Автор: Г. Д. КАЗЬМИРЧУК, Ю. В. ЛАТИШ

Київ

Збiрник наукових праць вiддiлу iсторiї України XIX - початку XX cm. Iнституту iсторiї України НАН України. - Bun. V-IX. - К., 2002-2005 (Bип. V. - К., 2002. - 210 с; Bип. VI. - К., 2003. - 445 с; Bип. VII. - К, 2004. - 302 с; Bип. VIII. - К., 2004. - 295 с; Bип. IX. - К., 2005. - 332 с.)*

Одним iз найменш дослiджених i водночас чи не найбiльш iдеологiзованих етапiв вiтчизняної iсторiї є перiод XIX - початку XX ст., що безпосередньо передував встановленню й утвердженню марксистського бачення iсторiї. Пiсля вiдновлення незалежностi України розпочалося його переосмислення. Цьому процесу нерiдко заважає наукова кон'юнктура, тобто вигадана неактуальнiсть цього перiоду, дiячi якого, мовляв, були попередниками бiльшовизму. Проте в останнi роки кiлькiсть подiбних думок зменшується, натомiсть зростає iнтерес науковцiв до цього складного й суперечливого перiоду в iсторiї нашої батькiвщини.

Одним зi шляхiв обмiну досвiдом провiдних науковцiв iз багатьох регiонiв України став збiрник "Проблеми iсторiї України XIX - початку XX столiть", над випуском якого творчо працює колектив вiддiлу iсторiї України XIX - початку XX ст. Iнституту iсторiї України НАНУ на чолi iз членом-кореспондентом НАН України О.Реєнтом. У його пiдготовцi беруть участь досвiдченi iсторики, знанi фахiвцi з вiтчизняної iсторiї XIX - початку XX ст.

Привертає увагу добре продумана проблемно-тематична структура. У збiрнику з'яви-

* Рец. на вип. I-IV див.: Укр. iст. журн. - 2003. - N 4.

стр. 205

лись оригiнальнi рубрики: "Iсторiографiчнi дослiдження", "Сторiнки вiтчизняної економiчної iсторiї", "Полiтичнi студiї", "Мiжнацiональнi вiдносини", "Мiжрегiональнi вiдносини", "Культурнi й духовнi питання", "Джерелознавство", "Життєписи", "Соцiальна iсторiя", "Вiйськовi студiї", "Проблеми вiтчизняної урбанiстики". Варто вiдзначити також широке залучення до збiрника розвiдок учених iз регiонiв.

У п'ятому випуску збiрника вмiщено 24 статтi, змiст яких охоплює переважно соцiально-полiтичну та економiчну проблематику iсторiї України XIX - початку XX ст., а також iсторiографiю. Вiдкривають збiрник iсторiографiчнi студiї В.Молчанова, А.Скрипника та П.Усенка, в яких висвiтлюються джерельна й iсторiографiчна база життєвого рiвня мiського населення Правобережжя наприкiнцi XIX - на початку XX ст., основнi аспекти дiяльностi державних установ Подiльської губернiї, розглянуто Марiупольщину середини XIX ст. у висвiтленнi Г.Калерi¹ .

Полiтичнi студiї представленi у збiрнику статтями В.Волковинського та А.Павка, присвяченi дiяльностi полiтичних партiй i органiзацiй Схiдної Галичини та Надднiпрянщини, а також чорної сотнi на початку XX ст. в Українi. Нетрадицiйний пiдхiд продемонстрований у статтi О.Машкiна "Демократичний терор на Схiдному Поднiпров'ї та в Криму у лютому - березнi 1917 р."² На основi широкої джерельної бази дослiдник спростовує стереотип про ненасильницький i трiумфальний хiд країною Лютневої революцiї 1917 p., висвiтлює руйнацiю старих правоохоронних органiв i жорстоке переслiдування їх спiвробiтникiв, масове звiльнення карних злочинцiв, полiтичнi репресiї, хаос на селi, розвал виробництва i, як наслiдок, зубожiння населення. Деякi висновки О.Машкiна мають дискусiйний характер, зокрема, використання термiна "тероризм" щодо полiтики Тимчасового уряду. У науковiй розвiдцi Т.Осташко проаналiзовано основнi положення меморандуму В.Липинського до Українського iнформацiйного комiтету та вплив цього документа на розвиток вiтчизняного полiтичного руху³ .

Економiчна iсторiя України XIX - початку XX ст. репрезентована дослiдженнями I.Довжука, який висвiтлює дiяльнiсть Донецько-Юр'ївського металургiйного заводу та В.Орлика, присвячене взаємозв'язкам мiж поземельною податтю й реформуванням податкової системи Росiйської iмперiї та iн.⁴

Значну увагу у збiрнику придiлено питанням культури та духовностi України у XIX на початку XX ст. Розглянувши дiяльнiсть губернських учених архiвних комiсiй в Українi в органiзацiйному аспектi, З.Зайцева дiйшла висновку, що задiянi в них iнтелектуальнi ресурси надавали стабiльної тяглостi пошуковiй, авторсько-дослiдницькiй i видавничiй дiяльностi цих iнституцiй⁵ . Студiя Г.Степаненко присвячена питанням розвитку православної духовної освiти, а О.Царенюк розглядає добродiйницьку дiяльнiсть Товариства пiклувального про тюрми⁶ . Джерелознавство у збiрнику репрезентоване доробками М.Дмитрiєнко, О.Машкiна та Н.IПип.

Основу шостого випуску збiрника становлять доповiдi, виголошенi на засiданнi всеукраїнського круглого столу, присвяченого пам'ятi видатного вiтчизняного ученого-iсторика, професора Вiталiя Григоровича Сарбея. З вiтальним словом до його учасникiв звернувся директор Iнституту iсторiї України НАН України, академiк НАН України В.Смолiй. Вiн, зокрема, зазначив, що "практично весь творчий науковий шлях Вiталiй Григорович пройшов у нашому iнститутi. Тут вiн закiнчив аспiрантуру, захистив кандидатську i докторську дисертацiї, працював спочатку молодшим, а потiм старшим науковим спiвробiтником. Iз 1978 р. вiн очолював вiддiл iсторiї капiталiзму. Пiд його керiвництвом було пiдготовлено десятки кандидатiв i 12 докторiв iсторичних наук. Завдяки його плiднiй науковiй дiяльностi в Українi сформувалася багатогранна наукова школа, представники якої сьогоднi задають тон в українськiй iсторичнiй науцi, зокрема, в нашому iнститутi та в усiх провiдних наукових центрах i унiверситетах держави"⁷ . "I сьогоднi, згадуючи цю неординарну яскраву людину, - зауважив В.Смолiй, - ми шануємо її науковий iнтелект, працелюбнiсть, блискучу ерудицiю, чеснiсть i доброту. I кращою вiдзнакою нашої пам'ятi про Вiталiя Григоровича хай стануть традицiйнi "Сарбеївськi читання", якi започатковує наш сьогоднiшнiй "круглий стiл"⁸ .

У статтi члена-кореспондента НАН України О.Реєнта "Iсторичнi подiї в Українi XIX - початку XX ст.: сучасний дослiдницький iнтерес" констатовано залежнiсть вiтчизняної iсторичної науки вiд наукової кон'юнктури, зумовленої полiтичними процесами. Крах соцiалiстичної системи призвiв до того, що зникла iдеологiчна принаднiсть тем, пов'язаних iз рухом декабристiв, народникiв, дiяльнiстю соцiал-демократiв, революцiєю 1905-1907 рр-

стр. 206

Проте поки кон'юнктурники вiд науки вiдхрещувалися вiд свого попереднього доробку, серйознi вченi готували якiсно новий крок в освоєннi iсторичної царини. Поряд iз певними досягненнями у переосмисленнi iсторiї України XIX - початку XX ст. О.Реєнт вказує i на недослiдженiсть низки важливих проблем, зокрема, таких, як особливостi економiчного розвитку українських земель у складi Австро-Угорської та Росiйської iмперiй; формування станiв i соцiальна стратифiкацiя населення України; формування нацiональної буржуазiї та становлення пiдприємництва, банкiвської справи й торгiвлi; специфiка розвитку та наслiдки реформування аграрного сектора економiки; соцiально-побутова iсторiя; Україна в часи Першої свiтової вiйни; дипломатична iсторiя України⁹ .

Перший роздiл збiрника, присвячений економiчнiй iсторiї українських земель, вiдкривається розвiдкою Т.Викової, в якiй розглядається полiтичне й соцiально-економiчне становище Криму в перiод з середини XVIII ст. i до розгортання революцiйних подiй 1917 р.¹⁰ Розробцi актуальних питань iсторiї економiки України присвячено статтi Р.Буравченка, в якiй iдеться про забезпечення технiкою вiтчизняної цукрової промисловостi XIX ст., й О.Донiка, де розглядається соцiокультурний вимiр пiдприємництва України у другiй половинi XIX - на початку XX ст. Процеси морально-психологiчного, iдеологiчного та економiчного протистояння кооперованих селян i крамарсько-лихварської верхiвки села на початку XX ст., зумовленi поступом товарно-ринкових вiдносин i розвитком кооперативного руху, розкрито у статтi I.Фаренiя¹¹ . Студiя I.Кривошеї висвiтлює процеси демагнетаризацiї латифундiй Правобережної України у першiй третинi XIX ст. Митнiй полiтицi Росiйської iмперiї й органiзацiї митного контролю в пiдросiйськiй Українi присвячено розвiдку В.Орлика. Основнi аспекти дiяльностi з'їзду гiрничопромисловцiв пiвдня Росiї висвiтлюються у студiї О.Щербинiної.

Низку наукових розвiдок присвячено актуальним аспектам вiтчизняної полiтичної iсторiї. Публiцистичну та полiтичну дiяльнiсть масонiв України на початку XX ст. розкрито у статтi О.Крижановської. Дiяльнiсть "вiльних каменярiв", їх вплив на полiтичнi процеси є однiєю з найактуальнiших i найнедослiдженiших тем не лише української, а й свiтової iсторiї. О.Крижановська висвiтлює дiяльнiсть у галузi видавничої справи вiдомих масонiв М. Гру шевського, Д.Дорошенка, С.Єфремова, О.Лотоцького, А.Нiковського та iн.¹² М.Дмитрiєнко розглядає iсторiю, проекти та реалiї адмiнiстративно-територiального устрою українських земель у XIX - на почтаку XX ст., а В.Шандра - основнi проблеми управлiння Правобережною Україною у другiй половинi XIX ст.¹³ У виданнi представлено науковi розвiдки, присвяченi iсторiї мiжрегiональних вiдносин. Так, В.Пашук здiйснив порiвняльний аналiз зародження українського i польського просвiтнiх рухiв у Галичинi.

Не обiйдено увагою на сторiнках збiрника й питання вiтчизняної культури. Створенню провiдних вiтчизняних гуманiтарних органiзацiй у перiод Першої свiтової вiйни присвячено розвiдку Н.Загребельної. Благодiйна дiяльнiсть на Черкащинi на початковому етапi Першої свiтової вiйни розкривається у доробку Т.Курiнної, а фiлантропiчнiй дiяльностi на теренах Донбасу на межi XIX i XX ст. присвячено статтю С.Нестерцової. На шпальтах видання знайшлося мiсце й для дослiджень, в яких висвiтлюються питання освiти та просвiтницької дiяльностi на українських землях. Зокрема цiй проблематицi присвячено дослiдження О.Лебеденка про розвиток освiти у Подунав'ї у XIX - на початку XX ст., а Н.Шип простежила зв'язки вiтчизняних нацiонального й соцiального рухiв у другiй половинi XIX ст.¹⁴

У збiрнику представленi також бiографiчнi, iсторiографiчнi та джерелознавчi дослiдження. Зокрема заслуговують на вiдзнаку статтi I.Дзири "Вплив "Лiтопису Малоросiї" Жана-Бенуа Шерера на "Iсторiю русiв" та Л.Маркiтан "Схiдна (Кримська) вiйна 1853-1856 pp. у фотодокументах".

У цiлому шосте число охоплює практично усi аспекти життя України XIX - початку XX ст., якi були предметом наукового iнтересу В.Сарбея, тому збiрник може зацiкавити не лише вузькопрофiльних дослiдникiв i викладачiв, а й широкий читацький загал.

Найбiльше уваги у сьомому випуску видання придiлено економiчнiй iсторiї України XIX - початку XX ст. Вiдкриває його велика за обсягом розвiдка О.Реєнта й О.Сердюка, присвячена загостренню суперечностей в iмперському суспiльствi у роки Першої свiтової вiйни¹⁵ . Привертають увагу дослiдження фармацевтичної справи, представленi у статтях Ю.Солiонович та О.Тищенка. Стаття О.Майстренка присвячена дiяльностi державних вiдомств Росiйської iмперiї iз забезпечення медичною допомогою населення Херсонської губернiї у серединi XIX ст.¹⁶

Полiтичнi студiї включають розгляд дiяльностi Бунду на Подiллi у роки революцiї

стр. 207

1905-1907 pp. О.Симчишина та розвiдку А.Стецюка, присвячену фiлософським поглядам I.Аксакова на нацiонально-визвольну боротьбу слов'янських народiв у Османськiй та Росiйськiй iмперiях¹⁷ .

Широко представленi у збiрнику дослiдження у сферi культури та духовностi. У статтi О.Буравського йдеться про лiтературну i громадську дiяльнiсть польської iнтелiгенцiї Волинi у другiй половинi XIX - на початку XX ст. О.Завальнюк висвiтлює роль О.Шульмiнського у заснуваннi Кам'янець-Подiльського державного українського унiверситету, а розвiдка Т.Кузьменко присвячена культурно-освiтнiй дiяльностi українських сiчових стрiльцiв у Надднiпрянськiй Українi. У статтi О.Сухого розглянуто iдеологiю та напрями дiяльностi Товариства iменi Михайла Качковського у 70-80-тi pp. XIX ст.

У роздiлi "Життєписи" вмiщено дослiдження Т.Лазанської, присвячене роду Браницьких, а особливо О.Браницькiй - вiдомiй бiлоцеркiвськiй помiщицi, племiнницi Г.Потьомкiна, а також змiстовний бiографiчний нарис А.Скрипника про подiльського губернатора О.Ейлера¹⁸ .

У галузi iсторiографiї заслуговує на увагу стаття О.Крижановської - знаного фахiвця з iсторiї масонського руху в Українi, - в якiй зроблено огляд вiтчизняного масо-нознавства¹⁹ . У розвiдцi I.Дзири проаналiзовано висвiтлення iсторiї України вiд найдавнiших часiв до початку нацiонально-визвольної вiйни пiд проводом Б.Хмельницького у козацьких лiтописах.

Восьмий випуск збiрника включає рiзноманiтнi студiї з iсторiї України XIX - початку XX ст. Його вiдкривають розвiдки вiдомих iсторикiв О.Реєнта та В.Волковинського, присвяченi спробам реалiзацiї iдеї соборностi України у XIX-XX ст. та дiяльностi терористичних есерiвських угруповань в Українi на початку XX ст.²⁰ У збiрнику також висвiтлюються проблеми економiчної iсторiї України. Зокрема, I.Демидас, О. Лисенко та I. Фаре нiй розглядають проблеми кооперативного руху.

Вiйськовi студiї репрезентованi розвiдкою В.Задунайського про бойову пiдготовку європейської кiнноти i козакiв наприкiнцi XIX - на початку XX ст.²¹ Проблеми вiтчизняної урбанiстики розглядаються у статтях В.Молчанова та Т.Нiколаєвої.

У збiрнику також представленi студiї у галузi культури та духовностi. Стаття О.Завальнюка присвячена ролi О.Грушевського у становленнi нацiональної унiверситетської освiти²² . Роль української iнтелiгенцiї у формуваннi української модерної нацiї дослiдив I.Коляда, а Г.Корольов реконструював суспiльну трансформацiю iнтелiгенцiї iз соцiально-професiйної групи у полiтичну елiту²³ . На шпальтах збiрника знайшлося мiсце i для доробкiв з iсторiї релiгiї та церкви. Зокрема Т.Курiнна здiйснила аналiз витокiв культурно-освiтньої й благодiйницької дiяльностi православної церкви наприкiнцi XVIII - у серединi XIX ст., а Л.Шугаєва присвятила своє дослiдження православним сектам духовного християнства²⁴ .

Особливо приємно, що у збiрнику знайшлося мiсце для рубрики "Студентськi й аспiрантськi студiї". На жаль, вона поки що не стала традицiйною. Залучення талановитої молодi до науково-дослiдницької роботи є однiєю з нагальних потреб сьогодення. Останнiм часом спостерiгається прагнення молодих людей займатися науковою роботою, i науковi видання зобов'язанi надавати їм свої шпальти. Можливо, їхнi першi розвiдки мають певнi хиби, вони ще не повною мiрою володiють термiнологiчним апаратом i науковим стилем, проте усе це приходить iз досвiдом. Назвемо поiменно молодих дослiдникiв, якi мають шанс згодом стати вiдомими ученими. Це М.Милицина, О.Реєнт, Д.Решетченко, О.Рудь iз Києва, М.Антощак iз Бердянська. Спектр їхнього наукового iнтересу надзвичайно рiзноманiтний: вiд методологiчних питань iсторичної науки до мiжнародної торгiвлi зерном.

Дев'ятий випуск збiрника вiдкривається матерiалами конференцiї, присвяченої 90-рiччю початку Першої свiтової вiйни. Поглиблений iнтерес до першого в iсторiї людства воєнного конфлiкту свiтового масштабу є закономiрним, адже вiн ознаменував собою глибоку цивiлiзацiйну кризу, вихiд з якої спричинив глобальнi змiни у свiтовiй iсторiї. До того ж у радянський час Перша свiтова вiйна вважалася iмперiалiстичною i не перебувала серед актуальних тем. Як слушно зазначив у вступному словi В.Смолiй, вiйна стала логiчним завершенням суперечливих процесiв XIX ст. i водночас значною мiрою визначила основнi вектори розвитку свiту протягом наступних десятилiть, оскiльки Версальська система породила низку нових суперечностей, спричинила розгортання потужних реваншистських сил у переможених державах²⁵ .

Вiйськовi студiї вiдкриває ґрунтовна розвiдка О.Реєнта "Перша свiтова вiйна XX ст. та українське суспiльство", в якiй дослiдник доводить, що вiйна кардинально змiнила гео-

стр. 208

полiтичний устрiй i стала каталiзатором нацiотворчих процесiв, зростання масової нацiональної свiдомостi, структурування полiтичних сил²⁶ . Бойовi дiї та вiйськовi операцiї на теренах України у роки Першої свiтової вiйни стали предметом дослiдження В.Волковинського, а Р.Кондратюк дослiдив участь у бойових дiях уродженцiв Волинi²⁷ . Не обiйдено увагою i ставлення українського суспiльства до Великої вiйни. Зокрема I.Коляда присвятив статтю поглядам на неї української iнтелiгенцiї, а О.Куриленко розглянув iдеологiчну поляризацiю в українськiй пресi. Благодiйна дiяльнiсть у роки Першої свiтової вiйни висвiтлена у розвiдках О.Донiка та Н.Загребельної. Огляд джерел i лiтератури з проблеми бiженцiв в Українi у цей перiод зробив Г.Сегеда.

Економiчнiй iсторiї України у переддень Першої свiтової вiйни присвячено статтi А.Шевченка "Конкуренцiя iноземного i росiйського капiталу напередоднi Першої свiтової вiйни (на прикладi Миколаївського заводу "Наваль")" та О.Шляхова "Пiдприємцi та пiдприємництво в торговельному флотi пiвдня України напередоднi Першої свiтової вiйни". В.Молчанов розглянув матерiальне становище населення губернських центрiв Правобережної України у передвоєнний час. У статтi I.Фаренiя йдеться про дiяльнiсть кредитних кооперативiв Надднiпрянщини на початку XX ст.²⁸ Дослiдження В.Орлика присвячено питним зборам в українських губернiях у першiй чвертi XIX ст. Молодий iсторик В.Тимченко зробив аналiз ново-виявлених турецьких джерел та iсторiографiї торговельних зв'язкiв Пiвденної України з Османською iмперiєю наприкiнцi XVIII - у першiй половинi XIX ст.²⁹

Полiтичнi студiї у збiрнику репрезентованi розвiдками О.Машкiна, який розкриває боротьбу мiж прибiчниками росiйського самодержавства i нацiонал-демократами в Українi у перiод Першої свiтової вiйни, та I.Патера, що аналiзує дипломатично-iнформацiйну дiяльнiсть Союзу визволення України. У статтi М.Циганюка розглянуто тактику полiтичних партiй та органiзацiй Росiйської iмперiї пiд час виборiв до I Державної думи в Українi. У статтi мiнського дослiдника О.Кукси здiйснено порiвняльний аналiз полiтичного моделювання у Бiлорусiї та в Українi у лютому-груднi 1917 р.³⁰

Теоретико-методологiчнi засади дослiдження етнонацiональних спiльнот Галичини наприкiнцi XIX - на початку XX ст. висвiтлено у статтi I.Монолатiя, а життєвому шляху одного з лiдерiв Кирило-Мефодiївського товариства В.Бiлозєрського присвячено дослiдження Н.Барабаш. У збiрнику знайшлося мiсце також для iсторiографiчних i джерелознавчих розвiдок.

Вважаємо за потрiбне висловити i деякi побажання редколегiї. Видання набагато б виграло, якби в ньому наводилися короткi вiдомостi про авторiв та анотацiї до статей. На жаль, збiрник не публiкує рецензiй на новiтнi дослiдження з цього перiоду вiтчизняної iсторiї. Нарештi, недолiком є й чимало друкарських помилок, рiзночитання у написаннi прiзвищ (так, одна й та ж сама дослiдниця iменується то Крижановською, то Крижанiвською).

У цiлому, рецензоване видання є вагомим внеском в українську iсторiю. Матерiали збiрника додають чимало нового до висвiтлення економiчного, суспiльно-полiтичного та духовно-культурницького життя України у XIX - на початку XX ст., ставлять новi, поки що мал о дослiдженi проблеми, такi, як вiйськова iсторiя, урбанiстика тощо. Сподiваємося, що це видання в майбутньому буде вдосконалюватися.

-----

¹ Молчанов В.Б. Огляд джерельної бази та iсторiографiї проблеми життєвого рiвня мiсцевого населення Правобережної України в кiнцi XIX - на початку XX ст. - С.5-16; Скрипник А.Ю. Державнi установи Подiльської губернiї у XIX - на початку XX ст.: iсторiографiя проблеми. - С.17-24; Усенко П.Г. Марiупольщина середини XIX ст. у висвiтленнi Г.М.Калерi. - С.25-30.

² Машкiн О.М. Демократичний терор на Схiдному Поднiпров'ї та в Криму у лютому - березнi 1917 р. - С.66-81.

³ Осташко Т.С. Меморiал В'ячеслава Липинського до Українського iнформацiйного Комiтету. - С.82-92.

⁴ Довжук I.В. До питання про дiяльнiсть Донецько-Юр'ївського металургiйного заводу наприкiнцi XIX - на початку XX ст. - С.31-35; Орлик В.М. Поземельна подать i проблеми реформування податкової системи Росiйської iмперiї в XIX ст. - С.36-41.

⁵ Зайцева 3.1. Вченi архiвної комiсiї - складова частина української науки кiнця XIX - поч. XX ст. - С.152.

⁶ Степаненко Г.В. З iсторiї православних духовних семiнарiй Пiвдня України (XIX - початок XX ст.). - С. 159-168; Царенюк О.М. Роль комiтетiв Товариства пiклувального про тюрми у розвитку пенiтенцiарної системи Надднiпрянської України XIX ст. - С.169-183.

стр. 209

⁷ Смолiй В.А. Привiтання до учасникiв "круглого столу". - С.6.

⁸ Там само.

⁹ Реєнт О.М. Iсторичнi подiї в Українi XIX - початку XX ст.: сучасний дослiдницький iнтерес, - С.7, 8.

¹⁰ Викова Т. Полiтичне та соцiально-економiчне становище в Криму (вiд середини XVIII ст. до 1917 p.). - С.13-40.

¹¹ Фаренiй I. А. Морально-психологiчнi аспекти взаємовiдносин кооперованих селян та сiльських пiдприємцiв (початок XX ст.). - С.78-84.

¹² Крижанiвська О.О. Публiцистична та полiтична дiяльнiсть масонiв України на початку XX ст. - С.92-104.

¹³ Дмитрiєнко М.Ф. Адмiнiстративно-територiальний устрiй українських земель: iсторiя, проекти, реальнiсть (XIX - початок XX ст.). - С. 105-124; Шандра B.C. Проблеми управлiння Правобережною Україною: Київське генерал-губернаторство за О.М.Дондукова-Корсакова (у 1869-1878 pp.). - С. 193-213.

¹⁴ Лебеденко О. М. Розвиток освiти у Подунав'ї у XIX - на початку XX ст. -(ЗЗIФ2^2Ш5; Шип НА. Про зв'язок українського нацiонального й соцiального рухiв у другiй поiловинi ХIХ ст. - С.345-366.

¹⁵ Реєнт О., Сердюк О. Загострення суперечностей в iмперському суспiльствi у роки Першої свiтової вiйни (липень 1914 - лютий 1917 pp.). - С.5-47.

¹⁶ Майстренко О. Дiяльнiсть державних вiдомств Росiйської iмперiї iз забезпечення медичною допомогою населення Херсонської губернiї у серединi XIX ст. - С.293-300.

¹⁷ Симчишин О. Дiяльнiсть Бунду на Подiллi у роки Першої росiйської революцiї (1905-1907 pp.) - С. 130-137; Стецюк А. Нацiонально-визвольна боротьба слов'янських народiв-Турецької iмперiї й Росiя у фiлософських поглядах I.С.Аксакова. - С. 138-156.

¹⁸ Лазанська Т. Гетьманша Бiлоцеркiвщини та її нащадки (з iсторiї роду Браницьких). - С.229-246; Скрипник А. Подiльський губернатор О.О.Ейлер. Спроба iсторичного аналiзу його дiяльностi. - С.247-256.

¹⁹ Крижановська О. Основнi проблеми сучасного українського масонознавства. - С.257-269.

²⁰ Реєнт О.П. Iдея соборностi України i спроби її реалiзацiї в ХIХ-ХХ ст. - С.7-15; Волковинсъкий В.М. Україна в орбiтi есерiвського тероризму на початку XX ст. - С. 15-49.

²¹ Задунайський В.В. Бойова пiдготовка європейської кiнноти та козакiв (кiнець XIX - початок XX ст.). - С. 135-143.

²² Завальнюк О. М. О. С. Грушевський i становлення нацiональної унiверситетської освiти в Українi (початок XX столiття). - С.203-211.

²³ Коляда I. А. Роль української iнтелiгенцiї в формуваннi української модерної нацiї. - 0.212-218; Корольов Г.О. Iнтелiгенцiя та українська iдея початку XX ст.: iсторико-теоретичний аспект. - С.219-224.

²⁴ Курiнна Т.М. Витоки культурно-освiтньої дiяльностi православної церкви й благодiйностi на Середньому Поднiпров'ї, Пороссi та Потясменнi наприкiнцi XVIII - серединi XIX ст: - С.225-230; Шугаева Л. M. Православнi секти духовного християнства: iсторично-духовнi витоки i особливостi трансформацiї. - С.243-261.

²⁵ Смолiй В А. Вступне слово. - С.14.

²⁶ Реєнт О.П. Перша свiтова вiйна XX ст. та українське суспiльство. - С. 15-20.

²⁷ Волковинський В.М. Бойовi дiї та вiйськовi операцiї на українських землях у перiод Першої свiтової вiйни. - С.21-40; Кондратюк Р.Ю. Волиняни на фронтах Першої свiтової вiйни. - С. 103-112.

²⁸ Фаренiй I. А Кредитнi кооперативи Надднiпрянської України на початку XX ст. - С. 193-201.

²⁹ Тимченко В.М. Османськi джерела та iсторiографiя з торговельних зв'язкiв Пiвденної України з Османською iмперiєю (1775-1853 pp.). - С. 188-192.

³⁰ Кукса О.М. Полiтичне моделювання у Бiлорусiї та в Українi у лютому-груднi 1917 р. - С.207-219.

Постоянный адрес данной публикации: