Libmonster ID: UA-2955

Автор: В. Ю. ФРАНЧУК

(Київ)

Олег Миколайович Трубачов - академiк РАН, головний редактор журналу "Вопросы языкознания", видатний славiст, один iз провiдних учених у галузi етимологiї слов'янських мов i слов'янської ономастики, його працi з мовознавства й етногенезу слов'ян отримали свiтове визнання. Пiд керiвництвом Олега Миколайовича тривала робота над багатотомним "Этимологическим словарем славянских языков. Праславянский лексический фонд".

Народився О.М.Трубачов 23 жовтня 1930 р. у мiстi, розташованому на берегах рiчки Волги, що тодi називалося Сталинградом. У 1944 р. його родина переїхала у Днiпропетровськ. Тут вiн закiнчив середню школу i поступив на фiлологiчний факультет Днiпропетровського державного унiверситету, де отримав блискучу лiнгвiстичну пiдготовку пiд керiвництвом вiдомого українського вченого Я.О.Спринчака. Пiсля закiнчення унiверситету О.М.Трубачов вступає до аспiрантури Iнституту слов'янознавства АН СРСР. Iз цього часу його життя й дiяльнiсть пов'язанi з науковими закладами Москви. У 1958 р. вiн захистив кандидатську дисертацiю "История славянских терминов родства и некоторых древнейших терминов общественного строя". Це було етимологiчне дослiдження на широкому iндоєвропейському фонi слов'янських термiнiв спорiдненостi, що становлять найдавнiшу лексичну систему людської мови. Як зазначав дослiдник, мова зберегла пам'ять про iсторiю суспiльства, народу та його культури, причому iсторiю цiлiсну й безперервну, i мовознавство розкриває її методами етимологiчного дослiдження, яке за своєю суттю найменше залежить вiд випадковостей писемної iсторiї. Книга з такою ж назвою побачила свiт у 1959 р. Вона стала помiтним явищем у вiтчизнянiй i свiтовiй славiстицi й iндоєвропеїстицi як у планi методологiї дослiдження, так i в планi досягнутих результатiв.

У 1960 р. з'явилася монографiя О.М.Трубачова "Происхождение названий домашних животных в славянских языках (Этимологические исследования)" - перша спроба монографiчного дослiдження етимологiї цiєї сфери лексики в слов'янських мовах.

Докторську дисертацiю О.М.Трубачова "Ремесленная терминология в славянских языках (этимология и опыт групповой реконструкции)" опублiковано 1966 р. Вона присвячена реконструкцiї складу й етимологiчному аналiзовi лексики давнiх видiв ремiсничої дiяльностi в слов'ян. Ця праця, на думку академiка В.В.Сєдова, має особливе значення для археологiв, якi намагаються з'ясувати всi деталi ранньої iсторiї слов'янства, зрозумiти на основi даних своєї науки, яким чином, на якiй територiї, коли й у взаємодiї з якими етносами розвивалося це етномовне утворення протягом столiть i тисячолiть. Аналiз ремiсничої лексики (гончарної, ковальської, текстильної та деревообробної) дав пiдставу О.М.Трубачову визначити центральний культурний регiон, в умовах якого носiї ранньослов'янських дiалектiв або їхнi предки в перiод, коли формувалася ця термiнологiя, перебували в тiсних контактах iз майбутнiми iталiками, германцями i кельтами. Це допомогло археологам зрозумiти процеси виокремлення кельтiв, германцiв i слов'ян з етномовної спiльностi захiдних iндоєвропейцiв, яка iснувала в Середнiй Європi в перiод бронзи та спiввiдносилась iз середньоєвропейською культурно-iсторичною спiльнiстю полiв поховань.

Поступово науковi iнтереси О.М.Трубачова вiд етимологiчного походження окремих значних груп загальної лексики (термiни спорiдненостi, ремесел, тваринництва) поширилися на сферу ономастики. Свiдченням цього є написана у спiвавторствi з В.М.Топоровим монографiя "Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья" (1962), де вперше були проаналiзованi назви рiчок одного регiону. Цей регiон надзвичайно важливий для з'ясування етнiчної iсторiї сучасної Бiлорусi й давнiх балто-слов'янських етномовних стосункiв. Словотворчий та етимологiчний аналiз назв рiчок Верхньої Надднiпрянщини з детальними коментарями та залученням матерiалу iз сусiднiх регiонiв показав, що балтiйськi мови бу-

стр. 230


ли поширенi значно далi на пiвдень i схiд вiд їх теперiшнiх меж i що протягом довгого часу вiдбувався процес їх витiснення мовою слов'янською.

Складнiша картина етнолiнгвальної iсторiї на пiвдень вiд Верхньої Надднiпрянщини на матерiалi гiдронiмiв була розкрита в монографiї О.М.Трубачова "Названия рек Правобережной Украины. Словообразование. Этимология. Этническая интерпретация" (1968).

Протягом 1964-1973 pp. видавався Етимологiчний словник росiйської мови М.Фасмера. Цей словник переклав i доповнив О.М.Трубачов. У перiодицi (переважно журналi "Вопросы языкознания") надруковано низку статей Олега Миколайовича пiд загальною назвою "Языкознание и этногенез славян". На основi цих статей було створено монографiю "Этногенез и культура древнейших славян. Лингвистические исследования" (1991), в якiй детально висвiтлено проблему дунайської прабатькiвщини слов'ян. Повернення на основi нових даних до теорiї дунайської (середньоєвропейської) прабатькiвщини слов'ян, задекларованої ще з часiв "Повiстi временних лiт", викликало критичне ставлення у багатьох науковцiв. Однак теорiя, що, здавалося, вже втратила право на iснування, отримала нове життя.

У книзi "Этногенез и культура древнейших славян", розглядаючи iндоєвропейськi джерела праслов'янської мови й етногенезу, вчений ставить пiд сумнiв поширенi концепцiї соцiальної й етнiчної iсторiї iндоєвропейцiв, наводить деякi свiдчення археологiї, ще раз робить спробу висвiтлити проблему походження праслов'янської мови, розвiнчує деякi мiфи порiвняльного мовознавства й iсторiї культури.

Iсторик О.Д.Назаренко вважає надзвичайно важливим висновок О.М.Трубачова про те, що центр праслов'янських фонетичних iнновацiй мiстився в Паннонiї i що туди ж сягає корiння й багатьох культурних iнновацiй. Зокрема, на його думку, система ранньослов'янських керамiчних мiр рiдких i сипучих тiл (за даними археологiї) вiдповiдає системi римських провiнцiйних мiр. Слов'янський ареал, очевидно, розмiщувався колись у Центральнiй Свропi на пiвдень вiд Карпат. Учений розвиває iдею реконструкцiї давньої культури, виходячи з реконструкцiї духовних реалiй цiєї культури. В окремих роздiлах розглянуто слов'янськi архаїзми, пов'язанi зi сферою мислення: спiльний землеробський характер, споконвiчнiсть iдеологiї роду, поняття раю як "зарiчної" сторони i поняття "корабля мертвих", архаїчна стадiя безмовного шанування богiв.

О.М.Трубачов твердить, що загальнослов'янська мова бере початок безпосередньо з праiндоєвропейської, минаючи промiжну балто-слов'янську стадiю, але головний результат його дослiджень - нове обґрунтування теорiї середньодунайської прабатькiвщини всiх слов'ян. Його теорiя ґрунтується на широкому фактичному матерiалi. Окрiм найдавнiшої племiнної iдеологiї, праслов'янський лексикон виразно свiдчить про iдеологiю землеробського суспiльства. Частина слов'янських етнонiмiв виразно вказує на спосiб життя i заняття їх носiїв (*poljane - тi, що живуть у полях, *ledjane - цiлинники) та на їхнi мiграцiї. Останнiй етнонiм указує на вiдносно пiзнiй прихiд польських племен у долину рiчки Вiсли (гiдронiм кельто-iллiрiйського походження), яка не може бути колискою всього слов'янства (всупереч ученню польської автохтонної школи). Найдавнiше слов'янське землеробство було орiєнтоване на Дунайсько-Альпiйський осередок розвитку землеробства як щодо знарядь працi (-plugъ), так i щодо зернових культур i городнiх рослин (полба, рожь, морковь). Висловлено думку, що германськi племена засвоїли культуру жита разом з її назвою [рожь. - В.Ф.] вiд слов'ян. Давнi iзоглоси пов'язують праслов'янську мову з кельто-iллiрiйськими дiалектами (*korva, *dbbrb, *konь та iн.). Таким чином, рiчку Дунай розглянуто як свого роду вiсь локалiзацiї кiлькох давнiх iндоєвропейських дiалектiв, i праслов'янська мова тяжiє спочатку до її пiвденно-схiдної, потiм центральної, а пiзнiше навiть захiдної течiї.

Iз книги випливає, що саме Середнiй Дунай був зоною найдавнiшого розселення праслов'янських племен, вихiдним регiоном слов'янських мiграцiй на пiвнiч i схiд вiд Карпат. У цьому ж напрямi колись мiгрували й iншi iндоєвропейськi племена Наддунайщини - iллiрiйцi та кельти, якi прийшли в Польщу i Волинь

стр. 231


ранiше вiд слов'ян, а потiм довго були їхнiми сусiдами. Пiдтвердженням присутностi неслов'янських iндоєвропейських племен на пiвнiч вiд Судетських i Карпатських гiр є так званий "третiй етнiчний елемент" помiж праслов'янами i прагерманцями, здогадно iллiро-кельтськi за мовою венети.

Книга "Этногенез и культура древнейших славян" має значний iнтерес не лише для етимологiв, ономастiв, а й для iсторикiв, культурологiв, етнографiв, археологiв, для всiх, кому небайдужi етнiчна iсторiя i культура слов'янських народiв, її перше видання викликало жвавi вiдгуки як колег етимологiв i культурологiв, так i широкої читацької громадськостi, яка цiкавиться питаннями слов'янської етнiчної iсторiї, матерiальної i духовної культури давнiх слов'ян. Багато iз цих вiдгукiв i побажань враховано в доповненому другому виданнi (2002).

Придiляючи багато уваги захiдним зв'язкам слов'ян, О.М.Трубачов звертається також i до проблеми схiдних зв'язкiв, зокрема, зв'язкiв слов'янства з iранським мовним свiтом. Заглиблення в iсторiю iранства на пiвднi Росiї, слiди якого збереглися особливо в топонiмiї, показало, що тут простежується не лише сильна мовна розчленованiсть iранського мовного континууму, а й наявнiсть близького до iранства, однак протиставленого йому, iндо-арiйського лексичного й особливо топонiмного матерiалу. Серiя статей на цю тему сукупно склала книгу "Indoarica в Северном Причерноморье" (1999). Вiдкриття О.М.Трубачова, на думку академiка В.М.Топорова, полягало в тому, що на територiї пiвденної частини Схiдноєвропейської рiвнини виявлено присутнiсть однiєї з раннiх форм iндоарiйської мови, отже, вiдповiдного етносу. Межi ареалу окреслено вiд Пiвнiчного Кавказу до Закарпаття, Дакiї i Трансильванiї на заходi.

До книги "В поисках единства" (1992; 2-е доп. вид. 1997) увiйшли доповiдi, якi О.М.Трубачов виголосив у рiзних мiстах на святах слов'янської писемностi. У нiй розглянуто спiрнi питання схiднослов'янського етногенезу. Слов'янськi етнонiми (племеннi назви), на думку автора, можуть служити цiнним джерелом для встановлення фактiв найдавнiшої iсторiї слов'ян. Олег Миколайович аналiзує рiзномовнi назви Києва в давнiх джерелах, звертає увагу на роль хазар у його iсторiї. Цiкавi сторiнки книги, присвяченi з'ясуванню пiвденних джерел етнонiма "Русь". Щодо назв "Мала", "Велика" й "Бiла Русь", то в їх означеннях, стверджує вчений, прихованi символiчнi вказiвки на вихiдну територiю (Мала Русь), на територiю пiзнiшого поширення (Велика Русь) i на географiчне розташування на Заходi (Бiла Русь).

Найвидатнiшою працею всього життя О.М.Трубачова є "Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд". 28 випускiв цiєї працi вийшли у свiт за життя вченого, ще 2 - пiдготовлено до друку. Продовжують цю справу його колеги й учнi, спiвробiтники Iнституту росiйської мови РАН.

У 2004 р. побачило свiт нове двотомне видання вибраних праць О.М.Трубачова: Труды по этимологии. Слово. История. Культура. (Т. 1-2. М.: Языки славянской культуры, 2004). Вiдкривається видання вступним словом академiка В.М.Топорова. "Олег Миколайович, - пише вiн, - цiла епоха в мовознавствi..., у сферi гуманiтарного знання другої половини XX столiття. Зроблене ним величезне i завжди на надзвичайно високому рiвнi". В.М.Топоров зазначив, що лiнгвiстичнi працi О.Трубачова "були тою колискою, де зав'язувалося пристойне майбутнє етимологiї". "Олег Миколайович Трубачов був i iсториком не меншою мiрою, нiж лiнгвiстом, i коли вiн писав про термiни спорiдненостi й суспiльного ладу, i коли звертався до етнонiмiї, антропонiмiї i топонiмiї, i коли вiдкрив давньоiндоарiйський субстрат на пiвднi Росiї... I можливо, найбiльше варте уваги в цьому те, що вiн не просто добре знав iсторiю i застосовував, коли потрiбно, свої знання, але те, що щось, яке перебувало в просторi "позаiсторичного", вiн переформував таким чином, що воно виявлялося в щiльному iсторичному контекстi... Геродота греки називали "батьком iсторiї", хоч i до Геродота були вiдомi тексти, якi мiстили iнформацiю iсторичного характеру. У цьому сенсi й Олега Миколайовича Трубачова смiливо можна було б назвати батьком росiйської етимологiї в її гранично повному виглядi".

стр. 232


Бiобiблiографiя вченого побачила свiт 2003 р.: Олег Николаевич Трубачев. Научная деятельность. Хронологический указатель трудов / Гл. ред. Е.П.Челышев; Отв. ред. Г.А.Богатова; авт. вступ, ст. Л.А.Гиндин, И.Г.Добродомов. - М.: Наука, 2003. - 96 с. Бiобiблiографiчний випуск включає основнi дати життя й дiяльностi О.М.Трубачова, статтi Л.А.Гiндiна й I.Г.Добродомова про його наукову, науково-органiзацiйну i педагогiчну дiяльнiсть, хронологiчний покажчик праць, лiтературу про О.М.Трубачова, а також довiдковий апарат видання. Крiм цього видання, в тому ж роцi побачили свiт такi бiобiблiографiчнi публiкацiї про О.М.Трубачова: Трубачев Олег Николаевич. Биобиблиографический указатель. - Запорожье, 2003. - 87 с; Олег Николаевич Трубачев: Материалы к библиографии ученого. - Красноярск: РИО КГПУ, 2003. - 88 с; Академик Олег Николаевич Трубачев: Слово о замечательном волгоградце. - Волгоград: Изд-во Волгоградского гос. ун-та, 2003. - 128 с.


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ОЛЕГ-МИКОЛАЙОВИЧ-ТРУБАЧОВ-23-Х-1930-9-111-2002

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Олександр ПанКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ ТРУБАЧОВ (23.Х.1930-9.111.2002) // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 25.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ОЛЕГ-МИКОЛАЙОВИЧ-ТРУБАЧОВ-23-Х-1930-9-111-2002 (дата обращения: 29.03.2024).

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Похожие темы
Публикатор
Олександр Пан
Львiв, Украина
1722 просмотров рейтинг
25.08.2014 (3504 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
VASILY MARKUS
Каталог: История 
4 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ВАСИЛЬ МАРКУСЬ
Каталог: История 
4 дней(я) назад · от Petro Semidolya
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ: ЛАТИНСЬКА СПАДЩИНА: ПОЛЬША, ЛИТВА, РУСЬ
Каталог: Вопросы науки 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
КАЗИМИР ЯҐАЙЛОВИЧ І МЕНҐЛІ ҐІРЕЙ: ВІД ДРУЗІВ ДО ВОРОГІВ
Каталог: История 
8 дней(я) назад · от Petro Semidolya
Українці, як і їхні пращури баньшунські мані – ба-ді та інші сармати-дісці (чи-ді – червоні ді, бей-ді – білі ді, жун-ді – велетні ді, шаньжуни – горяни-велетні, юечжі – гутії) за думкою стародавніх китайців є «божественним військом».
10 дней(я) назад · от Павло Даныльченко
Zhvanko L. M. Refugees of the First World War: the Ukrainian dimension (1914-1918)
Каталог: История 
13 дней(я) назад · от Petro Semidolya
АНОНІМНИЙ "КАТАФАЛК РИЦЕРСЬКИЙ" (1650 р.) ПРО ПОЧАТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (КАМПАНІЯ 1648 р.)
Каталог: История 
18 дней(я) назад · от Petro Semidolya
VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ГЕТЬМАНОВІ ІВАНОВІ ВИГОВСЬКОМУ
Каталог: Вопросы науки 
18 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ТОРГОВО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ЕС В СРЕДИЗЕМНОМОРЬЕ: УСПЕХИ И НЕУДАЧИ
Каталог: Экономика 
27 дней(я) назад · от Petro Semidolya
SLOWING GLOBAL ECONOMY AND (SEMI)PERIPHERAL COUNTRIES
Каталог: Экономика 
33 дней(я) назад · от Petro Semidolya

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

ОЛЕГ МИКОЛАЙОВИЧ ТРУБАЧОВ (23.Х.1930-9.111.2002)
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android