Автор: Т. В. ЗАБОЛОТНА, М. К. ЛОБОДА

2-16 серпня 2004 р. на базi Кам'янець-Подiльського державного унiверситету дiяла II лiтня школа молодих iсторикiв України та Росiйської Федерацiї. Органiзували науковий захiд Iнститут iсторiї України НАНУ на чолi з академiком В.Смолiєм та Iнститут всесвiтньої iсторiї РАН, очолюваний академiком О.Чубар'яном, а гостинно прийняв його у своїх стiнах Кам'янець-По-дiльський державний унiверситет (ректор - професор О.Завальнюк). Лiтня школа присвячувалась актуальнiй темi - "Україна, Росiя й Захiд. 1991 -1999 pp.", яка досить активно дискутується в наукових колах та серед громадськостi обох країн.

Серед учасникiв школи були молодi науковцi, викладачi, аспiранти, студенти багатьох вузiв та наукових установ Росiї та України: Iнституту iсторiї України НАН України, Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, Рiвненського державного гуманiтарного унiверситету, Московського державного унiверситету iм. М.В.Ломоносова, Державного унiверситету гуманiтарних наук при РАН, Iнституту iсторiї й археологiї Уральського вiддiлення РАН (Єкатеринбург), Пермського унiверситету, Пермського фiлiалу з вивчення полiтичних iнститутiв i процесiв Iнституту фiлософiї й права Уральського вiддiлення РАН, Липецького державного педагогiчного унiверситету, Уральського державного унiверситету iм. О.М.Горького.

Вiдкривали та координували роботу наукового заходу канд. iст. наук, заступник директора Iнституту всесвiтньої iсторiї РАН В.Iщенко, д-р iст. наук, професор, заст. директора Iнституту iсторiї України НАН України С.Кульчиць-кий, канд. iст. наук, професор, проректор iз наукової роботи Кам'янець-Подiльського державного унiверситету А.Фiлiнюк.

Iз лекцiями виступили провiднi науковцi та викладачi. Д-р iст. наук, професор, заст. директора Iнституту iсторiї України НАНУ С.Кулъчицъкий у своїх доповiдях ("Розпад iмперiй у XX ст.", "Радянський Союз: механiзм розпаду", "Україна мiж Америкою та Росiєю") зосередився на передумовах розпаду свiтових iмперiй, специфiцi дезiнтеграцiї Росiйської iмперiї й вiдмiнностi цього процесу вiд розпаду СРСР, передумовах повалення комунiстичного ладу. Доповiдач виклав основнi напрями й проблеми стосункiв України з Росiйською Федерацiєю та СIЛА.

Д-р iст. наук, професор, завiдувач вiддiлу новiтньої iсторiї та полiтики Iнституту iсторiї України НАНУ I'.Касьянов у лекцiях "Україна мiж Росiєю й Заходом", "Нацiоналiзацiя iсторiї" зауважив, що Україну, Росiйську Федерацiю, ЄС та СIЛА поєднує взаємозв'язок внутрiшнiх i зовнiшнiх впливiв. У стосунках мiж Росiєю та Заходом Україна виступає "третiм зайвим". Лектор звернув увагу на те, що в сучаснiй полiтологiї сформувалася низка мiфiв щодо взаємодiї цих держав, а також розкрив рiзнi вектори зовнiшньої полiтики України, основнi результати пошуку власного мiсця в сучаснiй геополiтичнiй системi координат.

Проблемам пошуку росiйським суспiльством основ iдентичностi, глобалiзацiї, взаємовiдносинам Росiї й СНД (прогнози на майбутнє, варiанти розвитку СНД, зовнiшня полiтика Росiйської Федерацiї) присвячено лекцiї д-ра iст. наук, професора, завiдувача кафедри теорiї та iсторiї мiжнародних вiдносин Уральського державного унiверситету iм. О.М.Горького В.Михайленка.

стр. 223

Д-р iст. наук, професор, завiдувач вiддiлу всесвiтньої iсторiї та мiжнародних вiдносин Iнституту iсторiї України НАНУ С.Вiднянський пiд час лекцiй "Україна в постмодернiй системi мiжнародних вiдносин", "Українсько-росiйсь-кi вiдносини в контекстi європейської iнтеграцiї й становлення нової системи мiжнародних вiдносин. 90-тi pp. XX ст." та "Iнтереси Росiї й України на пострадянському просторi: геополiтичний аналiз" проаналiзував мiсце й роль України на мiжнароднiй аренi в умовах глобалiзацiї, перешкоди на шляху iнтеграцiї Української держави в Європейський Союз, виокремив декiлька етапiв у розвитку українсько-росiйських вiдносин та проблемнi питання стратегiчного партнерства.

Досить цiкавими та змiстовними були лекцiї д-ра iст. наук, професора Нацiонального унiверситету "Києво-Могилянська академiя" Ю.Павленка ("Сучаснi пiдходи до розумiння цивiлiзацiйного розвитку людства й проблеми глобалiзацiї"), д-ра iст. наук, професора, пров. наук, спiвр. Iнституту всесвiтньої iсторiї РАН О.Фiлiтова ("Український фактор радянської зовнiшньої полiтики", "Закiнчення холодної вiйни й розпад Радянського Союзу"), канд. iст. наук, ст. наук, спiвр. Iнституту iсторiї України НАНУ В.Головка ("Iнтеграцiйнi фобiї української зовнiшньої полiтики"), д-ра iст. наук, професора кафедри всесвiтньої iсторiї Кам'янець-Подiльського державного унiверситету В.Газiна ("США, ЄС, Росiя та Україна в системi становлення нового свiтового порядку"), д-ра iст. наук, професора, завiдувача кафедри всесвiтньої iсторiї цього ж унiверситету В.Степанкова ("Переяслав 1654 р. в iсторiї України: мiф та реальнiсть"), д-ра iст. наук, професора, ст. наук, спiвроб. Iнституту росiйської iсторiї РАН С.Яковенка ("Церква в Українi XX ст. в умовах державної самостiйностi").

Окремi слухачi лiтньої школи, зокрема канд. iст. наук, доцент Пермського унiверситету А.Борисов та канд. фiлос. наук, ст. наук, спiвроб. Пермського фiлiалу з вивчення полiтичних iнститутiв i процесiв Iнституту фiлософiї й права Уральського вiддiлення РАН Ю.Василенко, одночасно виступили i як лектори.

Обговорювалися лекцiї у жвавiй, доброзичливiй атмосферi. Отримана iнформацiя дала змогу глибше пiзнати та зрозумiти перспективи iнтеграцiї України в мiжнародне спiвтовариство. Цiкавими були погляди на цю проблему росiйських iсторикiв та сприйняття ними полiтики багатовекторностi, яку з самого початку становлення незалежної України намагалися проводити українськi дипломати на мiжнароднiй аренi.

Слухачi школи брали активну участь у дискусiях, дiлилися враженнями. Особливо слiд вiдзначити влучнi запитання й виступи викладача Рiвненського державного гуманiтарного унiверситету Тамiли Герасимчук, яка завершує написання кандидатської дисертацiї в Iнститутi iсторiї України НАНУ.

Життя учасникiв II мiжнародної лiтньої школи молодих iсторикiв України й Росiї було цiкавим i насиченим. Робочий день подiлявся на двi частини: перша присвячувалася лекцiям та дискусiям, а друга - екскурсiям.

Завдяки господарям - адмiнiстрацiї та професорсько-викладацькому складу Кам'янець-Подiльського державного унiверситету - учасники наукового форуму мали змогу побачити чудовi краєвиди Подiлля та Буковини. Для слухачiв i лекторiв було проведено оглядову екскурсiю по унiверситету, якому нещодавно виповнилося 85 рокiв, у стiнах якого дiє музей закладу, етнологiчна лабораторiя, де зiбрано цiкавi експонати даного регiону України. Присутнi побували на кафедрах i лабораторiях iсторичного факультету, ознайомилися з їхньою дiяльнiстю, науковими виданнями.

стр. 224

У рамках культурної програми було органiзовано екскурси. У Чернiвцях, зокрема, особливо вразила пам'ятка архiтектури - резиденцiя митрополитiв, у примiщеннi якої знаходиться Чернiвецький нацiональний унiверситет. А в Кам'янцi-Подiльському, мiстi, яке називають "квiткою на каменi", слухачi школи ознайомилися з експонатами музеїв, картинної галереї, а також iз перлиною Нацiонального iсторико-архiтектурного заповiдника "Кам'янець" - фортецею. Незабутнi враження подарувало вiдвiдання Хотинської фортецi, Крив-чанської кристалiчної печери, подорож по Днiстру в межах Нацiонального парку "Подiльськi Товтри", заїзд у Бакоту, яка вразила мальовничими краєвидами.

Учасники школи з користю провели час, познайомилися з колегами з iнших мiст. Захiд не лише залишив у пам'ятi слухачiв приємнi спогади, але й став важливим фактором у налагодженнi мiжнародних наукових контактiв.

Органiзацiйнi питання взяла на себе українська сторона, зокрема Кам'янець-Подiльський державний унiверситет. Для роботи нiколи було створено якнайкращi побутовi умови та, найголовнiше, забезпечено високий науковий рiвень. Усi учасники залишилися задоволенi й вiдзначили особливу атмосферу, створену в стiнах навчального закладу, який має високий науковий потенцiал. Висловлюємо щиру подяку ректоровi Кам'янець-Подiльського державного унiверситету, професоровi О.Завальнюку, який прийняв слухачiв та викладачiв II мiжнародної лiтньої школи й забезпечив належну органiзацiю її дiяльностi.

Постоянный адрес данной публикации: