11 жовтня 2004 р. не стало Всеволода Iвановича Клокова. Народився вiн 25 червня 1917 р. в Усть-Катавi (Челябiнська обл., Росiя). Закiнчив Томський iнститут iнженерiв залiзничного транспорту, факультет iнженерiв паровозного господарства. Вiд 22 червня 1941 р. на вiйнi. Опинився в оточеннi, згодом потрапив до партизанiв (Чернiгiвсько-Волинське з'єднання О.Ф.Федорова), де очолював диверсiйну групу, що пускала пiд укiс ворожi ешелони з бойовою технiкою й живою силою. Вiд серпня 1944 р. В.I.Клоков воює на територiї Словаччини (начальник штабу словацького партизанського загону iм. Яна Жижки пiд командуванням Теодора Поли, а потiм, аж до виходу в радянський тил 2 травня 1945 р. - комiсар партизанської бригади iм. Суворова). У травнi 1945 р. В.I.Клокову присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Всеволод Iванович став також кавалером багатьох радянських та iноземних нагород. Уже в нашi днi вiн удостоєний Почесної вiдзнаки Президента України. Цими нагородами вiдзначено не тiльки ратнi заслуги В.I.Клокова, а й трудову звитягу на нивi науки в повоєнний час.

Тема вiйни заволодiла Всеволодом Iвановичем на довгi десятирiччя, iз нею була пов'язана його наукова й громадська робота. А зробив Всеволод Iванович у науцi не менше, нiж у ратних справах. Iнженер за освiтою, В.I.Клоков став iсториком-дослiдником - його було призначено завiдуючим вiддiлом персоналiй Героїв Радянського Союзу Комiсiї з iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни АН УРСР. Створена на початку 1943 р. комiсiя розгорнула велику роботу по вивченню воєнної епохи, подвигу народу в боротьбi проти нацизму. Робота в комiсiї, пов'язана iз записами спогадiв учасникiв бойових дiй та жителiв України, що постраждали вiд нацистiв, збиранням i обробкою документiв, прислужилася Всеволодовi Iвановичу при пiдготовцi й написаннi ним кандидатської дисертацiї. Пiсля її успiшного захисту в 1948 р. В.I.Клокова призначено завiдуючим вiддiлом використання документальних матерiалiв Архiвного управлiння МВС УРСР i за сумiсництвом - старшим науковим спiвробiтником Iнституту iсторiї АН УРСР.

Пiдготовка кандидатської дисертацiї стала школою в становленнi В.I.Клокова як iсторика. Це був важливий етап для формування його свiтоглядних орiєнтирiв, накопичення джерельної бази для подальших теоретичних узагальнень. Вiд жовтня 1951 р. доля В.I.Клокова нерозривно пов'язана з Iнститутом iсторiї АН УРСР, де вiн невдовзi став членом ученої ради. Саме тут повною мiрою розкрилися такi його особистi риси, як працелюбнiсть, принциповiсть i об'єктивнiсть, умiння працювати у творчому колективi.

Прiоритетне мiсце в iсторичнiй науцi кiнця 40-х - початку 50-х pp. посiла проблематика, пов'язана з iсторiєю Великої Вiтчизняної вiйни. Результатом дiяльностi науковцiв iнституту В.I.Клокова, I.I.Слинька, I.Т.Кулика стала перша узагальнююча праця з iсторiї партизанського руху на територiї республiки пiд час окупацiї "Народна боротьба на Українi в роки Великої Вiтчизняної вiйни". Написана з нових позицiй, на багатьох джерелах, вона дала поштовх для поглибленої розробки цiєї теми в радянськiй iсторiографiї.

Наступне захоплення дослiдника - тема європейського руху Опору. 1961 р. побачила свiт монографiя В.I.Клокова з цiєї проблеми - "Борьба народов славянских стран против фашистских поработителей (1939-1945 гг.)", яку в наступному роцi вiн успiшно захистив як докторську дисертацiю. По сутi, указана праця була першою ластiвкою з цiєї проблематики.

В умовах десталiнiзацiї розгортається науковий пошук iз залученням документальних джерел, причому ця робота набуває форм багатотомних фундаментальних праць. У 1962 р. в Москвi вийшов 4-й том першої узагальнюючої працi з iсторiї вiйни - шеститомної "Истории Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945 гг.", для якої В.I.Клоков написав роздiли, присвяченi участi радянських людей у європейському русi Опору.

Широкомасштабна дослiдницька робота розгорнулася й пiд час створення тритомної iсторiї України перiоду Великої Вiтчизняної вiйни, головною метою якої

стр. 151

було розкриття внеску українського народу в перемогу над гiтлеризмом. Серед майже пiвсотнi науковцiв, залучених до написання цiєї працi, був i д-р iст. наук В.I.Клоков. Участь у тритомнику (як автор i заступник керiвника авторського колективу 3-го тому) стала неабияким випробуванням для Всеволода Iвановича. Праця була удостоєна Державної премiї УРСР у галузi науки й технiки 1970 р. Серед восьми членiв авторського колективу, якi отримали цю високу нагороду, був i В.I.Клоков.

Тривалий час прiоритетною для дослiдника була партизанська тематика - їй присвячено роздiли колективної монографiї 1963 р. "Советские партизаны. Из истории партизанского движения в годы Великой Отечественной войны".

Всеволод Iванович був вiдповiдальним редактором, органiзатором та спiвавтором капiтальної колективної працi 1970 р. "Мiжнародна солiдарнiсть у боротьбi проти фашизму 1933-1945", в якiй уперше дослiджувався iнтернацiональний характер боротьби з нацизмом. Проблематика участi антифашистiв українського походження в русi Опору Польщi, Чехословаччини, Угорщини та iнших країн Європи надовго заволодiває науковцем, який разом зi своїми однодумцями й учнями створює цикл праць, де ґрунтовно висвiтлюються цi питання.

Риса професора В.I.Клокова як дослiдника - потяг до глобальних проблем iсторичного процесу, i тому зрозумiлим було його прагнення до виявлення закономiрностей перемоги над гiтлерiвською Нiмеччиною. Тож 1973 р. вийшла монографiя "Всемирно-исторический подвиг", перекладена згодом на кiлька iноземних мов. Питання боротьби партизанiв та пiдпiльникiв подавались у контекстi iнших подiй i явищ воєнного часу. Особливiстю даного дослiдження було й те, що В.I.Клоков з'ясував детермiнованiсть полiтичних, соцiально-економiчних, вiйськових факторiв, їх вплив на хiд вiйни, її наслiдки. У цiй роботi Всеволодовi Iвановичу допомогли зустрiчi з учасниками європейського руху Опору, участь у мiжнародних наукових конференцiях у Москвi, Болгарiї, Iталiї, Нiмеччинi, Чехословаччинi, а також виконання обов'язкiв члена редколегiї мiжнародного журналу "Зошити Опору".

Водночас В.I.Клоков продовжує осмислення своєї основної теми - iсторiї партизанського руху в Українi. Виникає iдея створити першу узагальнюючу iсторiографiчну працю, присвячену боротьбi нашого народу в тилу агресора. Так з'явився нарис "Всенародная борьба в тылу немецко-фашистских оккупантов на Украине 1941-1944".

Дослiдницький досвiд В.I.Клокова став у пригодi, коли в московських наукових центрах було розпочато пiдготовку багатотомної "Истории второй мировой войны". У 7-му томi, присвяченому завершенню корiнного перелому у вiйнi, Всеволод Iванович виступив як член редколегiї, а також автор роздiлiв про участь радянських людей у русi Опору зарубiжних країн.

У цей насичений плiдною науковою працею перiод В.I.Клоков знаходить можливiсть для викладацької дiяльностi, читаючи курс лекцiй студентам Київського державного iнституту iнженерiв цивiльної авiацiї.

1963 р. Всеволод Iванович очолив вiддiл нової та новiтньої iсторiї Iнституту iсторiї АН УРСР, а вiд 1969 до 1988 р. вiн - керiвник вiддiлу iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни цього iнституту.

70-80-тi pp. стали перiодом появи великої кiлькостi мемуарних творiв, створених колишнiми воєначальниками, партизанами й пiдпiльниками. 1981 р. з'явилися й спогади В.I.Клокова пiд назвою "Ковельский узел", а 1986 р. вийшло ще одне видання мемуарного характеру, присвячене Словацькому народному повстанню - "Партизани словацьких гiр", в якому знаходимо багато iмен i портретiв бойових побратимiв Всеволода Iвановича, яскраво описаних епiзодiв, пов'язаних iз боротьбою словацьких, українських, росiйських партизанiв проти нацизму.

80-тi pp. були найбiльш продуктивними у творчiй бiографiї В.I.Клокова. Вiн -активний автор Української Радянської Енциклопедiї, колективних праць "Великая победа советского народа 1941-1945" (1976), "Народная война в тылу фашистских оккупантов на Украине 1941-1944" (1985) та iн.

90-тi pp. стали новим етапом у науковiй дiяльностi В.I.Клокова. Подолання iдеологiчних догматiв i застарiлих схем дозволило вченому вийти на якiсно новий -

стр. 152

аналiтико-теоретичний - рiвень осмислення проблем iсторiї вiйни. Як свiдчення цього - поява двох видань, що своїм новаторським спрямуванням суттєво вiдрiзняються вiд попереднiх - "Вынужденное признание" (1991) та "О стратегии и тактике советских партизан в борьбе против фашистских оккупантов на Украине" (1994). У названих книгах автор висловлює низку думок i положень, якi вiдкривають новi горизонти в дослiдженнi питань, пов'язаних iз мiжнародною ситуацiєю, що складалася пiд впливом перемог радянських вiйськ у 1943-1945 pp., а також проблем стратегiї й тактики партизанiв.

Творча спадщина вченого не обмежується вiтчизняними виданнями - тридцятьма мовами опублiковано десятки його книг, статей, виступiв на мiжнародних наукових конференцiях. А загальний доробок В.I.Клокова - понад 200 наукових праць. За кожною - наполегливий пошук вiдповiдей на складнi питання, порушенi iсторiєю та життям, боротьба за iстину.

Активним i дисциплiнованим, щедрим на новi iдеї, постiйно готовим надати допомогу знали Всеволода Iвановича його учнi й тi, кому вiн щирою порадою, теплим словом сприяв у сходженнi крутими стежками наукового пошуку. Серед учнiв В.I.Клокова - д-ри iст. наук В.I.Кучер, В.М.Нем'ятий, А.С.Чайковський, А.В.Русак, канд. iст. наук I.В.Мазило, О.В.Буцько, А.I.Iващук, С.Я.Єлисаветський, Л.В.Кондратенко, А.В.Кудрицький, Ю.I.Зiнченко, Н.М.Руденко та iн.

25 липня 1977 р. за значний внесок у розвиток iсторичної науки та пiдготовку наукових кадрiв професоровi В.I.Клокову було присвоєне почесне звання заслуженого дiяча науки й технiки Української РСР. Наступного року його обрали членом-кореспондентом АН УРСР.

Всеволода Iвановича Клокова вiчно пам'ятатимуть усi, хто його знав.

Постоянный адрес данной публикации: