Libmonster ID: UA-2930

Автор: Я. О. IЩЕНКО

(Київ)

Українська фалеристика. З iсторiї нагородної спадщини: У 2-х кн. Кн.1 / Авт. колектив: Д.Табачник (керiвник), В.Бузало, В.Воронiн, М.Дмитрiєнко та iн. - К.: Либiдь, 2004.- 480 с, iл.

Iсторiя нагородної спадщини України - це одна з малодослiджених сторiнок нашої минувшини, що вимагає до себе пильної уваги. Актуальнiсть розробки тем iз фалеристики визначається передусiм тим, що сьогоднi в незалежнiй Українi триває процес становлення й удосконалення системи нагород, що є одним з неодмiнних атрибутiв державностi. Пильна увага до проблем фалеристичної спадщини - це закономiрне прагнення, формуючи свою нагородну систему, не залишити осторонь надбання й здобутки в цiй галузi, якими позначилися минулi столiття.

стр. 208


Автори, зусиллями яких створено рецензовану монографiю, - не новачки iз спецдисциплiн iсторичного циклу, зокрема такої їх складової, як фалеристика. 1996 р., до п'ятої рiчницi проголошення незалежностi Української держави, вони створили 3-томну працю "Нагороди України: iсторiя, факти, документи", що стала першою пробою пера науковцiв, якi ставили за мету показати весь складний, суперечливий, а подекуди i трагiчний iсторичний шлях вiдзнак України. Та монографiя вiдобразила рiвень наукового розумiння й осмислення проблем нагородної спадщини України у пору, коли тiльки-но вимальовувалися контури майбутньої системи державних вiдзнак i закладалися основи вiдповiдної полiтики. Коли сьогоднi ми гортаємо сторiнки тiєї працi, то в багатьох випадках бачимо дещо емоцiйнi оцiнки тих чи iнших подiй, що точилися навколо нагородної справи. Оскiльки автори книги були свiдками ряду з них, а окремi з них - безпосереднiми учасниками нагородного процесу, входячи до складу вiдповiдних комiсiй iз створення проектiв майбутньої системи й концептуальних засад зовнiшнього вигляду вiдзнак та їх функцiонування, то для них не байдужою була доля їх дiтища. Попри всi тодiшнi, характернi для середини 90-х pp. полiтичнi умови й окремi вiдповiднi прорахунки, на що було вказано в численних наукових рецензiях i громадських вiдгуках у пресi на працю, ця монографiя, яка вийшла 10-тисячним накладом, дуже швидко розiйшлася та незабаром стала бiблiографiчною рiдкiстю. Вiдтепер її можна розцiнювати як перший етап пильної уваги науковцiв до вiтчизняної фалеристики.

Опинившись у центрi суспiльної уваги, видання виконало своє призначення - ознайомило українське суспiльство i наукову спiльноту з шляхами становлення й розвитку системи нагород, характерних для нашої держави.

З моменту появи першої фундаментальної працi, яку високо оцiнено науковою громадськiстю та вiдзначено Державною премiєю України в галузi науки i технiки, минуло майже десять рокiв. За цей перiод набула нових рис нагородна полiтика України, сталися якiснi зрушення у законодавчому оформленнi системи державних вiдзнак. Одночасно вiдбувався i процес переосмислення всього нагородотворчого досвiду. За цей час вченi знайшли й прокоментували десятки нових фактiв з iсторiї вiдзнак, виявили унiкальнi ордени, якi були створенi у часи роботи українського уряду, громадських об'єднань, ветеранських структур в екзилi, пiдтвердили новими вiдомостями та прикладами свої припущення щодо розвитку фалеристики за кiлька минулих епох. Усе це уможливило появу дещо iнших висновкiв, якi випливали з ряду переконливих нововиявлених фактiв.

Оформилась у своїй основi за минулi роки i нагородна система незалежної України. Вiдзнаки органiчно ввiйшли в сьогодення й стали невiд'ємною частиною української державної субстанцiї, розширивши досвiд нацiонального будiвництва у тiй його частинi, що стосувалася безпосередньо людського чинника та його ролi в процесi змiцнення основ незалежної країни. Iз зовнiшнiм виглядом новостворених орденiв i медалей суспiльство змогло ознайомитися iз серiї поштових мiнiатюр - марок. Було видано також плакат iз зображенням нагород. У часописах та багатьох iлюстрованих виданнях громадяни України побачили, як виглядають тi чи iншi ордени i медалi, прочитали супровiднi до них документи.

В нагородному полi держави вже пiсля 1996 р. з'явилися новi вiдзнаки - звання "Герой України" з орденами "Золота зiрка" й Держави, ордени княгинi Ольги та Данила Галицького, медалi "За вiйськову службу Українi", "Захиснику Вiтчизни", "За працю i звитягу", "60 рокiв визволення України вiд фашистських загарбникiв". Поповнилася також система почесних звань держави. Важливим здобутком останнiх рокiв у розвитку нагородної полiтики стало прийняття Верховною Радою 16 березня 2000 р. Закону "Про державнi нагороди України". В нове тисячолiття наша держава вступила з вагомим правничим документом, яким

стр. 209


законодавчо закрiплено iнiцiативи її президентiв щодо становлення й розвитку власної нагородної системи.

Все перелiчене вище i той закономiрний iнтерес суспiльства до державних вiдзнак, який повсякчас спостерiгаємо в численних виступах та статтях у засобах масової iнформацiї, спонукало авторiв повернутися до теми, значною мiрою переосмислити написанi тексти, доповнити їх новим матерiалом, якнайповнiше вiдобразити й попереднiй досвiд, i новi надбання в нацiональнiй фалеристичнiй спадщинi, яка є одним iз напрямкiв розвитку нашої культури, мистецтва й нових технологiй.

Поява книги з назвою "Українська фалеристика: з iсторiї нагородної спадщини" стала закономiрним результатом подальшого сучасного розвитку цiєї галузi iсторичних знань. Свiдомо зосередивши увагу на розглядi орденiв i медалей крiзь призму досвiду свiтового поступу спецiальної iсторичної дисциплiни, автори отримали змогу значною мiрою використати її науковий iнструментарiй, методи i методику дослiдження фалеристичних знакiв та нагородних предметiв, комплексно простежити процес створення й функцiонування у часi конкретного виду останнiх. Якщо говорити образно, то самi фалеристичнi джерела з власним "бiографiчним" матерiалом, виплетеним унiкальним шитвом до канви розвою суспiльства i держави склали захоплюючу та повчальну сторiнку в їх iсторiї.

Свою працю автори побудували у виглядi шести нарисiв, кожний з яких висвiтлює один з етапiв у розвитку нагородної справи в ретроспективi.

У "Передмовi", якою розпочато виклад матерiалу, науковцi перш за все концентрують увагу читачiв на походженнi термiну "фалеристика" й появi даного поняття у вiтчизнянiй лексицi в 1965 р. У широкому розумiннi фалеристика - це iсторiя розвитку цивiлiзацiями форм i способiв вшанування найбiльш гiдних представникiв суспiльства. Навiть пiсля зникнення з iсторичної арени окремих нагород або цiлих їх систем вони, як пам'ятки минулих часiв, залишають по собi слiд у колективному досвiдi людства.

В анналах фалеристики можна знайти немало захоплюючих зразкiв вияву високих людських якостей, честi та вiдваги, мужностi й самопожертви. За словами вiдомого дослiдника I.В.Можейка, "фалеристика така ж драматична, як драматична сама iсторiя"1 . Сама по собi, вiдiрвана вiд iсторичного тла, вiдзнака не iснує. її виникнення обов'язково пов'язане з iсторичними передумовами. Тож дослiдники саме у вступi придiлили мiсце тому, на що особливо звертають увагу фалеристи: змiнам концепцiї нагород у рiзних формах суспiльної органiзацiї, художньому їх втiленню, технологiї лиття i виготовлення, суттєвим вiдмiнностям вiдповiдних знакiв.

Пояснивши досить докладно походження термiну "фалеристика" (С. 11), який увiв чеський дослiдник Олдржих Пiльц 1937 p., його побутування з 1976 р. в спецiальних виданнях2 , ученi ведуть розповiдь про заснування нагород, аспекти їх функцiонування та регламентацiї у спецiальних орденських статутах, положення про конкретний вид вiдзнаки. Документальний комплекс правових актiв започаткував формування атрибутики держави, до якої нагородна система ввiйшла як її невiд'ємний складник. Оповiдаючи про походження свiтських орденiв, починаючи з XIV ст., дослiдники чомусь обмежилися перелiком тiльки семи вiдзнак. Саме тут принагiдно було б вiдiслати читачiв до спецiально створеного перелiку перших, маловiдомих широкому загалу й фалеристам нагород, який доцiльно навести в додатках до книги. Це б збiльшило ЇЇ iнформативний потенцiал.

Читач дiзнається з монографiї про започаткування традицiї вiдзначення за бойовi подвиги воїнiв гривнами у Давньоруськiй державi, золотими i срiбними монетами, медалями, золотими ланцюжками, обручками в XVI-XVII ст. у Московiї.

Дещо розмито сказано в книзi про величезний спадок, який залишила нагородна система Росiйської iмперiї (С. 13 - 15). Хоча автори й наводять кiлька

стр. 210


прикладiв вiдзначення царськими орденами українцiв, у читачiв може скластися враження, що то якiсь поодинокi випадки. Дослiдникам, вважаємо, потрiбно було б дати розгорнутий нарис щодо того, як нагороди iмперiї, ввiйшовши в плоть та кров держави, куди були iнкорпорованi вiтчизнянi територiї, все ж стали складовою життя й українського суспiльства. Ордени прикрашали груди видатних українцiв-воєначальникiв, урядовцiв усiх рангiв, сенаторiв, письменникiв, громадських дiячiв, промисловцiв, купцiв та благодiйникiв. Не завадило б авторам подумати й про можливiсть показати реєстри вiдзначених царськими нагородами, вибравши з них видатних українцiв, що прославили наш народ навiть в iмперськi часи.

Повнiше i докладнiше, на наш погляд, потрiбно було б проаналiзувати великий масив нормативних документiв, що чiтко регламентували всi аспекти нагородної полiтики. Адже їх занесено до Зводу законiв Росiйської iмперiї. Всi 55 видiв орденiв (разом iз зiрками) мають статути, прописаний порядок вiдзначення ними у мирний i воєнний часи, особливi права й привiлеї нагороджених ними. Нормативна база детально регулювала питання представлення до вiдзначення, носiння вiтчизняних та iноземних орденiв, позбавлення нагород, призначення пенсiй, пiльг тощо.

Це той спадок, який аж нiяк не можна iгнорувати. А чому було б не дати хоча б у додатках, частково чи вибiрково, зразки законодавчих документiв i реляцiй iз представленнями до орденiв українцiв або таблицi "старшинства", тобто прояснити, в якiй почерговостi їх носили на одязi. Вiдсутнi у книзi й iлюстрацiї з повними комплектами всiх вiдзнак, якi стосуються кожного iсторичного перiоду.

Автори чомусь не знайшли за потрiбне пiдкреслити, що у музеях, зокрема Нацiональному музеї iсторiї України та Нацiональному художньому, зберiгаються портрети визначних українцiв у парадному одязi з нагородами на грудях, як i портрети воєначальникiв, героїв вiйни й працi iншої, радянської доби. Адже це стало б свiдченням того, як завдяки засобам фалеристики можна отримати цiнну iнформацiю для атрибутування портретiв, а також додатковi вiдомостi про вiдзначених. Так фалеристика слугує iконографiї та бiографiстицi. А книга отримала б наочний iлюстративний ряд.

Постає питання i вiдносно того, чи є в фондах або експозицiях українських музеїв повнi комплекти нагород Росiйської iмперiї й часiв минулої, радянської епохи i вказiвки про те, кому вони належали. Прикладом такого вдалого поєднання у виданнях iлюстративного iконографiчного, фалеристичного та бiографiчно-довiдкового матерiалiв є останнi працi, якi побачили свiт у Росiйськiй Федерацiї. Серед них - "История государства российского в наградах и знаках"3 .

Достатньо було погортати iноземнi фалеристичнi працi й там вiдшукати зразки того, як доречно було б представити у книзi вiдзнаки тих держав, до складу яких входили свого часу українськi терени. 219 рокiв iснували ордени в Росiї, а дослiдники видiлили для висвiтлення їх iсторiї аж чотири сторiнки!

Не претендують на повноту висвiтлення i сторiнки монографiї, присвяченi нагороднiй системi СРСР. Учорашнiй день нашої iсторiї вартий достойно бути окресленим як значний, хоча й суперечливий, етап у життi народу України. Тут теж автори обiйшлися без широкого тла висвiтлення подвигiв українцiв через iснуючу нагородну систему. А що вже зовсiм залишається незрозумiлим, то це вiдсутнiсть будь-якого реєстру вiдзначених конкретними орденами за нацiональним складом iз встановленням вiдсотку в ньому українцiв. Чи не було б це доречним зробити у фалеристичному виданнi в рiк 60-рiччя Перемоги над фашистськими загарбниками? Двi сторiнки - це все, що спромоглися вiдвести автори нагороднiй системi СРСР (С. 16, 17). Невже, створюючи сьогоднi ордени та медалi у незалежнiй Українi, ми нiчого не взяли з досвiду попередникiв? Чи все там було так погано i наша республiка нiчого не додала суттєвого вiд себе, що треба вiдразу огульно вiдкидати понад 70 рокiв, якi позначилися на долi

стр. 211


українського народу визначними подiями, що констатувалося через нагородну систему? Знову залишаються, на жаль, чистими сторiнки, якi потребують висвiтлення цiлого ряду фактiв, без яких буде неповною фалеристика 30-80-х pp.

Ще одне, що спало нам на думку при уважному прочитаннi книги: невже за роки iснування власних вiдзнак у союзних республiках жоден з українцiв не був нагороджений їх орденами? Адже впродовж 1918-1924 р. в них засновано такi особливi урядовi нагороди: ордени Червоного прапора Азербайджанської СРР, Вiрменської СРР, Грузинської СРР, Срiбна зiрка Вiрменiї (почесний нагрудний знак ЦВК республiки), орден Червоного прапора та Воєнний орден Хорезмської НСР, Революцiйний знак воєнної вiдзнаки Бухарської НСР, Знак вiдзнаки Таджицької АСРР, Знак вiдзнаки республiк середньої Азiї "За боротьбу з басмацтвом", Чесному воїну Карельського фронту, ордени Трудового Червоного прапора РСФРР, Азербайджанської СРР, Бiлоруської СРР, Вiрменської СРР, Грузинської СРР, Закавказької СФРР, Узбецької СРР, Туркменської СРР, Таджицької СРР, орден Труда Тувинської народної республiки, орден Хорезмської НРР. Ми дозволили собi зробити повний перелiк цих нагород через те, що нiде в українськiй фалеристичнiй лiтературi жодним рядком про них досi нiчого не було сказано. Хоча, на нашу думку, така iнформацiя має бути й в енциклопедичних iсторичних працях, i у довiдниках.

Звертаємо увагу на те, що пiсля 1920-х pp. на портретах цiлого ряду урядовцiв та воєначальникiв поряд з орденом Червоного Прапора РРФСР є неатрибутованi нагороди, якi теж вимагають дослiдження. Знання дизайну орденiв республiк допоможе це зробити. Адже, як заявили автори, вони вивчали iсторiю всiх вiдзнак i частково долi людей, ними нагороджених. Чому не дати поряд з iлюстрацiєю ордена Трудового Червоного Прапора УСРР (1921-1933 р.) й рiдкiснi зображення орденiв союзних республiк? Нашi колеги з Москви це чудово показали в своїх останнiх виданнях iз фалеристики4 , як це конкретно потрiбно зробити.

Саме перший том фундаментальної фалеристичної працi, на нашу думку, має мiстити докладнi вiдомостi про функцiонування на наших територiях всiх форм i систем вiдзнак, якi iснували у правовому полi попереднiх епох.

Чимало нових документiв та iнформацiї, введених уперше до наукового обiгу, мiстять нариси про першопочатки нагородної справи й першi вiдзнаки України (С. 25-51 i 53-109). Ученi зумiли вiднайти цiкавi документи, якi дозволили детально висвiтлити спроби заснування нагород за часiв УНР та Української держави, намагання останнiх у 1919-1920 pp. започаткувати й сформувати їх систему.

Розширено суттєво i документальний блок даних щодо ордена Трудового Червоного Прапора УСРР (С. 110-144). Але й тут автори не знайшли за потрiбне подати в блоцi документiв реєстри нагороджених, обмежившись наведенням цифр щодо 307 iндивiдуальних та 29 колективних вiдзначень.

Безперечний iнтерес викличе у дослiдникiв фалеристики четвертий нарис, присвячений пошуку шляхiв нагородотворення в екзилi й за часiв Другої свiтової вiйни. Нововиявленi документи з iсторiї вiдзнак (С. 145-290) значно розширюють знання щодо унiкального явища - фалеристичної спадщини, яка з'явилася за кордоном в урядових структурах i вiйськових ветеранських органiзацiях. Ретельно прослiдковано iсторiю нагород на честь Симона Петлюри, що пройшли шлях вiд персня на честь головного отамана для близьких сподвижникiв по боротьбi (1926 р.) до елiтарного ордена - Хрест Симона Петлюри (1932 p.). Гарно виконанi полiграфiчними засобами iлюстрацiї з рисунками багатьох, досi невiдомих широкому загалу вiдзнак, - це безперечний здобуток авторського колективу, який зумiв представити чудовий iлюстративний ряд з нагород для вшанування ветеранiв визвольної боротьби.

Осiбно звертаємо увагу на зображення знаку ордена Святого Архангела Михаїла за Другий зимовий (льодовий) похiд для вшанування пам'ятi невеликої

стр. 212


кiлькостi його учасникiв, якi залишилися у живих пiсля трагiчної битви пiд мiстечком Базар. Вiн є взiрцем вишуканого дизайну та своєрiдної передачi канонiчної атрибутики архангела. Так, зокрема святий притримує лiвицею не круглий, а бiльш схожий до варязького мигдалевидний щит iз зображенням золотого лева.

В короткому описi знаку ордена зазначаються особливостi останнього у зображеннi меча в правiй руцi архангела (тут його притиснуто до грудей, а не спрямовано лезом вгору, дещо праворуч), але його названо чомусь замiсть "полум'янiючого" - "палаючим" (С. 219).

Достатньо ґрунтовно висвiтлено у книзi нагородну систему Радянської України (С. 291-430). Вiдрадно вказати, що вiдзнаки, якi, за визнанням авторiв, пройшли шлях "вiд революцiйного романтизму до продержавного прагматизму", детально дослiдженi на основi великої кiлькостi актових документiв. Цей нарис мiстить чи не найбiльшу в монографiї чисельнiсть наукових присторiнкових посилань i досить виважений представницький комплекс пiдiбраних документiв. Логiчно побудований текст нарису дає чимало оповiдей про людей, удостоєних почесних звань. Саме такий виклад матерiалу має стати за зразок при висвiтленнi iсторiї й функцiонування нагород у наступних нарисах, зокрема в другому томi видання.

Нарис "Нездiйсненi проекти" - то цiкава сповiдь про намагання керiвництва республiки у будь-який спосiб показати свiй, бодай куций, суверенiтет у рамках могутнього Союзу РСР. Однак, iдея вiдродження нагородного суверенiтету не могла за умов всевладної централiзацiї дати позитивних наслiдкiв. Несприйняття нарiжних принципiв, закладених у 20-х pp. XX ст. в iдеї самостiйного вирiшення республiками у межах своєї компетенцiї ряду державних проблем, то позицiя верхiв. Пролежали десятки рокiв в архiвах проекти так i нездiйснених нагородних iнiцiатив, залишившись як зразок керiвництва Москвою роботою "республiканських провiнцiй".

Рецензована праця на цьому мiнорному акордi завершує тiльки частину розповiдi про вiтчизнянi вiдзнаки. Другий том, як зазначено у вступi, повнiстю буде присвячено реалiзацiї в незалежнiй Українi концепцiї нагородотворення. Сподiваємося, що у ньому будуть виправленi певнi прорахунки та враховано побажання та зауваження рецензента. Залишається на останок сказати, що чомусь у науковому виданнi не знайшли за потрiбне в кiнцi першого тому подати бiблiографiю з фалеристичної лiтератури, що стосується висвiтленого перiоду.

Вважаємо, що не буде перебiльшенням твердити про виняткове значення даної монографiї з української фалеристики для розвитку спецдисциплiн навiть при тому, що при читаннi написаними гарною українською мовою текстiв виникає чимало запитань у планi детальнiшого висвiтлення окремих пiдроздiлiв кожного з хронологiчних перiодiв.

Сподiваємося, що наукова громадськiсть України гiдно оцiнить i буде використовувати дану працю, яка згодиться студентському загалу, iсторикам-практикам у музеях та архiвах, а також усiм, хто хоче знати iсторiю української фалеристики.

-----

1 Можейко В.И. Награды. - М., 1998. - С 3.

2 Мерожичка В. Фалеристика. - Прага, 1976 (чеськ. мовою); Бурков В.Г. Фалеристика. - Л., 1985; Його ж. - М., 1999 й iн.

3 История государства Российского в наградах и знаках. - М. - СПб., 2004. - 352 с.

4 Мурашов Г.Л. Титулы, чины, награды. - М., 2004. - 368 с; Строков А.Л. История военного искусства. - М., 1967 - 412 с; Символы России. - М., 2004. -320 с. та iн.


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Рецензiї-УКРАЇНСЬКА-ФАЛЕРИСТИКА-З-IСТОРIЇ-НАГОРОДНОЇ-СПАДЩИНИ-У-2-х-КН-КН-1

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Олександр ПанКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Рецензiї. УКРАЇНСЬКА ФАЛЕРИСТИКА. З IСТОРIЇ НАГОРОДНОЇ СПАДЩИНИ: У 2-х КН. КН.1 // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/Рецензiї-УКРАЇНСЬКА-ФАЛЕРИСТИКА-З-IСТОРIЇ-НАГОРОДНОЇ-СПАДЩИНИ-У-2-х-КН-КН-1 (дата обращения: 29.03.2024).

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Похожие темы
Публикатор
Олександр Пан
Львiв, Украина
2397 просмотров рейтинг
24.08.2014 (3504 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
VASILY MARKUS
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ВАСИЛЬ МАРКУСЬ
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ: ЛАТИНСЬКА СПАДЩИНА: ПОЛЬША, ЛИТВА, РУСЬ
Каталог: Вопросы науки 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
КАЗИМИР ЯҐАЙЛОВИЧ І МЕНҐЛІ ҐІРЕЙ: ВІД ДРУЗІВ ДО ВОРОГІВ
Каталог: История 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
Українці, як і їхні пращури баньшунські мані – ба-ді та інші сармати-дісці (чи-ді – червоні ді, бей-ді – білі ді, жун-ді – велетні ді, шаньжуни – горяни-велетні, юечжі – гутії) за думкою стародавніх китайців є «божественним військом».
9 дней(я) назад · от Павло Даныльченко
Zhvanko L. M. Refugees of the First World War: the Ukrainian dimension (1914-1918)
Каталог: История 
12 дней(я) назад · от Petro Semidolya
АНОНІМНИЙ "КАТАФАЛК РИЦЕРСЬКИЙ" (1650 р.) ПРО ПОЧАТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (КАМПАНІЯ 1648 р.)
Каталог: История 
17 дней(я) назад · от Petro Semidolya
VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ГЕТЬМАНОВІ ІВАНОВІ ВИГОВСЬКОМУ
Каталог: Вопросы науки 
17 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ТОРГОВО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ЕС В СРЕДИЗЕМНОМОРЬЕ: УСПЕХИ И НЕУДАЧИ
Каталог: Экономика 
26 дней(я) назад · от Petro Semidolya
SLOWING GLOBAL ECONOMY AND (SEMI)PERIPHERAL COUNTRIES
Каталог: Экономика 
32 дней(я) назад · от Petro Semidolya

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

Рецензiї. УКРАЇНСЬКА ФАЛЕРИСТИКА. З IСТОРIЇ НАГОРОДНОЇ СПАДЩИНИ: У 2-х КН. КН.1
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android