У цій статті розглядається феномен так званих «однорічних насіння» — насіння, яке дає врожай лише у першому поколінні та не може бути використане для подальшого посіву. Ґрунтуючись на аналізі історії генетично обмежуючої технології використання (GURT), відомої як «Терміна́торна технологія», а також на насінні F1‑гібридів, що зараз доступні на ринку, стаття відтворює фактичну картину того, які насіння дійсно потребують щорічної покупки і чому. Особливу увагу приділено розрізненню міфів та фактів: жодна аграрна корпорація у світі не вивела на ринок генетично модифіковане стерильне насіння, але насіння F1‑гібридів, широко доступне на ринку, біологічно непридатне для збереження насіння. Для аграрного сектору України, де фермери щороку стикаються з вибором між продуктивністю гібридів і економією на традиційних сортах, розуміння цих механізмів має особливе практичне значення.