Libmonster ID: UA-2958

Автор: I. Ф. ЧЕРНIКОВ

30 листопада 2005 р. виповнюється вiсiмдесят рокiв вiд дня народження Станiслава Максимовича Пархомчука - визначного українського вченого, iсторика-мiжнародника, балканiста та сходознавця, органiзатора науки, педагога, дипломата, доктора iсторичних наук, професора, першого лауреата премiї Академiї наук України iменi Д.З.Мануїльського.

Народився С.М.Пархомчук у селi Човнова Володарсько-Волинського району Житомирської областi в трудовiй селянськiй родинi. В 1933 р. разом iз батьками переїхав у Тирасполь, а в кiнцi 1940 р. - у Кишинiв - столицю МРСР, де мав можливiсть навчатися молдавськiй (румунськiй) мовi.

Велика Вiтчизняна вiйна перервала його навчання в середнiй школi. 17-лiт-нiм юнаком Станiслав стає зв'язкiвцем, а незабаром - бiйцем партизанського загону iм. В.I.Чапаева, який дiяв у Тернопiльськiй областi.

Iз листопада 1944 р. по червень 1949 р. - студент факультету мiжнародних вiдносин Київського державного унiверситету iм. Т.Г.Шевченка. Вищий учбовий заклад закiнчив iз вiдзнакою. Протягом 1951-1953 pp. вiн продовжив навчання у Вищiй дипломатичнiй школi Мiнiстерства закордонних справ СРСР, прослухавши її повний курс. Працюючи у 50-i pp. референтом в Українському товариствi дружби й культурних зв'язкiв iз закордоном, консультантом Управлiння справами Ради Мiнiстрiв УРСР, завiдувачем сектору наукових зв'язкiв АН УРСР iз зарубiжними органiзацiями, С.М.Пархомчук водночас наполегливо, буквально кожну хвилину свого вiльного часу вiддавав науцi. "Trahit sua quemque voluptas" ("Кожного приваблює його пристрасть"). В умовах постiйної адмiнiстративно-службової напруги цей афоризм став для нього справжнiм дороговказом. I як наслiдок - захист кандидатської дисертацiї, присвяченої боротьбi румунського народу за визволення своєї країни вiд фашистського ярма та встановлення народно-демократичного ладу1 .

У 1957 р. Станiслав Максимович був зарахований на посаду старшого наукового спiвробiтника Iнституту iсторiї АН УРСР. Отже, вибiр на користь професiйного науковця, iсторика-мiжнародника було зроблено, остаточно й безповоротно.

В 1963-1965 pp. йому у ранзi радника Мiнiстерства закордонних справ УРСР довелося досить iнтенсивно працювати в Секретарiатi вiддiлення Органiзацiї Об'єднаних Нацiй у Женевi (Швейцарiя). У кiнцi 1965 р. С.М.Пархомчук здiйснив воiстину справжнiй штурм висот науки, захистивши докторську дисертацiю на тему: "Революцiйна боротьба румунських трудящих за розвиток країни по демократичному шляху"2 .

Цiлком зрозумiло, що отримання Станiславом Максимовичем ученого ступеня доктора iсторичних наук, його становлення як фахiвця вищої квалiфiкацiї в сферi української румунологiї правомiрно розглядати як подiю неординарної ваги. Адже це неспростовний факт, що Україна була свого часу одним iз загальновизнаних центрiв мiжнародної балканiстики.

стр. 233


У доктора iсторичних наук, а з 1971 р. ще i професора за спецiальнiстю "Всесвiтня iсторiя" С.М.Пархомчука3 були цiлком достатнi пiдстави, щоб належати до когорти українських балканiстiв як її дiяльного функцiонера4 . Адже вiн був одним з небагатьох учених, хто пiдтримував досить жвавi стосунки з Мiжнародною асоцiацiєю по вивченню країн Пiвденно-Схiдної Європи - "Association Internationale d'Etudes du Sud-Est Europeen" (AIESEE), штаб-квартира якої знаходилася у столицi Румунiї - Бухарестi5 . А в квiтнi 1969 р. Станiслав Максимович взяв участь у засiданнi Бюро цiєї органiзацiї, яке було проведено в столицi України.

У 1970 р. наукова громадськiсть УРСР готувалась урочисто вiдзначити 100-рiччя вiд дня народження найвидатнiшого українського вченого-орiєнталiста зi свiтовим iм'ям академiка А.Ю.Кримського (15 сiчня 1871 р. - 25 сiчня 1942 р.)6 . В зв'язку з цим Президiя АН УРСР 11 червня 1970 р. прийняла постанову про створення у складi Iнституту iсторiї - вiддiлу iсторiї країн зарубiжного Сходу. Завiдувачем вiддiлу було затверджено С.М.Пархомчука7 .

Отже, майже через сорок рокiв пiсля знищення сталiнським режимом усiх республiканських сходознавчих структур орiєнталiстика знову поверталася в Україну, а процес її вiдродження та подальшого розвитку набував, попри всi негаразди, дедалi бiльш стабiльного характеру.

Не було нiчого випадкового й у тому, що посаду завiдувача вiддiлу зайняв Станiслав Максимович. Учений екстра-класу, наукова проблематика якого тiєю або iншою мiрою була близька до сходознавчої, людина невичерпної енергiї та незаперечної ерудицiї, з багатющим досвiдом мiжнародного спiлкування, вiн, як нiхто iнший, був готовий до виконання зазначеної мiсiї.

Проте доля виявилася надто жорстокою по вiдношенню до С.М.Пархомчука. Вона йому вiдпустила керувати вiддiлом лише один п'ятирiчний мiжконкурсний перiод: вiд червня 1970 р. - до червня 1975 p., а точнiше до 2 липня останнього року, коли передчасно обiрвалося його життя. Однак то був його справдi зоряний час!

Свою дiяльнiсть як завiдувач вiддiлу С.М.Пархомчук розпочав, як i годиться, з комплектування складу нового пiдроздiлу. Й тут його органiзаторськi здiбностi виявилися, можна сказати, "на вiдмiнно". Швидко та вдало йому пощастило пiдiбрати кандидатури спiвробiтникiв, враховуючи їх фаховi й дiловi якостi.

Не менш важливим завданням для керiвника вiддiлу було визначення основних напрямкiв дослiджень i розробок тем його спiвробiтникiв. Цiлком зрозумiло, що першорядна увага придiлялася у той час проблемам, пов'язаним iз розвитком нацiонально-визвольного руху в колонiальних країнах зарубiжного Сходу, виникненням та становленням молодих незалежних держав, що розвиваються, досягненнями у соцiальному прогресi їх народiв8 .

В матерiалах, поданих на конкурс, завiдувача вiддiлу iсторiї країн зарубiжного Сходу С.М.Пархомчука (червень 1975 р.) зазначалося, що ним опублiковано близько 100 наукових праць, у тому числi три iндивiдуальнi монографiї ("Румунський народ у боротьбi за соцiалiзм" - Київ, 1959. - 112 с; "Народження нової Румунiї. Антифашистський рух i перемога народної демократiї в Румунiї (1941-1945 pp.)" - Київ, 1961. - 268 с; "Великий Жовтень i революцiйне пiднесення в Румунiї (1917-1921) - Київ, 1967. - 263 с). Вiн - спiвавтор восьми колективних праць та навчальних посiбникiв, брошур, багатьох наукових статей i повiдомлень9 .

Й хоча названi публiкацiї, згiдно з їх тематикою, мiстять досить високий вiдсоток заiдеологiзованостi, вони i нинi становлять вiдчутний iнтерес, мають наукову цiннiсть. Узяти, наприклад, джерельну базу монографiчних та iнших дослiджень Станiслава Максимовича. Вони, як правило, побудованi на основi активного залучення, ретельного опрацювання й широкого використання насамперед документiв i матерiалiв iз нацiональних архiвiв Румунiї дипломатичного та громадсько-полiтичного спрямування, офiцiйних публiкацiй, статистичних довiдникiв, мемуарної лiтератури, величезної кiлькостi перiодичних видань - преси румунською, англiйською, українською, росiйською мовами.

Багато фактологiчних даних, почерпнутих iз його праць, можливо, стануть i сьогоднi у пригодi фахiвцям.

стр. 234


Як завiдувач вiддiлу iсторiї країн зарубiжного Сходу, С.М.Пархомчук прагнув якомога швидше переключитися на нову дослiдницьку тематику, хоча вiн ще деякий час продовжував виконувати завдання по iнститутському вiддiлу зарубiжних соцiалiстичних країн, очолюваному членом-кореспондентом АН УРСР I.М.Мельниковою.

Нову тематику, ймовiрно, пiдказав випадок. 28 листопада 1970 р. вiдзначався 150-рiчний ювiлей Ф.Енгельса. А напередоднi, 19 листопада, вiдбулася наукова сесiя, скликана Iнститутом iсторiї АН УРСР та Науковою радою з iсторiї iсторичної науки при Секцiї суспiльних наук Академiї, перед учасниками якої з доповiддю "Ф.Енгельс i деякi головнi питання iсторiї країн Сходу" виступив Станiслав Максимович10 . А через 2 роки, 1972 р., в збiрнику статей "З iсторiї зарубiжного Сходу" з'явилася його публiкацiя "К.Маркс i Ф.Енгельс про суть i характер колонiалiзму"11 . У тому ж роцi Київським видавництвом полiтичної лiтератури було видано брошуру "Приреченiсть колонiалiзму", одним iз спiвавторiв якої став С.М.Пархомчук12 .

1974 рiк ознаменувався виходом iз друку ще двох його публiкацiй, а саме статтi "Нацiонально-визвольна боротьба в афро-азiатських країнах - сучасний етап та шляхи її розвитку"13 й роздiлу "Марксизм-ленiнiзм про приреченiсть колонiалiзму. Крах колонiальних iмперiй"14 . Нарештi, 1976 p., вже пiсля кончини Станiслава Максимовича, побачило свiт, за його участю як редактора, таке видання, як "За освобождение Юга Африки" (Киев, 355 с).

Зауважимо, що одна iз самостiйних тем, що виконувалася у вiддiлi протягом п'ятирiччя, коли завiдувачем був С.М.Пархомчук, обов'язково присвячувалася внутрiшнiм i зовнiшньополiтичним проблемам сучасної Африки.

Розглядаючи з позицiй сьогоднiшнього дня низки наведених Станiславом Максимовичем полiтичних й економiчних постулатiв щодо народiв Сходу, доводиться констатувати, що далеко не всi вони втратили нинi свою актуальнiсть.

Безперечно, залишається у силi оцiнка дiй колонiзаторiв, якi, що називається, "залiзом та кров'ю" пiдкоряли мiсцевих Агбiльцiв, створивши на їх територiях в Азiї й Африцi гiгантськi колонiальнi iмперiї15 . Неспростовною є також iдея про те, що народ, який поневолює iншi народи, не може бути сам вiльним16 i т.iн. Невипадково, що XV сесiя Генеральної Асамблеї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй 14 грудня 1960 р. прийняла вiкопомну Декларацiю про надання незалежностi всiм без винятку колонiальним країнам та народам.

Серед iнших першорядних проблем постколонiального розвитку молодих незалежних держав є ставлення до релiгiї. Адже переважна бiльшiсть їх населення була неписьменною. На думку С.М.Пархомчука, проголошена деякими владними структурами у країнах "третього свiту" боротьба з релiгiйним свiтоглядом (як в iсламi, так й у буддизмi) є великою помилкою i приречена на поразку17 .

В роздiлi колективної монографiї "У боротьбi за лiквiдацiю колонiалiзму" вiн придiлив особливу увагу становищу, яке склалося в 60-i - на початку 70-х pp. на Пiвднi Африки. Внаслiдок протиправних дiй тодiшнього расистського режиму у Пiвденно-Африканськiй республiцi (ПАР) 21 листопада 1969 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла спецiальну резолюцiю про полiтику апартеїду уряду цiєї країни, в якiй було враховано рекомендацiї Ради Безпеки щодо невiдкладних заходiв з метою лiквiдацiї загрози мiжнародному миру та безпецi у цьому регiонi земної кулi18 .

* * *

Наукова цiннiсть i полiтична актуальнiсть творiв доктора iсторичних наук, професора С.М.Пархомчука - безперечнi. Постановою Президiї Академiї наук України у 1975 р. вiн був удостоєний премiї iменi Д.З.Мануїльського19 . Станiслав Максимович був першим в iсторiї лауреатом даної премiї. Його також було нагороджено п'ятьма медалями.

Автору цих рядкiв пощастило разом iз ним близько двох десяткiв рокiв працювати в одному Iнститутi, а останнi п ять рокiв бути у вiддiлi пiд його безпосереднiм керiвництвом. Спокiйна та дiлова обстановка, атмосфера високої вимогливостi й водночас доброзичливостi та взаємної поваги, якi iнiцiював i наполегливо пiдтримував у

стр. 235


колективi пiдроздiлу С.М.Пархомчук, благотворно впливала не тiльки на результативнiсть науково-дослiдної роботи, а також на самопочуття колег-спiвробiтникiв.

Високий професiоналiзм, унiкальна обiзнанiсть у кожнiй конкретнiй справi, чiткiсть та рiшучiсть i в той же час витримка й виваженiсть, почуття оптимiзму та гумору - такi риси, дiйсно, мав Станiслав Максимович - природжений органiзатор науки. Йому також була властива i така дорогоцiнна людська риса, як готовнiсть завжди прийти на допомогу ближньому.

Визначний учений, великий трудiвник, взiрець принциповостi та скромностi, Станiслав Максимович до останнiх днiв свого короткого життя (йому ще не виповнилося й 50-ти рокiв, коли вiн трагiчно загинув внаслiдок нещасного випадку) був пристрасно вiдданий українськiй балканiстицi, став одним iз перших подвижникiв вiдродження та розвитку вiтчизняного сходознавства у новiтнiй перiод.

-----

1 Науковий архiв Iнституту iсторiї України НАН України (далi - НАЛУ НАН України). - Ф.1. - Oп. 1-Л. - Спр. 1012. - Арк. 1, 9-10; Вченi Iнституту iсторiї України, Бiобiблiографiчний довiдник. Серiя Українськi iсторики. - Вип.1. - К., 1998. - С. 240-241; Український радянський енциклопедичний словник. - Київ. 1967. - Т.2. - С.747.

2 НАПУ НАН України. - Ф.1. - Оп.1-Л. - Спр. 1012. - Арк. 22, 50, 59; Вченi Iнституту iсторiї України. Бiобiблiографiчний довiдник. Серiя Українськi iсторики. -Вип.1. - С. 240-241.

3 Вiн читав курс лекцiй з iсторiї мiжнародних вiдносин як у Київському унiверситетi iменi Т.Г.Шевченка, так i в Київському педагогiчному iнститутi iноземних мов.

4 У довiднику "Балканистика в Украинской ССР" згадується про 26 рiзних публiкацiй, автором яких був С.М.Пархомчук (Сохань П.С., Тодоров Н. Балканистика в Украинской ССР. Библиографический указатель 1917-1980. - К., 1983. - С.204).

5 Condurachi Em.JL'AIESEE a son X-e anniversaire - esquisse d'un bilan du passe et de ses perspectives d'avenir // Association Internationale d'Etudes du Sud-Est Europeen. Bulletin, 1973. XL 1-2. - Bucarest. - P.27-45; Georghiu Petre. Les publications de L'AIESEE // Ibidem. - P.47-51.

6 I дiйсно, в серединi сiчня 1971 p. вiдбулась ювiлейна наукова сесiя Академiї наук України. Академiчне видавництво "Наукова думка" у 1972-1974 pp. видало п'ятитомник вибраних творiв А.Ю.Кримського, з яких IV-й том та книга 2-а V-ro тому повнiстю мiстять матерiали сходознавчої тематики.

7 НАЛУ НАН України. - Ф.1. - Оп.1 -Л. - Спр. 1012. - Арк. 76.

8 Там само. - Арк. 81.

9 Там само. - Арк. 88; Вченi Iнституту iсторiї України. Бiобiблiографiчний довiдник. Серiя Українськi iсторики. - Вип.1. - С. 241.

10 Комаренко Н.В. Присвячено Фрiдрiху Енгельсу // Український iсторичний журнал (УIЖ). - 1971. - N 1. - С 147.

11 Пархомчук С.М. К.Маркс i Ф.Енгельс про суть i характер колонiалiзму // 3 iсторiї зарубiжного Сходу. Збiрник статей. - К., 1972. - С. 10-26.

12 Виговський I., Пархомчук С. Приреченiсть колонiалiзму. - К., 1972. 71 с.

13 Див.: Країни Сходу. Iсторiя та сучаснiсть. Збiрник статей. - К., 1974. - С. 6-32.

14 Див.: У боротьбi за лiквiдацiю колонiалiзму. Зовнiшньополiтична боротьба Радянського Союзу за остаточну лiквiдацiю колонiалiзму та участь в нiй Української РСР. - К., 1974. - С 6-58.

15 Пархомчук С.М. Марксизм-ленiнiзм про приреченiсть колонiалiзму. Крах колонiальних iмперiй // У боротьбi за лiквiдацiю колонiалiзму... - С. 7, 9, 12.

16 Там само. - С. 8.

17 Пархомчук С.М. Нацiонально-визвольна боротьба в афро-азiатських країнах -сучасний етап та шляхи її розвитку // Країни Сходу. Iсторiя та сучаснiсть. Збiрник статей. - С 28-29.

18 Пархомчук С.М. Марксизм-ленiнiзм про приреченiсть колонiалiзму... // У боротьбi за лiквiдацiю колонiалiзму... - С.33-36.

19 Вiсник Академiї наук Української РСР. - 1975. - N 6. - С 3-4.


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ДО-80-РIЧЧЯ-ВIД-ДНЯ-НАРОДЖЕННЯ-С-М-ПАРХОМЧУКА

Similar publications: LRussia LWorld Y G


Publisher:

Олександр ПанContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

ДО 80-РIЧЧЯ ВIД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ С. М. ПАРХОМЧУКА // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 25.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ДО-80-РIЧЧЯ-ВIД-ДНЯ-НАРОДЖЕННЯ-С-М-ПАРХОМЧУКА (date of access: 04.12.2021).


Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Олександр Пан
Львiв, Ukraine
1238 views rating
25.08.2014 (2657 days ago)
0 subscribers
Rating
0 votes
Related Articles
Несмотря на все провалы за 2,5 года практически неограниченной власти, ближайшее окружение Зеленского старательно убеждает президента в его гениальности и он похоже верит. Аплодисменты заглушали крики «ганьба» так качественно, что Зеленский вжился в роль успешного политика и даже аплодировал себе сам.
Catalog: Разное 
19 hours ago · From Naina Kravetz
UNDER ADVERSE CONDITIONS
Catalog: Экономика 
Yesterday · From Україна Онлайн
THE "EUROPEAN CHOICE" OF UKRAINE WITHOUT THE "UKRAINIAN CHOICE" OF THE EU
Yesterday · From Україна Онлайн
THE NEW CYCLE OF ALLIANCE ENLARGEMENT: UKRAINE AND NATO
Yesterday · From Україна Онлайн
Люди делового миа
Yesterday · From Україна Онлайн
ДА БУДЕТ ГАЗ!
Catalog: Разное 
Yesterday · From Україна Онлайн
А вообще весь этот кейс с комиками во власти заставил понять, что киношный сценарий разительно отличается от реальной большой политики, где побеждает трезвый, незамутненный запрещенными веществами ум, холодный расчет и опыт – как обязательные составляющие личности, дерзающей определять путь миллионов человек.
Catalog: Разное 
4 days ago · From Naina Kravetz
Когда менять резину на зимнюю в 2021 году?
4 days ago · From Україна Онлайн
Запрещает ли PayPal азартные игры?
Catalog: Экономика 
5 days ago · From Україна Онлайн
IN THE INTERESTS OF ENERGY STABILITY
10 days ago · From Україна Онлайн

Actual publications:

Latest ARTICLES:

ELIBRARY.COM.UA is an Ukrainian library, repository of author's heritage and archive

Register & start to create your original collection of articles, books, research, biographies, photographs, files. It's convenient and free. Click here to register as an author. Share with the world your works!
ДО 80-РIЧЧЯ ВIД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ С. М. ПАРХОМЧУКА
 

Contacts
Watch out for new publications: News only: Chat for Authors:

About · News · For Advertisers · Donate to Libmonster

Ukraine Library ® All rights reserved.
2009-2021, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of branches, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. After registration at your disposal - more than 100 tools for creating your own author's collection. It is free: it was, it is and always will be.

Download app for smartphones