12 жовтня 2004 р. у канадському мiстi Вiннiпеґ пiсля тяжкої i тривалої хвороби на 78-му роцi життя помер вiдомий український iсторик i священик УГКЦ, д-р Олександр Баран. Вiн був похований на кладовищi Всiх Святих у Вiннiпезi.

Олександр Вiкторович народився 28 березня 1926 р. у с. Концово на Закарпаттi в родинi Вiктора Барана та Марти (з дому Дулишкович) середню освiту здобув в Ужгородi, а ступiнь бакалавра - у Карловому унiверситетi в Празi (1948 p.). У 1948-1955 pp. вiн вивчав iсторiю й теологiю в Римi, в унiверситетi Урбанум i Понтифiкiйському Схiдному iнститутi, здобувши ступiнь доктора. Там же, у Римi, архiєпископом Iваном Бучком його було висвячено на священика. Пiзнiше о.Баран вивчав славiстику в Оттавському унiверситетi (1973 p.), де здобув ступiнь маґiстра. У ходi постiйного навчання вiн досконало оволодiв низкою iноземних мов (англiйська, латинська, iталiйська, угорська, чеська), що дозволило йому провадити ефективний пошук джерел у рiзних архiвосховищах свiту та їх опрацювання. Отця д-ра О.Барана особливо цiкавила iсторiя церкви в Українi, iсторiя Закарпаття та Мараморощини, закарпатської емiґрацiї в Новий Свiт, iсторiя запорiзького козацтва у зв'язку з подiями європейського полiтичного життя XVI-XVII ст. Про це виразно свiдчать його докторськi дисертацiї "Metropolia Kievensis et eparchia Muka Loviensis" (1957), "Eparchia Maramorosiensis euisque Unio" (1959). Важливе мiсце у його творчiй спадщинi (близько 200 позицiй) займає iсторiя УГКЦ у Закарпаттi, насамперед дiяльнiсть мукачiвського єпископа у 1772-1809 pp. Андрiя Бачинського у контекстi

стр. 233

українського нацiонального вiдродження. Разом iз проф. Ю.Гаєцьким (США) вiн дослiдив участь запорожцiв у Тридцятилiтнiй вiйнi на початковому її етапi (монографiя "The Cossacks in the Thirty Years War: 1619-1624"). Цiй же проблемi була присвячена i його блискуча доповiдь на I Конґресi МАУ в Києвi (1990).

Отець Олександр Баран щасливо поєднував у своєму життi душпастирську працю з науково-педагогiчною. Вiн був професором Манiтобського унiверситету (Вiннiпеґ), викладав там схiдноєвропейську iсторiю XVII ст., вiзантiйське та староукраїнське мистецтво, був професором унiверситету св. Климента в Римi, професором унiверситету св. Павла в Оттавi, президентом УВАН у Канадi, членом УВАН у СIЛА, НТШ та редколегiї журналу "Український iсторик". Отець доктор Олександр Баран був високоосвiченою, працелюбною, глибоко вiруючою, скромною, спокiйною й доброзичливою людиною. Таким вiн залишиться в наших серцях...

Постоянный адрес данной публикации: