Libmonster ID: UA-3269

Заглавие статьи КАРТОТЕКА МИРОНА КОРДУ БИ "БІБЛІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ": СТРУКТУРА ТА ПРИНЦИПИ СКЛАДАННЯ
Автор(ы) ПІХ О. М.
Источник Український історичний журнал,  № 4, 2007, C. 175-183

У статті висвітлено проблеми формування картотеки М. Кордуби "Бібліографія історії України", а також проаналізовано її структуру та узагальнено принципи підбору вченим бібліографічного матеріалу.

Мирон Михайлович Кордуба (1876 - 1947) належить до числа найвизначніших українських істориків. Таке високе звання вчений заслужив своїми фаховими дослідженнями з політичної та економічної історії України, історичної географії й картографії, демографії, статистки, етнографії тощо1. Крім того, серед його багатогранної наукової спадщини значне місце займають бібліографічні праці, рецензії, аналітичні публікації з української та зарубіжної історіографії, огляди журнальних і газетних статей в Україні, Польщі, Німеччині, Австрії.


Піх Олег Михайлович - мол. наук, співроб. центру досліджень українсько-польських відносин Інституту українознавства імені І.Крип якевича НАН України.

стр. 175


Історичною бібліографією М. Кордуба почав цікавитися ще у студентські роки. За сприяння свого наставника - М. Грушевського - він опублікував близько сотні рецензій на праці українських, німецьких, російських, польських, італійських учених, брав активну участь у роботі Бібліографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка в Львові як референт бібліотеки останнього, під час чергувань у ній описував нові надходження літератури. З одного боку, вчений опрацьовував матеріали для власних творчих цілей, а з іншого, - систематизував історичні знання для їх подальшого практичного використання дослідниками й збагачення української науки загалом. Рецензії та критико-бібліографічні праці його мали значний резонанс як у вітчизняних, так і в зарубіжних наукових колах, сприяли зміцненню авторитету історика2. Водночас своїм головним завданням він вбачав складання великої бібліографії з історії України.

Серед неопублікованих праць М. Кордуби збереглася велика картотека, яку вчений назвав "Бібліографія історії України"3. Вона відзначається як широким охопленням тематичних проблем, так і значним обсягом використаних у ній матеріалів. Історик працював над її складанням понад два десятиліття. Можна стверджувати, що ця робота стала справою всього його життя. Володіючи кількома західноєвропейськими та слов'янськими мовами, М. Кордуба мав змогу не лише ознайомлюватися з кращими досягненнями світової науки в галузі бібліографії, а й використовувати зарубіжні історичні дослідження поряд з українськими для поповнення власної картотеки.

Активну роботу над збиранням матеріалів до "Бібліографії...", які охоплювали широкий спектр досліджень з історії України, вчений розпочав у 1931 - 1932 рр.4, коли задумав написати критико-бібліографічну розвідку "Українська радянська історична література. Огляд за 1917 - 1931 рр."5. Однак певні напрацювання в цьому напрямку науковець зробив, мабуть, ще починаючи з 20-х рр. XX ст. Так, на основі зібраної М. Кордубою чималої кількості історичної літератури ще 1929 р. вийшла його праця, присвячена західноукраїнським і емігрантським дослідженням з українського минулого6. Проте, займаючись збиранням бібліографічних матеріалів у часи роботи вчителем гімназій у Чернівцях та Львові, а також професором львівського Українського таємного університету, дослідник лише принагідно поповнював картотеку. Отримавши 1929 р. посаду професора Варшавського університету, він перейшов до системного опрацювання як бібліографічних покажчиків, так і до описування різноманітної історичної літератури7. З того часу та до кінця життя науковець не припиняв роботи над складанням "Бібліографії...". її інтенсивність дещо зменшилася з початком Другої світової війни й переїздом ученого 1939 р. до Холма, однак уже з 1944 р., коли М. Кордуба став професором і завідуючим кафедрою історії південних та західних слов'ян Львівського університету, а згодом - старшим науковим співробітником Львівського відділу Інституту історії АН УРСР8, він практично весь час присвячував бібліографії9.

Зазначимо, що, піддаючись цькуванням і переслідуванням з боку партійних органів, радянської влади, не маючи можливості вільно займатися історичними дослідженнями, вчений знаходив своєрідну відраду в копіткій бібліографічній роботі. Хоча й ця діяльність М. Кордуби, як свідчать деякі документи, залишалася під пильним контролем відповідних органів. Так, у доповідній записці директора Інституту історії України АН УРСР М. Петровського секретареві ЦК КП(б)У по пропаганді К. Литвину про результати відрядження до Львова в січні 1945 р., йшлося і про його зустріч із М. Кордубою. Як зазначав М. Петровський, на той момент учений відмовився від написання великих наукових праць. "Головна ж його робота, - писав М. Петровський, - це бібліографія історії України (є уже близько 45 тис. карток), просувається вперед добре"10. У 1945 - 1946 рр. на науковця тиснули, аби він переоформив картотеку в інший

стр. 176


спосіб11. Очевидно, були намагання змусити історика відійти від упорядкування літератури на основі засад національної бібліографії, а натомість вибудувати структуру картотеки, виходячи з марксистської методології. Однак усе ж дослідник залишився відданим розробленій ним схемі формування "Бібліографії історії України".

М. Кордуба усвідомлював, що повне охоплення бібліографічного матеріалу, виходячи з поставленої мети та обсягу наявної історичної літератури, практично неможливе для виконання одним ученим. У 1945 - 1946 рр. науковець неодноразово ставив перед керівництвом Львівського відділу Інституту історії України питання про допомогу в роботі над бібліографією. Посприяти у збиранні матеріалів зголосилися колеги вченого І. Карпинець, С. Білецький і Т. Голійчук12. Однак реальну допомогу надав лише С. Білецький, який виписав бібліографічні дані з календарів "Просвіти" за 1894 - 1939 рр.13 Таким чином, основний масив роботи з упорядкування бібліографії української історії М. Кордуба виконав власноруч, добираючи за рік 8 - 9 тис. карток, так що вже наприкінці 1945 - на початку 1946 рр. картотека нараховувала понад 50 тис. їх14. Зрештою, за натхненну роботу зі збирання матеріалу до останньої дослідника було відзначено керівництвом Інституту, як зазначалося, "за епохальну працю "Бібліографія історії України"15. Учений також пропонував створити бібліографічну комісію в Києві, яка б займалася передовсім опрацюванням газетного й журнального матеріалу, координуючи свої дії з ним. Але цей проект не здійснився16.

М. Кордуба планував довести свою картотеку (як з точки зору подій з історії України, так і часу публікацій) приблизно до 1941 р. Працюючи самотужки, науковцю все ж вдалося зібрати та частково систематизувати величезний бібліографічний матеріал.

Подальша доля "Бібліографії історії України" виявилася надзвичайно складною. Протягом десяти років вона зберігалася у родинному архіві вченого. В 1957 р. дружина історика запропонувала Інститутові суспільних наук Академії наук УРСР (нині Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАНУ) придбати картотеку "Бібліографії...". З метою визначення її наукової цінності було створено спеціальну комісію, яку очолив колега М. Кордуби, директор інституту академік І. Крип'якевич. (Обидва вони були організаторами таємного Українського університету у Львові в 1921 р., брали участь у діяльності НТШ у цьому місті й довгий час співпрацювали в Бібліографічній комісії Товариства, у 1945 - 1947 рр. працювали разом у Львівському університеті та Львівському відділі Інституту історії АН УРСР)17. Вивчивши матеріали картотеки, комісія вирішила їх закупити.

За понад півстоліття після смерті М. Кордуби робилися спроби як видання унікальної картотеки "Бібліографії історії України", так і, на жаль, її знищення. В зв'язку з подіями минулих десятиліть ця археографічна пам'ятка перебувала у досить хаотичному стані, була невідома доля втрачених записів, а також залишалося невизначеним її майбутнє. За останній час в Інституті українознавства ім. І. Крип'якевича проведено часткове впорядкування "Бібліографії...", віднайдено більшість відсутніх рубрик та розпочато систематизацію матеріалу й підготовку до видання якщо не цілої картотеки, то хоча б її окремих тематичних розділів.

Розробляючи картотеку, М. Кордуба назвав її "Бібліографія історії України". Однак, виходячи з тематики представлених публікацій, її можна віднести до загальної українознавчої бібліографії, матеріали якої охоплюють значний період часу (від XVI ст. до 1941 р.). Вже при підготовці попередніх критико-бібліографічних праць учений включив у свою роботу розвідки з різноманітних галузей знання, що послуговувалися історією як методом. Проте все ж ті розробки були обмежені як обсягами публікації, так і часовими рамками. Цього ра-

стр. 177


зу, добираючи матеріали до картотеки, М. Кордуба достатньо повно використав літературу як з історичних дисциплін, так і з інших галузей науки. "Ладжена мною бібліографія, - писав дослідник, - охоплює щодо змісту історію України в найширшім значенню цього слова, тобто не лише політичну, але й культурну та господарчу історію, суспільний та державний лад, праісторію, краєзнавство, побут, помічні історичні науки (палеографію, дипломатику, хронологію, геральдику, сфрагістику), джерелознавство, методологію, історіографію і навчання історії"18. Такий підхід ученого можна порівняти з тогочасною історичною теорією представників школи "Анналів" М. Блока та Л. Февра, за якою дослідження минувшини полягало у вивченні всіх сфер життєдіяльності людини, а не обмежувалося лише традиційними (політика, економіка, культура)19.

Водночас при такому широкому тематичному охопленні літератури й кількості записів (нині картотека загалом налічує близько 73 тис. карток) надзвичайно важливою є схема поділу бібліографії, її структура. Учений відзначав: "Найважнішою та заразом найскладнішою річчю в бібліографії є систематика, її завдання - уможливити користувачеві швидке і повне підшукання потрібної літератури. Можна сказати, що вартість бібліографії залежить в значній мірі від доцільного розподілу матеріалу на поодинокі частини, групи, відділи, підвідділи і т.д."20. Однак М. Кордуба не встиг закінчити систематизацію праці. На сьогодні картотека налічує чотири скриньки, матеріали з яких укладено тематично, й 19 скриньок із літературою, складеною хронологічно по десятиліттях, що охоплюють наукові публікації, надруковані з кінця XVI до початку 40-х рр. XX ст., а також три скриньки з допоміжними покажчиками та окремими рубриками21. Очевидно, в остаточному варіанті "Бібліографії..." вчений планував застосувати тематичний принцип систематизації матеріалу. Про це свідчить наявність чотирьох скриньок, у яких картки відібрані з хронологічних блоків і складені за тематикою. Однак історик лише розпочав упорядкування тематичних розділів картотеки, вибравши записи з окремих рубрик: археологія, архіви, бібліографія, бібліотеки, іконографія, картографія, музеї й музейництво, оселі (міста), рукописи, українські джерела. Позитивним моментом є те, що решту матеріалів хронологічної частини картотеки дослідник для зручності при її доповнюванні та перевірці особисто поділив на тематичні рубрики, розташовані за алфавітом. Окрім цього, проставлені вченим літерно-цифрові позначення на більшості карток (наприклад: А1 - Антропологія, А2 - Археологія, БЛ - Білорусія і Литва, Б1 - Бібліографія, Б2 - Бібліологія і т.д.) надзвичайно полегшують завдання впорядкування тих записів, що розміщені в скриньках за роками. Загальна ж кількість рубрик та підрубрик "Бібліографії..." сягає близько 200.

Структура картотеки Мирона Кордуби "Бібліографія історії України"

Картотека

Кількість карток

Хронологічна частина

52 389

Тематична частина

11 646

Окремі рубрики

2 021

Додаткові покажчики

6 916

Усього

72 972

Хронологічна частина "Бібліографії історії України" М. Кордуби за чисельністю вміщених матеріалів є найбільшою й складає загалом 19 скриньок. Загальна кількість карток цієї частини картотеки становить 52389, більша частина з яких (41115) позначена вченим літерно-цифровими шифрами, що значно полегшує їх віднесення до тієї чи іншої тематичної рубрики. Що ж стосується співвідношення бібліографічних карток за окремі десятиліття (кількість яких

стр. 178


загалом становить 15), то вони розподіляються у наступній пропорції: до 1800 р. - 163 (7 - непозначені літерно-цифровими шифрами картки); 1800 - 1809 рр. - 124 (16); 1810 - 1819 рр. - 225 (23); 1820 - 1829 рр. - 469 (29); 1830 - 1839 рр. - 639 (67); 1840 - 1849 рр. - 1245 (294); 1850 - 1859 рр. - 877 (582); 1860 - 1869 рр. - 1374 (1185); 1870 - 1879 рр. - 3329 (314); 1880 - 1889 рр. -6000 (696); 1890 - 1899 рр. - 5583 (1795); 1900 - 1909 рр. - 6666 (1173); 1910 - 1919 рр. - 4527 (935); 1920 - 1929 рр. - 6439 (495); 1930 - 1941 рр. - 3455 (3060).

Вказану частину "Бібліографії..." можна вважати робочою картотекою дослідника. Картки розташовувалися в такому тимчасовому порядку, який М. Кордуба вважав зручнішим для поповнення новим матеріалом. Насамперед учений поділив зібрану літературу у блоки по десятиліттях, причому в межах кожного з них картки розміщувалися за алфавітом. Історик не виокремлював кириличний і латинський алфавіт, а подавав їх одним списком. Отже, такий принцип побудови праці дозволяв легко доповнювати новим матеріалом картотеку й водночас не вимагав негайного тематичного укладання її, що мало стати наступним етапом формування бібліографії. Крім цього, це давало можливість, виробивши принципові критерії добору матеріалів у картотеку, чіткіше структурувати її рубрики та підрубрики.

Працюючи над поповненням "Бібліографії...", дослідник також принагідно проставляв літерно-цифрові шифри на картках для полегшення майбутнього опорядкування. Ця робота залишилася незавершеною. Про це свідчить чимала кількість непозначених карток (близько 1/5 від їх загальної чисельності). Побіжний огляд цієї частини картотеки дозволяє стверджувати, що непозначені записи за своєю тематикою, на наш погляд, стосувалися практично всіх рубрик. Таким чином, М. Кордуба, позначаючи наявну літературу, не виокремлював матеріали до тих чи інших розділів, а впорядковував лише ті, щодо тематики яких у нього не виникало сумнівів.

В зв'язку з розпорошеним станом матеріалів картотеки було проведено її впорядкування, згідно з тематичною структурою, розробленою науковцем. У результаті опрацювання хронологічної частини "Бібліографії..." матеріали в межах кожного десятилітнього блоку структуровано за тематичними рубриками й підрубриками.

Хронологічний блок за 1890 - 1899 рр. (що, як і всі інші десятилітні блоки, був улагоджений за алфавітним принципом) учений особисто розділив на тематики. Проблемно-тематичне впорядкування матеріалів за інші десятиліття з якихось причин не було проведено. Можливо, історик не вважав решту блоків повністю сформованими або ж, що більш вірогідно, це не відбулося через його раптову смерть 2 травня 1947 р. Варто відзначити, що саме цей, структурований бібліографом розділ зазнав найбільших втрат. Виявилися відсутніми чималі за обсягом рубрики: Антропологія, Віра й церква, Господарство та суспільні справи, Колонізація і міграція, Краєзнавство й Культура та побут. Матеріали з цих розділів, а також деякі блоки з тематичних скриньок і складають відсутню частину картотеки, яка, на наш погляд, налічувала близько 1 - 1,5 тис. карток.

У картотеку М. Кордуба вмістив публікації, що висвітлюють різнобічні аспекти як історичних, так й інших дисциплін, зокрема з політичної, культурної та господарчої історії, історії права і церкви, краєзнавства, етнографії, допоміжних історичних дисциплін, джерелознавства, славістики, бібліології, методології, економіки, соціології, націології, статистики, історії літератури, шкільництва тощо. Включено також біографічні матеріали, праці й статті про міста та села України, публікації щодо історії чужоземних країн і народів. Водночас учений також розглядав минуле України як історію її етнічних територій та народів, які на них проживали. Зокрема в матеріалах картотеки відображено дослі-

стр. 179


дження про поляків, євреїв, росіян, німців, вірмен, чехів, татар, караїмів, циган тощо.

Найбільшими й найповнішими серед рубрик, які за кількістю бібліографічних карток сягають близько 1 тис. та більше, є: "Біографії" (1585 карток), "Віра і церква" (2826), "Господарство й суспільні справи" (2264), "Етнографія" (1035), "Історія України" (4873), "Історія Західної України" (3132), "Історіографія" (998), "Краєзнавство" (991), "Історія літератури" (3748), "Мистецтво" (1722), "Устрій та судочинство" (1046), "Українські джерела" (1577), "Фольклор" (1179), "Церкви, монастирі, чудотворні ікони" (1053), "Шкільництво, освіта" (2365).

Як зазначалося, частину картотеки систематизовано тематично. Цей блок "Бібліографії..." порівняно невеликий і охоплює лише кілька рубрик, упорядкованих науковцем. Це такі розділи, як: "Археологія", "Архіви", "Бібліографія", "Бібліотеки", "Іконографія", "Картографія", "Музеї й музейництво", "Оселі" (міста), "Рукописи", "Українські джерела"22. В межах кожної рубрики матеріали розташовувалися не за десятиліттями, а за алфавітом. Загальний обсяг тематичної частини картотеки становить 11646 бібліографічних карток.

Формуючи тематичні блоки, М. Кордуба, на наш погляд, найперше вибрав із хронологічної частини ті розділи, щодо матеріалів з яких достатньо легко встановити їх тематичну належність, а також літературу до котрих він вважав фактично вже зібраною. Про це свідчить: по-перше - при аналізі непозначених шифрами карток праці з цих тематичних розділів майже не зустрічаються; по-друге - їх огляд та вивчення засвідчили майже вичерпне охоплення матеріалів із даних тематик.

Інші частини "Бібліографії історії України" склали окремо виділені рубрики "Драгоманіана" і "Шевченкіана", а також низка допоміжних покажчиків. Так, у розділі, присвяченому М. Драгоманову, розглянуто суспільно-політичну діяльність українського вченого, проаналізовано наукову й публіцистичну творчість, а також подано його дослідження, розвідки, листи23. Чимало літератури зібрано до Шевченківських студій: біографічні праці, твори про Шевченка (вірші, статті, оповідання), дослідження, присвячені вивченню вшанування пам'яті великого Кобзаря (пам'ятники, вистави, вечори, зібрання), а також документальні публікації (листи, спогади)24. Зауважимо, що матеріали даної рубрики поділено по окремих роках від 1860 до 1947 р. Водночас виявилися відсутніми дослідження за 1900 - 1904, 1929, 1938, 1940 рр.

Формуючи картотеку, науковець зібрав літературу також до двох допоміжних покажчиків. У першому подано перелік збірників, журналів, газет українських25, російських26, польських27 та інших, надрукованих як словенськими28, так і неслов'янськими мовами29. Наголосимо, що М. Кордуба надавав особливу увагу розписуванню журнальних та газетних статей, публікації з яких широко використано для складання картотеки. На багатьох картках автор проставляв відмітки про використання матеріалів із того чи іншого часопису. Крім того, подано інформацію про періодичність останнього, а також роки видання, а нерідко зазначалися всі розвідки, що були надруковані на його сторінках. Іншим важливим блоком "Бібліографії..." як за обсягом матеріалу, так і за своїм наповненням є покажчик псевдонімів та криптонімів українських і зарубіжних учених. За своєю структурою він поділений на дві частини: писані кирилицею30 (2585 карток) та латиною (480 карток)31.

В основу складання картотеки "Бібліографії історії України" М. Кордуба поклав опис книг, статей, брошур й інших видань. Як матеріал для розпису він використав пристатейну, внутрішньо-книжкову, журнальну та газетну бібліографію, а також бібліографічні покажчики як українських дослідників (І. Левицького, І. Калиновича), так і зарубіжних, зокрема російських (В. Межова),

стр. 180


польських (Е. Колодзейчика, М. Фрідберга) й інших32. Науковець "вповні використав" (за його терміном) значну кількість журналів та збірників. У розумінні вченого це поняття означало нотування не лише всіх розвідок і статей, а й рецензій, передруків та усього іншого матеріалу33. Серед найголовніших періодичних видань, що їх переглянув і розписав бібліограф, можна назвати: "Записки Наукового товариства ім. Шевченка" (155 томів), "Україна" (за 1907, 1914 - 1930 рр.), "Киевская старина" (1882 - 1906), "Записки Наукового товариства в Києві" (1908 - 1916), чимало бюлетенів та вісників інститутів, кафедр, комісій і організацій, регіональні видання, "Буковина" (1895 - 1909), "Літературно-науковий вісник" (1898, 1900 - 1901, 1909 - 1912), а також більшість газет, збірників та журналів, що виходили на українських землях у 1917 - 1939 рр. Із російської періодики - журнал "Бьілое" (1906 - 1907), "Славянские известия" (1889 - 1890), "Губернские" й "Епархиальные ведомости" з різних регіонів, "Записки Одесского общества истории и древностей" (1893 - 1904, 1911), "Ученьїе записки" університетів, "Известия Академии Наук СССР" (1931 - 1934) та ін.; польські видання: "Ateneum" (1888 - 1901), "Biblioteka Lwowska" (1907 - 1938), "Czas" (1890 - 1894, 1897 - 1901), "Gazeta Narodowa" (1890 - 1901), "Kwartalnik Historyczny" (1887 - 1939). Також бібліограф розписав чимало австрійських, німецьких, французьких, італійських, чеських, литовських науково-популярних і фахових часописів ("Byzantinische Zeitschrift", "Zeitschrift fur osterreichische Volkskunde", "Zeitschrift fur osteuropaische Geschichte", "Casopis Matice Moravske", "Casopis Macicy Serbskeje" й т.д.).

Зважаючи на наявну картотеку, можна стверджувати, що М. Кордубі вдалося розробити оригінальну схему бібліографії, суть якої полягала в чіткій тематичній і географічній структуризації матеріалів з української та європейської історії. Впроваджуючи її у життя, науковець зібрав широкий спектр українських досліджень із галузі історичних дисциплін, а також публікації зарубіжних авторів, що суттєво доповнювали матеріали "Бібліографії...". В картотеці подано публікації 16 мовами. Добираючи літературу, історик намагався якомога повніше охопити наявний матеріал без огляду на його походження чи зміст. Звичний бібліографічний опис доповнювався інформацією про рецензії, передруки, переклади. Значним позитивом "Бібліографії..." були розгорнуті анотації, які дослідник подав до чималої кількості праць. Розписуючи періодику, вчений вказував роки видання, установи, які її публікували, дати перейменування, кількість томів чи випусків, що вийшли за час існування.

Отже, картотека М. Кордуби "Бібліографія історії України" на сьогодні залишається унікальною археографічною пам'яткою, яка відображає систематизовані наукові знання й дозволяє простежити тривалий процес розвитку української історичної науки, а нагромаджений автором фактичний матеріал становить неабиякий інтерес для широкого кола дослідників. Вдало обрана методика праці і, безсумнівно, широка ерудиція та знання іноземних мов дозволили вченому охопити значну кількість вітчизняного й зарубіжного матеріалу. На підставі зібраної літератури М. Кордуба вибудував цілісну схему "Бібліографії...", в основі якої лежали історико-проблемний і географічний принципи її укладання. Також при опрацюванні наукових матеріалів істориком широко застосовувалися біографічний метод та сцієнтистський підхід, що дозволило поєднати методику історіографічних досліджень із критичною оцінкою поданої до картотеки літератури. Зважаючи на унікальний конкретно-історичний матеріал, за понад півстоліття неодноразово розроблялися проекти можливого використання бібліографії М. Кордуби як цінного джерела для складання загальної українознавчої бібліографії. Й хоча більшість із них не була реалізована, картотека вченого "Бібліографія історії України", безсумнівно, належить до значних надбань історичної науки.

стр. 181


1Даниленко В. Кордуба Мирон Михайлович // Вчені Інституту історії України. Бібліографічний довідник: Серія. Українські історики. - Випуск 1. - К., 1998. - С. 152.

2Піх О. Мирон Кордуба та його праця "Українська історична література в Польщі та в еміграції. Огляд за 1927 - 1928 рр." // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки. - Вип. 10. - Луцьк, 2005. - С. 41 - 48; Його ж. Українська радянська історична література в оцінці Мирона Кордуби // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія "Історія". - Вип. 3. -Тернопіль, 2006 - С. 113 - 118.

3 Архів Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України (далі - АГУ НАНУ). Картотека М. Кордуби "Бібліографія історії України" (далі - Картотека М. Кордуби). - 26 скриньок.

4 Там само. - Ф. 1. - Оп. VI-ф. - Спр. Г-2. - Арк. 179.

5Korduba M. La litterature historique sovietique-ukrainienne. Compte-rendu 1917 - 1931. - Varsovie, 1938. - 277 р.

6Korduba M. La litterature historique ukrainienne en Pologne et dans Immigration ukrainienne. Compte-rendu 1927 - 1928 // Bulletin d'Information des sciences historiques en Europe Orientale. - Varsovie, 1929. - V. I. - Fascicules 1 - 2. - P. 73 - 119.

7Федорів І. Мирон Кордуба в історії України (кінець XIX - перша половина XX ст.). - Тернопіль, 2001. - С. 82.

8 Див. докладніше: Інститут історії України НАН України. 1936 - 2006. - К., 2006. - 818 с.

9Дашкевич Я. М. Кордуба та його "Бібліографія історії України" // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Збірник наукових праць. - Л., 2003. - N 5 - 6. - С. 381.

10 У лещатах тоталітаризму: Перше двадцятиліття Інституту історії України НАН України (1936 - 1956). Збірник документів і матеріалів. - К., 1996. - Ч. ІІ (1944 - 1956). - С. 5.

11Кондратюк К. Краєзнавча спадщина Мирона Кордуби // Wielokulturowe srodowisko historyczne Lwowa w XIX і XX w. - Rzeszow, 2005. - T. 3. - S. 417.

12 АІУ НАНУ. - Ф. І. - Оп. VI-ф. - Спр. Г-5. - Арк. 61.

13 Там само. - Спр. Г-2. - Арк. 192.

14 Там само. - Арк. 179.

15 Там само. - Арк. 107.

16Дашкевич Я. М. Вказ. праця. - С. 381.

17 Див. докладніше: Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. - Л., 2001 // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Збірник наукових праць, 8. - 960 с; Рубльов О. С. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914 - 1939). - К., 2004. - 648 с.

18 Цит. за ст.: Пісковий С. [Дашкевич Я.] М. М. Кордуба та його "Бібліографія історії України" // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. - 1963. - N 6. - С. 63.

19Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. - Л., 1999. - С. 167.

20 Цит. за ст.: Дашкевич Я. М. Кордуба та його "Бібліографія історії України". -С. 382.

21 АІУ НАНУ. - Картотека М. Кордуби. - 26 скриньок.

22 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Тематична частина. - Скр. 1 - 4.

23 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Окремі рубрики. - Драгоманіана. - Скр. 1.

24 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Окремі рубрики. - Шевченкіана. - Скр. 1.

25 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Допоміжні покажчики. - Журнали, збірники і видавництва українські. - Скр. 2.

26 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Допоміжні покажчики. - Журнали, збірники і часописи російські. - Скр. 2.

27 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Допоміжні покажчики. - Журнали, збірники і часописи польські. - Скр. 2.

28 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Допоміжні покажчики. - Журнали і часописи слов'янські і литовські. - Скр. 2.

29 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Допоміжні покажчики. - Журнали і збірники в неслов'янських мовах. - Скр. 2.

стр. 182


30 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Допоміжні покажчики. - Псевдоніми і криптоніми. - Кирилицею. - Скр. 3.

31 Там само. - Картотека М. Кордуби. - Допоміжні покажчики. - Псевдоніми і криптоніми. - Латиною. - Скр. 3.

32 Там само - Ф. 1. - Оп. VI-ф. - Спр. Г-5. - Арк. 60.

33Дашкевич Я. М. Кордуба та його "Бібліографія історії України". - С. 382.

This article focuses on the problems of the index card, compiled for M. Korduba's "Bibliography of the History of Ukraine". The author analyses the structure of the collection and the principles he used in the selection of the bibliographical material.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/КАРТОТЕКА-МИРОНА-КОРДУ-БИ-БІБЛІОГРАФІЯ-ІСТОРІЇ-УКРАЇНИ-СТРУКТУРА-ТА-ПРИНЦИПИ-СКЛАДАННЯ

Similar publications: LRussia LWorld Y G


Publisher:

Николай СидоренкоContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Sidorenko

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

КАРТОТЕКА МИРОНА КОРДУ БИ "БІБЛІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ": СТРУКТУРА ТА ПРИНЦИПИ СКЛАДАННЯ // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 27.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/КАРТОТЕКА-МИРОНА-КОРДУ-БИ-БІБЛІОГРАФІЯ-ІСТОРІЇ-УКРАЇНИ-СТРУКТУРА-ТА-ПРИНЦИПИ-СКЛАДАННЯ (date of access: 04.12.2021).


Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Rating
0 votes
Related Articles
Несмотря на все провалы за 2,5 года практически неограниченной власти, ближайшее окружение Зеленского старательно убеждает президента в его гениальности и он похоже верит. Аплодисменты заглушали крики «ганьба» так качественно, что Зеленский вжился в роль успешного политика и даже аплодировал себе сам.
Catalog: Разное 
20 hours ago · From Naina Kravetz
UNDER ADVERSE CONDITIONS
Catalog: Экономика 
Yesterday · From Україна Онлайн
THE "EUROPEAN CHOICE" OF UKRAINE WITHOUT THE "UKRAINIAN CHOICE" OF THE EU
Yesterday · From Україна Онлайн
THE NEW CYCLE OF ALLIANCE ENLARGEMENT: UKRAINE AND NATO
Yesterday · From Україна Онлайн
Люди делового миа
Yesterday · From Україна Онлайн
ДА БУДЕТ ГАЗ!
Catalog: Разное 
Yesterday · From Україна Онлайн
А вообще весь этот кейс с комиками во власти заставил понять, что киношный сценарий разительно отличается от реальной большой политики, где побеждает трезвый, незамутненный запрещенными веществами ум, холодный расчет и опыт – как обязательные составляющие личности, дерзающей определять путь миллионов человек.
Catalog: Разное 
4 days ago · From Naina Kravetz
Когда менять резину на зимнюю в 2021 году?
4 days ago · From Україна Онлайн
Запрещает ли PayPal азартные игры?
Catalog: Экономика 
6 days ago · From Україна Онлайн
IN THE INTERESTS OF ENERGY STABILITY
10 days ago · From Україна Онлайн

Actual publications:

Latest ARTICLES:

ELIBRARY.COM.UA is an Ukrainian library, repository of author's heritage and archive

Register & start to create your original collection of articles, books, research, biographies, photographs, files. It's convenient and free. Click here to register as an author. Share with the world your works!
КАРТОТЕКА МИРОНА КОРДУ БИ "БІБЛІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ": СТРУКТУРА ТА ПРИНЦИПИ СКЛАДАННЯ
 

Contacts
Watch out for new publications: News only: Chat for Authors:

About · News · For Advertisers · Donate to Libmonster

Ukraine Library ® All rights reserved.
2009-2021, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of branches, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. After registration at your disposal - more than 100 tools for creating your own author's collection. It is free: it was, it is and always will be.

Download app for smartphones