Автор: Ю. А. МИЦИК

(Київ)

22-23 вересня 2005 р. у старовиннiй Речицi (Гомельська обл., Бiлорусь) пiд егiдою Гомельського держунiверситету iм. Ф.Скорини та Iнституту iсторiї i культури схiднослов'янських народiв при Гомельському унiверситетi вiдбулися V мiжнароднi науковi Довнарiвськi читання, присвяченi пам'ятi видатного бiлоруського iсторика Митрофана Володимировича Довнар-Запольського (1867-1934). Цього разу в них узяли участь понад 60 науковцiв iз усiх наукових центрiв Бiлорусi, а також з України, Росiї, Польщi, Литви, Iзраїлю.

Роль М.Довнар-Запольського у розвитку бiлоруської iсторичної науки можна порiвняти з тiєю роллю, що її вiдiграв у розвитку української iсторiографiї Михайло Грушевський. Долi цих видатних учених багато в чому подiбнi, навiть i посмертнi. Так, до останнього часу їхнi iмена були пiд фактичною забороною як "буржуазних нацiоналiстiв", а творча спадщина - припадала пилом. Природно, що в Бiлорусi з 1991 р. творчiсть М.В.Довнара-Запольського привертає особливу увагу i без перебiльшення можна сказати, що Речицькi читання пам'ятi цього iсторика концентрують нинi найкращi сили дослiдникiв його життя й дiяльностi. Оскiльки М.Довнар-Запольський тривалий час був професором Київського унiверситету, сформував тут власну iсторичну школу, звертався у своїй творчостi до української iсторiї, тому вiн вiдiграв важливу роль i в розвитку української iсторичної науки. Природно, що вiтчизнянi дослiдники традицiйно беруть активну участь у Речицьких читаннях. У першу чергу це стосується докторiв iсторичних наук I.Б.Матяш (Український державний НДI архiвної справи та документознавства в Києвi), I.В.Верби та В.I.Ульяновського (обидва - КНУ iм. Т.Г.Шевченка). Цього разу доповiдь I.Б.Матяш була присвячена ролi М.Довнар-Запольського в налагодженi бiлорусько-українських дипломатичних контактiв у часи УНР; а доповiдi I.В.Верби, В.I.Ульяновського, також канд. iст. наук О.Трембицького - контактам мiж бiлоруським ученим та українськими iсториками М.В.Стороженком, М.Оглоблиним, Є.Сiцiнським. Аспiрант Д.О.Карпусь (КНУ) представив доповiдь, в якiй пiдбивалися певнi пiдсумки дослiдження Київської iсторико-економiчної школи М.В.Довнар-Запольського. Серед доповiдей I секцiї ("Життя i наукова дiяльнiсть М.В.Довнар-Запольського") особливе зацiкавлення викликали доповiдi канд. iст. наук В.М.Лебедєвої (Гомель) "Бiлоруський компонент у формуваннi свiтогляду М.В.Довнар-Запольського", канд. iст. наук А.Л.Киштимова (Мiнськ) "М.В.Довнар-Запольський, М.С.Грушевський i "Записки НТШ", також виголошенi д-ром. iст. наук Г.В.Штиховим (Мiнськ) i О.К.Кравцевичєм (Гродно) доповiдi про оцiнку бiлоруським ученим ролi князя Мiндовґа в утвореннi Великого князiвства Литовського i ролi польсько-литовських унiй. Д.Михалюк (Польща) звернула увагу на створену вченим у 1919 р. карту Бiлоруської Народної Республiки.

Не менш важливим був доробок науковцiв, якi працювали в II секцiї ("Речицька земля в часi та просторi"). Слiд пiдкреслити, що цей регiон є прикордонним з Україною, i тому дослiдники нерiдко вивчали сюжети української iсторiї. На II секцiї виступила значна група етнографiв та фольклористiв, медiєвiстiв, дослiдникiв iсторiї нової й новiтньої доби. Так, д-р. iст. наук ЮА.Мицик (Нацiональний унiверситет "Києво-Могилянська академiя") подав розгорнутий опис битви пiд Лоєвом (1649 р.), в якiй українськi та бiлоруськi повстанцi пiд керiвництвом наказного гетьмана Михайла Кричевського хоч i зазнали поразки, зате затримали ворога й дали змогу Богдановi Хмельницького розгромити короннi вiйська пiд Зборовом. Канд. iст. наук С.О.Чаропка (Гомель) зупинився на подiях початкового етапу Нацiонально-визвольної вiйни українського народу 1648-1658 pp., що вiдбувалися в Речицi; аспiрантка. I.Ю.Тарасенко (Iнститут української археографi та джерелознавства НАН України) розкрила значення свiдчень польського хронiста С.Твардовського про подiї цiєї вiйни на територiї Гомельщини. Двi доповiдi представили чернiгiвськi науковцi: канд. iст. наук I.В.Кондратьев ("Лоївське староство у 1589 - серединi XVII ст."), канд. iст. наук О.Б.Коваленко i канд. iст. наук I.С.Петреченко ("Камеральний опис Речицької округи 1796 р. як iсторичне джерело"). Аспiрантка О.М.Ямкова (КНУ) зупинилась на iсторiографiчних аспектах дослiдження творчостi вiдомого українського та бiлоруського iсторика й правника XX ст. - Лева Окиншевича. Привернули значну увагу результати наукового пошуку В.Ф.Голубєва (Мiнськ) ("Община в соцiальному та господарчому життi населення Стрiшенської волостi Речицького повiту за iнвентарними описами XVI-XVIII ст."), канд. iст. наук I.Ф.Кiтурки (Гродно) ("Речицький повiт у свiтлi люстрацiї 1789 p."), а також науковцiв iз Польщi, проф. В.Резмера (Торунь) i д-ра О.Латишонка (Бiлосток), котрi ґрунтовно висвiтлили хiд боїв за Речицю у 1920 p., якi вели польськi вiйська й частини С.Булак-Балаховича проти Червоної армiї. Характерною особливiстю V читань була збiльшена кiлькiсть доповiдей, зроблених молодими дослiдниками, наприклад Ю.О.Кобець та Є.В.Оружило, якi доповiли про матерiали Речицького держархiву.

Робота V Довнарiвських читань, як i чотирьох попереднiх, була дуже плiдною. Яскравим прикладом цього стала презентацiя документального видання, здiйсненого пiд керiвництвом В.М.Лебедєвої: "Перапiска М.В.Доунар-Запольськаго з дзеячами навукi Украiньї (1893-1908 гг.)" (Гомель, 2005). У цiй книзi вперше опублiкована виявлена переважно в київських архiвах кореспонденцiя бiлоруського вченого з М.С.Грушевським, В.Б.Антоновичем, В.С.Iконниковим,

стр. 234

М.Ф.Володимирським-Будановим, A.M.Лободою, А.I.Маркевичем, В.М.Перетцем та iн. Ця книга є якраз на часi, особливо враховуючи започатковане українськими науковцями видання спадщини М.С.Грушевського. Досягненi результати в галузi дослiдження Речицького краю (батькiвщини М.Довнар-Запольського) дають можливiсть у недалекому майбуттi видати збiрник джерел з iсторiї цього регiону й створити узагальнюючу працю з iсторiї Речицького краю вiд давнiх часiв до сьогодення. V Довнарiвськi читання є важливим свiдченням взаємовигiдних наукових контактiв i спiвпрацi мiж бiлоруськими та українськими науковцями.

Постоянный адрес данной публикации: