В. В. Шевченко (Київ)

Співорганізаторами наукового заходу, який відбувся 27 - 28 жовтня 2011 р. у Дніпропетровську, виступили Академія митної служби України й Інститут історії України НАНУ. До програми школи-семінару було включено 48 доповідей, заявлених 47 дослідниками соціально-економічної історії - як фахівцями, так і початківцями (магістрантами, аспірантами) з України, Російської Федерації та місії Євросоюзу. Учасники представляли науково-дослідні установи, вищі навчальні заклади, архіви й музеї, митні установи Дніпропетровська, Запоріжжя, Києва, Кіровограда, Одеси, Харкова, Владивостока, Воронежа, Рязані, Санкт-Петербурга та інших міст, а також Місію Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдавії та Україні (EUBAM) зі штаб-квартирою в Одесі.

На урочистому відкритті школи-семінару, яке відбувалося в конференц-залі Академії митної служби України, було оголошено привітання учасникам зібрання від директора Інституту історії України НАНУ акад. В. А. Смолія та ректора Академії митної служби України д-ра техн. наук, проф. Л. С. Сороки. Пленарне засідання відкрив експерт із постмитного контролю та аудиту місії EUBAM А. Відєнов (Болгарія) доповіддю "Митниця - вчора, сьогодні, завтра". Проблемі еволюції управління митною системою України в 1900 - 2000 рр. було присвячено виступ д-ра іст. наук, професора В. В. Ченцова (Дніпропетровськ, Україна). Неординарну доповідь на тему "Засоби мобілізації фінансових коштів як критерій типології держави" виголосила д-р юрид. наук, професор Н. М. Крестовська (Одеса, Україна).

По завершенню пленарного засідання учасники школи-семінару ухвалили рішення не розділятися на секції, а працювати в режимі спільного засідання. Увазі слухачів було представлено розвідки з історії торгівлі та фінансів епохи античності й середньовіччя. Зокрема, канд. іст. наук К. М. Колесников (Дніпропетровськ, Україна) ознайомив учасників із методами фінансового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в античні часи, курсант І. В. Мамонов (Дніпропетровськ, Україна) розкрив роль зовнішньої торгівлі в міжнародних відносинах на Сході в період раннього середньовіччя, а канд. іст. наук, доцент Г. М. Виноградов (Дніпропетровськ, Україна) повідомив про грошове забезпечення функціонування торговельно-військових корпорацій Північної та Східної Європи VIII-XI ст.

Із цікавістю було заслухано доповіді канд. іст. наук, доцента О. О. Дячка (Дніпропетровськ, Україна) про джерела з історії митних відносин у виданні "Українські грамоти XV ст." та канд. іст. наук, доцента Л. Ю. Жеребцової (Дніпропетровськ, Україна) про підзвітність митників підскарбієві земському у Великому князівстві Литовському. Місце "денги" Кримського ханства та Генуезької Кафи у грошовому обігу Київської землі другої половини XV - початку XVT ст. показав науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії МОНМСУ В. В. Безпалько (Київ, Україна).

Увагу окремих доповідачів привернули питання забезпечення військ у XVIII ст. Так, канд. іст. наук, доцент О. М. Слісаренко (Дніпропетровськ, Україна) розкрив особливості фінансування армії Карла XII у кампаніях 1708 - 1709 рр., а канд. іст. наук, доцент О. В. Морозов (Дніпропетровськ, Україна) проаналізував закупівлю кораблів для російського флоту в першій чверті XVIII ст. Інформативному потенціалу науково-історичного архіву Санкт-Петербурзького інституту історії Російської академії наук з історії

зовнішньої торгівлі Південної України останньої чверті XVIII - початку XIX ст. присвятила свій виступ канд. іст. наук, доцент Ю.І. Головко (Запоріжжя, Україна).

Наукові пошуки багатьох учасників школи-семінару було спрямовано у площину соціально-економічних трансформацій XIX ст. Жваві дискусії викликали доповіді канд. іст. наук В. В. Шевченко (Київ, Україна) щодо особливостей первісного нагромадження капіталів банкірами Півдня України в першій половині XIX ст., канд. іст. наук, доцента О. О. Журавльова (Санкт-Петербурґ, Російська Федерація) про почесні звання для підприємців у Російській імперії, аспірантки К. Д. Серової (Сімферополь, Україна) про торгову інфраструктуру міст Кримського півострова в 1860 - 1870-х рр. та студентки О. А. Новікової (Запоріжжя, Україна), котра охарактеризувала купецтво Олександрівська в пореформений період. Розвиток зовнішньої торгівлі Російської імперії та службова діяльність у цій сфері князя П. А. В'яземського знайшли відображення у виступі д-ра іст. наук П. В. Акульшина (Рязань, Російська Федерація).

Значний інтерес у слухачів, насамперед з погляду порівняльного аналізу, викликали доповіді гостей із Владивостоцького філіалу Російської митної академії (Владивосток, Російська Федерація) - д-ра іст. наук Н. А. Бєляєвої ("Безмитна торгівля як засіб освоєння й розвитку регіону (на прикладі порто-франко у Владивостоці)") і канд. політ, наук В. Ґ. Балкової ("Митна служба Російської імперії в умовах уніфікації митного оподаткування Великороси й Малоросії (XVIII ст.)").

Чимало виступів і повідомлень учасників наукового зібрання було присвячено питанням розвитку митної справи, грошового обігу й торгівлі у XX ст. Так, канд. іст. наук, доцент Р. Ю. Васковський (Дніпропетровськ, Україна) висвітлив перші спроби запровадження гривні, здобувач О. В. Полішук (Кіровоград, Україна) розкрив методи і форми боротьби з контрабандою в Криму в 1920-х рр., предметом дослідження канд. іст. наук, доцента Д. В. Архірейського (Дніпропетровськ, Україна) стала радянська державна монополія зовнішньої торгівлі та митно-тарифне регулювання при переході до нової економічної політики, а стан кооперативної торгівлі Харкова в той час детально розглянула аспірантка І. В. Скубій (Харків, Україна). Митно-тарифну політику Польщі в міжвоєнний період розкрив здобувач С. Я. Русенко (Тернопіль, Україна). Оподаткуванню нерухомого майна та захисту економічних інтересів держави у прикордонних районах присвятили свої розвідки аспірантка С. В. Орлик (Кіровоград, Україна) і канд. іст. наук, доцент В. В. Літвінов (Дніпропетровськ, Україна).

По завершенню виступів учасники школи-семінару оцінили її ефективність, відзначивши корисність проведеного заходу з огляду на нечисленність у нашій країні наукових форумів, присвячених суто економічній історії. В ухвалених рекомендаціях було висловлено пропозицію щодо необхідності проведення наступної, шостої, школи-семінару, а також розгляду питання про можливість створення на її основі Міжнародної асоціації дослідників економічної історії.

Публикатор:

Постоянная ссылка для научных работ (для цитирования):

Комментарии: