Автор: О. А. БАКАЛЕЦЬ

(Бар)

29 вересня 2005 р. в примiщеннi Барського гуманiтарно-педагогiчного коледжу iм. М.Груше-вського вiдбулася мiжреґiональна науково-практична конференцiя "Iсторична та лiтературна спадщина Михайла Грушевського", присвячена 139-й рiчницi вiд дня народження М.Грушевського та 20-рiччю коледжу. її органiзували Iнститут iсторiї України й Iнститут української археографiї та джерелознавства iм. М.Грушевського НАНУ, Iнститут iсторiї, етнографiї й права Вiнницького державного педагогiчного унiверситету iм. М.Коцюбинського, Кам'янець-Подiльський державний унiверситет, Барський гуманiтарно-педагогiчний коледж iм. М.Грушевського.

Конференцiя зiбрала широке коло науковцiв iз захiдного та центрального реґiонiв України. В її пiдготовцi брали участь академiк, директор Iнституту iсторiї України НАНУ В.Л.Смолiй, доктори iсторичних наук, професори М.Ф.Дмитрiєнко, Я.Р.Дашкевич, Г.В.Папакiн, В.Ф.Верстюк, Р.Я.Пирiг у докторанти, доценти й кандидати iсторичних наук I.Б.Гирич, Ю.А.Зiнько, О.В.Юркоеа, П.Г.Усенко, Я.О.Iщенко, О.М.Федьков, В.С.Лозовий, О.А.Коляструк, Д.В.Тоїчкiн, Л.П.Маркiтан, I.М.Романюк, Н.I.Руденко, науковi спiвробiтники - грушевськознавцi з Iсторико-меморiального музею Михайла Грушевського в мiстi Києвi С.М.Панькова, О.М.Мельник, О.О.Будзiнський, Г.В.Шевчук, М.О.Кучеренко, Державного музею М.Грушевського у Львовi (М.К.Магунъ), члени Нацiональної спiлки журналiстiв України М.Х.Комiсарчук, В.1.Страханий, Є.Й.Меснянкiн, працiвники Вiнницького обласного краєзнавчого музею та Барської районної бiблiотеки, аспiранти, здобувачi, маґiстранти, викладачi iсторiї, української мови й лiтератури вузiв I-IV рiвнiв акредитацiї, учителi загальноосвiтнiх шкiл та студенти.

Було представлено 53 доповiдi, умiщенi в збiрник наукових статей конференцiї (Iсторична та лiтературна спадщина Михайла Грушевського: матерiали мiжрегiональної науково-практичної конференцiї. - К.; Л.; Вiнниця; Кам'янець-Подiльський; Бар, 2005. - 246 с. (наук. ред. М.Ф.Дмитрiєнко, вiдп. ред. М.Х.Комiсарчук, вiдп. секр. О.А.Бакалець). На жаль, не всi учасники форуму змогли приїхати до Бара й виступити.

Урочистостi розпочалися з покладання квiтiв до пам'ятника М.Грушевському та вiдкриття куточка музею Михайла Грушевського. Вступним словом пленарне засiдання конференцiї вiдкрив заслужений працiвник освiти України, д-р фiлософiї, директор Барського гуманiтарно-педагогiчного коледжу iм. М.Грушевського М.Х.Комiсарчук, який наголосив на ролi М.С.Грушевського в українськiй iсторiї, лiтературi, суспiльно-полiтичному життi. Вiн також розповiв про найважливiшi досягнення коледжу за 20 рокiв, який не випадково є єдиним закладом серед вузiв I-IV рiвнiв акредитацiї, що носить iм'я М.С.Грушевського.

Iз вiтальною телеграмою до учасникiв конференцiї звернувся директор Iнституту iсторiї України НАНУ, академiк В.А.Смолiй: "Ви започаткували чудову традицiю - проведення на реґiональному рiвнi наукових конференцiй, присвячених вивченню спадщини видатного iсторика й громадського дiяча М.С.Грушевського. Вiдтак ученi з рiзних реґiонiв України отримують можливiсть оприлюднити свої науковi здобутки й обмiнятися думками з ученими провiдних наукових центрiв країни".

На пленарному засiданнi з ґрунтовною доповiддю "Спадщина Михайла Грушевського й сьогодення" виступив канд. iст. наук, ст. наук, спiвроб. Iнституту української археографiї та джерелознавства iм. М.Грушевського НАНУ I.Б.Гирич. Вiн пiдкреслив, що Бар є знаковим мiстом для дослiдникiв спадщини видатного iсторика. Доповiдач вiдзначив, що завдяки виданню творiв М.Грушевського сучасник вiдкриває для себе свого Грушевського - вченого й людину. Цiкавий вiн для нас думками, розсипаними в його, здавалося б, суто наукових писаннях. Учений виступає "промотором" засад української незалежностi. I.Б.Гирич пiдкреслив, що спадщина М.Грушевського не обмежується науковими працями, оскiльки вiдомо близько 50 тис. його листiв, десятки прозових i вiршованих творiв, якi чекають на свого дослiдника.

стр. 235

Цiкавими пiдходами до розумiння життя й дiяльностi Михайла Сергiйовича подiлилася завiдуюча Iсторико-меморiальним музеєм М.Грушевського в Києвi С.М.Ланькова. У виступi "Проблеми нацiональної науки та вищої школи в публiцистицi Михайла Грушевського" вона наголосила, що характеризуючи вихiд ученого на ниву української публiцистики, вiдомий лiтературознавець С.Єфремов назвав його "публiцистом-митцем", творiння якого, незважаючи на їхню злободеннiсть, переживуть цю епоху й самого автора, даючи для нашого часу документи по-справжньому iсторичнi. На думку С.М.Панькової, М.Грушевський є жмутом почуттiв, любовi до власного народу, це - жмут ключiв до розв'язання завдань, якi ще стоять перед українцями.

Канд. iст. наук, доц. кафедри iсторiї України Iнституту iсторiї, етнографiї та права Вiнницького державного педунiверситету iм. М.Коцюбинського I.М.Романюк у виступi звернула увагу присутнiх на ставлення М.Грушевського до науки, дала короткий iсторiографiчний огляд праць про його життя й творчiсть, охарактеризувала основнi етапи становлення та розвитку грушевськознавства вiд 1920-х pp. i до сьогодення.

Кореспондент обласної газети "Вiнниччина" В.I.Страшний у своєму виступi "Витає дух у Сестринiвцi" звернув увагу на проблему увiчнення пам'ятi М.Грушевського в с Сестринiвцi Козятинського району, де проживав дiд Михайла й народилася його мати - Глафiра Опокова.

Канд. iст. наук, ст. наук, спiвроб. Iнституту iсторiї України НАНУ О.В.Юркова свiй виступ присвятила доньцi визначного iсторика - Катеринi Михайлiвнi Грушевськiй (1900-1943), а саме її життю й творчостi пiсля смертi батька й до арешту 10 липня 1938 р. в справi мiфiчної "антирадянської нацiоналiстичної органiзацiї".

Вивченню листування М.Грушевського з Ю.Тищенком-Сiрим у контекстi з'ясування iсторiї садиби М.Грушевського в Києвi присвятив виступ ст. наук, спiвроб. Iсторико-меморiального музею Михайла Грушевського в мiстi Києвi О.М. Мельник.

На пленарному засiданнi своїми думками про ставлення М.С.Грушевського до радянської влади подiлилася канд. iст. наук, доц. кафедри всесвiтньої iсторiї Iнституту iсторiї, етнографiї та права Вiнницького державного педагогiчного унiверситету iм. М.Коцюбинського О.Л.Коляструк. Ролi М.Грушевського як фундатора української державностi в перiод дiяльностi Центральної Ради та УНР приурочено виступ викладача соцiально-економiчних дисциплiн Барського автомобiльно-шляхового технiкуму О.А.Муляр.

Голова циклової комiсiї викладачiв фiлологiчних дисциплiн Барського коледжу Г.П.Дяченко зупинилася на поглядах М.С.Грушевського щодо значення рiдної мови як основи навчання та просвiтництва в незалежнiй Українi.

Подальша робота конференцiї проходила в чотирьох секцiях - "Iсторична спадщина Михайла Грушевського. Iсторiографiя. Джерелознавство" (керiвник - д-р фiлософiї М.Х. Комiсарчук, секр. секцiї - голова циклової комiсiї викладачiв соцiально-економiчних дисциплiн Барського коледжу М.В.Мороз); "Державницька дiяльнiсть Михайла Грушевського та Центральної Ради в 1917-1918 pp." (керiвник - здобувач Iнституту iсторiї України НАНУ О.Л.Бакалець, секр. секцiї - викладач iсторiї України Барського коледжу Т.В.Ковальчук)" "Лiтературна спадщина М.Грушевського. Епiстолярiй. Публiцистика. Огляди" (керiвник - музеєзнавець, завiдуюча Iсторико-меморiальним музеєм М.Грушевського в Києвi С.М.Ланькова, секр. секцiї - голова циклової комiсiї викладачiв фiлологiчних дисциплiн Барського коледжу Г.Л.Дяченко); "Грушевський i сьогодення. Родина Михайла Грушевського" (керiвник секцiї -канд. iст. наук, ст. наук, спiвроб. Iнституту української археографiї й джерелознавства iм. М.Грушевського НАНУ I.Б.Тирич, секр. секцiї - викладач iсторiї України Барського коледжу I.В.Харитонова).

На першiй секцiї розглядалися питання наукової дiяльностi М.С.Грушевського наприкiнцi XIX ст. (Я.Р.Дашкевич), М.Грушевський i Подiлля (В.П.Восколуп, Є.Й.Меснянкiн, М.Л.Йолтуховський, О.Л.Придиус, М.В.Гонтар), iсторичнi, фiлософськi та соцiологiчнi погляди М.Грушевського (М.В.Мороз, I.Г.Туменюк, М.В.Бiлоус).

На другiй секцiї присутнi заслухали 8 повiдомлень, якi охоплювали проблеми державницької, економiчної, фiнансової, грошової, правової й освiтньої полiтики Центральної Ради на чолi з М.Грушевським у 1917-1918 pp. (М.Ф.Дмитрiєнко, О.Л.Бакалець, О.Л.Демченко, Я.О.Iщенко, Д.В.Тоїчкiн, О.В.Лемпiй, Г.Д.Бадунъ, В.Б.Рижа, Т.В.Ковалъчук).

Питанням публiцистичної спадщини та видавничої дiяльностi М.Грушевського (О.М.Федьков, В.Л.Дубiнський, Т.М.Лебединська), лiтературної творчостi (Н.О.Стащенко, Т.Д.Кушнiр), iндивiдуального стилю М.С.Грушевського (З.Н.Кришталь), його дiяльностi як белетриста (Т.А.Федик), рецензента (Г.М. Казьмiрова) присвятили свої виступи учасники третьої секцiї.

Актуальнi проблеми методики використання iсторичних i лiтературних праць Михайла Грушевського на заняттях iз соцiально-економiчних дисциплiн (В.I.Крушельницький, I .В.Харитонова, Є.Л.Ланченко), у бiблiотечнiй (О.I.Волошина) та музейнiй справi (I.Б.Тирич, С.М.Панькова_у Л.Г.Ступнiцька-Левчик, Г.В.Шевчук) розглянули учасники четвертої секцiї.

На заключному спiльному засiданнi керiвники секцiй пiдбили пiдсумки роботи заходу, виробили рекомендацiї. Закриваючи конференцiю, один iз провiдних грушевськознавцiв I.Б.Гирич вiдзначив високий науковий рiвень доповiдей i повiдомлень, широкий спектр питань, винесених на розгляд конференцiї, а також висловив подяку її органiзаторам i членам редколеґiї за вчасне видання матерiалiв. Учасники форуму вiдвiдали виставкову залу коледжу, виїзну виставку обласного краєзнавчого музею, присвячену М.С.Грушевському, ознайомилися з визначними мiсцями Бара.

Постоянный адрес данной публикации: