Libmonster ID: UA-2887

Автор: Ф. Я. СТУПАК

У статтi робиться спроба узагальнити доброчинно-меценатську дiяльнiсть гетьмана I.Мазепи.

Наш час з усiєю гостротою висуває завдання нового осмислення iсторичного минулого українського народу, зокрема такого унiкального феномену, як доброчиннiсть. У рiзнi перiоди iсторiї України доброчинна дiяльнiсть вiдзначалася своїми характерними особливостями. Значний розвиток меценатської дiяльностi припадає на епоху Козаччини - Гетьманщини.

Вагомий внесок в духовно-культурну спадщину внiс гетьман Iван Мазепа (1687-1708). Вивчення цiєї проблеми набуває особливої актуальностi у зв'язку iз


Ступак Федiр Якович - канд. iст. наук, доцент Нацiонального медичного унiверситету iм. О.О.Богомольця, Київ.

стр. 138


загальним переосмисленням iсторiї дiяльностi гетьманiв, поверненням до наукового обiгу замовчуваних ранiше тем. Серед джерел i лiтератури з окресленої теми особливо цiнними є унiверсали I. Мазепи1 , виданi 2002 р. У монографiї професора Д.Степовика2 в роздiлi, що стосується iсторiї Києво-Печерської лаври перiоду XVII-XVIII ст., вiдзначається меценатська дiяльнiсть гетьмана Iвана Мазепи. Деякi факти та важливий матерiал знаходимо у працях митрополита Є. Болховiтiнова3 , Т.Геврика4 , М. Андрусяка5 , В. Сiчинського6 , I. Зельської7 , Л. Кiяшко8 . О. Оглоблин9 дав загальний монографiчний нарис мазепинської доби i на цьому тлi образ її головного дiяча - гетьмана Мазепи. У монографiї С. Павленка10 подається перелiк церковних будiвель, зведених на кошти, видiленi Мазепою. Цiнними є публiкацiї Ю. Мицика11 , в яких вмiщенi унiверсали й iншi документи доби Мазепи. Однак узагальненого висвiтлення внеску гетьмана у доброчинно-меценатську дiяльнiсть немає. Тому автор даної статтi поставив за мету розглянути цю проблему детальнiше.

У своїй меценатськiй дiяльностi I. Мазепа значну увагу придiлив Києво-Могилянськiй академiї. У грамотах вiн пiдкреслював значення київської школи для навчання в нiй дiтей малоросiйських.

Митрополит Є. Болховiтiнов зазначав, що всi володiння, якi за трактатом 1686 р. мiж Росiєю i Польщею лишилися за кордоном росiйським, вiдiйшли вiд Братського монастиря, як i вiд iнших. I вже гетьман I. Мазепа у 1691 р. пiдтвердив Братству маєтностi, повернувши села Карпилiвку, Косачiвку i Лутаву "со всеми принадлежностями, грунтами, покосами, лесами, озерами, борами и всеми угодьями и то же подтвердил грамотой 1693, июня 15 с селом Позняка-ми; в 1694, июля 30 дня дал мельницы и грунты Которские", "еще Мазепа 1702, мая 1 и октября 27 дал Влуков остров с озерами и всеми угодьями...; в 1707 г., июля 15 возвратил местечко Стайки"12 .

Своїми унiверсалами Мазепа пiдтвердив усi попереднi надбання Братського монастиря й подарував вiд себе 17 дворiв на Подолi та села Бiльмачiвку (1692), Виповзiв i Лутаву (1693). Крiм того, вiн щороку давав на стипендiї студентам 1000 золотих, "всякому з малоросiйських дiтей хотячому вчитись", поповнював бiблiотеку "рiзними манускриптами"13 .

I. Мазепа усвiдомлював необхiднiсть пiдготовки освiчених, культурних дiячiв, свiдомої нацiональної iнтелiгенцiї, пiклувався про освiту й культуру в Українi, пiдтримував найтiснiшi зв'язки з Київською академiєю. Вiн також дбав i про розбудову Академiї, яка за його гетьманування досягла високого пiднесення й здобула визнання в мiжнародному культурному свiтi. Саме за його правлiння Київський колегiум одержав високий статус академiї (1701), чимало молодих людей вирушило у захiдноєвропейськi унiверситети.

У 1693 р. на кошти Мазепи постають кам'янi споруди Братського монастиря та Богоявленська церква iз чудовим рiзьбленням, картинами й iконами. У 1703-1704 pp. будується новий навчальний корпус Академiї з високими стiнами, стрункою колонадою й галереєю. Це була одна iз перших iмпозантних палацових споруд у Києвi, що отримала назву "Мазепина". Як пише у своїй працi митрополит Є. Болховiтiнов, I. Мазепа "своим иждивением построил монастырскую каменную большую церковь и каменные школы"14 . Там же вiдзначено, що у 1703 р. гетьман "дал двор мещанина Иосифа Скородки на Подоле близ Ильинской церкви"15 . Серед iсторичних скарбiв Богоявленської церкви були срiбний вiвтарний хрест - дар митрополита Петра Могили i срiбна чаша - дар iгуменi Магдалини, матерi гетьмана Iвана Мазепи16 .

"Промыслителем и благодеятелем" називає Мазепу ректор, згодом митрополит київський Варлам Ясинський, який, до речi, у 1690-х роках почав ремон-

стр. 139


тувати Василiвську (Трьохсвятительську) церкву (збудована у 1183 p.), що сильно потерпiла вiд обстрiлу гарматами в боях за Київ пiд час повстання гетьмана Iвана Виговського проти Москви у 1658-1660 pp. Закiнчив вiдбудову генеральний суддя Василь Кочубей у 1707 р. Пiвсотнi рокiв пiзнiше Вiйсько Запорозьке збудувало за власнi кошти невеличку каплицю-прибудову до пiвденної стiни церкви i новий iконостас у стилi рококо. Цей iконостас iз рiзьбленого й золоченого дерева ефектно видiлявся на вишнево-червоному тлi i вважався одним iз найкращих творiв у стилi рококо у Києвi17 .

I. Мазепi присвячують свої панегiрики київськi й чернiгiвськi поети, а серед них вихованцi Академiї - Стефан Яворський, Дмитро Туптало, Iван Максимович. Феофан Прокопович присвятив гетьману драму "Володимир", як будiвничому держави й ктитору Академiї, що вiднинi носить iм'я Могило-Мазепинська. Київська академiя притягує до себе дедалi бiльше молодi, кiлькiсть студентiв сягає понад двi тисячi, i вона стає, як i в часи П. Могили, провiдним культурно-освiтнiм центром усiєї православної Європи.

Отож, гетьман I. Мазепа, розумiючи значення київської вищої школи для українства, усiляко сприяв її розвитку та процвiтанню, був щедрим меценатом.

Києво-Печерська лавра була визначним центром i православ'я, i добродiяння. Виконуючи духовнi запити свого народу, вона опиралася на вiйськову та економiчну силу запорозького козацтва, яке з початку виходу на полiтичну арену взяло монастир пiд свiй захист.

Митрополит Євгенiй Болховiтiнов зазначав, що чимало iменитих громадян "притекают к сему святому месту с благоговейным усердием и приношением разных вкладов утварями, ризницею, украшениями и денежными подаяниями"18 . Серед iмен, наведених в описi церковного майна, названi "замечательнейшими" вкладниками Iван Самойлович, Iван Мазепа, Iван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський та iн.19

По закiнченню вiдбудови Успенського собору Києво-Печерської лаври у 1729 р. почали розмальовувати стiни всерединi церкви. Цю роботу виконувала Лаврська малярська майстерня. Помiж iншими сюжетами настiнного малювання була галерея портретiв добродiйникiв цього собору - середньовiчних київських князiв, архiмандритiв Лаврського монастиря й гетьманiв, включаючи Богдана Хмельницького та Iвана Мазепу.

Своїми численними унiверсалами гетьмани пiдтверджували давнi й закрiплювали новi земельнi володiння Печерського монастиря, брали їх пiд свою охорону вiд мiсцевих жителiв i властей.

Гетьман Богдан Хмельницький своїм унiверсалом вiд 23 лютого 1649 р. наказав карати козакiв, якi втручатимуться у церковнi справи i зневажатимуть священикiв, а 5 грудня 1651 p., зокрема, наказав козацьким отаманам не чинити шкоди в хуторi Печерського монастиря - Бузуковi. Iван Брюховецький закрiпив за монастирем м. Смiле, гетьман Петро Дорошенко у 1668 р. пiдтвердив права власностi Києво-Печерської лаври на села Радичiв, Iванкове i Мезiно20 . Потрiбно зазначити, що в умовах полiтичної нестабiльностi Лавра не раз втрачала свої володiння i гетьманам часто доводилося пiдтверджувати права власностi монастиря на один i той же маєток.

Особливо щедрим на унiверсали для Лаври був гетьман Iван Мазепа, про що свiдчить низка його унiверсалiв. Зокрема у 1699 р. вiн пiдтвердив права власностi Лаври на грунт у с Iванкiвцi, у 1706 р. вiдстоював її права на Радичiвську вотчину в суперечцi з козаками. У тому ж роцi Мазепа надав монастиревi с. Рубежiвку i слобiдку Михайлiвську21 .

Гетьман Мазепа пiдтвердив право володiння Лаври на млини й винокурнi, якi давали монастиревi значний прибуток. Багато з них Лавра одержала за дар-

стр. 140


ними записами вiд козацької старшини. Затвердженi гетьманом, такi дарчi набували законної сили. Одним iз подiбних унiверсалiв у 1690 р. Лавра одержала вiд значкового вiйськового товариша Якова Головченка частину млина на греблi Масалаївцi та хутiр iз грунтами. Унiверсалом вiд 20 серпня 1708 р. Мазепа надав привiлей для Козелецького лаврського млина, чим значно збiльшив його прибутки22 .

Прикладiв доброчинностi Мазепи вiдомо багато. Свого часу козацька старшина в Бендерах намагалася пiдрахувати всi пожертвування Мазепи i склала реєстр його фундацiй, з якого видно, якi величезнi суми вiн жертвував тiльки на Печерську лавру. Зокрема, на позолочення банi Успенської церкви Києво-Печерської лаври Мазепа видав 20500 дукатiв; побудову муру довкола Печерського монастиря i церков - мiльйон; на великий дзвiн i дзвiницю для Печерського монастиря - 73000 золотих; на великий срiбний свiчник для Печерської церкви - 2000 iмперiалiв; на золоту чашу й таку ж оправу Євангелiя для неї - 2400 дукатiв; на золоту митру для церкви, крiм прикрас i пожертв для неї - 3000 дукатiв23 . Тiльки на самi будови й оздобу Києво-Печерської лаври Мазепа, за його власними словами, видав понад мiльйон золотих24 .

Меценатство Мазепи було вражаючим. "Не бысть прежде его, подобен ему, и по нем не будет", - писав у 1705 р. iєромонах Антонiй Стаховський, згодом єпископ чернiгiвський i митрополит тобольський i сибiрський25 . Про щедрi пожертвування Лаврi згадував кошовий отаман Запорозької Сiчi Василь Кузьменко, висловлюючи гетьману в листi вiд 26 лютого 1693 р. сердечну подяку за висланий iконостас для Покровської сiчової церкви: "... Iмянно во втором Iерусалиме в богоспасаемом граде Киеве в святой чюдотворной лавре Киево-печерской на главе дома Успения Преблагословенныя Деви Марии украшение во славу неизреченное яснозрителное от злата оказуется, потом же здесь у нас славного войска запорожского низового в Сечи на благословенном и святом месте также процветает слава вельможности вашей вечная"26 .

Майнове становище Печерського монастиря опiкували й наступники Мазепи. Iван Скоропадський ще в 1704 р. надав Лаврi охоронну грамоту на Троїцький Больницький монастир, а в 1712 р. пiдтвердив право володiння двома млинами й сiножаттю тощо.

Численнi унiверсали Генеральної вiйськової канцелярiї i декрети Генерального вiйськового суду також засвiдчують те, що володiння Києво-Печерського монастиря знаходилися пiд охороною козацької держави.

Українськi гетьмани i козацька старшина були найпершими благодiйниками Києво-Печерської лаври, даруючи їй кошти, маєтки, цiнне церковне начиння й атрибутику.

У 1700 р. на Ближнiх печерах Лаври на кошти полтавського полковника Павла Герцика на мiсцi дерев'яної була поставлена кам'яна Хрестовоздвиженська церква27 . Тривалий час на найпочеснiшому мiсцi в церквi висiв портрет полковника Герцика28 . Кам'яна церква Рiздва Богородицi побудована на Дальнiх печерах у 1696 р. на кошти полковника Костянтина Мокiєвського на мiсцi, де ранiше стояли дерев'янi храми29 .

Пiд козацько-гетьманською опiкою Києво-Печерська лавра проводила широку культурно-просвiтницьку дiяльнiсть, надзвичайно корисну козацькiй державi. Видання Печерської друкарнi вiдiграли важливу роль у формуваннi нацiональної свiдомостi українського народу, його патрiотичних почуттiв, були могутнiм засобом у боротьбi за саме iснування української народностi. У творах XVII - початку XVIII ст., надрукованих у Лаврi, часто зустрiчаються портрети гетьманiв - Б. Хмельницького, I. Самойловича, I. Мазепи та iн.

стр. 141


Друкарня Києво-Печерської лаври часто друкувала книги на замовлення гетьманiв i старшини. Так, у 1752 р. Лавра надiслала книги в глухiвську резиденцiю гетьмана К. Розумовського для його придворної капели30 . У 1760 р. на замовлення лубенського полковника було надруковано двi тисячi букварiв i часословiв для навчання дiтей козакiв31 .

Всебiчна матерiальна пiдтримка Києво-Печерської лаври з боку гетьманiв i старшини створила умови для монастиря стати не тiльки духовним, але й важливим культурно-освiтнiм центром.

Мазепинська доба залишила монументальнi, оригiнальнi будови, якi змiнили архiтектурне обличчя України. У Києвi, Чернiговi, Переяславi та в багатьох iнших мiсцевостях з iнiцiативи i на кошти гетьмана Мазепи було збудовано або перебудовано низку величних церков. Цивiльне будiвництво мазепинської України, хоч мало значно менший масштаб, позначилося такими монументальними спорудами, як будинки Київських академiї й ратушi, мур Києво-Печерської лаври з його брамами та вежами.

Там, де поширювалася влада гетьманiв, й iснувала автономна українська держава, у XVII-XVIII ст. вiдбувався розквiт нацiональної мурованої архiтектури. Цей час збiгся iз розвитком i поширенням в європейському зодчествi стилю бароко, яке було сприйнято козацькою верхiвкою в Українi. На її замовлення будувалися монументальнi православнi храми.

Пiд час правлiння Iвана Мазепи в Українi завершується процес формування нацiонального мистецького стилю, українського бароко - в архiтектурi, образотворчому мистецтвi, музицi. Цей вищий щабель у майже 200-рiчному розвитку бароко в Українi дiстав назву мазепинського бароко32 .

Внесок гетьмана Iвана Мазепи був важливим як у царинi матерiальної культури, так i в духовному життi України. Саме за його гетьманування особливого розквiту досягли усi галузi української культури, а мазепинський ренесанс ще довго свiтив над Україною пiсля полтавської катастрофи й поразки полiтичних планiв.

Велика кiлькiсть храмiв, фундованих I. Мазепою, свiдчить про грандiозне будiвництво, що стояло на дуже високому технiчному i мистецькому рiвнях. Тодi було створено особливий, оригiнальний тип споруд, своєрiднi технiчнi засоби, самобутнi архiтектурнi форми, деталi i прикраси нацiонального стилю. Мистецтво цiєї доби дiстало назву українського бароко.

Добре вiдоме покровительство гетьмана православнiй церквi. Iван Мазепа спорудив новi великi церкви, розбудував iншi величавi будови княжої доби i докiнчив будiвництво церков, розпочате його попередниками.

Фундацiї I. Мазепи - двi великi церкви - Миколаївська на Печерську i Богоявленська на Подолi в Києвi належали до типу будов, де бiльшою мiрою вiдбилися впливи захiдноєвропейської архiтектури базилiкального типу.

Миколаївська соборна церква на Печерську, що споруджувалась у 1690 -1696 pp. i здiйснена в монументальних формах, вражала гармонiєю окремих частин, архiтектурних мас iз рухом прямовисних лiнiй, що прагнуть у простiр.

Братська Богоявленська церква на Подолi в Києвi була храмом для студентiв Академiї, побудована в 1690-1693 pp. на мiсцi давнiшньої дерев'яної церкви часiв гетьмана Сагайдачного. Церква Всiх Святих над Економiчною брамою Києво-Печерської лаври надзвичайно цiнна тим, що дає найбiльш оригiнальний тип українських будов, незнаний в архiтектурi iнших народiв. Центральна споруда у формi так званого грецького рiвнораменного хреста з п'ятьма банями, своєрiднi окремi форми, деталi й прикраси свiдчать про творчу винахiдливiсть українських майстрiв. Ця "перлина помiж усiма п'ятибанними церквами укра-

стр. 142


їнського бароко" постала в 1696-1698 pp., а iззовнi був виставлений лiпної роботи герб Мазепи.

Iз великих церков, побудованих на кошти Мазепи поза межами Києва, особливу цiннiсть має Вознесенський собор iз монастирем у Переяславi (1698), на що було витрачено понад 300 тис. золотих33 . Ця будова була зведена у 1695-1700 pp. у зв'язку з увiнчаними заходами гетьмана з вiдновлення переяславського єпископства, що iснувало в княжi часи. До кафедрального Переяславського собору Мазепа передав у 1701 р. рукописне Пересопницьке Євангелiє, написане в 1556-1561 pp.

Iз будов, якi лише докiнчувалися коштом Iвана Мазепи, згадаємо Спаську церкву Мгарського монастиря, розпочату гетьманом I. Самойловичем у 1684 -1687 pp. i закiнчену I. Мазепою 1687-1688 pp., фiнансування трапезних Густинського i Мгарського монастирiв.

Залишив I. Мазепа доброчинний слiд i в Чернiговi, де побудував у Борисоглiбському монастирi церкву св. Iвана Предтечi i велику кам'яну дзвiницю, на якiй був розмiщений дзвiн, вилитий на кошти гетьмана. Взяв участь у завершеннi Троїцького собору в Iллiнському монастирi, прикрасив "кiотом среброкованым" образ Матерi Божої34 . На кошти гетьмана був збудований для Чернiгiвського колегiуму навчальний корпус iз класами, дзвiницею, трапезною, службами та "папернею" для друкарнi. Про участь Мазепи свiдчить закладна дошка, вмурована у стiну будiвлi колегiуму. Гетьману I. Мазепi, як фундатору першого освiтньо-просвiтницького центру такого високого рiвня на Лiвобережжi, з приводу вiдкриття колегiуму було присвячено п'ять книжок i два панегiрики.

У Батуринi за часи правлiння Мазепи будується п'ять церков на кошти гетьмана. Троїцькому храму гетьман подарував понад 20 тис. золотих, Миколаївському - чотири тис. золотих35 , однак добудувати його не встигли. На будiвництво Воскресенської та Покровської церков було видiлено 15 тис. золотих36 .

Не менш важливою справою гетьмана була реставрацiя i розбудова найцiннiших пам'яток княжої доби, якi знаходилися, переважно, в поганому станi, вiд часiв Петра Могили рiдко реставрувалися, хоча ще зберiгали велич та стилiстичнi риси. За Мазепи вони не тiльки реставрувалися, а значно й розбудовувалися, набуваючи розкiшних барокових форм. Щоправда, при тому втрачали (особливо зовнi) свої первiснi стилiстичнi риси, та це вже не вина I. Мазепи, а цiлої доби. Таке розумiння реставрацiї iснувало в культурнiй Європi аж до початку XX ст. I лише згодом охорона пам'яток старовини визнала, що реставрацiя пам'яток не повинна порушувати первiсних стилiстичних особливостей. Зате завдяки реставрацiї за часiв I. Мазепи цi цiннi будови не зруйнувались остаточно.

Чимало працi, енергiї та коштiв пiшло на вiдновлення i розбудову великих храмiв. Софiйський собор у Києвi - найкраща i найбiльша будова княжої доби -закладений Ярославом Мудрим у XI ст., пiд час реставрацiї у 1690-1697 pp. помiтно змiнив свiй зовнiшнiй вигляд i розмiри. Були позолоченi банi собору, на що I.Мазепа витратив п'ять тисяч дукатiв37 .

Михайлiвський Золотоверхий монастир у Києвi - друга найзначнiша будова княжої доби, що реставрована за часiв I. Мазепи.

Головна, соборна церква Успiння Богородицi Києво-Печерської лаври - третя найцiннiша пам'ятка Києва XI ст., була розбудована на кошти Мазепи у 1695-1696 pp. Гетьманом здiйснено видатки на позолочення банi Успенської церкви, великий дзвiн i дзвiницю для Печерського монастиря.

Троїцька церква над головною брамою Лаври, закладена у 1106 р. князем Святополком Давидовичем Чернiгiвським (Миколою Святошею), була оновлена при митрополитi П. Могилi, але остаточному оформленню й цiнному стiнопису

стр. 143


завдячує I. Мазепi. У 1698 р. Троїцька церква була реставрована, дiстала високу барокову баню, двi меншi з бокiв i широкий фронтон посерединi.

У 1698-1701 pp. на кошти гетьмана Iвана Мазепи навколо Верхньої лаври було споруджено крiпосну стiну довжиною 1190 м, з чотирма баштами i трьома воротами (товщина - близько трьох метрiв, висота - близько семи). Згодом ця масивна стiна семиметрової висоти i триметрової товщини стала складовою частиною Печерської фортецi38 .

На Кирилiвськiй церквi у Києвi на кошти Мазепи було збудовано чотири нарiжнi банi й пишний бароковий причiлок на фасадi. Були видiленi кошти i на вiвтар Межигiрського монастиря, на церкву в Глуховi (мурований Успенський собор Глухiвського монастиря), церкву Святої Трiйцi в Батуринi, монастирську Покровську церкву в Дiгтярiвцi. Отож, налiчуємо понад 20 величних будов, фундованих i розбудованих гетьманом Мазепою, тобто бiльш як одна велика будова припадає на кожен рiк його гетьманування.

За даними С. Павленка39 , на видiленi Мазепою кошти було збудовано 26 соборiв, церков i дзвiниць, зокрема у Києвi - Миколаївський собор Пустинно-Микiльського монастиря, Трапезна церква Пустинно-Микiльського монастиря, Братська Богоявленська церква на Подолi, церква Всiх Святих над Економiчною брамою Лаври, Онуфрiївська башта-церква Києво-Печерської лаври, Вознесенська церква у Вознесенському жiночому монастирi; у Батуринi: Троїцький собор, Воскресенська церква, Покрови Богородицi церква; у Переяславi - Вознесенський собор; у Чернiговi - кам'яна дзвiниця iз дзвоном у Борисоглiбському монастирi, церква св. Iвана Предтечi у Борисоглiбському монастирi, церква св. Iвана Євангелiста; у Глуховi - Успенський собор Глухiвського жiночого монастиря; у Густинi - Трапезна церква Густинського монастиря; у Лубнах - Трапезна церква Мгарського монастиря; у Рильську - церква св. Iвана Хрестителя; у Макошиному - церква св. Миколи у Макошинському монастирi; у Дiгтярях - Покровська церква; у Прачi - церква; у Думницi - Соборний храм Рiздва Богородицi, а також будiвлi Думницького чоловiчого монастиря; у Любечi - дерев'яна церква в iм'я Воскресiння Христового, а також будiвлi Любецького Антонiєвого монастиря; у Бахмачi - церква Бахмацького монастиря; на Стародубщинi - церква Успiння Пресвятої Богородицi Каменського Успенського монастиря; на Запорозькiй Сiчi - церква Покрови Пресвятої Богородицi; у Новобогородицькiй фортецi - церква Пресвятої Богородицi.

У Софiйському соборi Києва зберiгався подарований Мазепою "саккос40 золотой алтабасовой парчи, сделан гетманом Иваном Мазепой"41 . Не збереглися численнi церковнi предмети з дорогих металiв iз прикрасами, надписами i присвятами, дарованi гетьманом рiзним церквам.

Достеменно вiдомо, що I. Мазепа дарував золоту чашу для Софiйського собору в Києвi, срiбний кiвот42 для церкви Михайлiвського Золотоверхого монастиря, золоту чашу i таку ж оправу Євангелiя, золоту митру,43 великий срiбний свiчник для Успенської церкви Києво-Печерської лаври. В музеї iсторичних коштовностей України зберiгається вклад I. Мазепи - шати до iкони Дегтярiвської Божої Матерi.

Окрiм цього, на утримання шпиталю при Києво-Печерському монастирi гетьман надав села Остроч i Ядлiвку в Баришiвськiй сотнi Переяславського полку44 . Це приклад фiнансування Мазепою благодiйних закладiв.

Велика кiлькiсть металевих виробiв у чернiгiвському музеї (оправи книжок, чашi, тарелi, хрести) мали рiзнi надписи про донаторiв, переважно з кiл козацької старшини доби Мазепи. На деяких з них напис: "Во благовременное регiментарство щасливого Панованiя своего Iасневелможного Єго Милость Пан

стр. 144


Иоан Мазепа Гетман" 45 . Цi збiрки були знищенi 1941 p. пiд час бомбардування Чернiгова.

Гетьман Мазепа вiдзначився як великий книголюб та меценат тогочасних видань. Книги i колекцiонерство були улюбленим заняттям I. Мазепи, високоосвiченої особи. Тому саме у книгозбiрнi гетьмана було чимало латинських книг. Книжками обдаровував гетьман бiблiотеку Київської академiї, а також церкви. Пересопницьке Євангелiє, як уже зазначалося, подаровано гетьманом кафедральнiй церквi в Переяславi, звiдти воно перейшло до духовної семiнарiї в Полтавi. Розкiшне видання Євангелiя кiнця XVII ст. було подароване Мазепою Верхратському монастиревi бiля Рави-Руської, про що свiдчить напис: "В обозi Ясновельможного Єго Милости Пана Гетьмана Iоана Мазепи" iз зазначенням року 1704. Два чудово виданих Євангелiя отримав вiд гетьмана Лубенський монастир.

Меценатство Мазепи здiйснювалося не тiльки в Українi, а й за її межами. Робилося це з метою змiцнення полiтичних зв'язкiв на заходi i сходi. Прикладом того служить фундування гетьманом I. Мазепою Євангелiя арабською мовою, друкованого в Алеппо в Сирiї (1708), про що свiдчить передмова з присвятою гетьмановi та гравюра iз його гербом. Меценатство I. Мазепи сягало Палестини, Антiохiї, Александрiї, грецького Афону i Царгорода. На замовлення гетьмана зроблено срiбну плиту для церкви Гробу Господнього в Єрусалимi. Мазепа подарував срiбну миску (тарелю) для церкви Гробу Господнього в Єрусалимi з написом: "Дар Його Високостi Iвана Мазепи, гетьмана Русi". Збереглася дотепер у Єрусалимi Плащаниця, яку подарував для церкви Гробу Господнього гетьман I. Мазепа. Плащаниця розмiром один на пiвтора метри, кута у срiбнiй блясi46 .

Як вiдомо, багато унiверсалiв монастирям видав Б. Хмельницький, якими не тiльки пiдтверджувалися наявнi володiння, а й надавалися новi. За ним пiшли й iншi гетьмани. Не був винятком у цьому й I. Мазепа. Причому одному й тому ж монастиревi вiн видавав часто по кiлька унiверсалiв. Так, до ранiше наданих маєтностей Глухiвському Петропавлiвському монастиревi Виговським (1658), Брюховецьким (1664), Дорошенком (1668), Многогрiшним (1669), Самойловичем (1672) унiверсалами вiд 11 жовтня 1687 р. та 28 листопада 1692 р. Мазепа додав села Возiвка, Хозiвка i Будища, два млини, спорудженi власним коштом, рибнi озера бiля села Каменя47 .

Унiверсалами Iвана Мазепи Києво-Печерськiй лаврi пiдтверджено за нею грунти, що в селi Iванковi (1699)48 , на хутiр Карлики в полку Нiжинському (1702)49 , на село Бугаївку i присiлок Беркiв Київського полку, на село Iванкiв i селище Бузiв Переяславського полку (1.687)50 .

Межигiрському монастиревi виданi унiверсали на мiсто Вишгород, маєтностi i млини51 . За час гетьманства Мазепи Межигiрський монастир "числом подданных, церковным укладом и роскошью только мог уступать Киево-Печерской лавре"52 .

Михайлiвському Золотоверхому монастиревi виданi унiверсали на володiння селом Вигурiвщина, землями i млинами (1693)53 , з пiдтвердженням усiх монастирських маєтностей54 . Пiдтверджувальним унiверсалом Мазепа засвiдчував право монастиря на володiння млинами у старiй частинi м. Остер55 . Пiдтверджу-вальний унiверсал 1699 р. подає точну загальну картину землеволодiнь монастиря. Мазепа пiдтвердив також право монастиря на шинкування, вказав на податки, якi мали сплачувати поселенцi на монастирських землях i надав селища Кривковщину i Данилiвку56 . Iнший унiверсал того ж року дає право монастиревi на збирання мита з купцiв, якi проїжджали через монастирську греблю через р. Вiту57 . В один день у квiтнi 1708 р. гетьман видав два унiверсали, за якими

стр. 145


у володiння монастиря передавалася вiйськова частина прибуткiв млина на р. Стугнi у селi Малiй Солтанiвцi i пiдтверджувалися маєтностi монастиря58 .

Видубицький монастир отримав унiверсал на село Леоники (1688)59 , а Фролiвський монастир - на село Дмитровичi i селище Вишеньки60 .

У сiчнi 1690 р. вийшов охоронний унiверсал Київському Пустинно-Ми-кiльському монастиревi на маєтностi в Конончi й Савинi на Канiвщинi61 .

21 грудня 1687 р. гетьман пiдтвердив за Чернiгiвським Єлецьким монастирем усi маєтностi, наданi попереднiми гетьманами. В iншому унiверсалi (1689) цьому ж монастиревi надав село Мощонку, а також пiдтвердив село Лемешiвку. Всього Єлецькому монастиревi Мазепа видав чотири унiверсали. Унiверсалами вiд листопада 1689 р. i вересня 1699 р. пiдтвердженi володiння Чернiгiвського жiночого монастиря62 .

Охоронний унiверсал на маєтностi жiночому монастиревi в Чернiговi надано у вереснi 1699 р.63

Унiверсалом Мазепи чернiгiвському полковнику Я.Лизогубу i чернiгiвськiй старшинi у червнi 1694 р. заборонено чинити утиски П'ятницькому жiночому монастиревi в Чернiговi64 .

У липнi 1690 р. вийшов унiверсал Мазепи про пiдтвердження прав Глухiв-ського жiночого монастиря на село Березу "зо всiми до него приналежитностя-ми и кгрунтами", "позволяючи з того села всякiє пожитки и дорочную повин-ност от тяглых людей отбирати ку вспартю обители своєє"65 .

Козелецький Георгiївський чоловiчий монастир одержав унiверсал на млин у селi Вовчок з озерами i сiножатями (1691)66 , а Великобудиський Паненський жiночий монастир - на село Чернецький Яр i два млини (1688)67 .

1691 р. вийшов унiверсал гетьмана Мазепи монастирю Скельському на маєтнiсть с. Павлочовку у Грунськiй сотнi Гадяцького полку68 .

Унiверсал-привiлей був наданий у 1708 р. на володiння маєтностями монастирям Вознесенському i Петропавлiвському пiд Мошнами69 .

По два унiверсали одержали Нiжинський Красноострiвський монастир, Макошинський Покровський, Максакiвський, Полтавський Хрестовоздвиженський, Гадяцький Красногiрський i Глухiвський жiночий монастирi. По три унiверсали одержали Київський Софiйський, Золотонiський, Новгородський Спаський, Переяславський кафедральний монастирi. Чотири унiверсали одержав Прилуцький Густинський монастир, п'ять - Батуринськi, Домницький Рiздвяно-Богородицький, Глухiвський Петропавлiвський. Лубенському Мгарському монастиревi Мазепа пiдписав шiсть унiверсалiв, а Кам'янському Успенському чоловiчому монастиревi було видано сiм унiверсалiв70 .

Окрiм монастирiв, у липнi 1690 р. Мазепа надав унiверсал, привiлей Київськiй митрополiї на ряд маєтностей71 .

Отже, гетьман I. Мазепа вважався неперевершеним благодiйником i меценатом. Дослiдник С. Голубев, зокрема, пiдкреслював, що Мазепа - "великий благотворитель духовенства, церквей и монастырей"72 .

Як високоосвiчена людина, I. Мазепа розумiв величезне значення освiти для соцiального й нацiонального визволення українського народу, i зробив вагомий внесок у цьому напрямку. Вiн прагнув до того, щоб в Українi були вищi та iншi навчальнi заклади.

Мазепа був великим будiвничим української культури, дбав про розвиток освiти, науки, мистецтва.

Д. Антонович окреслив час гетьманування Мазепи як "другу золоту добу українського мистецтва" пiсля доби Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Будiвлi, фундованi Мазепою, носили на своїх фасадах не тiльки герби гетьмана, а й познаки "мазепинського" стилю73 .

стр. 146


Насамкiнець вiдзначимо, що гетьман Iван Мазепа лишив значний слiд на нивi доброчинностi та меценатства, у рiзних проявах i напрямах. Вiн продовжив традицiї своїх попередникiв i став зразком для спадкоємцiв. Його доброчинна дiяльнiсть є цiкавим i корисним досвiдом для сьогодення, i вивчення її може бути продовжене.

-----

1 Унiверсали Iвана Мазепи 1687-1709. - Київ; Львiв, 2002.

2 Степовик Д. В. Iсторiя Києво-Печерської лаври. - К., 2001.

3 Болховiтiнов Євгенiй, митрополит. Вибранi працi з iсторiї Києва. - К., 1995.

4 Геврик Т. Втраченi архiтектурнi пам'ятки Києва. - Нью-Йорк; Київ, 1991.

5 Андрусяк М. Гетьман Iван Мазепа як культурний дiяч. - К., 1991.

6 Сiчинський В. Зиждитель храмiв i скарбiв духовних // Пам'ятки України. - 1991. - N6. - С. 21-24.

7 Зельська I. Українськi памятки у Святiй землi // Пам'ятки України. - 1994. - N3-6. - С. 33-34.

8 Кiяшко Л. Батуринськi церкви доби I. Мазепи // Сiверянський лiтопис. - 2002. - N1. - С. 23-24.

9 Оглоблин О. Гетьман Iван Мазепа та його доба. - Київ; Львiв; Париж; Торонто, 2001.

10 Павленко С. Iван Мазепа. - К., 2003.

11 Мицик Ю. Невiдомi документи Iвана Мазепи // Пам'ятки України. - 1991. - N6. - С. 56-58; З документацiї гетьмана Iвана Мазепи // Сiверянський лiтопис. - 1997. - N3. - С. 99-105; N4 - С. 143-150; 1998. - N1. - С. 91-103; Унiверсали гетьмана Iвана Мазепи Свято-Михайлiвському Золотоверхому монастиревi у Києвi // Сiверянський лiтопис. - 2002. - N2. - С 18-31.

12 Болховiтiнов Євгенiй, митрополит. Назв, праця. - С. 249.

13 Києво-Могилянська академiя в iменах. XVII-XVIII ст.: Енцикл. вид. - К., 2001. - С. 344.

14 Болховiтiнов Євгенiй, митрополит. Назв, праця. - С. 252.

15 Там само. - С. 249.

16 Геврик Т. Назв, праця. - С. 28.

17 Там само. - С. 17.

18 Болховiтiнов Євгенiй, митрополит. Назв, праця. - С. 330.

19 Там само.

20 Кагамлик С. Українськi гетьмани i Києво-Печерська лавра // На чолi козацької держави: Збiрник наукових праць. - Рiвне, 1996. - С. 201.

21 Там само.

22 Там само. - С. 202.

23 Не могла старшина пiдрахувати побожних пожертв ясновельможного // Пам'ятки України. - 1991. - N6. - С 20.

24 Оглоблин О. Назв, праця. - С.147.

25 Там само. - С. 146.

26 Андрусяк М. Назв, праця. - С. 28.

27 Килессо С.К. Киево-Печерская лавра. - М., 1975. - С. 95.

28 Там само. - С. 99.

29 Там само. - С. 103.

30 Вечерський В. Меценатство української елiти в глухiвський перiод Гетьманщини // Сучаснiсть. -1997. - N3. - С 38.

31 Очерки истории Киево-Печерской лавры и заповедника. - К., 1992. - С. 81.

32 Степовик Д.В. Назв. праця. - С. 146.

33 Не могла старшина пiдрахувати побожних пожертв ясновельможного... - С. 20.

34 Андрусяк М. Щедрою десницею Вашою // Пам'ятки України. - 1991. - N6. - С. 26.

35 Не могла старшина пiдрахувати побожних пожертв ясновельможного... - С. 20.

36 Кiяшко Л. Назв. праця. - С. 23.

37 Не могла старшина пiдрахувати побожних пожертв ясновельможного... - С. 20.

38 Очерки истории Киево-Печерской лавры и заповедника. - С. 77.

39 Павленко С. Назв. праця. - С. 242-243.

40 Саккос - спецiальне вбрання, яке вдягає вище духовенство пiд час релiгiйних вiдправ.

41 Болховiтiнов Євгенiй, митрополит. Назв, праця. - С. 73.

42 Кiвот (кiот) - складана рама або шафка зi скляними дверцятами для iкон; божник.

43 Митра - головний убiр вищого духовенства християнської церкви, який одягають пiд час богослужiння.

44 Андрусяк М. Щедрою десницею Вашою. - С. 27.

45 Сiчинський В. Назв, праця. - С. 24.

46 Зельська I. Назв, праця. - С. 34.

47 Унiверсали Iвана Мазепи. 1687-1709. - С. 26.

48 Там само. - С. 319.

49 Там само. - С 394-395.

50 Там само. - С 106-107.

стр. 147


51 Там само. - С. 27.

52 Крижанiвський О. П., Плохiй С. М. Iсторiя церкви та релiгiйної думки в Українi: Навч. посiбник: У 3-х кн. - Кн. 3. Кiнець XVI - середина XIX ст. - К., 1994. - С. 149.

53 Унiверсали Iвана Мазепи. - С. 255-256.

54 Там само. - С. 331-332.

55 Мицик Ю. Унiверсали гетьмана Iвана Мазепи Свято-Михайлiвському Золотоверхому монастиревi у Києвi // Сiверянський лiтопис. - 2002. - N2. - С. 19, 23.

56 Там само. - С 20-21, 26-27.

57 Там само. - С. 21, 28.

58 Там само. - С 21, 28-29.

59 Унiверсали Iвана Мазепи - С. 139.

60 Там само. - С. 163-164.

61 Мицик Ю. З документацiї гетьмана I. Мазепи // Сiверянський лiтопис. - 1998. - N1. - С. 94.

62 Унiверсали Iвана Мазепи. - С. 26-27.

63 Мицик Ю. З документацiї гетьмана I. Мазепи // Сiверянський лiтопис. - 1997. - N4. - С. 148.

64 Мицик Ю. Невiдомi документи Iвана Мазепи // Пам'ятки України. - 1991. - N6. - С. 57.

65 Там само. - С. 56-57.

66 Унiверсали Iвана Мазепи. - С. 221-222.

67 Там само. - С. 116-117.

68 Гуляй А., Мицик Ю. Незнанi документи гетьмана Iвана Мазепи // Сiверянський лiтопис. - 2003. -N1. - С 59.

69 Мицик Ю. З документацiї гетьмана Iвана Мазепи // Сiверянський лiтопис. - 1997. - N3. - С. 104.

70 Унiверсали Iвана Мазепи. - С. 27-29.

71 Мицик Ю. З документацiї гетьмана I. Мазепи // Сiверянський лiтопис. - 1997. - N4. - С. 145.

72 Голубев С. Киевская Академия в конце XVII и начале XVIII ст. // Труды Киевской духовной академии. - 1901. - N11. - С. 317.

73 Голубець М. Мистецтво // Iсторiя української культури. - К., 1994. - С. 514.

In the article the attempt is made to summarize the virtuous and supportive activity of hetman I. Mazepa.


© elibrary.com.ua

Постоянный адрес данной публикации:

https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ДОБРОЧИННА-ДIЯЛЬНIСТЬ-ГЕТЬМАНА-I-МАЗЕПИ

Похожие публикации: LУкраина LWorld Y G


Публикатор:

Олександр ПанКонтакты и другие материалы (статьи, фото, файлы и пр.)

Официальная страница автора на Либмонстре: https://elibrary.com.ua/Ukraine

Искать материалы публикатора в системах: Либмонстр (весь мир)GoogleYandex

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

ДОБРОЧИННА ДIЯЛЬНIСТЬ ГЕТЬМАНА I. МАЗЕПИ // Киев: Библиотека Украины (ELIBRARY.COM.UA). Дата обновления: 24.08.2014. URL: https://elibrary.com.ua/m/articles/view/ДОБРОЧИННА-ДIЯЛЬНIСТЬ-ГЕТЬМАНА-I-МАЗЕПИ (дата обращения: 29.03.2024).

Комментарии:



Рецензии авторов-профессионалов
Сортировка: 
Показывать по: 
 
  • Комментариев пока нет
Похожие темы
Публикатор
Олександр Пан
Львiв, Украина
1968 просмотров рейтинг
24.08.2014 (3504 дней(я) назад)
0 подписчиков
Рейтинг
0 голос(а,ов)
Похожие статьи
VASILY MARKUS
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ВАСИЛЬ МАРКУСЬ
Каталог: История 
3 дней(я) назад · от Petro Semidolya
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ: ЛАТИНСЬКА СПАДЩИНА: ПОЛЬША, ЛИТВА, РУСЬ
Каталог: Вопросы науки 
7 дней(я) назад · от Petro Semidolya
КАЗИМИР ЯҐАЙЛОВИЧ І МЕНҐЛІ ҐІРЕЙ: ВІД ДРУЗІВ ДО ВОРОГІВ
Каталог: История 
7 дней(я) назад · от Petro Semidolya
Українці, як і їхні пращури баньшунські мані – ба-ді та інші сармати-дісці (чи-ді – червоні ді, бей-ді – білі ді, жун-ді – велетні ді, шаньжуни – горяни-велетні, юечжі – гутії) за думкою стародавніх китайців є «божественним військом».
9 дней(я) назад · от Павло Даныльченко
Zhvanko L. M. Refugees of the First World War: the Ukrainian dimension (1914-1918)
Каталог: История 
12 дней(я) назад · от Petro Semidolya
АНОНІМНИЙ "КАТАФАЛК РИЦЕРСЬКИЙ" (1650 р.) ПРО ПОЧАТОК КОЗАЦЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (КАМПАНІЯ 1648 р.)
Каталог: История 
17 дней(я) назад · от Petro Semidolya
VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ, ПРИСВЯЧЕНІ ГЕТЬМАНОВІ ІВАНОВІ ВИГОВСЬКОМУ
Каталог: Вопросы науки 
17 дней(я) назад · от Petro Semidolya
ТОРГОВО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА ЕС В СРЕДИЗЕМНОМОРЬЕ: УСПЕХИ И НЕУДАЧИ
Каталог: Экономика 
26 дней(я) назад · от Petro Semidolya
SLOWING GLOBAL ECONOMY AND (SEMI)PERIPHERAL COUNTRIES
Каталог: Экономика 
32 дней(я) назад · от Petro Semidolya

Новые публикации:

Популярные у читателей:

Новинки из других стран:

ELIBRARY.COM.UA - Цифровая библиотека Эстонии

Создайте свою авторскую коллекцию статей, книг, авторских работ, биографий, фотодокументов, файлов. Сохраните навсегда своё авторское Наследие в цифровом виде. Нажмите сюда, чтобы зарегистрироваться в качестве автора.
Партнёры Библиотеки

ДОБРОЧИННА ДIЯЛЬНIСТЬ ГЕТЬМАНА I. МАЗЕПИ
 

Контакты редакции
Чат авторов: UA LIVE: Мы в соцсетях:

О проекте · Новости · Реклама

Цифровая библиотека Украины © Все права защищены
2009-2024, ELIBRARY.COM.UA - составная часть международной библиотечной сети Либмонстр (открыть карту)
Сохраняя наследие Украины


LIBMONSTER NETWORK ОДИН МИР - ОДНА БИБЛИОТЕКА

Россия Беларусь Украина Казахстан Молдова Таджикистан Эстония Россия-2 Беларусь-2
США-Великобритания Швеция Сербия

Создавайте и храните на Либмонстре свою авторскую коллекцию: статьи, книги, исследования. Либмонстр распространит Ваши труды по всему миру (через сеть филиалов, библиотеки-партнеры, поисковики, соцсети). Вы сможете делиться ссылкой на свой профиль с коллегами, учениками, читателями и другими заинтересованными лицами, чтобы ознакомить их со своим авторским наследием. После регистрации в Вашем распоряжении - более 100 инструментов для создания собственной авторской коллекции. Это бесплатно: так было, так есть и так будет всегда.

Скачать приложение для Android