Libmonster ID: UA-2759

 Автор: В. М. ДАНИЛЕНКО (Київ), П. М. БОНДАРЧУК (Київ)

К.: Пошуково-видавниче агентство "Книга пам'яті України", 2002. - 352 с.: іл.

Історична біографістика як жанр української історичної науки включає в себе різні аспекти біографічного дослідження. Особливої популярності в Україні вона набула з початком перебудови в СРСР, коли здобутками гласності стали "білі плями" з життя політичних та культурних діячів. Для багатьох наших співвітчизників подібне "піднімання завіси" над історичною правдою було шокуючою дією, яка захоплювала й одночасно допомагала позбутися стереотипів та міфів минулого.

Подих свободи для багатьох дослідників виявився непосильною ношею. В літературу ринула лавина нової міфологічної біографістики, написаної в "національному дусі". В той же час з'явилася група дослідників, яка намагалася поєднати історичну правду з національними домислами.

Працю В. Солдатенка неможливо розглядати з позицій названих груп. Вона є оригінальним, об'єктивним дослідженням. Цьому сприяв значний

стр. 153


фаховий багаж автора, який відомий багатьма своїми ґрунтовними працями, присвяченими національно-демократичній революції 1917- 1920 років.

Книга В. Солдатенка складається зі вступу, десяти розділів, приміток, додатків.

На початку свого монографічного дослідження автор простежує становлення М. Скрипника як революційного діяча. Основну увагу він концентрує на подіях, що мали місце в кінці XIX - на початку XX ст., й участі молодого М. Скрипника в них. Дещо схематично висвітлено дитячі та юнацькі роки, коли відбувалося формування світогляду майбутнього революціонера. В першому розділі присутні також значні ліричні відступи, які притаманні для художньої чи художньо-публіцистичної літератури, а не для монографічного дослідження. Зрозуміти авторські відступи певною мірою можна - в зв'язку з недостатністю фактичного матеріалу автор намагався заповнити "білі плями" художніми відступами.

Більш вдалим у праці В. Солдатенка є розгляд революційної діяльності М. Скрипника. Він здійснюється на досить широкому фоні тодішнього суспільно- політичного життя і дозволяє доволі повно відтворити процес взаємодії категорій "людина - суспільство". Автор висвітлює діяльність М. Скрипника в Одеській організації РСДРП, його участь в III з'їзді РСДРП, перебування на засланні, революційно-організаторську роботу в Москві та інших містах. В. Солдатенко прагне глибоко проникнути в сутність духовного світу героя. І це йому вдається. Постать М. Скрипника зображена досить вдало, повно і розлого.

Значна увага приділена В. Солдатенком періоду кінця 1917 - початку 1920 років - цілих чотири розділи. Вони присвячені різним аспектам діяльності М. Скрипника і в хронологічному порядку досить часто перекликаються. Окреме місце відведено діяльності М. Скрипника на посаді голови радянського уряду України. Автор висвітлює взаємовідносини українського радянського уряду з центральними органами більшовицької влади, діяльність Миколи Олексійовича в цьому напрямі, однак дещо обійдено увагою кроки, які здійснював уряд, очолюваний М. Скрипником, в самій Україні.

Значно ширше показано роль М. Скрипника у створенні КП(б)У. Автор розглядає позицію керівництва РСДРП у реалізації цього наміру, події, що передували та сприяли створенню організації більшовиків в Україні. Проаналізована роль М. Скрипника в намаганні утвердити статут КП(б)У як самостійної компартії, пов'язаної з РКП(б) через Інтернаціонал. Автор справедливо відзначає, що хоч дана ідея була близька також і "лівим комуністам", проте М. Скрипник у своїх діях виходив зовсім з інших позицій. На думку автора монографії, М. Скрипник розглядав окре-мішність від РКП(б) "не як акт руйнування єдиної партії, а саме як формальну декларацію, оскільки вірив у те, що комуністам внутрішньо іманентний інтернаціоналізм, а поступка обставинам може бути легко виправлена в будь-який момент" (стор. 74).

Новаційними є авторські судження про причини, які перешкодили М. Скрипнику претендувати на першу роль в КП(б)У. В. Солдатенко їх бачить у тому, що М. Скрипник не примикав до жодної з партійних течій, не прагнув фракційності, намагався стати вище інтересів окремих груп. А в умовах боротьби між представниками "лівих" і правих це зовсім не сприяло утвердженню його позицій як лідера КП(б)У.

Важливе місце в книзі В. Солдатенка займає аналіз діяльності М. Скрипника на посаді наркома контролю (пізніше Робітничо-селянської інспекції), наркома юстиції та інших. Як наголошує автор, робота

стр. 154


М. Скрипника не вичерпувалася лише безпосереднім виконанням наркомівських обов'язків, його як авторитетного фахівця та досвідченого діяча включали до ряду державних комісій, груп, які готували важливі для життя країни документи.

Значну увагу автор приділяє політичним поглядам українського діяча, висвітленню його зусиль, спрямованих на вирішення різних проблем державного будівництва. З окремих сюжетів створюється враження, що автор повною мірою поділяє погляди свого героя. Однак було б помилкою стверджувати дану тезу як постулат. Швидше дослідник у процесі написання своєї праці намагається зрозуміти думки і помисли свого героя. Будучи комуністом, М. Скрипник не втратив своєї великої любові до України. Незаперечним фактом є те, що він виявив себе найактивніше у сфері національного будівництва. І тому можна погодитись із В. Солдатенком, що для М. Скрипника Україна була "точкою відрахунку у системі координат створюваних ним схем і концепцій". Попри це автор не випускає з уваги той факт, що нарком завжди намагався виходити з марксистських засад у національній політиці. Тому для нього притаманними були два глобальних підходи: "1) робити все для інтернаціонального згуртування, єднання всіх народів як однієї з найгуманніших цілей, відстоюваних пролетарською ідеологією; 2) прагнути до найповнішого забезпечення національних інтересів будь-якого народу". При цьому, відзначається в праці, М. Скрипник вірив у те, що два підходи можуть гармонійно взаємодоповнюватися в умовах будівництва соціалізму.

Досить ґрунтовним у книзі М. Солдатенка є розділ, присвячений перебуванню М. Скрипника на посаді наркома освіти УСРР (1927- 1933 рр.). Це був пік політичної та державної діяльності видатного українського націонал-комуніста. Автор досить вдало підібрав назву для розділу - "Життєвий апогей. Українізація". Дійсно, ці роки були апогеєм не лише для М. Скрипника, але й для культурного життя УСРР. Саме в цей період найбільші досягнення мала радянська політика українізації. На цей період припадають найбільш гострі творчі дискусії щодо розвитку української культури. Автор справедливо відзначив, що М. Скрипник був тією особою, від позицій якої залежали найважливіші партійні рішення в ідеологічній галузі, у всіх сферах духовного життя. Втім, автор не оцінює внесок М. Скрипника в здійснення "українізації" як фундаментальний. З цього приводу він вступає в дискусію з І. Кошелівцем, вважаючи, що останній перебільшував реальну роль М. Скрипника в тогочасних процесах. Проте автору не вдалося повністю відійти від стереотипів, нав'язаних не лише працями радянської історичної науки, але й сучасної вітчизняної. Якщо перша намагалася в різні періоди або "викреслити" "українізацію" з історії, або показати її виключно як заслугу більшовиків, то багато представників останньої намагаються вивести родовід "українізації" з періоду національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. Не уникнув цього й В. Солдатенко. У своїй праці він пише: "Ще в 1917 році, з вибухом Української революції вустами своїх провідників - М. Грушевського, В. Винниченка, С. Єфремова, І. Стешенка, М. Порша, С. Петлюри та ін. - слово українізація було виголошено як одне з нагальних завдань визвольного руху, як велична мета духовного злету, національного відродження. І то було не лише слово. Українізація стала реальною політикою" (стор. 145).

"Українізація" чи національне відродження (а воно включає в себе різні сфери: політичну, культурну, економічну та ін.) безсумнівно мала місце в період 1917- 1920 років. Однак пов'язувати радянську "українізацію" лише з цим періодом, на наш погляд, є не досить аргументе-

стр. 155


вано, оскільки вона має більш глибоке коріння. Ще в другій половині XIX століття український національно-культурницький рух заявив про себе як вагома сила. Варто згадати діяльність провідних діячів національно- визвольного руху В. Антоновича, М. Драгоманова, Б. Грінченка, М. Гру- шевського, С. Єфремова та ін., різних культурних товариств тощо. Та традиція національно-культурного подвижництва, що уже склалася в середовищі української інтелігенції, мала безпосередній вплив і в 1920-ті роки. Саме українська інтелігенція стала рушійною силою "українізації", яка вийшла за рамки, відведені для неї більшовиками. Тому "українізація" мала такий суспільний резонанс. В. Солдатенко, либонь, схильний розглядати "українізацію" більш як ініціативу, започатковану "зверху".

Малодослідженою сторінкою довгий час залишались останні роки життя М. Скрипника. В. Солдатенко досить кваліфіковано заповнив ряд "білих плям" з біографії видатного українського радянського політичного діяча. Автор простежив його ставлення до колективізації, голодомору, політичних подій. Звичайно, зрозуміти до кінця, що думала людина, вивчаючи документи, дуже важко. Але основні моменти загальної картини сумлінний дослідник реконструювати певною мірою може. В даному випадку автору це вдалося. Як аргумент, можна навести уривок з стор. 199: "Між тим за стенограмами Скрипникових виступів з кінця 20-х - початку 30-х років можна вловити, як підупало його натхнення, знизилася загальна енергетика, емоційність, уповільнився політ думки, приглушилося її пульсування, зникла образність, поступившись невиразності, нудному "розжовуванню" офіційних загальників, численним повторам та й елементарній плутанині".

Як бачимо, В. Солдатенко на основі документальних матеріалів та праць самого М. Скрипника прагне не лише реконструювати події. Він проводить психологічний аналіз діяльності наркома. А подібний аналіз може сказати значно більше про справжню "внутрішню" позицію М. Скрипника до тодішніх суспільно-політичних реалій, ніж накопичення найрізноманітніших гасел і тез, офіційно висловлених М. Скрипником. Адже загальновідомо, що людина говорить (особливо, якщо вона займає високу офіційну посаду) не завжди те, що відповідає її власним думкам.

Слід відзначити, що праця базується на широкій джерельній базі, переважно архівних матеріалах та творах самого М. Скрипника. Дещо гірше використовує автор літературу, присвячену М. Скрипнику. Можна погодитися з тим, що, будучи написаною переважно в радянський період (і навіть в період "перебудови"), вона має відбиток ідеологічних штампів чи намагань ці штампи здолати. Проте уже після отримання Україною незалежності була захищена кандидатська дисертація В. Шарпатого, присвячена діяльності М. Скрипника як наркома освіти УСРР, вийшли друком ряд його праць, друкувалися статті інших дослідників, які чомусь обійшов увагою В. Солдатенко при написанні свого дослідження.

Загалом монографія В. Солдатенка заслуговує високої позитивної оцінки. Вона на сьогодні є найбільш фундаментальною працею з "скрипникознавства", яка займе гідне місце в сучасній вітчизняній історичній біографістиці. Дослідник успішно справився з тим завданням, яке він ставив - висвітлив різнобічну діяльність видатного українського радянського політичного діяча, найвиразніші грані його складного життя, що вдало кореспондується зі словами вступу: "Долі людські... Як не схожі вони одна на одну... Як глибоко індивідуальні, неповторні... Які, здебільшого, загадкові. І як, нерідко, важко збагненні".


© elibrary.com.ua

Permanent link to this publication:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/В-Ф-СОЛДАТЕНКО-НЕЗЛАМНИЙ-ЖИТТЯ-І-СМЕРТЬ-МИКОЛИ-СКРИПНИКА

Similar publications: LUkraine LWorld Y G


Publisher:

Владислав ПортмонеContacts and other materials (articles, photo, files etc)

Author's official page at Libmonster: https://elibrary.com.ua/Legash

Find other author's materials at: Libmonster (all the World)GoogleYandex

Permanent link for scientific papers (for citations):

В. Ф. СОЛДАТЕНКО. НЕЗЛАМНИЙ. ЖИТТЯ І СМЕРТЬ МИКОЛИ СКРИПНИКА // Kiev: Library of Ukraine (ELIBRARY.COM.UA). Updated: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/В-Ф-СОЛДАТЕНКО-НЕЗЛАМНИЙ-ЖИТТЯ-І-СМЕРТЬ-МИКОЛИ-СКРИПНИКА (date of access: 14.06.2024).

Comments:



Reviews of professional authors
Order by: 
Per page: 
 
  • There are no comments yet
Related topics
Publisher
Владислав Портмоне
Prinstone, United States
3575 views rating
24.08.2014 (3582 days ago)
0 subscribers
Rating
0 votes
Related Articles
ЮГО-ВОСТОЧНАЯ ЕВРОПА В ПРЕДСТАВЛЕНИИ АРАБСКИХ ГЕОГРАФОВ IX В.
Catalog: География 
Yesterday · From Petro Semidolya
"ТУРЕЦКОЕ ОЗЕРО": ЧЕРНОЕ МОРЕ В XV-XVII ВВ.
Catalog: География 
Yesterday · From Petro Semidolya
АВСТРАЛИЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XX ВЕКА: В ПОИСКАХ НАЦИОНАЛЬНОЙ И ПОЛИТИЧЕСКОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ
2 days ago · From Petro Semidolya
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИТНИХ ВІДНОСИН У ВЕЛИКОМУ КНЯЗІВСТВІ ЛИТОВСЬКОМУ XVI ст.
Catalog: Право 
4 days ago · From Україна Онлайн
СУЧАСНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ҐРАНД-НАРАТИВ: ПІДХОДИ, КОНЦЕПЦІЇ, РЕАЛІЗАЦІЯ
4 days ago · From Україна Онлайн
The majority of theoretical misconceptions and the most significant misunderstandings in modern astronomy, cosmology and physics are caused by a purely mathematical approach and ignoring philosophical comprehension of physical reality and, as a result, by not deep enough understanding of the essence of certain physical phenomena and objects.
The cardinal difference between relativistic gravithermodynamics (RGTD) and general relativity (GR) is that in RGTD the extranuclear thermodynamic characteristics of matter are used in the tensor of energy-momentum to describe only its quasi-equilibrium motion.
Якщо за лексикою саме балтські мови є найбільш близькими до санскриту, то праслов'янська мова є найбільш близькою як до більш архаїчної сатемної ведичної стародавньоіндійської мови, так і до стародавньокитайської мови, що згідно з дослідженнями Цун-тунг Чанга була індоевропейською мовою.
Термодинамічна інтерпретація загальної теорії відносності та розглядання Всесвіту як єдиного спіральнохвильвого утворення, а так званих елементарних частинок і кварків як кінцевих локальних стоків цих спіральних хвиль фактично дозволили створити «теорію всього»
12 days ago · From Павло Даныльченко
Thermodynamical interpretation of General Relativity, consideration of the Universe as a single spiral-wave formation, and consideration of the so-called elementary particles and quarks as finite local flows of these spiral waves actually allowed the creation of a "theory of everything".
12 days ago · From Павло Даныльченко

New publications:

Popular with readers:

News from other countries:

ELIBRARY.COM.UA - Digital Library of Ukraine

Create your author's collection of articles, books, author's works, biographies, photographic documents, files. Save forever your author's legacy in digital form. Click here to register as an author.
Library Partners

В. Ф. СОЛДАТЕНКО. НЕЗЛАМНИЙ. ЖИТТЯ І СМЕРТЬ МИКОЛИ СКРИПНИКА
 

Editorial Contacts
Chat for Authors: UA LIVE: We are in social networks:

About · News · For Advertisers

Digital Library of Ukraine ® All rights reserved.
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA is a part of Libmonster, international library network (open map)
Keeping the heritage of Ukraine


LIBMONSTER NETWORK ONE WORLD - ONE LIBRARY

US-Great Britain Sweden Serbia
Russia Belarus Ukraine Kazakhstan Moldova Tajikistan Estonia Russia-2 Belarus-2

Create and store your author's collection at Libmonster: articles, books, studies. Libmonster will spread your heritage all over the world (through a network of affiliates, partner libraries, search engines, social networks). You will be able to share a link to your profile with colleagues, students, readers and other interested parties, in order to acquaint them with your copyright heritage. Once you register, you have more than 100 tools at your disposal to build your own author collection. It's free: it was, it is, and it always will be.

Download app for Android