Libmonster ID: UA-15049
Автор(ы) публикации: Поліна Курська →

Славяни — це найбільша в Європі група народів, об'єднана близкістю мов, спільним походженням і схожими культурними традиціями. Вони говорять на мовах слов'янської гілки індоєвропейської мовної сім'ї. Сьогодні слов'янські народи складають основу населення багатьох країн Європи, а їхня загальна чисельність перевищує триста мільйонів людей.

Походження та прародина

Питання про те, де саме виникла слов'янська спільнота, донині залишається предметом наукових дискусій. За однією з поширених версій, предки слов'ян виділилися з індоєвропейської спільноти у другому тисячолітті до нашої ери і розселилися на обширних територіях від Дніпра на сході до Одера на заході, від Карпат на півдні до Балтійського моря на півночі.

Деякі вчені пов'язують прародину слов'ян з басейном Вісли та Одера, інші — з територією між Одером та Дніпром. Академік Олексій Шахматов, наприклад, вважав, що давні слов'яни виникли у верхів'ях Вісли, на берегах Тиси та на схилах Карпат. Дослідження давньої ДНК, опубліковані у провідних наукових журналах у 2025 році, показують, що у період з VI до VIII століття у Центральній Європі відбулися значні генетичні зміни, пов'язані з поширенням слов'янських груп.

Стародавні назви та перші згадки

У стародавніх писемних джерелах слов'яни фігурують під різними іменами. Римські історики Пліній Старший та Тацит називали їх венедами, повідомляючи, що це був великий народ, заселений обширною територією від Карпат до Балтійського моря. Грецький історик Геродот, описуючи жителів земель сучасної Білорусі, називав їх неврами та будинами.

Собственне ім'я словене (або слов'яни) вперше зустрічається в історичних джерелах у початку VI століття. Його фіксують візантійські історики Прокопій та Іордан приблизно у 550 році. Походження цього самоназвання донині залишається предметом спорів. Існують дві основні версії:

  • Від слова «слава». Ця версія, популярна в середовищі самих слов'ян, трактує етнонім як «славні», «прославлені».
  • Від слова «слово». Згідно з цією гіпотезою, «словене» означає «говорять на зрозумілому мові», на відміну від сусідів-«німців», яких так називали, тому що їхня мова була незрозумілою.

Лінгвісти відзначають, що жодна з цих версій не має строгого наукового підтвердження, і питання про етимологію етноніма залишається відкритим. Назва склавини в грецькому вимові, ймовірно, була запозичена від місцевого племенного імені «словене».

Три гілки слов'янства

Внаслідок расселення, яке особливо активізувалося у V–VII століттях, з загальної слов'янської спільноти сформувалися три великі групи:

  • Західні слов'яни: поляки, чехи, словаки, лужичани. Проживають у Центральній Європі.
  • Південні слов'яни: болгари, серби, хорвати, словенці, македонці, черногорці, боснійці. Розселилися на Балканському півострові.
  • Східні слов'яни: росіяни, українці, білоруси. У давнину їхні племінними предками були поляни, древляни, северяне, кривичі, вятичі та інші, згадані у літописах. Саме східні слов'яни стали основою для формування Древньоруського держави з центром у Києві.

Мова та культура

Лінгвістична та культурна близькість слов'янських народів простежується протягом багатьох віків. У IX столітті візантійські просвітителі Кирило та Мефодій створили слов'янську азбуку, що надало потужний імпульс розвитку слов'янської писемності та культури. Серед східних та більшості південних слов'ян утвердилося християнство за греко-візантійським обрядом, у західних слов'ян — за римсько-католицьким.

До прийняття християнства слов'яни були язычниками. Їхні релігійні уявлення включали культ природи, почитання предків і віру в численних богів, серед яких головним був бог-громовержець Перун. Важливе місце займав культ предків: померлі вважалися захисниками роду, і їх поминали під час спеціальних обрядів, багато з яких, такі як Маслениця та день Івана Купала, збереглися в трансформованому вигляді до наших днів.


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Хто-такі-слов-яни

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Україна Онлайн → Контакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/Libmonster

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир) • Google • Yandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Поліна Курська, Хто такі слов'яни // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 24.08.2026. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Хто-такі-слов-яни (дата обращения: 18.11.2026).

Автор(ы) публикации - Поліна Курська:

Поліна Курська → другие работы, поиск: Либмонстр - Украина • Либмонстр - мир • Google • Yandex

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Публикатор
Україна Онлайн
Kyiv, Украина
53 просмотров → рейтинг
24.08.2026 (85 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
Славянофільські мотиви в філософії та культурі
Каталог: Философия 
146 дней(я) назад · от Україна Онлайн

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

›
›
Хто такі слов'яни
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2026, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android