiї на територiї країни представництва. Зокрема, у консульському вiддiлi українського посольства в Нiмеччинi протягом 1919 р. 1143 громадянина УНР одержали посвiдчення на перебування в цiй країнi й перехiднi свiдоцтва, 6181 - українськi паспорти, а 1369 українцям, якi виїжджали до Америки через Нiмеччину, були завiзованi українськi паспорти, що значно полегшило одержання дозволу на виїзд. Варто вiдзначити, що прибутки консульського вiддiлу становили значну частину доходiв українського посольства в Нiмеччинi. Так, протягом 1919 р. прибуток вiддiлу дорiвнював 399 955 нiмецьких марок14 .

Українське посольство в Австрiї, за словами Д. Дорошенка, у зв'язку з розгортанням мережi дипломатичних представництв УНР в Європi, стало "осередковим пунктом, куди з'їздили всi мiсiї, щоб звiдси, добувши вiзи, чимчикувати далi на всi сторони свiту"15 . Консульський вiддiл посольства очолював старший секретар В. Полетика, секретарем було призначено вiдомого українського журналiста М. Троцького16 .

У державах, якi визнавали УНР de facto, консульськi установи мали протягом кiлькох мiсяцiв добиватися права присутностi, а це значно ускладнювало

стр. 86


процес вiльного пересування громадян України в iншi держави, вiзування їхнiх паспортiв дипломатичними представництвами країн, до яких вони виїжджали. Зокрема, голова дипломатичної мiсiї УНР в Угорщинi М.Галаган 7 листопада 1919 р. писав мiнiстровi закордонних справ, що польський дипломатичний представник у Будапештi "вiдмовляється виставляти вiзи на наших паспортах на тiй пiдставi, що наша держава не визнана незалежною, а мiсiя не може вважатись офiцiйним представництвом"17 . Доречно згадати ситуацiю в Iталiї, де тривалий час не визнавалися українськi паспорти18 .

У деяких країнах, якi хоч i не визнали УНР (Швейцарiя, Чехословаччина), прихильне ставлення до України їх державного проводу давало консульським установам можливiсть дiяти вiльно й безперешкодно. Швейцарiя, подiбно до Австрiї, була центром дипломатичного життя Європи. У Бернi, Цюрiху й Женевi українськi консульськi установи дiяли без обмежень, вирiшуючи справи виїзду дипломатичних представникiв УНР у країни призначення в повному порозумiннi з дипломатичними представництвами iнших держав у Швейцарiї.

Автор дослiдження з iсторiї української консульської служби В. Трембiцький, розкриваючи головнi функцiї консульств УНР, наголошує, що вони не обмежувались охороною прав українських громадян i наданням їм фiнансової допомоги - вони також вели торгiвельно-економiчнi справи з країнами, з якими Україна мала вiдповiднi угоди; опрацьовували програми можливих економiчних взаємин; здiйснювали роботу з повернення на Батькiвщину українських вiйськовополонених тощо19 .

Процес лiквiдацiї консульських установ розпочався 1921 р. Одними з перших у Центральнiй Європi були закритi консульства в Польщi (пiсля пiдписання Ризького договору мiж Польщею та РСФРР). Наприкiнцi 1924 р. були злiквiдованi консульськi установи в Нiмеччинi та Угорщинi20 .

Поряд з українськими дипломатичними представництвами в Центральнiй Європi консульськi установи УНР вiдiграли важливу роль у налагодженi мiждержавних стосункiв України. Попри брак коштiв i квалiфiкованих працiвникiв, вони провели велику роботу, перш за все iз захисту прав громадян України за кордоном. В умовах визнання консульськi установи ставали головною сполучною ланкою мiж Українською Народною Республiкою та європейською спiльнотою.

-----

1 Українська Центральна Рада: Документи i матерiали у двох томах. - К., 1997. - Т. 2. - С. 62.

2 Веденєєв Д. На захистi прав українства (3 iсторiї консульської служби України) // Розбудова держави. - 1994. - N 4. - С. 34.

3 Дорошенко Д. Iсторiя України. 1917 - 1923. - Ужгород, 1923 - Т. 1. - С. 424.

4 Веденєєв Д. Вказ. праця. - С. 33.

5 Вiдродження. - 1918. - 2 жовтня.

6 Веденєєв Д. Вказ. праця. - С. 36 - 37.

7 Трембiцький В. Українська консульська служба, 1918 - 1924 роки // Лiтературна Україна. - 1990. - 16 серпня.

8 Там само.

9 Веденєєв Д. Вказ. праця. - С. 37.

10 Шульгин О. Без територiї. - К., 1998. - С. 171.

11 Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле. - Л., 1923. - 4.IV. - С. 4.

12 Вiдродження. - 1918. - 13 листопада.

13 Центральний державний архiв вищих органiв влади України (далi - ЦДАВОВУ). -Ф. 4455. - Оп. 1. - Спр. 4. - Арк. 1.

14 Центральний державний iсторичний архiв України у Львовi (далi - ЦДIАУЛ). - Ф. 3619. - Оп. 1. - Спр. 12. - Арк. 36 - 37.

15 Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле. - 4.IV. - С. 49.

стр. 87


16 ЦДIАУЛ. - Ф. 581. - Оп. 1. - Спр. 21. - Арк. 1.

17 ЦДАВОВУ. - Ф. 3518. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 115.

18 Трембiцький В. Вказ. праця.

19 Там само.

20 Шевченко I. Бiля витокiв // Полiтика i час. - 1995. - N 9. - С. 79.

The process of formation, activity, programme of Ukrainian consular service during the period of national liberation contest of 1917s - 1920s is examined in the article. The process of creation of normative-lawful basis for introduction of the system of consular representatives is analyzed. The author emphasizes on the dependence of the representatives' activity on the international legal status of Ukraine. The conclusion is made that consular institutions played a huge role in the establishment of international relations of Ukraine.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/КОНСУЛЬСЬКА-СЛУЖБА-УНР-У-ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ-РЕГIОНI

Similar publications: LRussia LWorld Y G


Publisher:

Николай СидоренкоContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Sidorenko

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

КОНСУЛЬСЬКА СЛУЖБА УНР У ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГIОНI // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 27.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/КОНСУЛЬСЬКА-СЛУЖБА-УНР-У-ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ-РЕГIОНI (date of access: 02.08.2021).


Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
1438 views rating
27.08.2014 (2532 days ago)
0 subscribers
Rating
0 votes
Related Articles
«Мы могли бы ШАНТАЖИРОВАТЬ весь мир – и нам бы давали деньги на обслуживание». Тишина!! Занавес!! Украинская дипломатия испустила последний вздох. Думаете все? Ведь уже сказанного с лихвой хватит чтобы поставить под сомнение авторитет США, как мирового лидера. Итак, нардеп выразил уверенность, что встреча Байдена с Зеленским пройдет «на повышенных тонах», дескать Украина имеет на это право по итогам соглашения между США и Германией по СП-2.
Catalog: Разное 
3 days ago · From Naina Kravetz
Как нам без всякой мистики побеседовать с человеческой душой и узнать у нее тайны Мира.
Catalog: Философия 
4 days ago · From Олег Ермаков
ОПЫТ ВЕНГЕРСКИХ РЕФОРМ. К 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ ЯНОША КАДАРА
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
ЗАРУБЕЖНАЯ ИСТОРИОГРАФИЯ ГАБСБУРГСКОЙ МОНАРХИИ. XX - начало XXI века
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
СОВРЕМЕННЫЙ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КРИЗИС В ГРЕЦИИ И ГРЕКО-ГЕРМАНСКИЕ ОТНОШЕНИЯ
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
ИСТОРИЯ СОВЕТСКО-ВЕНГЕРСКИХ ОТНОШЕНИЙ В 1945-1989 годах
Catalog: История 
4 days ago · From Україна Онлайн
Х. Духхардт. МИР В ЕВРОПЕ РАННЕГО НОВОГО ВРЕМЕНИ. ИЗБРАННЫЕ ТРУДЫ 1979-2011
Catalog: История 
5 days ago · From Україна Онлайн
Превращаясь в пыль, литий неизбежно поднимается в воздух и отравляет все живое вокруг. Самое меньшее, чем грозит литиевая пыль – это слепота. Погибает рыба, питьевая вода становится непригодной для употребления. Кроме того вода является главным ресурсом для добычи лития. Ее катастрофические сокращение отмечают местные жители всех разрабатываемых месторождений.
Catalog: Экология 
6 days ago · From Naina Kravetz
БОЛГАРСКИЕ СЛУШАТЕЛИ АРТИЛЛЕРИЙСКОГО ОФИЦЕРСКОГО КЛАССА (1901-1914 годы)
Catalog: История 
6 days ago · From Україна Онлайн
ДИНАСТИЧЕСКАЯ ДИПЛОМАТИЯ В РОССИЙСКО-ФРАНЦУЗСКИХ ОТНОШЕНИЯХ 1856-1870 годов
Catalog: Право 
6 days ago · From Україна Онлайн

Actual publications:

Latest ARTICLES:

ELIBRARY.COM.UA is an Ukrainian library, repository of author's heritage and archive

Register & start to create your original collection of articles, books, research, biographies, photographs, files. It's convenient and free. Click here to register as an author. Share with the world your works!
КОНСУЛЬСЬКА СЛУЖБА УНР У ЦЕНТРАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОМУ РЕГIОНI
 

Contacts
Watch out for new publications: News only: Chat for Authors:

About · News · For Advertisers · Donate to Libmonster

Ukraine Library ® All rights reserved.
2009-2021, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of branches, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. After registration at your disposal - more than 100 tools for creating your own author's collection. It is free: it was, it is and always will be.

Download app for smartphones