Автор: О. Є. ЛИСЕНКО (Київ), О. В. МАРУЩЕНКО (Івано-Франківськ)

Важливою подією в громадсько-політичному і культурному житті Прикарпаття стала Всеукраїнська наукова конференція "Українська повстанська армія - феномен національної історії", її організували Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника та Інститут історії України НАН України з нагоди 60-річчя У ПА. Конференція працювала 23 жовтня 2002 р. у мальовничому куточку Івано- Франківщини - с. Старий Угринів Калуського району, у приміщенні Історико- меморіального музею Степана Бандери. У роботі конференції взяли участь науковці з Києва, Івано-Франківська, Кривого Рога, Тернополя, Чернігова, викладачі вищих і середніх навчальних закладів Прикарпаття, ветерани повстанської боротьби, студенти й учнівська молодь краю.

Конференцію відкрив ректор Прикарпатського університету, академік АПН України, проф. Віталій Кононенко, який наголосив на її значенні у справі об'єктивного і неупередженого дослідження історії національно-визвольних змагань українського народу в XX ст., виховання патріотичних почуттів у підростаючого покоління.

стр. 147

Від імені дирекції і колективу Інституту історії України НАН України учасників і гостей конференції привітав заступник директора інституту, член- кореспондент НАН України, проф. Олександр Реєнт. Він відзначив важливість співпраці Інституту історії України і Прикарпатського університету, зупинився на ролі і завданнях конференції, розповів про основні напрями науково- дослідницької діяльності науковців інституту.

Учасників конференції привітав голова Калуської районної державної адміністрації Василь Дзундза.

Декан історичного факультету Прикарпатського університету, д-р іст. наук, проф. Микола Кугутяк у своєму виступі охарактеризував діяльність професорсько-викладацького складу факультету в напрямку наукового дослідження та викладання історії України, підкреслив актуальність і важливість подальшого вивчення й розробки проблематики ОУН і УПА, зокрема, на рівні студентських магістерських і дипломних робіт.

З вітальним словом до присутніх звернувся голова Івано-Франківського відділення Всеукраїнського братства вояків УПА Федір Володимирський, який висловив упевненість у тому, що конференція сприятиме поступу до історичної правди про національно-визвольні змагання українського народу у ЗО-50-х роках і Українську повстанську армію.

На пленарному засіданні було заслухано вісім доповідей. Завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАН України, д-р іст. наук Олександр Лисенко свій виступ присвятив актуальним проблемам вітчизняної історії в добу кривавого лихоліття, зокрема, сучасним підходам до вивчення історії УПА, їх суспільного резонансу, питанням юридичного оформлення статусу учасників національно-визвольної боротьби в контексті гострих дискусій про визнання УПА воюючою стороною в Другій світовій війні.

Теоретико-методологічним аспектам українського національно-визвольного руху ЗО-50-х років XX ст. була присвячена доповідь завідувача кафедри історії й українознавства Криворізького технічного університету, д-ра іст. наук. проф. Віталія Стецкевича. Його виступ став свідченням великого інтересу, який існує в середовищі наукової громадськості Східної України до чесного й неупередженого вивчення проблематики ОУН і УПА, активізації відповідної науково-дослідницької роботи в цьому напрямку.

Проф. Прикарпатського університету Ігор Іванцев і доц. цього ж вузу Олександр Марущенко проаналізували стан і основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної історіографії УПА, зупинилися на характеристиці тематики і проблематики новітніх досліджень, створенні наукової історії УПА, позбавленої політичної та ідеологічної заангажованості.

Головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України д-р іст. наук, проф. Володимир Кучер у своїй доповіді проаналізував основні етапи і засоби боротьби радянського тоталітарного режиму проти українського повстанського руху в повоєнний період (1944-1950- ті рр.).

Д-р іст. наук Анатолій Русначенко розповів про збройні формування національних рухів опору в Східній Європі в роки Другої світової війни, проаналізував роль, місце і значення боротьби УПА в широкому загальноєвропейському контексті.

Науковець з Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, канд. іст. наук Андрій Руккас доповів про збройні виступи ОУН на території Станіславівського воєводства у вересні 1939 р., а доцент Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України Ігор Ан-

стр. 148

друхів на ґрунтовній джерельній базі змалював картину діяльності УПА на Прикарпатті в роки німецько-радянської війни і повоєнний період.

На маловідомих аспектах історії національно-визвольної боротьби 40-х років XX ст. зосередив увагу канд. іст. наук Іван Патриляк (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), котрий проаналізував участь ОУН(Б) та УПА у створенні української цивільної адміністрації у 1941-1943 рр.

Після завершення пленарного засідання для учасників і гостей конференції була організована екскурсія по Історико-меморіальному музею Степана Бандери, під час якої голова Староугринівської сільської ради магістр історії Тарас Федорів і директор музею Богдан Яневич розповіли про основні віхи життя і діяльності свого відомого земляка, ознайомили присутніх з експозицією музею. Відомий співак, народний артист України Михайло Кривень у ході невеличкого імпровізованого концерту виконав низку повстанських пісень, емоційно сприйнятих слухачами.

Друга частина конференції розпочалася виступом активного учасника національно-визвольних змагань українського народу 40-50-х років XX ст. Ореста Дичківського, який містив спростування політико-пропагандистських ідеологічних міфів, нагромаджених довкола УПА.

Про роль і місце російського фактора у політиці ОУН і УПА восени 1943-1944 рр. розповів чернігівський науковець Сергій Бутко, відомий своїми попередніми розвідками цього аспекту історії національно-визвольного руху ЗО-40-х років.

Завідувач кафедри історіографії та джерелознавства Прикарпатського університету, д-р іст. наук, проф. Борис Савчук порушив у своєму виступі актуальну проблему "усної історії" УПА, торкнувся теоретичних і методологічних засад її підготовки й розробки. З його повідомленням перегукувався і виступ доц. Прикарпатського університету, канд. іст. наук Михайла Паньківа про відображення національно-визвольної боротьби 40-х років XX ст. на Західній Україні в пісенній творчості.

Доц. Прикарпатського університету Петро Арсенич торкнувся джерелознавчих аспектів вивчення історії Української повстанської армії, охарактеризував деякі нові архівні документи про діяльність УПА на Прикарпатті.

З великим інтересом присутні слухали виступ доц. Прикарпатського університету, канд. іст. наук Василя Марчука, який у контексті історії УПА звернув увагу на проблеми війни і християнської моралі, зупинився на суспільній місії Греко-католицької церкви у роки Другої світової війни. Науковою новизною і нестандартністю вирізнялося повідомлення докторанта Прикарпатського університету Олексія Реги, присвячене значенню християнських гуманістичних цінностей як важливих чинників виховання вояків УПА.

На особливостях українського національно-визвольного руху на Волині у 1941- 1943 рр. зосередила увагу доц. Тернопільського інституту економіки і підприємництва, канд. іст. наук Галина Стародубець.

Значне місце у виступах учасників конференції відведено аналізу карально- репресивної політики нацистського і комуністичного режимів ЗО-50-х років XX ст. Ст. наук, співроб. Інституту історії України, канд. іст. наук Тамара Вронська й пошукач інституту Тетяна Заболотна наголосили, що терор був складовою сталінської політики щодо ОУН і УПА. Співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, канд. іст. наук Ірина Павленко охарактеризувала антинаціоналістичну ідеологічну кампанію ЦК КП(б)У під час проведення виборів до Верховних Рад СРСР та УРСР у 1946-1947 рр.

стр. 149

Доценти Прикарпатського університету Володимир Великочий, Володимир Сельський, Юрій Томин свої наукові розвідки присвятили репресіям 1939-1947 рр. проти ОУН і УПА, терору гітлерівців проти ОУН на окупованих землях Західної України в 1941 - 1944 рр., карально-репресивним заходам органів НКВС-НКДБ, спрямованих на ліквідацію збройного підпілля ОУН-УПА на теренах Станіславщини в другій половині 1941 - першій половині 1945 рр.

Цікаві факти у своєму повідомленні навів доц. Національної Академії Служби безпеки України, канд. іст. наук Дмитро Вєдєнєєв про історію спецслужб українських націоналістів, організаційну структуру розвідки в УПА.

Позитивною ознакою конференції стала участь у ній молодих дослідників історії національно-визвольного руху ЗО-50-х років.

Магістр історії Тарас Федорів поділився результатами своїх пошуків про командира першої сотні УПА І. Перегійняка ("Коробки" - "Довбешки"). Аспірантка Прикарпатського університету Галина Стефанюкяо доповіла про основні напрями культурно-освітньої діяльності ОУН у роки Другої світової війни.

В ході жвавої дискусії, в якій взяли участь також ветерани Української повстанської армії, представники івано-франківського студентства, висловлювалися змістовні думки стосовно місця і ролі ОУН та УПА в тривалому процесі українського державотворення, сучасної полеміки навколо цих суб'єктів національної історії, перспектив подальшої науково-дослідницької розробки проблематики українського національно-визвольного руху у XX ст. У цьому сенсі привернув увагу полемічний виступ канд. іст. наук Степана Кобути (Прикарпатський університет), який проаналізував сучасну громадсько- політичну думку про ОУН і УПА, вплив державницьких традицій попередніх поколінь борців за незалежність України на діяльність національно- демократичних організацій та їх лідерів у кінці 80-90-х рр. XX ст.

Конференція завершилася прийняттям рекомендацій, в яких окреслено шляхи активізації науково-пошукової і дослідницької діяльності, спрямованої на об'єктивне, неупереджене визначення й обгрунтування місця і ролі УПА в українському національно-визвольному русі у 1940-1950-х р.

Постоянный адрес данной публикации: