Libmonster ID: UA-2905

Автор: I. K. ПАТРИЛЯК

У статтi комплексно висвiтлено систему навчання, бойової пiдготовки та матерiально-технiчного й харчового забезпечення курсантiв старшинських i пiдстаршинських шкiл УПА у 1943-1944 pp.

Системне дослiдження офiцерського корпусу будь-якої армiї є цiкавим i важливим елементом вiйськової iсторiї. Особливе мiсце в ньому посiдає вивчення Дiяльностi армiйських навчальних закладiв, зi стiн яких виходять майбутнi командири. На жаль, упродовж майже цiлого XX ст., у перiод вiдродження Української держави та її Збройних сил, об'єктивно не iснувало належних умов для вишколу командного складу молодої армiї. Незважаючи на це, спроби здiйснювати комплексну пiдготовку вiйськових фахiвцiв мали мiсце як у роки iснування гетьманату П.Скоропадського та Директорiї УНР, так i в часи дiяльностi Української повстанської армiї.

Колишнi старшини українських нацiональних армiй, якi стояли бiля витокiв УВО й ОУН, добре знали про недостатню забезпеченiсть командними кадрами Українських збройних сил протягом 1918-1920 pp. Наприклад, в Українськiй галицькiй армiї кiлькiсть генералiв ледве сягала 16% вiд мiнiмальних потреб*, офiцерiв генерального штабу - 14,4%, офiцерiв фронтових формувань - 33,9%, а


Патриляк Iван Казимирович - канд. iст. наук, директор Музею iсторiї Київського Нацiонального унiверситету iм. Тараса Шевченка.

* Норми забезпечення вiйськ офiцерським складом i генералiтетом визначаються в залежностi вiд чисельностi та структури збройних сил.

стр. 61


сукупна кiлькiсть старшин не перевищувала 2,4% вiд загальної чисельностi вiйськ УГА. I це при тому, що в роки Першої свiтової вiйни навiть в армiях аграрних країн (таких, як Болгарiя) кiлькiсть офiцерiв становила 4,5% загального складу, в нiмецькiй армiї (вiйську iндустрiально розвинутої країни) - 16,7%, а в польськiй, котра була головним противником УГА - 7%1 . Тож не дивно, що у своїх документах оунiвцi постiйно наголошували: "ОУН - це революцiйна армiя української нацiї, що бореться за Українську державу. Члени ОУН - це вояки революцiйної армiї, що бореться на фронтi української нацiональної революцiї. ОУН побудована на вiйськовiй системi (засадi). В ОУН, як у вiйську зобов'язанi всi вiйськовi засади, як система провiдництва, безоглядна карнiсть, велика вiдповiдальнiсть тощо. ОУН переводить вiйськове перевишколення членiв, стремить до сильної революцiйної армiї. В цiй цiлi видає вiйськову лiтературу, а для керма створює вiйськовi осередки на чолi з вiйськовими референтами. Революцiйна армiя української нацiї добре пiдготована й вишколена - це запорука нашої перемоги на шляху вiдбудови власної Української держави"2 .Тому впродовж усiєї своєї довоєнної iсторiї Органiзацiя українських нацiоналiстiв намагалася будь-якими засобами пiдготувати для своєї "революцiйної армiї" якнайбiльше офiцерських кадрiв. Такi спроби проводилися шляхом вiдправки законспiрованих нацiоналiстiв для навчання до польської армiї3 , шляхом технiчної спiвпрацi з нiмецькою вiйськовою розвiдкою (абвером), яка створила для оунiвцiв спецiальнi вишкiльнi табори в Пруссiї, Баварiї, згодом в Австрiї та Польщi4 . Самостiйно лiдерам ОУН вдалося (особливо у 1939-1941 pp.) органiзувати офiцерськi курси на територiї Генерального губернаторства5 . Близько 700 оунiвцiв здобули високий фаховий вiйськовий вишкiл у лавах Дружин українських нацiоналiстiв (батальйонах "Роланд" i "Нахтiгаль")6 , тисячi членiв i прибiчникiв ОУН за наказом свого керiвництва проходили службу в українськiй допомiжнiй полiцiї на Волинi та Полiссi, яка в березнi 1943 р. майже в повному складi, разом зi зброєю та обмундируванням перейшла в лiси i приєдналася до УПА, вiдразу ж посиливши її на 12-15 тис. бiйцiв7 .

Однак усiх цих вiйськових спецiалiстiв, пiдготовлених у довоєннi та в першi роки Другої свiтової вiйни, не вистачало для задоволення потреб УПА в командних кадрах. Враховуючи те, що повстанська армiя несподiвано швидко зросла (за рiзними оцiнками - вiд 35 до 100 тис. бiйцiв), бiльшою чи меншою мiрою впливаючи на життя десяти тодiшнiх областей УРСР, двох областей Бiлорусiї та семи польських воєводств i регулярно проводячи свої бойовi акцiї на територiї загальною площею 280 тис. км2 (що бiльше, нiж територiя Об'єднаного королiвства Великої Британiї та Пiвнiчної Iрландiї, або Республiки Румунiї). Крiм того, командування УПА вiд часу виникнення армiї всiма силами намагалося будувати її на засадах регулярного вiйська. У жоднiй iншiй пiдпiльнiй армiї в роки Другої свiтової вiйни не розроблялися вiйськовi статути, не видавалася така маса фахової вiйськової лiтератури, не було дисциплiнарно-карних вiддiлiв i вiйськово-польової жандармерiї*. Фактично повстанська армiя, дiючи, головним чином, партизанськими методами боротьби, водночас мала цiлу низку ознак регулярної армiї. У своїх працях керiвники українського нацiонального руху опору пiдкреслювали, що "iсторiя не знає випадкiв, щоб партизанкою хтось здобув державу", а тому наполягали на створеннi основ регулярної армiї, яка вийде з пiдпiлля в момент найбiльшого розмаху нацiональної революцiї, вирiшить справу на користь революцiйного народу i стане на захист здобутої в ходi революцiї свободи та незалежностi8 . У такiй армiї потрiбно було подолати не лише iснуючий дефiцит командирських кадрiв, а й пiдготувати достатню кiлькiсть навчених вiйськовикiв для планованої


* Абсолютна бiльшiсть партизанських армiй у Другiй свiтовiй вiйнi спиралася на мiжвоєнну вiйськову традицiю своїх країн та їхнiх збройних сил. Натомiсть в УПА такої можливостi об'єктивно не iснувало.

стр. 62


в майбутньому масштабної розбудови регулярних збройних сил. Першим кроком, зробленим у напрямку забезпечення командним складом iснуючих пiдроздiлiв i частин УПА, став наказ ч.iЗ тодiшнього головнокомандувача повстанцiв Романа Клячкiвського ("Клима Савура") вiд 4 вересня 1943 р. Згiдно з ним, керiвники усiх загонiв зобов'язувалися: "1. В цiлi упорядкування пiдстаршинського i старшинського складу УПА пiдвищити до пiдстаршинських степенiв козакiв, якi на це заслуговують по їх вишколу, або бойових прикметах i затвердити пiдстарший, якi вже їх мали попередньо в нашiй давнiй, або iнших армiях. Тих козакiв, що виконують обов'язки пiдстарший, пiдвищити до пiдстаршинських степенiв*. Для того скласти екзаменацiйнi комiсiї, завданням яких буде перевiрити теоретичну пiдготовку пiдстаршинського складу i дати на затвердження командирам груп.

2. Упорядкувати старшинський склад армiї. Для того: командирам загонiв предложити до команди групи для затвердження в рангах тих старшин, якi мають вже старшинськi ранги нашої або iншої армiї (польської, совiтської, нiмецької i т.д.) (...).

Для тих вiйськовикiв, якi заслуговують на пiдвищення до старшинських ранг по своїх заслугах, при головнiй командi створюється екзаменацiйно-квалiфiкацiйна комiсiя, завданням якої буде провiрити теоретичну пiдготовку кандидатiв до старшинської ранги"9 .

У ходi виконання цього наказу офiцерськi та сержантськi посади в УПА зайняло багато колишнiх бiйцiв i командирiв Червоної армiї (вихiдцiв зi Схiдної України), якi до того часто почувалися дискримiнованими серед бiльшостi повстанцiв захiдноукраїнського походження (незважаючи на те, що вони найчастiше були iнтелiгентами або вiйськовими спецiалiстами, їм не довiряли командних постiв i навiть хорошої зброї)10 .

Однак прискорене надання офiцерських звань не завжди виправдовувало себе на практицi. Хiд перших великих боїв iз нiмцями та радянськими партизанами, а також фронтовi зiткнення з Червоною армiєю виявили серйознi недолiки у пiдготовцi багатьох командирiв УПА, якi ранiше проходили вишкiл у регулярних iноземних армiях або українських добровольчих формуваннях. Так, у звiтах командування вiйськової округи "Днiпро" до штабу групи УПА-Пiвдень за липень-серпень 1944 p., пiдкреслювалося: "Бiльшiсть командирiв (сотенних) - це люди, якi мали дуже мало спiльного з нашим рухом. Це переважно пiдстаршини польської, совiтської чи нiмецької армiй, iнтелектуально й полiтично слабо виробленi. Вони, будучи вихованими в регулярнiй армiї, не можуть зрозумiти особливих обставин, серед яких формувалася i росте УПА. Тому всю роботу у вiддiлах укладають на касарняний лад. Якщо вiйськовий вишкiл i проводиться за певною схемою, то бiльше звертається увага на справи у нас другоряднi (впоряд)** за рахунок стрiлецького вишколу. Замiтно, що бiльшостi командирiв бракує iнiцiативи i вони часто губляться, головно коли йде про бiй. (В регулярнi армiї вони призвичаєнi дiставати докладнi директиви, а тут приходиться дiяти самостiйно). Кожний з них може бути добрим вояком, але важко знайти серед них справдi командира-партизана"11 . Подiбна ситуацiя склалася i в групi УПА-Захiд. Зокрема у наказi ч. 9 штабу УПА-Захiд вiд 25 листопада 1944 р. зазначалося: "Слабкiсть командирiв є причиною дезерцiй та тенденцiй скупчень i втеч вiд самостiйного дiяння до пiддання себе пiд крило мiцнiшого командира. (...) Штаби недооцiнюють належно необхiдностi безперервного виховання молодих старшин i пiдстарший"12 .

З метою виправлення подiбних негативних тенденцiй головне командування повстанською армiєю сприяло створенню низки офiцерських i пiдстаршинських шкiл, найвiдомiшi з яких: "Дружинники", "Свiтлана", "Лiсовi чорти", "Хорти",


* Звань.

** Стройова пiдготовка.

стр. 63


"Везувiй" лише протягом 1943 р. пiдготували двi тисячi старшин i три тисячi пiдстарший13 , котрi стали основою командного складу УПА. У лютому-березнi 1944 р. найбiльшi старшинськi школи УПА було об'єднано в одну школу "Оленi" i переведено її до Карпат. Там уже пiсля перших двох випускiв (березень-жовтень 1944 р.) лави УПА поповнилися однiєю тисячею молодих офiцерiв*14 . (До речi, поряд iз пiдготовкою командного складу, в УПА проводився масштабний вишкiл рекрутiв i добровольцiв. Тiльки у серпнi 1943 р. на територiї надрайонiв Костопiль та Сарни (вiйськової округи "Заграва") стрiлецький вишкiл пройшли 10 тис. чол.)15 .

Не вникаючи в деталi iсторiї кожної окремої командирської школи УПА, а натомiсть, проаналiзувавши й узагальнивши наявнi документальнi матерiали, спробуємо у запропонованiй статтi з'ясувати наступнi моменти - визначити вiк, освiту, соцiальне походження курсантiв; дослiдити програму бойової й iдеологiчної пiдготовки, систему оцiнювання знань; реконструювати звичний розпорядок дня курсанта старшинської школи УПА; вивчити господарче життя упiвських командирських шкiл, а також тiсно пов'язанi з ним проблеми забезпечення одягом, продуктами харчування, промисловими виробами, медикаментами, озброєнням i боєприпасами, облаштування вишкiльних таборiв для старшинських i пiдстар-шинських шкiл.

Вiк, освiта та соцiальне походження курсантiв командирських шкiл УПА

Якщо стосовно радянських партизанiв, якi дiяли на територiї України, одразу ж пiсля закiнчення вiйни було зiбрано увесь матерiал, що характеризував їхню нацiональну, соцiальну та партiйну належнiсть, визначав вiк i рiвень освiти16 , то про рядових бiйцiв УПА таких даних збереглося, на жаль, дуже мало. Дещо кращi справи з iнформацiєю про курсантiв окремих випускiв старшинських i пiдстаршинських шкiл УПА, стосовно яких вiдклалися певнi вiдомостi, що дозволяють подивитися на командирський корпус повстанської армiї пiд вiдповiдним кутом зору.

В архiвних установах збереглись особовi картки старшин i пiдстарший УПА, якi заводилися на них пiсля закiнчення школи. На жаль, багато цiкавої iнформацiї закодовано цифровими кодами, ключ до яких невiдомий, однак окремi данi лежать на поверхнi. Для прикладу наведемо змiст однiєї такої картки, котра дає уявлення про матерiал, з яким доводиться працювати дослiдникам:

"V/III-10 (шифр повiту. - /.77.) - повiтова вiйськова розвiдка.

1. Ст[арший] вiстун Сiрко / Степан (псевдонiми. - I.П.). 6745077769828658 (шифроване прiзвище та iм'я. - I.П.).

2. Ур[оджений] 15.8.1923 р. у с 6879856077937977266 (шифр села. - I.П.) пов[iт] Копиченцi.

3. В ОУН - 1942 р. - районний виховник.

4. В УПА - вiд 6.II. 1944, старшинська школа, ступiнь - старший вiстун.

5. 7 кл. народної школи; 2 роки педагогiчної школи; 2 роки торгiвельної школи"17 .

Поряд iз такими напiвзашифрованими картками збереглися також списки окремих курсантiв, а то й цiлих курсiв по школах групи "Турiв", "Богуна", "Лiсовi чорти", "Оленi" (за 1943-1944 pp.)18 , з допомогою яких можна встановити деякi данi й зробити певнi узагальнення.


* За нашими пiдрахунками, протягом 1944 р. старшинськi та пiдстаршинськi школи УПА випустили не менше шести тисяч пiдготовлених вiйськовикiв (2 тис. офiцерiв i 4 тис. пiдстаршин). На жаль, фактично неможливо визначити кiлькiсть випускникiв пiзнiших рокiв через вiдсутнiсть в архiвах вiдповiдної бiльш-менш повної документацiї,.

стр. 64


Детальний аналiз наявних документiв свiдчить, що рiк народження курсантiв коливався вiд 1912 до 1926 pp. (тобто їхнiй вiк становив 18-32 роки). Найбiльшi вiковi групи курсантiв становлять уродженцi 1921 р. - 13%; 1922 р. - 8%; 1923 р. - 12%; 1924 р. - 15%; 1925 р. - 20%. Це означає, що 68% курсантiв на перiод навчання мали 18-23 роки.

Територiальне походження майбутнiх командирiв значною мiрою залежало вiд мiсця розташування самої школи. Так, школа офiцерiв групи "Турiв" виховувала, головним чином, курсантiв, якi походили iз сучасної Волинської та пiвночi Львiвської областей, школа "Свiтлана" - мешканцiв Рiвненської й пiвночi Тернопiльської областей (хоча окремi вихованцi, як, наприклад, Михайло Шкурупенко ("Данило")19 - уродженець Полтавської областi, були вихiдцями з Великої України), в школi офiцерiв УПА-Захiд навчалися курсанти з Галичини та Надсяння. Пiзнiше, пiсля створення школи "Оленi" в Карпатах, у нiй навчалися мешканцi г усiх захiдноукраїнських регiонiв, однак переважали галичани, карпатськi верхи винцi та жителi тернопiльського Подiлля.

Проблема середньої освiти стояла в У ПА дуже гостро. Хоча командування рекомендувало вiдбирати для навчання до старшинських i пiдстаршинських шкiл лише бiйцiв iз середньою освiтою та завершеним стрiлецьким вишколом20 , брак вiдповiдного контингенту змушував залучати до навчання в командирських школах усiх здiбних до того стрiльцiв i новобранцiв. Навiть серед людей, уже вiдправлених для навчання у старшинських i пiдстаршинських школах, бiйцi, котрi пройшли повний 10-рiчний курс навчання, були в меншостi. Перший командир старшинської школи "Оленi" поручник "Хмель" згадував: "Не раз у розмовах з повстанцями я зауважував великий брак вiдомостей, як у дiлянцi полiтики, iдейної виробленостi, так i в загальнокультурному вихованнi"21 .

Слова повстанського командира цiлком пiдтверджуються даними, що мiстяться у списках курсантiв i випускникiв упiвських командирських шкiл22 . Спираючись на архiвнi матерiали, нам вдалося визначити освiтнiй рiвень курсантiв УПА, який у рiзних школах, на рiзних курсах та в рiзнi роки коливався в такому промiжку: вища освiта - 2-3%; середня (10 класiв, у тому числi середня спецiальна) - 20-25%; неповна середня освiта: 9 класiв - 10-12%; 8 класiв - 5-6%; 7 класiв - 20-24%; 6 класiв - 4-5%; 5 класiв - 3-4%; народна (початкова) освiта: 4 класи - 5-6%; 3 класи - 4-6%; 2 класи - 6-8%; 1 клас - 0-1%.

Тобто, курсантiв з вищою та повною середньою освiтою було 22-28%; iз незакiнченою середньою (вiд 5 до 9 класiв) - 42-52%; а з народною (початковою) -15-21%. Враховуючи те, що згодом командування УПА знизило освiтнiй ценз i офiцiйно дозволило вiдправляти на навчання бiйцiв i новобранцiв, якi мали за плечима не менше восьми рокiв навчання в середнiй школi, слiд констатувати, що через загальний низький рiвень освiти населення, слухачiв командирських шкiл, котрi б повнiстю вiдповiдали вимогам керiвництва, налiчувалося вiд 37 до 46%.

Не надто високий освiтнiй рiвень бiйцiв i командирiв УПА пояснюється насамперед їхнiм соцiальним походженням. Документи свiдчать, що учасники українського повстанського руху здебiльшого були селянами з бiдних i середньозаможних родин. Дiти iз таких сiмей, як правило, рано починали працювати у батькiвському господарствi, або наймитувати та й шкiл-десятирiчок у захiдноукраїнських селах протягом 1930-х-1940-х pp. було не так уже й багато*.


* За даними Українського центрального комiтету в Краковi, до 1939 р. у мiжвоєннiй Польщi на 7 мiльйонiв українського населення було не бiльше 300 українських середнiх шкiл (ЦДАВО України. - Ф. 3959. - On. 2. - Спр. 12. - Арк. 18 ). Трохи полiпшилися справи в освiтнiй галузi за радянської влади в 1939-1941 pp. Однак це полiпшення було здебiльшого кiлькiсним, а не якiсним, водночас на змiну полонiзацiї прийшла русифiкацiя та антихристиянiзацiя краю.

стр. 65


Аналiз наявних статистичних даних свiдчить, що в старшинських i пiдстаршинських школах УПА навчалося не бiльше 10-15% мешканцiв мiст, якi мали кращу шкiльну освiту (у бiльшостi 9-10 класiв), або й були студентами вузiв; 15-20% належали до категорiї т. зв. "сiльської iнтелiгенцiї" - вчителi, агрономи, керiвники сiльської "Просвiти", хорiв i т. п.; 65-75% курсантiв становили вчорашнi селяни23 . Через такий перекiс перед командуванням УПА завжди була проблема з пiдготовкою офiцерських кадрiв вiйськово-iнженерних професiй, для яких бiльше пiдходили мешканцi мiст (особливо колишнi робiтники та студенти технiчних спецiальностей), а не селяни, якi здебiльшого до попадання в повстанську армiю не мали жодної справи зi складною iнженерною технiкою.

Деякi слухачi командирських шкiл УПА до того, як опинитися серед повстанцiв, проходили службу в рiзноманiтних регулярних армiях. Так, серед курсантiв школи "Оленi" в жовтнi 1944 р. було 5% осiб, якi служили в польськiй армiї, 7% - у нiмецькiй, 4% - у Легiонi (Дружинах українських нацiоналiстiв); 6% - у червонiй, румунськiй та угорськiй армiях. Безпосередньо з лав УПА до школи потрапило 6,5% курсантiв, а понад 70% як новобранцi одразу спрямовувалися оунiвським пiдпiллям на старшинський вишкiл24 .

Узагальнюючи викладений вище матерiал, можна стверджувати, що слухачами командирських шкiл УПА ставали молодi люди вiком 20 рокiв, якi мали скорiше неповну середню, нiж середню чи вищу освiту, мешкали у сiльськiй мiсцевостi i до служби в УПА не були солдатами iнших армiй.

Навчальнi програми та система оцiнювання у вiйськових школах УПА

Вишкiльнi програми у старшинських i пiдстаршинських школах УПА загалом складалися з двох основних частин - рядового вишколу (пiд час якого вчорашнiх рекрутiв перетворювали на солдатiв) та, власне, старшинського чи пiд-старшинського вишколу. Рядовi вишколи здебiльшого займали 359 год.25 , пiдстаршинськi - вiд 289 до 400 год., а старшинськi - вiд 409 до 900 год.26

Нижче подаємо зi скороченнями навчальну програму командирської школи УПА "Лiсовi чорти" за 1943 рiк, яка загалом була традицiйною для всiх подiбних командирських шкiл у 1943-1944 pp. i рiзнилася, залежно вiд обставин, лише кiлькiстю годин навчання.

Школа старшин УПА Вишкiльна програма:

1. Польова служба -147 год.

2. Зброєзнавство - 45 год.

3. Стрiлецький вишкiл - 35 год.

4. Впоряд (муштра. - I.П.) - 78 год.

5. Полiтвихiвництво - 60 год.

6. Топографiя - 40 год.

7. Внутрiшня служба - 20 год.

8. Зв'язок - 35 год.

9. Пiонiрка i мiнерка (саперна справа. - I.П.) - 31 год.

10. Органiзацiя вiйська - ЗО год.

11. Iнтендантура - 16 год.

12. Розвiдка -14 год.

13. Вiйськове книговодство, кореспонденцiя, звiтування - 6 год.

14. Iсторiя Українського вiйська - 8 год.

15. Санiтарна пiдготовка - 4 год. Разом: 569 год.

Польова служба: 147 год.

стр. 66


I. Загальне положення: - 4 год.

1. Поодинокий вишкiл:

а) стрiлець у наступi - 6 год.

б) стрiлець в оборонi - 4 год.

2. Спеиiальнi обов'язки стрiльця:

а) зорець-обсерватор - 2 год.

б) польова служба - 2 год.

в) пiдслух (секрет) - 1 год.

г) стежа в розвiдцi - 4 год.

д) стежа в похiдному й бойовому забезпеченнi - 1 год. є) стежа мiж польовими заставами - 1 год.

є) снайпер - 1 год.

ж) нацiлювач кулемета (станкового i ручного) - 1 год.

з) пiднощик - 2 год. i) зв'язковий - 2 год.

II. Стрiлецький рiй (вiддiлення. - I.ТI.):

1. Рiй у розвiдцi -12 год.

2. Рiй у наступальному бою -12 год.

3. Рiй в оборонi ~ 8 год.

4. Рiй у бойовiй охоронi в наступальному бою - 2 год.

5. Рiй у похiднiй оборонi - 2 год.

6. Рiй на чатах - 6 год.

III. Гранатометний рiй:

1. Гранатометний рiй у наступальному бою - 2 год.

2. Гранатометний рiй в оборонi - 2 год.

IV. Кулеметний рiй:

1. Кулеметний рiй у наступальному бою - 4 год.

2. Кулеметний рiй в оборонi - 4 год.

V. 45-мм гармата:

1. Гармата в наступальному бою - 1 год.

2. Гармата в оборонi - 1 год.

3. Гармата в походi, охоронi й на вiдпочинку - 1 год.

VI. Мiномет:

1. Мiномет у наступальному бою - 2 год.

2. Мiномет в оборонi - 2 год.

(Далi в документi так само детально розписано вишкiл стрiлецької i кулеметної чот (взводу. - I.П.), стрiлецької сотнi тощо, якi ми опускаємо з метою економiї площi на сторiнках журналу).

Зброєзнавство: 45 год.

1. Крiс (гвинтiвка. - I.П.) "Мосiна" взiрця 1891-1930 pp.

2. Крiс "Мавзера" взiрця 1898 р.

3. Крiс СВТ (Токарева)

Разом: 4 год.

стр. 67


4. Ручний кулемет ДП - 4 год.

5. Ручний кулемет ДТ - 4 год.

6. MG (машiн ґiвер) - 2 год.

7. Чеський кулемет - 2 год.

8. Мадярський кулемет - 2 год.

9. Кулемет "Максим" - 8 год.

10. Кулемет ДС - 4 год.

11. Пiстолети-кулемети ППД, ППIП, МР - 3 год.

12. Гранати Ф-1, РГД-14-33 (мадярськi, польськi, нiмецькi) - 4 год.

13. 50-мм, 82-мм мiномети - 6 год.

14. 45-мм протитанкова гармата - 2 год.

Стрiлецький вишкiл: 35 год.

1. Теорiя стрiлу (балiстика) -12 год.

2. Мiрник i прилад для нацiлювання - 3 год.

3. Стрiлецькi постави (стояча, з колiна, лежача) - 3 год.

4. Цiлювання до пункту (точки) -10 год.

5. Трикутний хиб - 2 год.

6. Вiдшукання середньої точки нацiлювання - 5 год.

Впоряд: 78 год.

I. Поодинокий вишкiл:

1. Постави: струнко, спочинь - 2 год.

2. Постави на мiсцi i в ходi - 2 год.

3. Хвати крiсом: до стопи, на ремiнь, на плече - 6 год.

4. Вiддання почестей - 4 год.

5. Зголошування - 2 год.

6. Долiв - 2 год.

7. Переповзання - 6 год.

8. Стрибки (одинцем) - 2 год.

II. Вишкiл роя:

1. Збiрки, рiвняння, вiдчислювання - 2 год.

2. Постави - 1 год.

3. Повороти - 1 год.

4. Хват крiсом - 4 год.

5. Вiддання почестей на мiсцi i в ходi - 1 год.

6. Зголошування - 1 год.

7. Ряд, стрiлецький ряд, змiйка, розстрiльна -10 год.

(Аналогiчно в документi, з доданням окремих навчальних елементiв - вiдбиття атаки кiнноти, танкiв, авiацiї, побудова оборонних лiнiй - i бiльшою кiлькiстю годин, розписано вишкiл чоти i сотнi).

Полiтвихiвництво: 60 год.

Здiйснюється на основi спецiальних програм.

Топографiя: 40 год.

1. Предмет вiйськової топографи. Оцiнка мiсцевостi з вiйськового погляду. Способи вивчення мiсцевостi - 2 год.

2. Масштаби лiнiйний i числовий, користування ними. Визначення масштабу карт - 2 год.

стр. 68


3. Мiсцевi предмети. Вiйськово-топографiчнi умовнi знаки. Написи i цифри на картах - 6 год.

4. Рельєф, види рельєфу. Характернi точки i лiтi. Форми спадiв. Способи зображення рельєфу на картi. Горизонталi. Визначення висоти перерiзу горизонталей. Заложення. Визначення крутизни спадiв - З год.

5. Характеристика карт: географiчнi i топографiчнi, загальновiйськовi та спецiальнi, тактичнi й оперативнi. Пiдготовка карти i робота з нею. Копiювання карт - 4 год.

6. Орiєнтацiя: по Сонцю, зiрках, мiсцевих предметах. Компас i його застосування. Орiєнтацiя по картi. Знаходження на картi мiсця своєї стоянки. Опри-дiлення на мiсцевостi предмета або точки, вказаних на картi i навпаки. Опри-дiлення азимуту на мiсцевостi i на картi. Визначення на мiсцевостi напрямку по заданому азимуту. Рух по азимуту -10 год.

7. Примiрення очного здiймання у вiйськовiй справi. Вимiр вiддалi по формулi: Д = В х 1000/К. Нанесення напрямкiв i точок мiсцевостi на папiр:

напрямки - вирiзування по перпендикулярах, круговим вирiзуванням - 6 год.

8. Складання графiчних бойових документiв. Тактичнi умовнi знаки. Кроки. Легенда. Звiтова i стрiлкова картки - 4 год.

9. Суть перспективного рисування - 2 год.

10. Суть аерофотоздiймання - 1 год.

Внутрiшня служба: 20 год.

1. Прикмети и поведiнка командирiв - 1 год.

2. Права й обов'язки командирiв щодо пiдлеглих - 1 год.

3. Нагороди й кари в УПА - 1 год.

4. Внутрiшнiй порядок на постоях - 3 год.

5. Черговий старшина - його обов'язки i права - 4 год.

6. Обов'язки коменданта варти - 3 год.

7. Органiзацiя вартової служби - 3 год.

8. Завдання вартової служби - 2 год.

9. Контрольнi органи варти, їх права й обов'язки - 2 год.

Пiонiрка i мiнерна: 31 год.

1. Фортифiкацiя - 8 год.

2. Дротянi засiки i протитанковi перешкоди - 4 год.

3. Переправи - 4 год.

4. Пiдривна робота - 4 год.

5. Розмiнування - 4 год.

6. Роди мiн (росiйськi, нiмецькi, мадярськi) - 4 год.

7. Загальнi основи маскування - 2 год.

8. Маскування повстанських позицiй - 1 год.

Зв'язок: 51 год.

1. Загальне поняття про зв'язок. Цiль i роль зв'язку у вiйськових частинах - 1 год.

2. Основи органiзацiї зв'язку - 1 год.

3. Засоби зв'язку, якi примiняються у вiйську i їх тактико-технiчнi властивостi: - 2 год.

а) звичайнi засоби, якi органiзує загальновiйськовий начальник: збiр командирiв, виїзд командира до вiйськ, посилання вiдповiдальних працiвникiв, делегати зв'язку, розшуки, роз'їзди i вiддiли зв'язку - 20 год.

б) простiшi засоби зв'язку: пiшi посильнi, кiннi посильнi, поштовi голуби, собаки зв'язку, звуковi i зоровi засоби зв'язку ~ 2 год.

стр. 69


в) технiчнi засоби зв'язку - 1 год.

4. Електричнi дротовi (телефон, телеграф) i електричнi бездротовi (радiотелеграф i радiотелефон) - 3 год.

5. Оптичнi (свiтловi) свiтлосигнальнi апарати близької i далекої дiї - 2 год.

6. Механiчнi (пересувнi) - ровер (велосипед. ~ I.П.), мотоцикл, автомобiль, моточовен, танки, лiтаки зв'язку - 2 год.

7. Засоби зв'язку стрiлецького куреня (схема) - З год.

8. Телеграфовi знаки "Морзе" - 3 год.

9. Основнi поняття складання шифрiв i користування ними - 6 год.

10. Практичнi заняття:

а) вмiння користування звуковими та зоровими засобами зв'язку (сигнали, умовнi знаки руками, сигнальнi прапорцi) - 3 год.

б) користування телефонним апаратом - 2 год.

Органiзацiя вiйська: 30 год.

1. Загальнi зауваження: збройна сила та її завдання - 2 год.

2. Загальний вiйськовий обов'язок - 2 год.

3. Особовий склад збройної сили - 4 год.

4. Вiйсько (армiя) - 6 год.

5. Вiйськове навчання - 3 год.

6. Озброєння - 3 год.

7. Органiзацiя вермахту - 2 год.

8. Органiзацiя Червоної армiї - 2 год.

9. Органiзацiя УПА - 2 год.

10. Схема органiзацiї повстанського полку - 2 год.

11. Пояснення вiйськових термiнiв - 2 год.

Iнтендантура: 16 год.

1. Загальнi зауваження - 2 год.

2. Група постачання й евакуацiї - 6 год.

3. Група комунiкацiї i транспорту - 2 год.

4. Вартiсть видiв продуктiв харчування та їх калорiйнiсть - 4 год.

5. Схема адмiнiстрацiї постачання - 2 год.

Розвiдка: 14 год.

1. Загальнi зауваження: революцiйна пильнiсть та конспiрацiя - 4 год.

2. Поборювання шпiонажу та диверсiї - 4 год.

3. Органiзацiя закордонних розвiдувальних осередкiв - 4 год.

4. Вiйськово-польова жандармерiя - 1 год.

5. Польовi суди - 1 год.

Вiйськове книговодство та кореспонденцiя i звiтування: 6 год.

1. Роди вiйськових книг та їх ведення - 3 год.

2. Накази, зведення, кореспонденцiя, звiтування - 3 год.

Iсторiя українського вiйська: 8 год.

Викладається на основi спецiального плану.

Санiтарна пiдготовка: 4 год.

1. Вiйськова гiгiєна - 1 год.

2. Загальне поняття про заразнi недуги - 1 год.

3. Гiгiєна пiд час постою та на маршi - 1 год.

4. Гiгiєна харчування - 1 год.27

стр. 70


Як бачимо з наведеного вище документа, програма пiдготовки офiцера УПА вiдрiзнялася вiд тогочасних програм, за якими вишколювали старшин регулярних армiй, меншою кiлькiстю годин, призначених для вивчення муштри (впоряду) окремими курсами з конспiрацiї та шифрованого зв'язку. Детальнiший розгляд текстiв навчальних програм також свiдчить про те, що пiд час пiдготовки командирiв УПА увага акцентувалася на специфiцi боїв у лiсi, проведеннi нiчних маршiв, вiдривi вiд переслiдування, виходi з оточення, круговiй оборонi, маневруваннi, засiдцi, диверсiї i т. д.28 Особливу увагу правилам партизанської вiйни почали придiляти в офiцерських школах УПА з другої половини 1944 p., коли наказом Головного вiйськового штабу УПА в навчальний процес ввели курс "Загальна основа партизанки". Тезисно його можна схарактеризувати наступним чином:

- партизанська боротьба iстотно вiдрiзняється вiд боротьби регулярної армiї;

- партизани широко використовують маневр, маскування. Вони не проводять класичного наступу, а здiйснюють несподiваний напад, рiдко вдаються до тривалої нерухомої оборони, стараються, обороняючись, вiдiрватися вiд переслiдування ворога;

- партизани застосовують засiдки i диверсiї;

- партизани безперервно проводять розвiдку, яка дає можливiсть рацiонально й виправдано використовувати свої сили;

- партизанська розвiдка, поряд з iнформацiєю про противника, подає також данi про особливостi рельєфу та забудови, якi можуть сприяти проведенню результативної операцiї або обладнати гарно замасковане мiсце вiдпочинку загону;

- партизанськi вiддiли не повиннi бути переобтяженi майном i боєприпасами, все необхiдне має бути надiйно заховане в секторi дiяльностi загону;

- партизанськi вiддiли повиннi пiдтримувати постiйний i активний зв'язок iз командуванням та мiж собою;

- командири партизанських загонiв мають бути готовi до прийняття самостiйних рiшень29 .

Окремi роздiли курсу "Загальна основа партизанки" присвячується маршу, постою, розвiдцi, нападам на ворожi об'єкти, на залiзницi, засiдкам, бою в лiсi30 . Виклад матерiалу, без перебiльшення, вражає своєю детальнiстю й доступнiстю. Наприклад, коли йдеться про марш, то пояснюється буквально все пов'язане з пересуванням вiйськових колон - вiд видiв маршу до порад, як краще чистити взуття, щоб воно повiльнiше зношувалося.

Водночас слiд наголосити й на тому, що творцi програм для вiйськових шкiл УПА не залишали сподiвань на можливе перетворення у майбутньому пiдпiльної армiї на регулярну збройну силу. На такi думки наштовхують окремi моменти навчальних курсiв, якi викладалися майбутнiм командирам УПА (органiзацiя армiї, iнтендантура, аерофотозйомка, зв'язок iз допомогою авiацiї та бронетехнiки, евакуацiя, робота транспорту в тилу i т. п.).

Поряд iз загальним вишколом, у командирських школах УПА проводився спецiальний вишкiл для офiцерiв iнженерних спецiальностей, головним чином, для зв'язкiвцiв, саперiв i понтонникiв. Зв'язкiвцi особливо детально вивчали телефонну справу, роботу телефонних апаратiв iз фонiчним, iндукторним та фоно-iндукторним викликом. Наполегливо студiювалися системи наявних в УПА польових телефонних апаратiв - радянських УНА-Ф-31, УНА-И-31, АР-27; нiмецьких - "Фельдферншпрехен-26" та "Фельдферншпрехен-33"; шведських фiрми "Ерiксон"; iталiйських "Сафар"; американських безбатарейних польових телефонних апаратiв. Окремо вивчалися курси "Пiдслух телефонних лiнiй та боротьба з ним", "Будова телефонних лiнiй", "Встановлення телефонних лiнiй на рiвнiй i пересiчнiй мiсцевостi", "Обладнання телефонних лiнiй в окопах та укрiплених пунктах"31 .

стр. 71


Майбутнi сапери i понтонники у вiйськових школах детально вивчали всi способи спорудження земляних укрiплень, траншей, ходiв сполучення, опорних пунктiв, найголовнiшi види вибухiвки, способи її виготовлення, закладання, досягання направленостi та високої ефективностi вибуху. Вчилися встановлювати протитанковi й протипiхотнi загородження, мiннi поля, радiокерованi мiни, вести розвiдку iнженерних споруд ворога, щiльностi ворожих мiнних полiв, стану дорiг, мостiв, переправ, визначати максимально припустиме навантаження льодового покриву водоймищ, мiць несучих конструкцiй дерев'яних i кам'яних мостiв, наводити понтоннi мости та грамотно будувати плоти i поромнi переправи для перевезення вантажiв та артилерiї32 .

У командирських школах УПА чiльне мiсце посiдав предмет iдеологiчного вишколу курсантiв. Курс лекцiй з iдеологiчної пiдготовки подiлявся на двi рiвнозначнi частини: перша складалась iз загальної гуманiтарної пiдготовки, а друга - власне з викладу основ iнтегрального нацiоналiзму.

Насамперед слухачi вiйськових шкiл доволi детально студiювали iсторiю української лiтератури. Цей курс включав вивчення книг Святого Письма, творiв отцiв церкви, богослужбової лiтератури, житiя святих, середньовiчнi хронiки, лiтописи, працi митрополитiв Iларiона, Клима Смолятича та Луки Жидяти, Теодосiя Печерського, Патерик Києво-Печерської лаври, релiгiйну та полемiчну лiтературу, свiтську лiтературу українського середньовiччя, твори членiв братств, нову українську лiтературу (Котляревський, Гулак-Артемовський, Гребiнка, Квiтка-Основ'яненко, "Руська Трiйця", Марко Вовчок, Костомаров, Кулiш, Шевченко, Франко, Грiнченко, Коцюбинський, Панас Мирний, Леся Українка, Кобилянська та iн.)33 . Пiсля завершення курсу лекцiй з iсторiї української лiтератури слухачам належало вислухати лекцiї з iсторiї України, якi здебiльшого зводилися до iсторiї державностi та боротьби за державу34 .

Однак набагато бiльший iнтерес для нас становить саме iдеологiчна частина вишколу. До програми iдеологiчно-полiтичного вишколу входили: фiлософськi основи нацiоналiстичного свiтогляду (дефiнiцiї свiтогляду, iдеологiї, розгляд напрямiв iдеалiстичної фiлософiї, волюнтаризм, поняття космiчної волi, iсторичний матерiалiзм та його помилки, воля iндивiдуума, як джерело вчинкiв35 ); iсторiя українських нацiоналiстичних рухiв36 ; декалог, правила українського нацiоналiста, постанови всiх конгресiв, зборiв i конференцiй ОУН37 ; економiчно-полiтична географiя свiту38 ; економiчна система, структура органiв влади, безпеки та армiї в СРСР; короткий курс iсторiї ВКП(б)39 . Цiкаво, що програми з iдеологiчної пiдготовки здебiльшого складалися в 1943-1944 pp., тобто пiсля офiцiйного переходу ОУН на т. зв. "демократичну платформу". Однак наявнi архiвнi документи свiдчать про те, що змiна свiтогляду вiдбувалася надзвичайно повiльно, стара тоталiтарна iдеологiя iнтегрального нацiоналiзму ще довгий час залишалася на "першому мiсцi" в iдеологiчнiй пiдготовцi офiцерiв УПА. Так, серед "Прикмет нацiоналiзму, як сильної iдеї" подано: "Виключнiсть - хто не з нами, той проти нас! Що не наше - то вороже, а що вороже - то треба знищити. Аморальнiсть - мораль не може бути всесвiтньою, бо не можна любити своїх ворогiв, а треба їх ненавидiти. Нацiоналiстична мораль - це так звана своєзаконна мораль. Аморальнiсть - своєзаконна мораль (закони боротьби). Все добре, що добре українськiй нацiї. Хто не з нами, хто є нашим ворогом - того знищимо, хоч би це було аморальне всьому свiтовi. Цiль освячує засоби боротьби"40 .

Не менш цiкавою є лекцiя "Нацiоналiзм i йому аналогiчнi та противнi рухи". Першим "противним рухом" названо демократiю. "Демократiя - це погляд i форма органiзацiї суспiльно-полiтичного i державного життя, що опирається на рiвностi i повнiй свободi усiх людей творити рiзнi суспiльнi, культурнi i господарськi органiзацiї та полiтичнi партiї, яка уважає джерелом i пiдставою держави волю народу. Бiльшiсть має кермувати цiлим суспiльно-полiтичним життям i дер-

стр. 72


жавою. Провiд полiтично-державного апарату є многоголовий i роздiлений на рiзнi партiї, блоки та групи. Демократiя вiдiграє негативну роль у розвитку нацiоналiзму. Демократiя дає шкiдливу органiзацiю держави, узалежнюючи її керму вiд припадкової волi народу. Партiйнi вожаки i демагоги тiльки на словах керуються волею i добром народу, а в дiйсностi дбають про iнтереси своїх партiй та угруповань. Демократична система шляхом виборiв i волею припадкової механiчної бiльшостi не дає доброї селекцiї проводу. Демократiя пiдриває державницьку думку, силу та здiбнiсть державницького будiвництва, бо роздрiбнює силу народу. (...) Український нацiоналiзм на мiсце хаотичної демократiї дає вищу органiзацiйну форму суспiльно-полiтичного життя - нацiократiю, яка опирається на добрi i внутрiшнiй спаяностi та одноцiлiй зорганiзованостi нацiональної спiльноти. (...) Нацiократiя висловлює волю i добро цiлої нацiї всiх поколiнь, всiх верств, а не поодиноких партiйних груп припадкової бiльшостi"*41 .

Серед спорiднених українському нацiоналiзмовi рухiв, автори лекцiй з iдеологiї українського нацiоналiзму називають "нацiоналiзми iнших нацiй, фашизм та нацiональний соцiалiзм". Одночасно пояснюючи, що мiж українським нацiоналiзмом i цими рухами iснують "поважнi рiзницi"42 . Однак, чи доцiльно нам з позицiй сьогодення засуджувати українських нацiоналiстiв за подiбнi рiзкi висловлювання щодо своїх противникiв i противних iдеологiй? На наш погляд, робити цього не варто з декiлькох причин. По-перше, український iнтегральний нацiоналiзм був продуктом свого часу та певних життєвих обставин, в яких вiн зароджувався i розвивався, а тому, безперечно, не мiг уникнути впливiв пануючих у 1930-1940-х pp. тоталiтарних iдеологiй. По-друге, постулати українського iнтегрального нацiоналiзму знайшли своє практичне застосування у перiод вiйни, найжорстокiшої i найкривавiшої з усiх, яку коли-небудь знало людство. Тому логiчно, що в них не знаходилося мiсця нормам християнської моралi з її проповiддю любовi до ворогiв. По-третє, демократiя, як форма органiзацiї суспiльного i державного життя, навiть сьогоднi, в ХХI-му столiттi, виявляє щораз бiльшi хиби i демонструє свою всебiчну недосконалiсть (чому наглядним прикладом є духовно-етичний i моральний тупик, в якому перебувають захiдноєвропейськi країни, корумпованiсть i гнилiсть системи влади у пострадянських державах, а також глобальна криза свiтової демократичної системи, яка особливо яскраво виявилася у хвилi т. зв. тероризму, котрий насправдi є нiчим iншим, як новiтнiм антиколонiальним рухом проти всесвiтньої системи економiчного визиску та нав'язування всiм державам свiту англосаксонської форми державно-суспiльного устрою).

Українськi нацiоналiсти 1930-1940-х pp., будучи iдеалiстами, створили багато в чому утопiчнi форми майбутнього нацiонального спiвжиття. Навряд чи їм вдалося б коли-небудь на практицi реалiзувати свої теоретичнi задуми в чистому виглядi, як не вдалося (i нiколи не вдасться) побудувати будь-яку досконалу людську спiльноту через банальну недосконалiсть iндивiдiв, що її складають. Однак i прихильникам, i противникам українського нацiоналiзму слiд визнати, що iдеологiя українського визвольного руху 1930-1950-х pp. була надзвичайно сильною й привабливою, а виклад її був простий i доступний. Укладачi програм iдеологiчного вишколу для командирських шкiл УПА, подаючи матерiал курсантам, часто зверталися до методики викладання, давно взятої на озброєння церковними катехитами. Курс лекцiй з iдеологiї нацiоналiзму обов'язково включав у себе окрему частину, побудовану у виглядi запитань та вiдповiдей. У нiй повстанськi "полiтруки" доступною мовою пояснювали своїм учням, що є "патрiотизмом", "шовiнiзмом", "нацiоналiзмом", чим цi поняття вiдрiзняються i чим є подiбнi, яка рiзниця мiж бунтом i революцiєю тощо43 .


* Подiбнi думки висловлено також в iнших лекцiях з iдеологiчних основ нацiоналiзму (ЦДАВО України. - Ф. 3836. - On. 1. - Спр. 33. - Арк. 15; Спр. 40. - Арк. 70, 71).

стр. 73


Загалом iдеологiчне виховання у командирських школах УПА перебувало на винятково високому рiвнi. Пiсля закiнчення курсу вчорашнiй селянин чи студент ставав iдеологiчно пiдготовленим i фанатично вiдданим справi нацiонального визволення старшиною або пiдстаршиною УПА. Нацiональний фанатизм певною мiрою компенсував вади фахової пiдготовки та матерiально-технiчнi труднощi, i в цьому також слiд шукати одну з причин феномену довготривалостi боротьби українського збройного пiдпiлля.

Керiвництво УПА всiляко намагалося зробити викладання в командирських школах цiкавим i зрозумiлим навiть для слухачiв iз найнижчим освiтнiм рiвнем. В iнструкцiях для "наставникiв та виховникiв" неодноразово пiдкреслювалася нагальна необхiднiсть висококласного, майстерного викладання: "Лекцiї не переводити в формi сухих викладiв, а лише як гутiрку, вимагаючи вiд слухачiв самостiйного думання, утримуючи їх увагу цiлий час в напруженнi. Перед тим, як почнеться нова лекцiя, треба скоро повторити попередню лекцiю, щоб переконатися як докладно учнi опанували попереднiй матерiал. Окрiм повторювання попереднiх лекцiй, час вiд часу задавати питання з давнiше переробленого матерiалу (...). Програми є опрацьованi так, щоби виключити надмiрний поспiх. Опрацювання призначеного матерiалу мусить бути докладне, цiлковите i солiдне. (...) Особливо велику увагу слiд придiляти нiчним вправам. Прагнути до того, щоби люди добре орiєнтувалися вночi i чулися в поземеллi* зовсiм певно. (...) Велику увагу звернути на маскування. Вимагати вiдтак примiнювання маскування на всiх вправах. З мiсця викорiнювати недбале i зле маскування"44 .

У "Пам'ятцi iнструкторовi пiдстаршинської школи" вiд 9 лютого 1944 р. наголошувалося: "План навчання мусить бути продуманим, навчання слiд роздiлити на тижнi. Пiсля кожного тижня переiспитовувати стрiльцiв, дати їм виконувати вiдповiдну задачу. Пiсля вишколу проводити загальний iспит iз теоретичних та практичних занять. При вишколi не переобтяжувати людей зайвим матерiалом. Iз самого початку курсу запровадити мiж стрiльцями змагання за вiдмiннi оцiнки. Найкращих стрiльцiв-фахiвцiв нагородити пам'ятними речами"45 .

Тобто викладання у вiйськових школах УПА прагнули проводити з урахуванням усiх вимог педагогiки, створюючи атмосферу здорової конкуренцiї, залучаючи стрiльцiв до практичних занять, здiйснюючи постiйну перевiрку пройденого матерiалу.

Систему оцiнювання знань, яку використовували в командирських школах УПА, сучасний iсторик може частково реконструювати, спираючись на збереженi в архiвах екзаменацiйнi листки старшинської школи "Оленi" за 1944 рiк46 . Оцiнювання було дворiвневим i складалося з рейтингових пунктiв (балiв), якi виставлялися протягом усього перiоду навчання та балiв за iспит. Найвищий пункт мiг дорiвнювати "ЗО", а екзаменацiйний бал - "5". (Наприклад, оцiнка за iспит "4", а пункт протягом навчання "23"). Перед випуском курсу (за термiнологiєю повстанцiв, "туру") рахували всю суму оцiнок i пунктiв за всi навчальнi предмети й виводили загальний бал, який коливався в межах вiд 150 до 300. Iспити складалися з 11 навчальних предметiв, у вiдповiдностi до успiхiв навчання курсантам присвоювали вищi або нижчi вiйськовi звання - четар** (молодший лейтенант) або поручник (лейтенант)47 . Подiбна практика iснувала також в iнших школах УПА. (До речi, досвiд такого диференцiйованого пiдходу до присвоєння вiйськових звань випускникам вiйськових училищ можна було б використати i сьогоднi, переставши нарештi "стригти" всiх курсантiв "пiд один гребiнець", не враховуючи реальних здiбностей та успiхiв у навчаннi й бойовiй пiдготовцi).


* На територiї,

**Наказом Головного вiйськового штабу в УПА затверджувалися наступнi вiйськовi звання: "L Рядовi - рекрути, стрiльцi. 2. Пiдстаршини - вiстун (капрал), десятник (молодший сержант), бунчужний (сержант), хорунжий (штабовий сержант). 3. Старшини: а) молодшi - четар (пiдпоручник, молодший лейтенант), поручник (лейтенант), сотник (капiтан); б) старшi - осаул (майор), пiдполковник, полковник; в) булавна - генерал 1-го ступеня, генерал II-го ступеня, генерал III-го ступеня, генерал II-го ступеня" (ЦДАВО України. - Ф. 3838. - On. 1. - Спр. 7. - Арк. 29.)

стр. 74


Коротко пiдсумовуючи написане вище, зазначимо, що система навчання, викладання й оцiнювання в командирських школах УПА перебувала на достатньо високому рiвнi. Аналiз навчальних програм i планiв пiдтверджує, що пiдготовка курсантiв велася всебiчно, глибоко, з урахуванням iснуючих реалiй партизанської вiйни та найкращих досягнень тогочасної вiйськової педагогiки. Курсанти отримували належний рiвень найнеобхiднiших теоретичних знань, серйознi практичнi навички, були вишколенi в безкомпромiсному нацiоналiстичному дусi.

Розпорядок дня старшинських та пiдстаршинських шкiл УПА

Бойовi умови, в яких проходили вишколи командного складу повстанської армiї, диктували необхiднiсть надзвичайно щiльного й навiть фiзично виснажливого графiка навчання. Вiд 5-ї чи 6-ї години ранку до 21 години вечора, повних 15-16 годин майбутнi старшини та пiд старшини УПА були щохвилини завантаженi навчанням, фiзичними вправами, муштрою, практичними заняттями, господарчою роботою. Спираючись на документи старшинської школи "Оленi" за 1944 рiк48 , можна стисло охарактеризувати буднiй день курсанта вишкiльного вiддiлу УПА.

О 5-й год. влiтку й о 6-й год. взимку всiх мешканцiв табору пiднiмала гучна сурма. Протягом п'яти хвилин усi були зобов'язанi вишикуватися на муштровому майданi посеред табору. Сурма лунала тричi з iнтервалом трохи бiльше, як пiвтори хвилини. Перший вiдрiзок часу давався на збiр, мiж другою та третьою сурмою ройовий мав зiбрати свiй вiддiл у колону i пiсля третьої сурми вивести на плац49 .

Зарядку (руханку) проводив службовий пiдстаршина (хорунжий або бунчужний), вона включала прискорений марш, бiг, заспокоюючi, простi та комбiнованi вправи для всiх груп м'язiв, спортивнi iгри, кiнцевий бiг, марш зi спiвом. Пiсля зарядки курсанти мали 10-15 хвилин для того, щоб помитися, поголитися й заправити лiжка50 .

Ранкова i вечiрня молитви вiдбувалися за наступним усталеним зразком: курсанти шикувалися в три ряди, отримавши команду "До молитви", всi знiмали шапки й ставали "струнко", потiм, по командi "спочинь", вiдставляли в бiк лiву ногу i трохи згинали в колiнi праву. Один iз повстанцiв (по черзi) голосно промовляв слова Господньої молитви "Отче наш" та Богородичної молитви "Богородице Дiво, радуйся", пiсля чого виголошувалася особлива повстанська молитва, унiкальнi слова якої заслуговують на те, щоб бути повнiстю процитованими: "Україно, свята мати героїв, зiйди до серця мого, прилинь бурею вiтрiв кавказьких та шумом карпатських ручаїв, боїв славного завойовника батька Хмеля, трiумфом i гуркотом гармат революцiї, радiсним гомоном софiйських дзвонiв, нехай душа моя в тобi вiдродиться, славою твоєю опромiниться, бо Ти пресвята - все життя моє, бо ти - все щастя моє. Задзвони менi брязкотом кайданiв, скрипiнням шибениць. У понурi ранки принеси менi зойки закатованих по льохах, у тюрмах i на засланнях. Щоб вiра моя була гранiтом, щоб зросла завзяттям мiць, щоб смiло йшов я в бiй, так як йшли герої за тебе, свята, за твою славу, за твої святi iдеї, Щоб пiмстити ганьбу неволi, стоптану честь, глум катiв Твоїх, невинну кров помордованих пiд Базаром, Крутами, геройську смерть вождя української нацiї, української нацiональної революцiї - полковника Євгена Коновальця, Бессарабової, Головiнського, Голояда, славну смерть Данилишина i Бiласа та тисячi незнаних нам, що їх костi порозкиданi або тайком погребанi; спали вогнем животворним у серцi моєму кволiсть, нехай не знаю я, що таке вагання; скрiпи мiй дух, загартуй волю, у серцi замешкай моєму. В тюрмах i в тяжких хвилинах нелегального життя зрости мене до ясних подвигiв, для тебе в подвигах тих знайду смерть, солодку смерть у муках за тебе, i хай розпливуся в тобi та вiчно житиму в тобi, вiдвiчна Україно, могутня i соборна"51 .

стр. 75


Отримавши наказ "По молитвi", курсанти одягали шапки й вирушали на снiданок. Перед снiданком черговий пiд старшина перевiряв чистоту рук та мисок. Пiсля снiданку службовий пiдстаршина звiтував перед командиром школи або його ад'ютантом про загальний кiлькiсний стан хворих, вiдбувших до бойових вiддiлiв, про вiдправлених у наряди, на варту, кухню, технiчну роботу (ремонт зброї, одягу i т.п.). Вiдбувався загальний огляд зброї та одягу курсантiв, пiсля чого розпочиналися заняття. Пiсля польових занять курсанти чистили зброю, приводили до порядку одяг, обiдали, отримували новi наряди. Пiсля закiнчення пообiднiх занять о 18-й годинi оголошувалися наряди на наступний день i починалася вечеря. Пiсля вечерi мiж 19.30 та 21 годиною був вiльний час, який, здебiльшого, витрачався на господарськi роботи. Пiсля вечiрньої молитви о 21 годинi знову лунали три сурми (нiчна зоря), якi вiдводили п'ять хвилин на те, щоб курсанти з плацу могли перебазуватися до землянок чи казарм i вкластися на вiдпочинок52 .

У вишкiльних школах УПА панувала залiзна, навiть подекуди жорстока дисциплiна, яка диктувалася суворими умовами партизанського буття. Оскiльки багато новобранцiв вважали, що серед повстанцiв має бути "лагiдна", "демократична" атмосфера, їх доводилося вiдучувати вiд проявiв анархiзму та самоуправства i привчати до життя, регламентованого армiйськими статутами.

Деяке уявлення про дисциплiнарнi заходи керiвництва старшинських i пiд-старшинських вишколiв дають розпорядження по школi "Свiтлана" загону iменi Богуна за червень 1943 р. Командир школи "Чорноморець" (О.Мельник) наказував: "Не хочу бачити, щоб рiй приходив на збiрку неорганiзовано. Коли немає ройового, то його заступник робить те саме, що вiн. Загальна збiрка не смiє тривати бiльше 5 хв. Не смiє нiхто вiдiйти вiд роя без вiдома ройового, куди б хто не йшов, мусить зголоситися i про прихiд мусить зголоситися. Заборонено звертатися до вищого командування з проханнями про вiдпустку i з доложеннями без вiдома ройового. Кожний жовнiр мусить знати службову дорогу: перше зголошується ройовому, а тодi йде дальше. Хочу бачити безоглядну карнiсть, коли ройовий дає наказ, чи вiн доцiльний, чи недоцiльний, треба його виповнювати, а тодi можна ставати до звiту зi скарженням. Хочу бачити дружнiсть, добре вiдношення один до одного, бо коли завважу, що стрiльцi мають мiж собою грубе ставлення, буду гостро карати*. Каратиму карною муштрою, стiйкою пiд крiсом. Кари: карою для роя i чоти є пiвгодинна карна муштра за неприсутнiсть 2-х стрiльцiв на збiрцi, що не зголосили ройовому, де йдуть. Кари виконують вiд години 6 до 6.30 зранку"53 .

У наступних наказах того ж командира встановлюються iншi види дисциплiнарних покарань: за неголенiсть - "служба в нечергу" (позачерговий наряд); за самовiльне вiдлучення - "двогодинна стiйка пiд крiсом на струнко"; за невиконання наказу - "тригодинна стiйка пiд крiсом на струнко"; за грубе ставлення до ройового - "чотиригодинна стiйка пiд крiсом на струнко"54 .

Окремi накази (ч. 10 та 11 вiд 2-го та 3-го листопада 1943 p.), виданi "Чорноморцем" по школi "Свiтлана", стосувалися необхiдностi ввiчливо поводитися по вiдношенню один до одного й говорити командирам тiльки правду: "Друзi жовнiри, - наголошувалося в наказi, - коли котрийсь зробив найбiльшу провину i не признався до провини - це не є жовнiр - це є трус, а трусливiсть - це найбiльша хиба жовнiра..."55 . Очевидно, саме iз чеснiстю та вихованням у курсантiв були найбiльшi проблеми (цi ж вади, до речi, притаманнi молодому поповненню бiльшостi армiй), скорiше за все, їх можна пояснити загальним недостатньо високим рiвнем освiти, вихованостi та вiковими особливостями.

Пiдсумовуючи викладене в останньому пiдроздiлi, вiдзначимо, що у вишкiльних вiддiлах УПА щоденне життя курсантiв проходило в повсякчаснiй працi,


* Чи сьогоднi багато командирiв Збройних сил України карають вияви нетолерантностi, "дiдiвщини" i т.д. ?

стр. 76


бойовiй та iдеологiчнiй пiдготовцi. Великою перевагою офiцерського вишколу було те, що майбутнi командири перевiряли свої знання не лише в умовах, наближених до бойових, але й у справжнiх боях i сутичках iз противником. Через вiдсутнiсть стацiонарних примiщень для арештiв у командирських школах УПА сформувалася своя специфiчна система дисциплiнарних покарань. Iнтенсивнiсть навчання в суворих умовах життя повстанського табору дозволяла в стислi строки готувати новi групи командирiв, а це, зважаючи на незначну випускну спроможнiсть шкiл (100-300 осiб за курс) та постiйнi безповоротнi втрати, було життєво необхiдним для функцiонування армiї.

Облаштування вишкiльних таборiв, озброєння, харчування та матерiальне забезпечення курсантiв

Мiсця для влаштування вишкiльних таборiв УПА пiдбиралися з урахуванням особливостей мiсцевостi. Табiр обов'язково мав бути важкодоступним, його закладали посеред великих лiсових масивiв, на болотах, у горах, на берегах невеличких рiчок, порослих кущами та лозами, якнайдалi вiд важливих шляхiв та великих поселень, але поблизу маленьких хуторiв. Табiр оточувався трьома лiнiями охорони56 .

Сам табiр являв собою комплекс баракiв-казарм або землянок, побудованих симетрично чи асиметрично, залежно вiд конкретної мiсцевостi й вiдповiдного наказу командира. Казарми розташовувалися здебiльшого на пагорбах i пiдвищеннях, де не застоювалася вода та було сухiше. При плануваннi будiвництва баракiв i землянок намагалися не вирубувати лiсу та кущiв, максимально використовуючи їхнi маскувальнi властивостi. Стiни будiвель ставилися невисокими (до одного метра), дахи робилися двоскатними, покривали їх драницями, виготовленими зi стовбурiв смерек або лубом (свiжою корою хвойних дерев), iнколи прикривали дерном, який, приростаючи, перетворював казарми на купу розкиданих мiж деревами пагорбiв. Розмiри казарм для однiєї чоти (30-40 осiб) становили 12 на 6 метрiв. Усерединi примiщення попiд стiнами влаштовувалися двоповерховi лежанки. Окрiм великих баракiв, яких у таборi було вiд п'яти до десяти, зводилися меншi господарськi будiвлi для iнтендантських складiв, складiв зi зброєю та боєприпасами, кухнi, лазнi, госпiталю i штабу (командир жив у примiщеннi штабу). У бiльшостi вишкiльних таборiв також облаштовувалася одна велика нежитлова будiвля для загальних зiбрань, вистав, концертiв. Не менше як за сто метрiв вiд табору робилися вбиральнi57 .

Посерединi табору пiдбиралося спецiальне мiсце для т. зв. "алярмового майдану", на якому зранку i ввечерi збиралася вся школа. У багатьох випадках "алярмовий майдан" викладався розколотими на двоє колодами, якi на веснi та восени запобiгали перетворенню його на багнисте мiсиво. Одну з великих галявин неподалiк вiд табору вибирали на майдан для вправ58 .

Набагато складнiшою проблемою, нiж облаштування таборiв для командирських шкiл, було безперебiйне постачання зброї й боєприпасiв. Для забезпечення безперервностi навчального процесу командування УПА в усiх пiдготовчих таборах розпорядилося органiзувати пiдпiльнi склади зброї та набоїв. Складування (магазинування) зброї здiйснювалось у великих, глибоко викопаних пiдземних ямах-бункерах iз спецiальними подвiйними стiнами. Внутрiшня частика стiн покривалася жерстю, а сама зброя складалася до великих скринь або ящикiв, заливалася зброярським маслом i закутувалася водонепроникною тканиною. Боєприпаси складалися в окремих ящиках та скринях. На всi ящики наносилися написи про системи зброї та її кiлькiсть59 .

Хоча склади зброї були у всiх командирських школах УПА, все ж, за свiдченнями самих повстанських командирiв: "Щодо запасу зброї, найгiрше доводи-

стр. 77


лося вишкiльним вiддiлам"60 . Тому з метою забезпечення повноцiнної пiдготовки сержантського й офiцерського корпусу армiї командування наказувало керiвникам бойових вiддiлiв i пiдпiлля ОУН вiдправляти до вишкiльних таборiв людей зi своєю зброєю, боєприпасами, одягом та iншими необхiдними для повсякденного вжитку предметами. "До дня 20.9.1943 р. вислати до команди групи "Турiв" по 30 вiдповiдних людей вiд кожної округи для другого туру школи старшин. У них має бути добре вивiнування (спорядження. - I.П.) та зброя. Три кулемети вiд кожної округи. По закiнченню курсу зброя повернеться назад з людьми"61 .

Проблемою для вишкiльних таборiв була також вiддана їм без iнструкторiв важка зброя - гармати та станковi крупнокалiбернi кулемети. Так, командир нiколи "Свiтлана", згадуваний нами "Чорноморець" (О.Мельник), в одному з листiв до курiнного "Лiвара" з вiдчаєм запитував: "Що робити з цими тяжкими кулеметами й артилерiєю, до яких треба по 6 людей обслуги?"62 . Справа в тому, що рейдуючi повстанськi вiддiли, вважаючи недоцiльним використання в бойових акцiях важкого озброєння (яке хоча й пiдвищувало потужнiсть та ефективнiсть вогневого удару, все ж вимагало тяглової сили й тим самим зменшувало маневренiсть загонiв), намагалися збути цей своєрiдний "баласт" до вишкiльних таборiв, в яких не вистачало, анi обслуговуючого персоналу, анi часу займатися артилерiєю.

Досить повне уявлення про бойовий стан та озброєння старшинських i пiд-старшинських шкiл дають документи школи "Оленi" за липень-вересень 1944 p.:

"Перша сотня - командир хорунжий Щит. Стан сотнi на 31. 8. 44 р. I. Загальний стан - 128. Сотник - 1; чотових - 2; iнструкторiв - 3; ройових - 10; бунчужний - 1; стрiльцiв - 107; лiкарiв - 1; шевцiв - 2; конюхiв - 1.

За липень-серпень 1944 р. - 12 курсантiв загинули в боях у розвiдцi, 1 -хворий, 5 - зникли безвiсти, 6 - пораненi, 13 - висланi до бойових вiддiлiв У ПА.

II. Озброєння: скорострiли (кулемети) -10 шт.; СКТ (самозарядний карабiн Токарева 1940 р. виготовлення) - 12 шт.; пiстолети-кулемети МР-40 (нiмецькi) - 3 шт.; пiстолети -13 шт.; мiномети - 3 шт.; крiсiв (рушниць) -105 шт.; гранат -112 шт. Набої скорострiльнi - 4543; до крiсiв - 9063; до пiстолетiв - 315.

Друга сотня. Сотенний хорунжий Коник. Стан сотнi на 10. 9. 44 р. I. Загальний стан сотнi -119. Сотенний - 1; iнструкторiв - 2; лiкарiв - 2; чотових

- 3; бунчужний - 1; санiтарiв - 3; ройових - 11; шевцiв - 2; кухарiв - 2; конюхiв - 3; господарчих - 3; стрiльцiв - 86.

За липень-серпень 44 р. iз сотнi вiдiйшло до У ПА 15 радистiв та 22 стрiльцi, яких вiдраховано зi старшинської школи.

II. Озброєння: крiсiв - 74 шт.; СКТ - 14 шт.; легких самострiлiв - 6 шт.; пiстолетiв-кулеметiв МР, ППД, ППШ (нiмецькi та радянськi) - 6 шт.; пiстолетiв - 9 шт.; мiнометiв - 3 шт. Набої до легких скорострiлiв - 2043; до крiсiв

- 6503; до СКТ - 1760; до пiстолетiв-кулеметiв - 1063; до пiстолетiв - 73.

Третя сотня. Сотенний хорунжий Колчак. Стан сотнi на 1 7. 9. 44. I. Загальний стан сотнi - 123. Сотенний - 1; iнструкторiв - 2; лiкарiв - 2; чотових

- 2; бунчужних - 1; санiтарiв - 3; ройових - 10; шевцiв - 2; кухарiв - 2; конюхiв - 5; господарчих - 4; стрiльцiв - 88; радистка - 1.

За липень-серпень 44 р. сотня втрат не мала, до неї лише придiлено: 1 радистку "Уляну", 2-х хлопцiв - один 11-лiтнiй, а другий 15-лiтнiй.

II. Озброєння: крiсiв - 76 шт.; СКТ -16 шт.; скорострiлiв - 5 шт.; пiстолетiв-кулеметiв - 9 шт.; пiстолетiв - 7 шт.; мiнометiв - 3 шт. Набоїв до крiсiв - 9506; до СКТ - 2304; до скорострiлiв - 201 7; до пiстолетiв-кулеметiв -1962; до пiстолетiв - 106"63 .

стр. 78


Iз цитованих вище звiтiв абсолютно чiтко видно, що особовий склад вишкiльних сотень подiлявся на три частини - командири та iнструктори; обслуговуючий персонал; рядовi курсанти-стрiльцi. Усi три сотнi старшинської школи "Оленi" складалися з десяти роїв, але якщо перша i третя сотня мали по двi чоти (бiльше 40 бiйцiв у кожнiй), то в другiй сотнi було три чоти (близько 40 бiйцiв у кожнiй).

Озброєння старшинської школи "Оленi" було цiлком задовiльним, обмеженими, однак, були ресурси боєприпасiв (враховуючи високу скорострiльнiсть автоматичної зброї, можна припустити, що витрата набоїв пiд час тренувань дозволялася незначна). З одного боку, економiя боєприпасiв негативно впливала на рiвень вогневої пiдготовки курсантiв, однак, з iншого боку, - вона привчала майбутнiх командирiв до ощадливостi, рацiонального використання набоїв, кращого планування бойових акцiй, що в умовах вiдсутностi централiзованого постачання вiдiгравало важливу роль. Зразки зброї, якi використовувалися у старшинських школах (як i в усiй УПА), випускалися в рiзних країнах - Нiмеччинi, СРСР, Чехословаччинi, Угорщинi, Румунiї, Польщi, що черговий раз спростовує тезу радянських учених про те, нiбито повстанцям централiзовано, протягом довгого часу, зброю постачали нiмцi, а пiзнiше англiйцi та американцi. Вiдсутнiсть унiфiкацiї озброєння пояснюється виключно його трофейним походженням i браком власного вiйськового виробництва.

Серйозною проблемою для командирських шкiл УПА було забезпечення персоналу та слухачiв продуктами харчування. Тодi, як бойовi вiддiли УПА здебiльшого рейдували на певнiй мiсцевостi i харчувалися за рахунок селян, iз пiдпiльних складiв, якi були розкиданi в районi дiї кожної окремої сотнi й забезпечувалися районним комендантом запiлля, а також здобували провiант i промислову продукцiю пiд час нападiв на склади та бази противника, вишкiльнi вiддiли, котрi перебували у стацiонарних таборах якнайдалi вiд великих сiл та мiстечок i не проводили великих бойових акцiй, перебували виключно на забезпеченнi тилових служб УПА та пiдпiлля ОУН.

Слiд пiдкреслити, що повстанськi iнтенданти доволi вправно долали проблему харчового забезпечення, через що у бiльшостi звiтiв командирiв вишкiльних сотень i шкiл харчовий стан називається "задовiльним".

Виконувач обов'язкiв керiвника старшинської школи "Оленi" поручник "Поль" (Федiр Польовий)* 30 вересня 1944 р. замовляв для потреб своїх пiдлеглих 300 курсантiв такi продукти на один мiсяць:

"Харчiв: товщ (жири) (масло, смалець, маргарин) - 350 кг; крупи - 120 кг; горох, квасоля - 600 кг; сiль - 250 кг; кава - 90 кг; консервiв - 550 шт.; цукру - 350 кг; перцю - 2 кг; паприки - 5 кг; папiроси - 50 400 штук"64 .

Через три днi, 3 жовтня 1944 p., командир "Поль" доповнив список харчових потреб школи, замовивши додатково: "хлiба (0,8 кг у день на людину) - 7200 кг; м'яса (0,25 кг у день на людину) - 2250 кг; цукру (0,03 кг в день на людину) - 276 кг; кави (0,005 кг у день на людину) - 150 кг; бульби (картоплi) (1 кг у день на людину) - 9000 кг; масла (0,03 кг у день на людину) - 276 кг; горох, квасоля, крупи (0, 12 кг у день на людину) - 1080 кг; сiль (0,02 кг у день на людину) - 180 кг; муки для варiння (0,15 кг у день на людину) - 450 кг; ярини: буряк, часник, морква, капуста, петрушка та iн. (0,15 кг у день на людину) - 1350 кг; вiвса для коней - (75 кг у день для всiх коней) - 2250 кг"65 .

10 жовтня 1944 р. для обґрунтування висланого замовлення на їжу поручник "Поль" подав також денний рацiон усiєї школи: "хлiба: денно - 240 кг; цу-


* Поручник Польовий, згiдно з наказом головнокомандувача УПА Р.Шухевича ч. 10/44 вiд 25 грудня 1944 р. отримав ступiнь майора з датою старшинства вiд 15 жовтня 1944 р. (ЦДАВО України. - Ф. 3838. - On. 1. - Спр. 4-а. - Арк. 26). А наказом ч. 1/45 вiд 25 квiтня 1945 р. майора Польового було нагороджено "Золотим хрестом бойової заслуги 2-го класу" (Там само. - Арк. 28, 29).

стр. 79


кру - 9 кг; бульби - 300 кг; гороху, квасолi, крупи - 36 кг; муки для варiння -15 кг; ярини - 45 кг; м'яса - 75 кг; кави - 5 кг; товщу (жирiв) - 9 кг; солi -б кг; вiвса для коней - 75 кг; папiросiв або тютюну - 3 кг"66 .

Пiдрахунки, проведет нами на базi наведених вище статистичних даних, показали, що курсант старшинської школи "Оленi" восени 1944 р. мав споживати харчiв, енергетична цiннiсть яких повинна була становити 4 тисячi 388 ккал (хлiб - 1520 ккал; крупи - 326,4 ккал; тiсто - 450 ккал; масло - 19,3 ккал; м'ясо - 750 ккал; консерви - 120 ккал; картопля - 830 ккал; морква - 49,5 ккал; горох - 86,4 ккал; буряк - 72 ккал; цукор - 125 ккал; капуста - 40 ккал). Згiдно з нормами, стрiльцi щоденно мусили вживати бiлкiв 270 гр, жирiв - 100 гр, вуглеводiв - 600 гр, що навiть сьогоднi вважається бiльше, нiж потрiбно для людини, яка займається особливо важкою фiзичною працею - шахтарiв, бетонникiв, вантажникiв, каменярiв, лiсопильникiв, сталеварiв (мiнiмальна денна норма калорiйностi продуктiв харчування для представникiв цих спецiальностей встановлена на рiвнi 4 тисяч 300 ккал).

Хорошi показники у забезпеченнi їстiвними продуктами, поряд iз чiткою органiзацiєю всiх служб запiлля, пояснюються також масовою пiдтримкою українським селянством повстанської армiї, що робило можливим збiр харчiв у достатнiй кiлькостi. Набагато складнiше було дiстати для слухачiв старшинських i пiд-старшинських шкiл достатньо одягу, взуття, засобiв особистої гiгiєни, паперу, ручок, чорнила, олiвцiв та iн. вкрай необхiдних для повстанського життя й навчання речей, котрi вироблялися в мiстах, i в самих селах були неабияким дефiцитом.

Потреби у промислових товарах були значними, про що свiдчать замовлення ("запотребування"), складенi уже згадуваним командиром школи "Оленi" поручником "Полем" у вереснi та жовтнi 1944 р.

"Пасти до взуття - 30 кг; змазки до взуття - 25 кг; масло до зброї - 7 кг; змазка до зброї - 3 кг. Умундирування: 1. Верхнiй одяг: плащiв - 124 шт.; маринарок (курток. - I.П.) - 69 шт.; штанiв - 66 шт. 2. Бiлля: сорочок - 53 шт.; пiд-штанцiв - 87 шт. 3. Взуття: нових черевикiв або чобiт - 66 пар; пiдошви -135 пар. 4. Коцiв (ковдр. - I.П.) - 32 шт.; 5. Пасiв (ремiнцiв. - I.П.) - 27 шт."67

Невдовзi поручник Ф.Польовий дописав до свого замовлення додаткову записку: "Коли немає готового взуття, то прошу прислати шкiру та прибори шевськi, як: дретва, кiлки, цвяхи, смола, пiдкови, шпiци i т.д."68 .

Районним господарчим референтам ОУН доводилося буквально все, що було в їхньому розпорядженнi, аж до останньої сорочки чи штанiв, передавати до командирських шкiл. В архiвах зберiгся акт передачi школi "Лiсовi чорти" районним господарчим "Олексiєнком" 29 сiчня 1944 р. таких промислових предметiв: "Машинка до писання - 2 шт. (з того одна марка FK, друга - "Ленинград"); цикльостиль - 1 шт. i 5 коробок тушу; матрицi для друку - 2 пачки; калька - 1 пачка; папiр - 23 кг; книжки - 107 (усi вiйськового змiсту); архiв совiтських мап; чотири пари коней; чотири вози; чотири упряжi; двi польовi кухнi; дизенерекцiйна бочка; дванадцять пар бiлля; один пiджак; однi штани; тридцять ряден; двадцять чотири пари постолiв; вiсiм тарiлок; тридцять вiсiм рушникiв; два бiдони; три сапернi лопатки; одна шкiра овеча; чотири ложки; сiм пасiв; двi маски протигазнi; чотири польовi фляжки; два комплекти приладдя шевського"69 .

Однак навiть така сумлiнна передача всього районного "скарбу" не вирiшувала проблеми вiйськових шкiл. Найгiршою проблемою була нестача взуття (яке постiйно псувалося), засобiв гiгiєни та лiкiв. У ранiше цитованому нами листi командира школи "Свiтлана" Олекси Мельника ("Чорноморця") до курiнного "Лiвара" вiд 29 березня 1943 р. пiдкреслювалося, що в казармах "нечистота", є "прояви корости", "а все через те, що неможливо втримати чистоти (...), 10 людей є цiлком босими, якi на вправи не йдуть"70 .

стр. 80


Також у звiтах сотенних командирiв школи "Оленi" наголошується, що "є проблеми з лiкарськими засобами i засобами гiгiєни", "не вистачає перев'язочного матерiалу, мила, порошку до прання, потрiбнi лiки вiд корости та шкiрних недуг", "обмундирування погане, бракує мила"71 .

Аналiз документiв засвiдчує, що українському пiдпiллю вже на 1943-1944 рiк вдалося облаштувати низку гарно замаскованих стацiонарних вишкiльних таборiв, якi давали можливiсть у вiдносно спокiйних умовах проводити пiдготовку командного складу армiї. Командування УПА органiзувало достатньо ефективну систему постачання старшинських i пiдстаршинських шкiл, яка загалом справлялася iз забезпеченням курсантiв їжею та озброєнням. Найбiльшою проблемою для вишкiльних центрiв був дефiцит боєприпасiв i промислових товарiв, особливо одягу, взуття, лiкiв та засобiв особистої гiгiєни.

* * *

Пiдсумовуючи усе написане у статтi, необхiдно зробити декiлька узагальнень. По-перше, керiвництво українського нацiонального збройного пiдпiлля у вкрай важких i несприятливих умовах зумiло органiзувати безперервну пiдготовку офiцерських та сержантських кадрiв, що вказувало на серйознi вiйськовотворчi намiри, пов'язанi з майбутньою розбудовою не лише партизанських, а й регулярних збройних сил. По-друге, всi командирськi школи УПА давали необхiдний мiнiмум знань як iз вiйськових, так й iз загальноосвiтнiх дисциплiн. По-третє, викладання здiйснювалося з дотриманням основних вимог вiйськово-педагогiчної науки, а також було наскрiзь пройняте нацiоналiстичною iдеологiєю, що сприяло вихованню не просто високопатрiотичних чи вiдданих бiйцiв, а вiйськовикiв-фа-натикiв, якi за будь-яких обставин продовжували безкомпромiсну боротьбу. Про високий рiвень викладання i непересiчнi успiхи у бойовiй та iдеологiчнiй пiдготовцi свiдчить насамперед те, що пiдготованi у школах УПА старшини та пiдстаршини майже десять рокiв керували збройною боротьбою пiдпiлля проти найсильнiшої у свiтi радянської карально-репресивної та армiйської системи. По-четверте, курсанти командирських шкiл УПА, головним чином, були молодими людьми, переважно селянами з незаможних i середняцьких родин, якi мали середню або неповну середню освiту i ранiше не проходили служби в армiї. По-п'яте, жорсткий розпорядок навчального дня та сувора дисциплiна дозволили запобiгти поширенню у вишкiльних центрах УПА руйнiвних явищ, якi є неодмiнним супутником будь-якої партизанської армiї (дезертирство, грабунки, бандитизм, пияцтво, недотримання вiйськової субординацiї, невиконання наказiв тощо). По-шосте, система постачання офiцерських та сержантських шкiл функцiонувала цiлком задовiльно й дозволяла здiйснювати максимально якiсну (в iснуючих умовах) бойову пiдготовку командного складу армiї. По-сьоме, досвiд органiзацiї роботи командирських шкiл УПА в багатьох моментах досi залишається актуальним. Наприклад, поглиблене вивчення тактики партизанської вiйни було б корисним i в сучасних вiйськових училищах, зважаючи на те, що всi локальнi вiйни останнього Десятирiччя ведуться мобiльними, маневровими групами й загалом нагадують партизанськi вiйни, а не протистояння багатомiльйонних армiй. За таких умов зростає роль особистостi, вагомiшим стає рiвень пiдготовки кожного окремо взятого молодшого командира. Старшинськi та пiдстаршинськi школи УПА якраз акумулювали безцiнний досвiд такої пiдготовки.

Доступнi нам документи дозволяють без вагань стверджувати, що свiтова iсторiя минулого столiття не знає подiбних феноменiв, коли б без жодної закордоннї Допомоги, без належної матерiально-технiчної бази, спираючись лише на власний, подиву гiдний, фанатизм, було органiзовано масштабну пiдготовку офiцерсь-

стр. 81


ко-сержантського корпусу армiї. Лише українським нацiоналiстам завдяки неймовiрнiй самопожертвi, залiзнiй дисциплiнi та непохитнiй вiрi у правоту власних iдей вдалося досягти таких високих позитивних результатiв за найнесприятливiших обставин iноземної окупацiї. Результатiв, якi не дали позитивного пiдсумку боротьби за незалежнiсть лише через збiг низки фатальних обставин, що вiдсунули розв'язання проблеми української державностi ще на декiлька десятилiть.

-----

1 Шанковський Л. Українська галицька армiя. Воєнно-iсторична студiя. - Львiв, 1999. - С. 73-74.

2 ЦДАВО України - Ф. 38363. - Оп.1. - Спр.35. - Арк. 23 зв.

3 Руккас А. Вояки-українцi в польськiй армiї (1921-1939) // Вiйськово-iсторичний альманах. Рiчник III. - Ч. 1(4). - 2002. - С 19.

4 ЦДАВО України. - Ф. 4628. - Оп. 1. - Спр. 10. - Арк. 142, 108-110; Райле О. Тайная война. Секретные операции абвера на Западе и Востоке (1921-1945). - М., 2002. - С. 106-107; Волков А, Славин С. Адмирал Канарис - "Железный" адмирал. - Москва; Смоленск, 1999. - С. 316.

5 Трофимович В.В. Iсторiя вiйськових формувань ОУН (1939-1942 pp.). - Львiв, 1994. - С.9.

6 Патриляк I.К. Легiони українських нацiоналiстiв: iсторiя виникнення та дiяльностi (1941-1942). - К., 1999. - 44 с

7 Torzecki R. Polacy i Ukraincy. Sprawa ukraiiiska w czasie II wojny swiatowej na terenie II Rzeczypospolitej. - Warszawa, 1993. - S. 235.

8 Русначенко А. Народ збурений: Нацiонально-визвольний рух в Українi й нацiональнi рухи опору в Бiлорусiї, Литвi, Латвiї, Естонiї у 1940-50-х роках. - К., 2002. - С. 76.

9 ЦДАВО України. - Ф. 3833. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 9.

10 Русначенко А. Зазнач, праця. - С. 83.

11 ЦДАВО України. - Ф. 3837. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 2.

12 Там само. - Ф. 3834. - Оп. 1. - Спр. 4. - Арк. 3.

13 Мiрчук П. Українська повстанська армiя 1942-1952. - Мюнхен, 1953. - Репринт, вид. -Львiв, 1991. - С 253.

14 Там само.

15 Кєнтiй А.В. Українська повстанська армiя в 1942-43 pp. - К., 1999. - С. 93.

16 ЦДАВО України. - Ф. 4620. - Оп.З. - Спр. 102. - Арк. 4-29.

17 Там само. - Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр. 102. - Арк. 109.

18 Там само. - Ф. 3836. - Оп. 1. - Спр. 28. - Арк. 41.; Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр. 22. - Арк. 1-16.

19 Там само. - Ф. 3833. - Оп. 1. - Спр. 22. - Арк. 11.

20 Лiтопис УПА. Нова серiя. - Київ; Торонто, 1999. - Т. 2. - С 535.

21 Хмель С.Ф. Українська партизанка (з крайових матерiалiв). - Львiв, 1994. - С. 25.

22 ЦДАВО України. - Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр. 102. - Арк. 109-113; Ф. 3836. - Оп. 1. - Спр. 28. - Арк. 41.; Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр. 22. - Арк. 1-16.

23 Там само. - Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр. 22. - Арк. 10, 11; Спр. 57. - Арк. 1; Спр.59. - Арк. 4; Спр. 102. - Арк. 109-113.

24 Там само. - Ф. 3836. - Оп. 1. - Спр. 28. - Арк. 42.

25 Хмель С.Ф. Зазнач, праця. - С. 27.

26 ЦДАВО України. - Ф. 3836.- Оп. 1. - Спр. 30. - Арк. 7, 25, 1, 59-66.

27 Там само. - Арк. 1-6.

28 Там само. - Ф. 3833. - Оп. 1. - Спр. 256. - Арк. 11-25 зi зв.; Ф. 3836. - Оп. 1. - Спр. 49. -Арк. 6-7; Спр. 50. - Арк. 19-21.

29 Там само. - Ф. 3833. - Оп. 1. - Арк. 11-13.

30 Там само. - Арк. 13-25.

31 Там само. - Ф. 3836. - Оп. 1. - спр. 30. - Арк. 15-23.

32 Там само. - Арк. 35-57.

33 Там само. - Арк. 30-31.

34 Там само. - Спр. 34. - Арк. 1-8 зi зв.

35 Там само. - Арк. 9-16 зi зв.

36 Там само. - Арк. 17-18 зi зв.

37 Там само. - Арк. 19-45 зi зв.

38 Там само. - Арк. 47-77 зi зв.

39 Там само. - Спр. 35. - Арк. 89-117 зi зв.

40 Там само. - Арк. 13.

41 Там само. - Спр. 44. - Арк. 1-2.

42 Там само. - Спр. 44. - Арк. 6-8.

43 Там само. - Ф. 3833. - Оп. 2. - Спр. 4. - Арк. 32.

44 Там само. - Ф. 3836. - Оп. 1. - Спр. 45. - Арк. 57-65.

45 Там само. - Спр. 30. - Арк. 13-14.

46 Там само. - Спр. 31. - Арк. 3-17.

стр. 82


47 Там само. - Арк. 3-17; Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр 38-6. - Арк. 50.

48 Там само. - Ф. 3836. - Оп. 1. - Спр. 30. - Арк. 67-68.

49 Там само. - Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр. 38-а. - Арк. 3.

50 Хмель С.Ф. Зазнач, праця. - С. 22.

51 Там само. - С. 23.

52 Там само.

53 ЦДАВО України. - Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр. 38-а. - Арк. 4.

54 Там само. - Арк. 6-9.

55 Там само. - Спр. 38-6. - Арк. 6-7.

56 Хмель С.Ф. Зазнач, праця. - С. 21.

57 Там само.

58 Там само.

59 Там само. - С. 16.

60 Там само.

61 ЦДАВО України. - Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр. 1. - Арк. 9.

62 Там само. - Спр. 35. - Арк. 23.

63 Там само. - Ф. 3836. - Оп. 1. - Спр. 28. - Арк. 9-20.

64 Там само. - Арк. 22.

65 Там само. - Арк. 32.

66 Там само. - Арк. 46.

67 Там само. - Арк. 22.

68 Там само. - Арк. 46.

69 Там само. - Арк. 1, 2.

70 Там само. - Ф. 3838. - Оп. 1. - Спр. 35. - Арк. 23.

71 Там само. - Ф. 3836. - Оп. 1. - Спр. 28. - Арк. 13, 17-18, 20.

In the article, the system of teaching, combat training and logistical and food support of cadets of UPA starshina and pidstarshina schools in 1943-1944 is being complexly revealed.


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ПIДГОТОВКА-СТАРШИН-ТА-ПIДСТАРШИН-У-ВIЙСЬКОВИХ-ШКОЛАХ-УПА

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Олександр ПанКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

ПIДГОТОВКА СТАРШИН ТА ПIДСТАРШИН У ВIЙСЬКОВИХ ШКОЛАХ УПА // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ПIДГОТОВКА-СТАРШИН-ТА-ПIДСТАРШИН-У-ВIЙСЬКОВИХ-ШКОЛАХ-УПА (дата обращения: 29.03.2024).

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Похожие темы
Публикатор
Олександр Пан
Львiв, Украина
857 просмотров рейтинг
24.08.2014 (3505 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
VASILY MARKUS
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ВАСИЛЬ МАРКУСЬ
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ: ЛАТИНСЬКА СПАДЩИНА: ПОЛЬША, ЛИТВА, РУСЬ
Каталог: Вопросы науки 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
КАЗИМИР ЯҐАЙЛОВИЧ І МЕНҐЛІ ҐІРЕЙ: ВІД ДРУЗІВ ДО ВОРОГІВ
Каталог: История 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
Українці, як і їхні пращури баньшунські мані – ба-ді та інші сармати-дісці (чи-ді – червоні ді, бей-ді – білі ді, жун-ді – велетні ді, шаньжуни – горяни-велетні, юечжі – гутії) за думкою стародавніх китайців є «божественним військом».
10 дней(я) назад · от Павло Даныльченко
Zhvanko L. M. Refugees of the First World War: the Ukrainian dimension (1914-1918)
Каталог: История 
13 дней(я) назад · от Petro Semidolya
АНОНІМНИЙ "КАТАФАЛК РИЦЕРСЬКИЙ" (1650 р.) ПРО ПОЧАТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (КАМПАНІЯ 1648 р.)
Каталог: История 
18 дней(я) назад · от Petro Semidolya
VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ГЕТЬМАНОВІ ІВАНОВІ ВИГОВСЬКОМУ
Каталог: Вопросы науки 
18 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ТОРГОВО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ЕС В СРЕДИЗЕМНОМОРЬЕ: УСПЕХИ И НЕУДАЧИ
Каталог: Экономика 
27 дней(я) назад · от Petro Semidolya
SLOWING GLOBAL ECONOMY AND (SEMI)PERIPHERAL COUNTRIES
Каталог: Экономика 
33 дней(я) назад · от Petro Semidolya

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

ПIДГОТОВКА СТАРШИН ТА ПIДСТАРШИН У ВIЙСЬКОВИХ ШКОЛАХ УПА
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android